Проведено дослідження впливу таблеток для електрофорезу на основі бджолиної отрути препарату "Апівен" на периферичні венозні тромби. Встановлено, що апівен ефективно зменшує розмір і щільність тромбів, площу крововиливів, подовжує час ІІ і ІІІ фази зсідання крові у порівнянні з гепариновою маззю. У результаті експерименту було встановлено, що кількість еритроцитів, гемоглобіну та тромбоцитів у всіх дослідних групах суттєво не змінювалась та залишалась у рамках фізіологічних значень. У результаті лікування апівеном і гепариновою маззю вірогідно знижувалася кількість лейкоцитів у порівнянні з контрольною патологією, що свідчить про можливий протизапальний ефект, який підтверджують гістологічні дослідження. Отримані дані свідчать про те, що апівен є перспективним препаратом, який можна рекомендувати для лікування тромбозів і тромбофлебітів периферичних судин.

Проведены исследования противовоспалительной активности таблеток на основе пчелиного яда "Апивен" в дозе ЭД50 - 0,3 мг/мл на моделях травматического повреждения стопы у крыс и ватной гранулёмы. Установлено, что таблетки "Апивен" проявляют антиэкссудативное действие, не уступая препаратам сравнения - гепариновой мази и гелю диклофенак, а по антипролиферативному эффекту превышают референс-препараты.

Вперше в Україні вивчено антикоагулянтну дію таблеток на основі бджолиної отрути - "Апівен", призначених для зовнішнього застосування у вигляді водного розчину для примочок. На моделях травматичного набряку стопи щурів та "ватної гранульоми" доведено протизапальний ефект таблеток "Апівен". Розроблено модель експериментального тромбофлебіту периферичних вен у кролів, на прикладі якої встановлено, що "Апівен" перевищує за антикоагулянтною, антиоксидантною, протизапальною активністю та регулювальним впливом на систему перекисного окиснення ліпідів референс-препарат - гепаринову мазь. Доведено відсутність істотного токсичного впливу таблеток "Апівен" у разі зовнішнього застосування на органи та системи тварин в експерименті за тривалого застосування, а також відсутність алергічних проявів.

Розглянуто питання філософії якості. Охарактеризовано методи менеджменту якості. Розкрито основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг. Висвітлено механізми функціонування національної системи стандартизації та сертифікації продукції, зокрема фармацевтичної. Увагу приділено класифікації лікарських засобів, відмінностям лікарського препарату від іншої продукції, видам фальсифікатів, життєвому циклу лікарського препарату. Подано інформацію про міжнародні та європейські організації з сертифікації, а також про національну систему УкрСЕПРО сертифікації в Україні. Описано форми та способи підтвердження відповідності продукції в законодавчо регульованій та законодавчо не регульованій сферах. Висвітлено основні напрями та завдання системи стандартизації фармацевтичної продукції в Україні.

Проведены исследования новых пессариев "Климедекс" на модели экспериментального вагинита у крыс-самок, который вызвали введением серебра нитрата. В качестве препаратов сравнения взяты влагалищные таблетки "Микожинакс" и "Суппозитории с облепиховым маслом". В результате морфологического изучения состояния влагалищ крыс доказано, что пессарии "Климедекс" способствуют быстрому заживлению эрозийных повреждений влагалища и уменьшают воспаление, превосходя по данным показателям препараты сравнения.

Наведено результати гістоморфологічних досліджень впливу супозиторіїв меланізол у дозі 21 мг/кг на перебіг експериментального вагініту, викликаного азотнокислим сріблом у щурів. Вагінальні супозиторії меланізол на тлі патології чинили лікувальний ефект, перешкоджаючи некротично-запальному пошкодженню слизової та підслизової оболонок піхви щурів у більше ніж 40 % тварин. При цьому, під впливом вагінальних супозиторіїв меланізол у пошкоджених ділянках слизової та в підслизовій оболонках посилювалися репаративні прояви, а стан слизової був наближений до норми. Препарат порівняння супозиторії гравагін значною мірою поступався вагінальним супозиторіям меланізол за лікувальним ефектом. Препарат порівняння супозиторії з олією обліпихи випереджав за антинекротичною дією супозиторії меланізол, але поступався йому за протизапальною дією. Таким чином, одержані результати свідчать про доцільність подальшого поглибленого вивчення супозиторіїв меланізол як перспективного лікарського засобу для лікування вагінітів.

