Показано можливість нанесення на поверхню твердих сплавів карбідних, боридних, інтерметалідних покриттів, до складу яких входять титан, ванадій, хром та бор. Установлено залежність фазового складу, структури, мікротвердості, межі міцності у разі поперечного згину, коефіцієнта варіації межі міцності, зносостійкості багатогранних твердосплавних пластин (БТП) від умов насичення та складу вихідного сплаву. Доведено, що стійкість БТП з захисними покриттями є вищою в процесі різання сталей 20, У8Ф, ШХ15, 40Х в 1,2 - 12,7 рази у порівнянні з вихідними. Максимальну стійкість мають тверді сплави з покриттями на основі карбідів титану та титанонікелевих інтерметалідів.

Показана возможность нанесения на поверхность твердых сплавов карбидных, боридных, интерметаллидных покрытий, в состав которых входят титан, ванадий, хром и бор. Установлена зависимость фазового состава, структуры, микротвердости, предела прочности при поперечном изгибе, коэффициента вариации границы прочности, износостойкости многогранных твердосплавных пластин (МТП) от условий насыщения и содержания исходного сплава. Показано, что стойкость МТП с защитными покрытиями выше при резании сталей 20, У8А, ШХ15, 20Х в 1,2 - 12,7 раз в сравнении с исходными. Определено, что максимальную стойкость имеют твердые сплавы с покрытиями на основе карбидов титана и титано-никелевых интерметаллидов.

Досліджено вплив дифузійної металізації титаном на поріг міцності в разі згину, зносостійкість за умов тертя ковзанням без змащування, експлуатаційні властивості твердого безвольфрамового сплаву ТН20. Показано, що зносостійкість твердих сплавів після титанування збільшується в 6 - 8 разів. Зазначено, що ресурс роботи титанованих твердих сплавів під час обробки різанням зростає у порівнянні з вихідними в 3,5 рази в разі підвищення швидкості різання, за якою фіксується мінімальне зношення в 2,2 рази.

Запропоновано міру пошкодження для навантажених елементів конструкцій, що знаходяться в агресивному середовищі. Пошкодження розраховується залежно від зміни коефіцієнта запасу міцності конструкції внаслідок впливу на неї агресивного середовища. Виведено формули для оцінки рівня пошкодження стрижня, вала, балки.

Досліджено процес нанесення покриттів із карбіду титану, ванадію та хрому на поверхню безвольфрамових твердих сплавів марок ТН20, КНТ16, КХН15. Розглянуто структуру та фазовий склад утворених шарів, виміряно іх мікротвердість (11,5 - 24,5 ГПа). Встановлено оптимальні температурно-часові режими нанесення карбідних покриттів. Визначено межу міцності в разі поперечного вигину твердих сплавів без покриттів і з покриттями. За результатами виробничих випробувань стійкість пластин у ході різання підвищилась у 2 - 5 разів.

Рассмотрено новое направление в области процессов сушки дисперсных материалов в условиях воздействия импульсного псевдоожижения. Положительное влияние его очевидно, особенно для тех дисперсных материалов, которые не поддаются обработке при обычном псевдоожижении.

На підставі термодинамічного аналізу реакційного середовища визначено оптимальні співвідношення вихідних реагентів, що дозволило коректно підійти до розробки технології процесу нанесення захисних покриттів потрібної товщини та властивостей. Визначено фазовий склад покриттів, тип аксіальної кристалографії текстури, товщини, мікротвердість і мікрокрихкість. Як критерій мікрокрихкості покриття запропоновано використовувати безрозмірний показник, який є структурно чутливою характеристикою та відображає емпіричну залежність між мікротвердістю та мікроміцністю карбідного покриття за умови певного напруженого стану. За результатами проведення триботехнічних випробувань відзначено зниження коефіцієнта тертя під час випробування зразків з покриттями на 30 - 40 %, а зносу в 20 - 40 разів у порівнянні зі зразками без покриттів. Найбільш високу зносостійкість показали зразки з покриттям на основі карбіду титану та ванадію (3,9 мкм/км), більш низьку - на основі карбіду титану (4,1 мкм/км).

Обсуждены недостатки методов предварительной линеаризации нелинейных относительно параметров функций регрессий. Предложено определять параметры нелинейных регрессионных моделей, непосредственно минимизируя сумму квадратов отклонений экспериментальных точек от линии регрессии методами нелинейного программирования. Приведены примеры, демонстрирующие преимущества предлагаемого подхода по сравнению с методами, использующими линеаризацию.

Досліджено фізико-хімічні умови насичення сплавів ТН20, КХН15 титаном, ванадієм, хромом у закритому реакційному просторі за умов зниженого тиску у середовищі хлору. Вивчено фазовий та хімічний склад, мікроструктуру, кінетику росту багатошарових покриттів на безвольфрамових твердих сплавах (БВТС) на основі титану, ванадію, хрому. Визначено технологічні параметри процесу насичення БВТС титаном, ванадієм, хромом. Досліджено мікротвердість покриттів та вплив дифузійної металізації на межу міцності під час згину, трибологічні характеристики, жаростійкість. Визначено вплив дифузійних покриттів на основі титану, ванадію, хрому на експлуатаційні властивості БВТС. Проведено апробацію розроблених покриттів на безвольфрамових твердих сплавах за виробничих умов.

Приведены результаты анализа факторов, определяющих силу сопротивления вращению роликов шахтных ленточных конвейеров.

Определены значения коэффициентов модели Муни - Ривлина в пакете программ ANSYS 14.0 обкладочной резины шахтной конвейерной ленты. Результаты конечно-элементного анализа напряженно-деформированного состояния резины сравниваются с экспериментальными данными.

Досліджено можливість одержання на сталі 9ХС та твердому сплаві ВК6 багатошарових покриттів поєднанням азотування в середовищі аміаку з наступним титаноалітуванням у порошковій суміші в контейнерах з плавким затвором. Бар'єрна композиція шарів TiC, TiN позитивно впливає на фазовий і хімічний склад покриттів, гальмує утворення шару Fe - (Al) на сталі 9ХС та зони з підвищеним вмістом алюмінію та кисню на твердому сплаві ВК6. Азототитаноалітування сприяє зростанню абразивної зносостійкості сталі 9ХС і стійкості багатогранних твердосплавних непереточуваних пластин ВК6.

Покриття на сталі У10А одержано на основі Ti, V і Cr, яких було оптимізовано за методом симплексних решіток Шеффе, та досліджено за допомогою методу м'якої рентгенівської спектроскопії. Показано, що максимальна кількість вуглецю в покриттях типу TiC, (Ti, V, Cr)C знаходиться відповідно в їх зовнішніх і центральних зонах. Зниження кількості вуглецю в покритті (Ti, V, Cr)C, у порівнянні з покриттям TіС, знаходить відображення в суттєвому звужені TiLalpha-смуг в області енергій spd-гібридних зв'язків. Взаємодія атомів титану і заліза в центральних і внутрішніх зонах карбідного шару відображається в TiLalpha-смугах. У центральних і внутрішніх зонах покриттів формуються зв'язки Ti - Fe - C, що проявляється у прифермієвському напливі TiL alpha- і CK alpha-смуг. Встановлено, що зміна механічних властивостей (мікротвердості, мікрокрихкості) за товщиною покриттів добре відповідає рівню взаємодії Me - C в різних зонах карбідних фаз.