Проаналізовано фактори, які призвели до виникнення нового ставлення до проблеми корупції та боротьби з нею: сьогодні корупція сприймається не тільки в культурному та політичному аспектах, а, перш за все, в економічному контексті. Інформація, яку зібрано в Центральних та Східноєвропейських країнах організаціями Transparency International та Українською освітянською програмою ринкових реформ, дає змогу зробити декілька важливих висновків. У першу чергу, країни з найменш конкурентоспроможною промисловістю мають найгірші показники з корумпованості. По-друге, корупція зумовлює найнегативніший опосередкований вплив на державні фінанси. По-третє, тиску корупції особливо сильно зазнають найбідніші соціальні угруповання. Аргументовано висновок про те, що програми з питань боротьби з корупцією мають стати часткою адміністративної реформи, яка зумовлює перебудову державних структур, кримінального законодавства, проведення розумної податкової політики в країнах з трансформованою економікою.

Розглянуто питання оптимізації процесу проведення реструктуризації підприємств за нових економічних умов. Проаналізовано сучасний стан в цій галузі, констатовано неможливість використання старих методик проведення реструктуризації. Охарактеризовано методи проведення експертної діагностики фінансово-господарського стану підприємства під час його реструктуризації, вказано на їх досягнення та недоліки.

Рассмотрены вопросы оптимизации процесса реструктуризации предприятий в новых экономических условиях. Проанализировано современное положение в данной области, констатирована невозможность использования старых методик проведения реструктуризации. Охарактеризованы методы проведения экспертной диагностики финансово-хозяйственного состояния предприятия при его реструктуризации, указаны их достоинства и недостатки.

Во время проведенных исследований на морфологическом материале сердец людей в онтогенезе определены основные принципы закладки внутриорганных вен сердца. Из капиллярного русла кровь поступает в посткапилляры и венулы. В местах перехода венул в вены находятся цилиндрические или булавовидные расширения - синусоиды. В местах впадения вен, выносящих кровь в подэпикардиальные стволы, находятся сужения, играющие роль функциональных клапанов.

Уточнено джерела, місце та час закладення сосочкових м'язів шлуночків серця, сухожилкових ниток. Досліджено послідовність їх розвитку, а також формування у плодів та у людей віком до 70 років. Виділено основні етапи інтенсивного й уповільненого зростання м'язів і сухожилкових ниток в онтогенезі. Встановлено можливі варіанти розташування сухожилкових ниток у шлуночках різних вікових груп. Визначено етапи формування та кількісний склад додаткових сухожилкових ниток в онтогенезі. Виявлено тенденцію до значної зміни ваги шлуночків і міжшлункової перетинки та папілярно-трабекулярного апарату різних вікових груп. З'ясовано критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад сосочкових м'язів і сухожилкових ниток.

З'ясовано зміни та закономірності формування шляхів відтоку крові від серця та перикарда, наведено кількісну характеристику шляхів відтоку крові в осіб певних вікових груп. Вивчено динаміку змін цих параметрів. Установлено періоди інтенсивного зростання шляхів відтоку крові від серця та перикарда, а саме: на вени перехідної зони перикарда приходиться у середньому 17,5 %, на найменші та передні вени - 21,75 % і субепікардіальні вени - до 60 %. Уточнено морфофункціональні особливості основних шляхів відтоку крові від серця людини. Вивчено топографо-анатомічні особливості будови та встановлено основні морфометричні показники вінцевої пазухи та її заслінки з урахуванням соматотипів. Кількісно оцінено морфометричні особливості задньої лівошлуночкової, великої та середньої серцевих вен, лівої крайової та правої крайової вен серця. Установлено топографо-анатомічні особливості передніх вен серця, а також системи найменших серцевих вен. Простежено динаміку змін основних морфометричних показників венозного навколосудинного русла вен серця. Вивчено топографо-анатомічні особливості перехідної зони перикарда (екстра перикардіального поля серця) як основної структури формування додаткових шляхів відтоку крові від серця. Установлено морфологічні особливості анастомозів, утворених між венозним руслом перикарда та внутрішніми грудними, бронхіальними, стравохідними та діафрагмальними венами людей.

Освещены проблемы и этапы эволюции микроэкономики. Рассмотрены вопросы моделирования поведения потребителя на рынке товаров, формирования рыночного и производного спроса, предложения. Определены основные параметры микроэкономической модели предприятий, факторы производства и оптимум производителя в кратко- и долгосрочном периодах. Внимание уделено рынкам совершенной и монополистической конкуренции, монополии, олигополии, труда, вещественных ресурсов.