На теперішній час порушення вагінальної флори спостерігається у 38 % жінок, серед яких аеробний вагініт діагностують у 11 %. Найбільш часто у випадках вагініту виділяють Streptococcus agalactiae та Escherichia coli, які під час бактеріальних інфекцій захоплюють залізо з організму людини. Мета роботи - дослідити вплив вагінальних супозиторіїв клімедекс і меланізол на гемостаз заліза у щурів-самиць на тлі експериментального вагініту, обтяженого Escherichia coli. Експеримент проведений на нелінійних статевозрілих щурах-самицях, яким моделювали вагініт, обтяжений Escherichia coli. Показниками перебігу вагініту служили показники pH піхвового секрету, рівень заліза та залізозв'язуюча здатність сироватки крові. Експериментальний вагініт проявлявся гіперемією слизової оболонки піхви, супроводжувався жовтими виділеннями, достовірним підвищенням pH, зниженням рівня заліза та залізозв'язуючої здатності на 17,4 та 15,1 %, відповідно. Під впливом досліджуваних супозиторіїв меланізол та клімедекс зменшувався рівень pH та підвищувалися рівень заліза (на 26 та 30 %, відповідно) та залізозв'язувальної здатності (на 12,5 та 13 %, відповідно), не поступаючись препарату порівняння вагінальним таблеткам мікожинакс і перевищуючи препарат порівняння супозиторії гравагін. Але супозиторії меланізол дещо поступалися за активністю супозиторіям клімедекс. Висновки: досліджувані супозиторії клімедекс та меланізол чинять лікувальний ефект на тлі вагініту, обтяженого Escherichia coli, впливаючи на гемостаз заліза, і можуть бути рекомендовані для подальшого вивчення як засоби для лікування вагінітів з мікст-інфекцією.

Місцевий імунітет під час аеробного вагініту забезпечується функціонуванням слизових оболонок, секреторною імунною системою та клітинами, які мають здатність до фагоцитозу. Нейтрофіли, які відносять до поліморфноядерних лейкоцитів, приймають участь в реакціях фагоцитозу, є маркерами запалення і переважають у піхві пацієнтів з інфекцією. Мета дослідження - вивчення впливу нових вагінальних супозиторіїв меланізол і клімедекс на фагоцитарну активність поліморфноядерних лейкоцитів in vitro. Вивчення впливу супозиторіїв меланізол і клімедекс на активність поліморфноядерних лейкоцитів фагоцитувати клітини дріжджів виконували in vitro. Як референс-препарати використовували супозиторії гравагін та вагінальні таблетки мікожинакс і неотрізол. Визначення фагоцитарної активності нейтрофілів робили за загальноприйнятими показниками: фагоцитарний індекс і фагоцитарне число. Статистичну обробку здійснювали за допомогою пакета "Statistica 6.0" з використанням критерію Манна - Уїтні. Фагоцитарний індекс достовірно підвищувався під впливом супозиторіїв клімедекс і мав тенденцію до підвищення під впливом супозиторіїв меланізол (в 1,24 і 1,18 разу, відповідно) у порівнянні з інтактною пробою. Під час дослідження спостерігали достовірне збільшення фагоцитарного числа під впливом засобів меланізол і клімедекс на 33 і 30 %, відповідно. Супозиторії меланізол і клімедекс у дослідах in vitro достовірно перевершували за фагоцитарною активністю референс-препарати неотрізол і гравагін. Референс-препарат мікожинакс в експерименті з дослідження фагоцитарної активності in vitro не чинив впливу на активність поліморфноядерних лейкоцитів. За результатами досліджень in vitro, супозиторії меланізол і клімедекс виявили вплив на фагоцитарну активність поліморфноядерних лейкоцитів, підвищуючи фагоцитарний індекс і фагоцитарне число відносно інтактних проб. Досліджувані супозиторії перевершували референс-препарати гравагін, неотрізол та мікожинакс. Таким чином, досліджувані супозиторії меланізол і клімедекс можна вивчати як препарати для лікування вагінітів зі зниженим імунним статусом.

