Проаналізовано історичні аспекти розвитку вітчизняного підприємництва, а також проблеми його становлення за умов переходу до ринкових відносин. Розглянуто ряд питань, пов'язаних з вирішенням конкретних завдань щодо здійснення підприємницької діяльності: формування виробничих запасів, мінімізації витрат виробництва, фінансового забезпечення інноваційної діяльності, організаційно-економічних умов розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Оцінено вплив податкової політики держави на фінансовий стан суб'єктів підприємництва, обгрунтовано методичний підхід щодо виявлення тенденцій податкової політики, а також розроблено механізм регулювання ставки податку на прибуток підприємств.

Раскрыта сущность финансов, определены их функции и роль. Рассмотрены государственная, ведомственная, внутренняя, независимая и общественная формы финансового контроля. Освещены вопросы, связанные с финансами предприятий, налогами и налоговой системой Украины, бюджетом и бюджетным устройством, доходами и расходами государственного бюджета. Показаны направления финансовой политики, рассмотрены ее стратегия и тактика. Приведена схема воздействия финансов на хозяйственный механизм, предложена классификация финансовых ресурсов предприятия. Раскрыто содержание понятий финансового актива, инвесторов, валютного и денежного рынка, рынка ценных бумаг.

Рассмотрена сущность финансов, деятельность субъектов финансовых отношений, сущность финансового контроля, основные положения методологии финансового контроля в Украине. Обобщены теоретические аспекты внешнеэкономической деятельности. Уделено внимание финансовому контролю внешнеэкономической деятельности, в том числе в контексте обеспечения финансовой безопасности. Предложены пути развития финансового контроля внешнеэкономической деятельности в Украине.

Наведено основні процедури проведення фокусованих групових та індивідуальних неформалізованих інтерв'ю з підлітками. Описано етапи підготовки й реалізації кожного з цих методів, розглянуто етичні обмеження дослідження такої соціально-демографічної групи, як підлітки. Проаналізовано фактори, що підвищують/знижують ефективність результатів якісного дослідження, здійсненого серед підлітків: час, місце проведення, вік опитуваних, тривалість інтерв'ю, мова інтерв'юера, слідування етичним нормам опитування підлітків тощо. Розкрито можливості використання малюнкових і проективних якісних методик у межах проведення фокусованих групових та індивідуальних неформалізованих інтерв'ю з підлітковою молоддю. Сформульовано рекомендації щодо підвищення ефективності застосування якісних методів у соціологічному дослідженні підлітків.

Проаналізовано особливості реалізації дозвіллєвих практик підлітковою молоддю Харкова та Харківської області. Окреслено найвагоміші подібності та відмінності в реалізації дозвілля сільськими та міськими підлітками. Зазначено, що серед сільських підлітків більш популярними є такі види занять, як перегляд телевізійних передач, відвідування дискотек, клубів, відвідування церкви; міські підлітки частіше, ніж їхні сільські однолітки, відвідують кінотеатри. Засвідчено, що такі види дозвілля, як спілкування в соціальних мережах, прослуховування музичних записів, просто відпочинок, зустрічі з друзями, знайомими, прийом і відвідування гостей, є найбільш поширеними серед підлітків міст та сіл Харківської області. Виявлено, що наразі у підлітковому середовищі домінують пасивні види дозвілля. Емпіричним шляхом завдяки проведенню багатовимірного шкалювання виокремлено такі типи дозвілля, як розважальне й освітнє та святкове й повсякденне. Зазначено, що для міських підлітків технічна та художня творчість, участь у художній самодіяльності мають освітню функцію, для сільських підлітків лише художня творчість є освітньою практикою, яка спрямована на розвиток, набуття підлітками авторитету у різних фігураціях (за Н. Еліасом), інші ж види творчості є розважальними, спрямованими на відпочинок. З'ясовані відмінності (зокрема, що подорожі за кордон є освітнім видом дозвілля для міських підлітків, проте розважальним для їхніх сільських однолітків) ще потребують подальших підтверджень, інтерпретацій і уточнень, у тому числі за допомогою якісних методик. Виявлено, що відвідування кінотеатрів і прогулянки містом є розважальними дозвіллєвими практиками для міських підлітків, для сільських - освітніми.

У дисертації представлено результати соціологічного дослідження впливу творчих дозвіллєвих практик на становлення соціальної суб’єктності сільських підлітків в умовах сучасного українського суспільства. Підкреслено, що дозвіллєві практики є як передумовою формування культурних зразків, норм, цінностей, так і їхнім проявом у фігураціях; що вони є одночасно фактором формування соціальної суб’єктності та її проявом у повсякденному житті; що соціальна суб’єктність має різні прояви у вигляді практик у різних фігураціях. Виявлено вплив на вибір підліткового дозвілля таких ресурсів влади, як культурний, зокрема освітній, капітал батьків; власний культурний капітал підлітків та матеріальний стан сім’ї. Підтверджено положення теорії Н. Еліаса про те, що будь-яка фігурація є виразом владних відносин; доведено, що ресурси та джерела влади в межах дозвіллєвої фігурації мають поліморфний характер, вони можуть бути соціальними, економічними, просторовими, емоційними тощо. Зроблено висновок, що дозвіллєва фігурація має тісний зв’язок з соціальною, економічною, просторовою фігураціями. Крім того, вона сама є переплетінням фігурацій у дозвіллєвому просторі, де одночасно присутні різні типи моделей поведінки: постфігуративна, кофігуративна та префігуративна. Доведено існування поліфігуративної дозвіллєвої культури. Підкреслено необхідність різнобічної роботи з сучасною підлітковою молоддю, спрямованої на забезпечення більш активної участі цієї соціально- 17 демографічної групи в творчих дозвіллєвих практиках, що здійснюють суттєвий вплив на формування та розвиток її соціальної суб’єктності.