Раскрыты сущностная характеристика и методические основы подготовки хозяйственных решений (ХР), проанализирована их эффективность. Описаны технология принятия решений (ПР) хозяйственной деятельности, теория полезности и особенности её применения в процессах ПР. Рассмотрена неопределенность как первопричина риска предпринимательской деятельности. Приведены критерии ПР в условиях неопределенности и риска. Изучено влияние предпринимательских рисков на принятие ХР. Обоснованы финансовые и инвестиционные решения в условиях риска, основы риск-менеджмента.

Висвітлено проблеми формування туристичного іміджу регіону як чинника забезпечення конкурентоспроможності території, практику товаризації унікального ціннісного послання місцевої культури і формування регіональної економіки ексклюзивності. Особливу увагу приділено обгрунтуванню перспектив туристичного іміджу Харківщини на основі теоретичних досліджень у галузі іміджевої політики та великого міжнародного досвіду.

Установлено, что после введения иньекционного раствора Тиоцетам патологические изменения со стороны костной и нервной системы у плодов не отмечают.

Вивчено особливості будови папілярно-трабекулярного апарату серця людей різних вікових груп, встановлено варіанти розміщення трабекулярних і сосочкових м'язів, хорд.

На морфологічному матеріалі сердець людей в онтогенезі вивчено топографо-анатомічні особливості будови середньої вени серця та задньої лівошлуночкової вени. Архітектоніка вен і площа дренування залежать від форми серця та ступеня розвитку прилеглих судин.

У ході досліджень на морфологічному матеріалі сердець людей в онтогенезі визначено основні топографо-анатомічні характеристики підепікардіальних вен стінок серця та міжшлуночкової перегородки. Архітектура підепікардіальних вен серця відрізняється значною розмаїтістю. Виділяють наступні форми побудови підепікардіальних вен: магістральну, деревоподібну та комбіновану. Діапазон індивідуальної мінливості архітектури вен серця є дуже широким, його можна обмежити крайніми формами.

Розглянуто міжнародну економічну інтеграцію як феномен трансформації міжнародних економічних відносин. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки сучасних процесів регіоналізації. Простежено еволюцію моделей світогосподарських зв'язків між різними формами міжнародних економічних відносин. Обгрунтовано концепцію міжнародного економічного порядку як альтернативу сучасним міжнародним відносинам. Досліджено проблеми політичної взаємодії держав на міжнародній арені. Охарактеризовано закономірності, чинники та проблемні питання міжнародної міграції трудових ресурсів на сучасному етапі. Вивчено взаємовплив і взаємозв'язок глобальних проблем світової економіки. Проаналізовано особливості зовнішньої торгівлі продукцією машинобудування, паливно-енергетичного комплексу, аграрно-промислового комплексу, а також високотехнологічною продукцією України.

На підставі аналізу публікацій і документів Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) уточнено поняття "туристична дестинація"; розглянуто й уточнено поняття "бренд туристичної дестинації"; запропоновано механізм розробки бренда туристичної дестинації. Проаналізовано існуючий бренд Харкова "Kharkiv - smart city" та зроблено висновок, що цей бренд є перспективним і вдалим для освітнього туризму, для залучення іноземних студентів, а також науковців, пошанувачів нових технологій і наукової фантастики. Напрямком подальшої роботи над брендом м. Харків як туристичної дестинації є посилення вже існуючого бренда "Kharkiv - smart city" шляхом створення відповідного комплексу маркетингових комунікацій, агресивної рекламної кампанії в українських і світових засобах масової інформації та туристичних виставках. Крім того, перспективним вважається створення інших брендів, розрахованих на інші цільові сегменти споживачів - "Харків історичний", "Харків спортивний" тощо, що призведе до синергетичного ефекту у туристичній галузі Харкова. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку є обгрунтування нових стратегічних напрямків розвитку Харкова як туристичної дестинації.

Обгрунтовано актуальність проблеми непрогнозованої динамічної зміни кліматичних умов території, що формує небезпеку для розвитку аграрного сектора економіки країни. Проаналізовано багаторічні дані показників упродовж 1995 - 2014 рр., що характеризують температурний режим і режим зволоження території Лубенського р-ну Полтавської обл. Встановлено основні тенденції та закономірності їх динаміки з урахуванням ступеня відхилення від багаторічної норми. Визначено залежність стійкості та розвитку агроекосистемного комплексу від зміни кліматичних умов території та потенційні наслідки несприятливого впливу вказаних чинників.

