Індекс рубрикатора НБУВ: А4

Рубрики:

Системні дослідження

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю0е(4УКР)л5 + А4

Рубрики:

Системні дослідження

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*332.1-723.1

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено досягнення і проблеми вітчизняної та світової філософії науки 1980 - 1990 рр. і початку ХХІ ст. Розглянуто філософські засади постнекласичної науки, яка складається у процесі сучасної наукової революції, а також натуралістичні і прагматичні тенденції в сучасній західній філософії науки та епістемології.

Освещены достижения и проблемы отечественной и мировой философии науки 1980 - 1990 гг. и начала ХХІ ст. Рассмотрены философские основы постнеклассической науки, которая складывается в процессе современной научной революции, а также натуралистические и прагматические тенденции в современной западной философии науки и эпистемологии.

  Скачати повний текст

Висвітлено вплив на уявлення про фундаментальність освіти змін розуміння фундаментальності. Показано, що протиставлення фундаментального та прикладного в контексті ототожнення фундаментальності з пізнанням незмінної сутності, а прикладного знання - з вивченням минущих явищ. Констатовано, що фундаментальна наука має виходити за рамки окремих дисциплін.

Освещено влияние на представление фундаментальности образования изменений понимания фундаментальности. Показано, что противопоставление фундаментального и прикладного уже не срабатывает, в контексте отождествления фундаментальности с познанием неизменной сущности, а прикладного знания - с изучением проходящих явлений. Констатирован факт, что фундаментальная наука должна выходить за рамки отдельных дисциплин.

The article deals with the influence on representation of fundamentality of education of changes of understanding of fundamentality. It is shown, that opposition fundamental and applied any more does not work, in a context of an identification of fundamentality with knowledge of constant essence, and applied knowledge - with studying the taking place phenomena. The fact is ascertained, that the fundamental science should be beyond separate disciplines.

Розглянуто проблеми істини постнекласичного знання, яке осмислено як процес самоорганізації. Порівняно організаційні форми такого знання в класичній науці, яке розуміється як нелінійне розуміння істини. Спрогнозовано перспективу розвитку нелінійного мислення в молодому українському суспільстві, яку здатен виробляти інтерактивний простір кіберкультури з розгалуженням можливого перебігу подій і наочністю реальної необхідності причинно-наслідкових зв’язків, які включають в себе випадковість вільного вибору. Відзначено, що на новому етапі пізнання нелінійного світу зростає актуальність філософської рефлексії та існування Я в різних субстанціях.

Рассмотрены проблемы истины постнеклассического знания, которое осмыслено как процесс самоорганизации.Сравнены организационные формы такого знания в классической науке, которые понимаются как нелинейное осмысление истины. Спрогнозирована перспектива развития нелинейного мышления в молодом украинском обществе, которую способно производить интерактивное пространство киберкультуры с разветвлением возможного хода событий и наглядностью реальной необходимости причинно-следственных связей, включающих в себя случайность свободного выбора. Отмечено, что на новом этапе познания нелинейного мира возрастает актуальность философской рефлексии и существования Я в разных субстанциях.

Problems of truth are considered in regard of post-non-classical knowledge as a Process of self-organization. Organizational forms of this knowledge are compared with the traditional forms of knowledge organization in classical science.

Розглянуто роль науки і наукових досліджень у сучасному світі, питання технології виконання наукового дослідження студентами і молодими науковцями. Докладно охарактеризовано проблеми методології та організації науково-дослідницької діяльності: визначення об'єкта і предмета, методології та методів дослідження, способи збирання інформації, оформлення результатів наукових пошуків у вигляді наукових, магістерських робіт, тез, статей, монографій.

Монографію присвячено одній зі сторінок славетної історії Київського університету та філософського факультету другої половини XX ст. Це був час, коли у вищих навчальних закладах засновували кафедри філософських дисциплін, до навчальних планів вводили, як обов’язковий, курс філософії, новий імпульс отримали соціогуманітарні дослідження. Зауважено, що Київська світоглядно-гносеологічна школа — це умовна назва творчих здобутків учених філософського факультету університету й учених Інституту філософії НАН України, які були випускниками Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У монографії розглянуто основні напрями досліджень Київської світоглядно-гносеологічної школи. Висвітлено започаткування досліджень з історії філософської думки в Україні, релігієзнавчі дослідження у другій половині XX ст. Звернено увагу на дослідження особливостей морально-естетичної діяльності людини.