Високий рівень захворюваності на неспецифічний вагініт, часті його рецидиви, велика кількість схем лікування цього захворювання, що мають невисоку терапевтичну ефективність, є актуальною проблемою у гінекології. Мета роботи - вивчити фармакологічні властивості за протизапальною та антимікробною дією вагінальних супозиторіїв "Меланізол" і "Клімедекс" на тлі експериментального вагініту у щурів. Дослідження проведене на моделі вагініту, викликаного сумішшю скипидару з диметилсульфоксидом на щурах-самицях. Ефективність лікування встановлювали за кількістю лейкоцитів, ШОЕ та дослідженням мікрофлори піхви. Встановлено, що вагінальні супозиторії "Меланізол" та "Клімедекс" проявляли протизапальну та антибактеріальну активність на моделі експериментального вагініту, знижуючи показник ШОЕ, кількість лейкоцитів та нормалізуючи індигенну мікрофлору піхви. За виразністю дії досліджувані супозиторії не поступаються препарату порівняння "Мікожинакс" та перевершують референс-препарати "Гравагін" та "Супозиторії з олією обліпихи". Висновки: отримані дані дозволяють рекомендувати вагінальні супозиторії "Клімедекс" і "Меланізол" для вивчення в якості засобів лікування неспецифічних вагінітів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.301.1-52 + Р281.7/9

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж100163 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Неспецифічний (аеробний) вагініт - нетрансмісійне захворювання піхви, що зустрічається в широкому віковому діапазоні. Поширеність його становить від 8 до 11 % у вагітних жінок і від 5 до 24 % у жінок, які звертаються зі скаргами до гінеколога. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває питання удосконалення терапії вагінітів. Мета роботи - дослідження біохімічних змін у венозній крові на тлі експериментального вагініту у щурів за умов лікування супозиторіями меланізол та клімедекс. Вплив досліджуваних препаратів проводили на моделі експериментального вагініту, викликаного шляхом одноразової внутрішньопіхвової аплікації іританту у нелінійних щурів-самиць. Встановлено, що на тлі експериментального неспецифічного вагініту в групі нелікованих тварин відмічалось достовірне підвищення рівня загального білка та рівня аланінамінотрансферази у сироватці крові, що вказує на наявність запальної реакції в організмі щурів. Рівень сечовини мав тенденцію до збільшення, але ці зміни не були достовірними. Під час вивчення показників лужної фосфатази та лактатдегідрогенази у крові тварин вірогідних відмінностей серед досліджуваних груп не відмічалося. Досліджувані супозиторії меланізол та клімедекс достовірно знижували рівень загального білка у порівнянні з групою нелікованих тварин, а також відновлювали рівні змінених сечовини та аланінамінотрансферази, не поступаючись за ефективністю препарату порівняння мікожинакс, та достовірно перевершували за цим показником препарат порівняння гравагін. Висновки: вагінальні супозиторії меланізол та клімедекс проявили виразну протизапальну активність на тлі експериментального вагініту і є перспективними лікарськими засобами для лікування неспецифічних вагінітів.

