Наведено результати експериментальних досліджень впливу різних температурних умов на синхронізацію перших мітозів проростаючого насіння, попередньо опроміненого електромагнітними хвилями міліметрового діапазону. Проведено порівняння впливу НВЧ та gamma-випромінювання на синхронність ділення рослинних клітин.

Изложены экологические и правовые аспекты природоохранной деятельности. Освещены основные задачи и принципы экологической экспертизы, ее направления и виды. Проведена оценка воздействия антропогенной деятельности на окружающую среду. Раскрыты основные цели, задачи и принципы экологической инспекции, формы и виды. Описан порядок организации и проведения экологического инспектирования. Проанализированы социально-экономические показатели, используемые для оценки природоохранной деятельности.

Проанализирована природоохранная политика в Украине, освещены экологические и правовые аспекты природоохранной деятельности, основные задачи и принципы экологической экспертизы, её направления и виды. Приведена оценка воздействия антропогенной деятельности на окружающую среду. Рассмотрены основные цели, задачи и принципы экологической инспекции. Описаны формы, виды и правовой институт экологической инспекции, порядок её организации и проведения. Представлены эколого-социально-экономические показатели, используемые для оценки природоохранной деятельности.

Висвітлено проблеми підвищення ефективності екологічного контролю безпеки стану техногенно трансформованих грунтів в гірничопромислових районах, зокрема на Дніпропетровщині. Охарактеризовано методологію дослідження грунтових комплексів. Розкрито особливості дестабілізації гомеостазу грунтів, методи інтегральної оцінки техногенного перетворення грунтів, проблеми зниження рівня водоносних горизонтів і порушення технологій водовідведення. Наведено рекомендації щодо вибору оптимального способу реабілітації грунтів, що трансформуються гірничодобувними комплексами.

Освещены проблемы повышения эффективности экологического контроля безопасности состояния техногенно трансформированных почв в горнопромышленных районах, в частности в Дрепропетровской области. Охарактеризована методология исследования почвенных комплексов. Раскрыты особенности дестабилизации гомеостаза почв, методы интегральной оценки техногенного преобразования почв, проблемы снижения уровня водоносных горизонтов и нарушения технологий водоотвода. Даны рекомендации по выбору оптимального способа реабилитации почв, трансформируемых горнодобывающими комплексами.

Установлено, что подтопление и затопление территории Кривбасса и Западного Донбасса, инициируемое деятельностью предприятий горнодобывающего комплекса, является одной из причин деградации почв, что делает проблематичным их сельскохозяйственное использование и обуславливает необходимость проведения адекватной рекультивации. Для радикального решения проблем, связанных с изъятием и деградацией земель рекомендован пересмотр структуры землепользования в области.

Доказано, что почвы в зонах влияния горных объектов вызывают увеличение уровня заболеваемости населения в среднем на 20 % больше, чем те, которые деградированы предприятиями иного профиля.

Изучено наследование окраски ложноязычковых цветков подсолнечника на коллекционном материале Института растениеводства им. В. Я. Юрьева. В 1-ом поколении выявили только желтую окраску, наиболее распространенную среди всех типов окрасок цветков. Во 2-ом поколении в различных комбинациях скрещивания наблюдали расщепления на фенотипические классы в соотношениях 3:1 и 9:3:4, свидетельствующие о различии изучаемых форм по одному и двум генам соответственно. Изучение наследования ветвистости и восстановления фертильности пыльцы у исследованных инбредных линий подсолнечника выявило моногенный контроль различий по этим признакам. Установлено, что все гены, контролирующие изучаемые признаки, наследуются независимо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.22*441.12 + П214.11-314

Рубрики:

Asterales

Соняшник

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано вирішення проблеми підвищення ефективності контролю екологічної безпеки в гірничопромислових районах за станом техногенно трансформованих грунтів та наслідками їх зміни шляхом використання встановлених закономірностей взаємозв'язку між інтегрованим рівнем дії гірничих підприємств на грунти та їх екологічною стійкістю, ступенем мінливості, здатністю до самоочистки та родючістю за умов техногенного навантаження. Обгрунтовано показники комплексної оцінки перебудови грунтів під дією визначених факторів техногенезу, здійснено прогнозування її наслідків за рівнем їх стійкості та встановлено критерії вибору екологічно доцільних методів реабілітації. Для проведення дослідження грунтів, що межують з гірничими підприємствами, сформовано систему екологічного моніторингу на базі використання розроблених методів їх комплексної оцінки (аналізу стану та здатності до самовідновлення, прогнозу наслідків техногенної трансформації та визначення екологічного бонітету, вибору доцільних способів реабілітації та визначення рівня техногенного впливу гірничих об'єктів). З метою одержання інформації для проведення моделювання, системного аналізу, математичної статистики та ГІС-технологій використано традиційні методи дослідження грунтів (хімічні, фізичні, біохімічні, геохімічні), що забезпечує підвищення рівня їх моніторингу (з біоекологічного до геосистемного).

Вперше на клітинному та організмовому рівнях рослин з різним генотипом виявлено можливість індукції радіоадаптивної відповіді (РАВ) внаслідок впливу на насіння, що перебуває у стані спокою, адаптивною (окремо та сумісно мм-радіохвилями та гамма-радіацією) та тестовою (гамма-радіацією) дозами опромінення. Встановлено важливе значення рівня синхронізації першого мітозу під час проростання опроміненого насіння як показника стимуляції мітотичної активності за прояву РАВ. Виявлено зберігання прояву РАВ у поколіннях опроміненого насіння за комплексом показників (проліферацією клітин, ростовими реакціями, рівнем хромосомного мутагенезу, урожайністю).