Мета роботи - дослідження передумов, специфіки й інструментів формування глобального інноваційного простору за сучасних умов розвитку. На основі узагальнення світових наукових наробок розглянуто процеси формування глобального інноваційного простору, активізації інноваційної політики різних країн, оптимізації державної інноваційної діяльності як чинника конкурентоспроможності національної економіки. Обгрунтовано, що в сучасному світі дедалі більшу роль відіграє глобальне технологічне співробітництво та партнерство, що виникає тоді, коли кілька різних компаній вирішують здійснити спільний проект, основною метою якого стає розвиток знань і створення інноваційних продуктів або обмін науково-технічною інформацією. Цей процес є одним із шляхів формування глобального інноваційного простору, що визначає стратегії розвитку як інноваційних процесів, так і глобалізованої економіки в цілому. Зроблено висновок, що в кінцевому підсумку процеси у сфері інноваційного розвитку мають свою логіку, що відповідає сучасним тенденціям розвитку світової економіки. Інновації, з одного боку, зближують економіки різних країн, а з іншого - призводять до загострення міжнародної конкуренції у світі.

На прикладі типових аграрних підприємств зони Лісостепу здійснено комплексний аналіз кліматичних факторів і продуктивності агроекосистем. Встановлено кореляційну залежність урожайності озимої пшениці від окремих кліматичних чинників за 20-річний період (1997 - 2016 рр.). За визначеними математичними моделями були побудовані графіки функцій, які надають змогу прогнозувати рівень урожайності культури за різного впливу кліматичних факторів. Установлено, що для пшениці озимої найвагомішими метеорологічними факторами є кількість опадів травня і червня, а також запаси продуктивної вологи в 20 см шарі грунту у квітні та травні.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти процесів глобалізації та регіоналізації як вектори розвитку міжнародних економічних відносин, які впливають і в найближчі десятиліття впливатимуть на світову економіку. Проаналізовано сучасний стан і перспективи участі України в міжнародних економічних відносинах. Висвітлено теоретичні положення просторової економіки. Увагу приділено просторовій економіці в сучасних світогосподарських процесах, суперечностям і протиріччям сучасних глобалізаційних процесів, класифікації протиріч глобалізації. Розглянуто логіку розвитку глобалізації та регіоналізації як системоутворюючих факторів трансформаційних змін у світовому економічному просторі.

Проведено порівняльний аналіз інноваційних моделей розвитку деяких країн Південної та Північної Америки на прикладі Бразилії, Чилі та Мексики з урахуванням трьох складових - науки, бізнес-співтовариств і держави, досвід яких може бути використаний іншими країнами, у тому числі й Україною, при формуванні національної інноваційної політики. Доведено, що економіка Бразилії демонструє найбільш високі темпи модернізації та економічного розвитку в Південній Америці через упровадження іноземних інновацій спочатку у великі компанії, а пізніше - і в малі інноваційні підприємства. Обгрунтовано, що особливістю інноваційного розвитку економіки Чилі є розширення підготовки фахівців через систему зарубіжних стажувань і навчання все більшої чисельності студентів за кордоном з подальшим формуванням стартапкоманд із вітчизняних фахівців, які отримали теоретичні знання та практичний досвід роботи за кордоном. Виявлено, що інноваційна модель розвитку економіки Мексики реалізується через підвищений інтерес держави, спрямований на стимулювання великих компаній впроваджувати інноваційні технології на основі значних обсягів бюджетних витрат на НДДКР. Робиться висновок, що макроекономічні та зовнішньоекономічні показники економік Бразилії, Чилі та Мексики свідчать про зростання темпів інноваційного розвитку цих країн, що характеризує їх і як потенційно сильних гравців на міжнародній арені.

Проведено узагальнення особливостей сучасного переходу від індустріальної економіки до постіндустріальної (економіки знань) у межах модернізаційної парадигми для країн ядра та напівпериферії глобальної економічної системи. Доведено, що серед історичного різноманіття національних феноменів модернізації можна виділити дві альтернативні моделі: інноваційну та наздоганяльну. Обгрунтовано, що інноваційна модель найбільшою мірою характерна для країн, що формували ядро світової економічної системи, водночас для країн, що знаходилися на напівпериферії світового розвитку, більш характерним є реалізація наздоганяльної моделі. Виявлено, що сучасне інтелектуальне виробництво охоплює, перш за все, галузі економіки, продукцією яких є інформація та знання. Водночас інтелектуальний капітал функціонує і в галузях матеріального виробництва, також впливаючи на їх показники. Саме тому працівники інтелектуальної праці, що формують інтелектуальні верстви суспільства, розглядаються як суб'єкти нематеріального інтелектуального виробництва, що становить ядро економіки знань. Їх основна функція полягає у виробництві інтелектуальних продуктів (соціально цінного знання), на відміну від груп, суспільна функція яких полягає у матеріалізації цих цінностей і знань. При цьому конкретно-історичні форми об'єктивації знань, способи їх відтворення і, відповідно, історичні типи інтелектуальних верств можуть значно відрізнятися. Зроблено висновок, що економіка знань розглядається як сфера господарської діяльності, яка у сучасних умовах характеризується інтенсивним використанням інтелектуального капіталу як основного економічного ресурсу, в тому числі й у галузях матеріального виробництва.