Неспецифічний (аеробний) вагініт - нетрансмісійне захворювання піхви, що зустрічається в широкому віковому діапазоні. Поширеність його становить від 8 до 11 % у вагітних жінок і від 5 до 24 % у жінок, які звертаються зі скаргами до гінеколога. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває питання удосконалення терапії вагінітів. Мета роботи - дослідження біохімічних змін у венозній крові на тлі експериментального вагініту у щурів за умов лікування супозиторіями меланізол та клімедекс. Вплив досліджуваних препаратів проводили на моделі експериментального вагініту, викликаного шляхом одноразової внутрішньопіхвової аплікації іританту у нелінійних щурів-самиць. Встановлено, що на тлі експериментального неспецифічного вагініту в групі нелікованих тварин відмічалось достовірне підвищення рівня загального білка та рівня аланінамінотрансферази у сироватці крові, що вказує на наявність запальної реакції в організмі щурів. Рівень сечовини мав тенденцію до збільшення, але ці зміни не були достовірними. Під час вивчення показників лужної фосфатази та лактатдегідрогенази у крові тварин вірогідних відмінностей серед досліджуваних груп не відмічалося. Досліджувані супозиторії меланізол та клімедекс достовірно знижували рівень загального білка у порівнянні з групою нелікованих тварин, а також відновлювали рівні змінених сечовини та аланінамінотрансферази, не поступаючись за ефективністю препарату порівняння мікожинакс, та достовірно перевершували за цим показником препарат порівняння гравагін. Висновки: вагінальні супозиторії меланізол та клімедекс проявили виразну протизапальну активність на тлі експериментального вагініту і є перспективними лікарськими засобами для лікування неспецифічних вагінітів.

Мета роботи - висвітлення особливостей підготовки фахівців за освітньо-професійною програмою (ОПП) "Лабораторна діагностика" у Національному фармацевтичному університеті (НФаУ). Використано матеріали статтей, монографій, публікацій на офіційних сайтах. Складовими успіху розвитку медицини в будь-якій країні є професійна освіта, профільна наука і практична діяльність. Оскільки актуальним напрямком охорони здоров'я залишається підготовка фахівців із лабораторної медицини, головною метою ОПП "Лабораторна діагностика" є академічна та професійна підготовка фахівця. Підготовка бакалаврів і магістрів зі спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" (ОПП "Лабораторна діагностика") спрямована на підвищення задоволеності населення якісною та доступною медичною допомогою, своєчасну діагностику та належну фармакотерапію, покращання стану здоров'я громадян у цілому і відповідає Національній стратегії реформування системи охорони здоров'я в Україні. Встановлено, що підготовка фахівців за ОПП "Лабораторна діагностика" у НФаУ відповідає сучасним вимогам соціальної медицини та соціальної фармації у стратегії забезпечення збереження здоров'я громадян.

Проблема поиска эффективных лекарственных средств для лечения инфекционно-воспалительных заболеваний женского полового тракта, которые сопровождаются изменениями со стороны иммунной системы, остается актуальной. Цель работы - исследовать уровень иммуноглобулинов A, M, G и секреторного иммуноглобулина А в сыворотке крови и вагинальном смыве на фоне экспериментального вагинита и в условиях применения новых вагинальных суппозиториев Меланизол и Климедекс. Исследование проведено на нелинейных половозрелых крысах-самках массой 190 г. Вагинит моделировали путем однократной внутренней аппликации ирританта, в качестве которого применяли смесь скипидара с диметилсульфоксидом. Исследовали влияние вагинальных суппозиториев Меланизол и Климедекс и препаратов сравнения: суппозиториев Гравагин, вагинальных таблеток Микожинакс и суппозиториев с облепиховым маслом. Через 8 суток животных выводили из эксперимента. В сыворотке крови и вагинальном смыве исследовали концентрацию иммуноглобулинов IgA, IgM, IgG и сывороточного и вагинального секреторного иммуноглобулина A (sIgA). Установлено отсутствие достоверных изменений концентрации сывороточных иммуноглобулинов Ig A, M, G у крыс с экспериментальным вагинитом по сравнению с показателями интактных животных и тенденцию к повышению уровней иммуноглобулинов Ig A, M, G в вагинальном смыве. Показатели секреторных сывороточного и вагинального sIg A уменьшались у крыс с вагинитами в 2,5 и 1,4 раза соответственно по сравнению с интактным контролем. Все исследованные препараты повышали концентрацию секреторных иммуноглобулинов, более существенным эффектом обладали суппозитории Климедекс. Выводы: экспериментальный вагинит характеризуется тенденцией к повышению концентрации иммуноглобулинов Ig A, M, G в вагинальном смыве и достоверным снижением уровней секреторных сывороточного и вагинального sIg A. Суппозитории Меланизол и Климедекс не уступают по эффективности препаратам сравнения Гравагин, Микожинакс, суппозиториям с облепиховым маслом.