Сосредоточена информация в рамках самых различных направлений экологической безопасности - природных и техногенных объектов, их риск-анализа, прикладных вопросов промышленной экологии, нормирования техногенных нагрузок и природоохранного законодательства, а также загрязнения, устойчивости и восстановления природных сред, санитарно-гигиенических и фитосанитарных аспектов безопасности.

Даны термины и определения, используемые при решении проблем экологической безопасности, их колличественной оценке, а также мониторинга экологически опасных систем, их нормирования, системного анализа, прогноза и минимизации влияния.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.11-31

Рубрики:

Соняшник

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучен геномный полиморфизм природных популяций клевера лугового Харьковской и Черниговской областей с использованием 14 произвольных олигонуклеотидных праймеров. Выявлен высокий уровень полиморфизма, который составил 79,7 %. Вычисленные значения генетических расстояний Nei и Li позволили построить дендрограмму, на которой популяции клевера лугового распределились в три кластера. Обсуждены возможные причины их группирования в кластеры.

Викладено інформацію про загальні характеристики твердих, рідких, газоподібних і радіоактивних відходів, їх класифікацію, вплив на навколишнє середовище, методи знешкодження й утилізації. Розглянуто питання правової регуляції і міжнародної співпраці в галузі поводження з відходами. Охарактеризовано відходи, що з'являються в сільському господарстві, запропоновано різні підходи щодо їх переробки та створення безвідходного сільськогосподарського виробництва. Наведено сучасні методи утилізації відходів агросфери та подолання негативних наслідків забруднення.

Изучены особенности наследования морфологических признаков стебля, соцветия и листа в межвидовых скрещиваниях дикого и культурного подсолнечника. Показано, что изученные морфологические признаки у гибридов подсолнечника наследуются по моногенному или дигенному типу в зависимости от комбинации скрещивания.

Розроблено методику виділення структурних складників концепту Україна, актуалізованого в сучасному англомовному газетному дискурсі, на основі поняття теми. Тема постає як структура, закорінена на ієрархічній єдності мікротем. Кожна мікротема репрезентує певну референтну ситуацію, що корелює з тим чи іншим складником концепту. Усі мікротеми об'єднуються спільним предметним змістом у межах макротеми, що номінується іменем концепту й співвідноситься з прототипним уявленням про Україну, яке репрезентує ядро концепту.

Разработана методика выделения структурных составляющих концепта, Украина, актуализированного в современном англоязычном газетном дискурсе, на основе понятия темы. Тема рассматривается как структура, строящаяся на иерархическом единстве микротем. Каждая микротема репрезентирует определенную референтную ситуацию, коррелирующую с той или иной составляющей концепта. Все микротемы объединяются общим предметным содержанием в рамках макротемы, которая номинируется именем концепта и соотносится с прототипическим представлением об Украине, репрезентирующим ядро концепта.

The article presents a method of singling out the concept UKRAINE structural constituents in the contemporary English newspaper discourse on the basis of the notion of topic. The topic is regarded as a structure built upon the hierarchy of micro topics. The micro topic represents a referential situation correlating with some of the structural constituents of the concept. All the micro topics are united by the common notional content within the macro topic which is nominated by the name of the concept. The macro topic correlates with the prototypical image of Ukraine which represents the nucleus of the concept.

Изучены генетические взаимоотношения между популяциями различных видов узколистных овсяниц - F. macutrensis, F. rupicola, F. arietina, F. valesiaca, F. pallens, F. psammophila и F. brevipila с использованием ISSR анализа. Уровень полиморфизма ISSR локусов у овсяниц в среднем составил 92,9 %. Выявлен видоспецифичный ампликон для F. valesiaca, а также идентифицирован общий фрагмент для 2-х близкородственных видов - F. pollens и F. psammophila. На основании данных NJ анализа подтверждена дифференциация видов на такие крупные агрегаты, как F. glauca agg. и F. valesiaca agg. Показана также более четкая диффенциация видов в пределах F. glauca agg., тогда как для видов агрегата F. valesiaca agg. не удалось установить четкие закономерности генетических взаимотношений между его представителями.

Зауважено, що роль золотистого стафілокока в етіологічній структурі гнійно­запальних інфекцій має особливе значення. Актуальною проблемою залишається вибір способу боротьби з бактеріоносіями. Одним із альтернативних шляхів є використання бактеріофагів. У ході дослідження визначено чутливість штамів Staphylococcus аureus до дії бактеріофагів різних виробників.

отмечено, что роль золотистого стафилококка в этиологической структуре гнойновоспалительных инфекций имеет особое значение. Актуальной проблемой остается выбор способа борьбы с бактерионосителями. Одним из альтернативных путей является использование бактериофагов. В ходе исследования определена чувствительность штаммов Staphylococcus аureus к действию бактериофагов различных производителей.

Разработаны способы повышения уровня экологической безопасности сброса шахтных вод предприятий угольной промышленности в поверхностные водоемы за счет повышения эффективности их очистки. Установлена зависимость уровня экологической опасности сброса загрязненной шахтной воды в поверхностные водоемы предприятиями угледобывающей промышленности от комплекса гидрохимических показателей качества воды. Разработана математическая модель оптимизации параметров процесса осветления шахтной воды, предусматривающая ее отстаивание в горизонтальном отстойнике усовершенствованной конструкции, с учетом его геометрической формы и конструктивных особенностей. Предложены способ и техническое решение для снижения уровня экологической опасности сброса шахтной воды, загрязненной механическими примесями полидисперсного состава, что позволяет повысить эффективность очистки шахтной воды от взвешенных веществ и снизить уровень экологической опасности ее сброса в поверхностные водоемы. Усовершенствована методика определения рациональных параметров процесса осветления шахтной воды при реализации предложенных способов ее очистки.