Результати проведеного дослідження свідчать, що монотерапія хворих на негоспітальну пневмонію (НП) з нетяжким перебігом віком до 60-ти років, без супутньої патології амінопеніциліном (амоксицилін) або новим макролідом (азитроміцин, мідекаміцин або кларитроміцин), а також хворих на НП з нетяжким перебігом з наявністю супутньої патології та/або у віці 60 років та більше захищеним амінопеніциліном (амоксициліну/клавуланат) або фторхінолоном III покоління (левофлоксацин) є однаково високоефективною та безпечною.

Приведены результаты открытого рандомизированного исследования клинической эффективности и безопасности трехдневного курса азитромицина в виде монотерапии и в сочетании с амброксолом в лечении 61-го взрослого пациента с нетяжелой внебольничной пневмонией. Проведенное исследование показало, что оба режима терапии одинаково эффективны. В то же время у больных, получавших сочетанное лечение антибиотиком и муколитиком, наблюдалось достоверно более быстрое уменьшение интенсивности кашля и более легкое отхождение мокроты по сравнению с пациентами, принимавшими только азитромицин. Применение азитромицина совместно с амброксолом оправдано у больных с нетяжелым течением внебольничной пневмонии, у которых имеется вязкая трудноотделяемая мокрота.

Висвітлено питання епідеміології, фактори ризику розвитку бронхообструктивних захворювань, заходи для запобігання цих факторів. Розглянуто актуальні питання ведення пацієнтів. Увагу приділено діагностиці і лікуванню бронхіальної астми і хронічного обструктивного захворювання легень. Розкрито особливості ведення окремих груп бронхіальної астми, супутні патології хронічного обструктивного захворювання легень.

Незважаючи на доведену роль інфекційного процесу, зокрема вірусної етіології, в розвитку та перебігу хронічного бронхіту (ХБ), питання діагностики вірус-індукованого загострення ХБ на сьогоднішній день остаточно не розв'язані. Мета роботи - вровести вивчення частоти і спектра вірусних збудників у хворих з інфекційним загостренням ХБ. Обстежено 50 пацієнтів з інфекційним загостренням ХБ віком від 18-ти до 76-ти років, 20 чоловіків і 30 жінок, у яких для вірусологічного дослідження проводили забір біоматеріалу у вигляді мазку зі слизової оболонки носової порожнини. Лабораторну діагностику вірусної інфекції було проведено за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Вірусні збудники за інфекційного загострення ХБ було виявлено у 38 % пацієнтів. Найчастіше причиною інфекційного загострення ХБ серед виявлених агентів був вірус парагрипу - 42,1 %. Аденовірус виявили у - 26,3 %; метапневмовірус - 15,8 %; бокавірус - у 10,5 %. Висновки: результати дослідження демонструють, що найбільше етіологічне значення в етіології інфекційного загострення серед вірусних патогенів має hPV, а частота виявлення вірусних патогенів тим вища, чим раніше від початку загострення обстежили хворого, і збігається з сезонністю гострих респіраторних вірусних інфекцій.

Для установления распространенности и спектра вирусных возбудителей у больных с инфекционным обострением (ИО) хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ) обследовано 106 пациентов, которым было проведено вирусологическое обследование с использованием быстрых иммунохроматографических тестов (ИХ-тестов), а также мультиплексной полимеразной цепной реакции (ПЦР) в реальном времени с одновременной идентификацией 12 респираторных вирусов. Респираторные вирусы, как этиологический фактор ИО ХОЗЛ, идентифицированы у 65,9 +- 4,7 % больных. Наибольшую этиологическую значимость за весь период наблюдения среди вирусных возбудителей имели аденовирус и риновирус - в 24,5 +- 6,1 % случаев каждый и вирус парагриппа - в 18,4 +- 4,6 %. Значительно реже выявляли вирус гриппа А и В - в 8,2 +- 3,9 % и в 4,1 +- 2,8 % случаев соответственно; респираторно-синцитиальный вирус и бокавирус - в 6,1 +- 3,4 % и метапневмовирус - в 8,2 +- 3,9 % случаев. Последние два вида вирусов были выявлены в Украине впервые. Спектр вирусных возбудителей ИО ХОЗЛ зависел от сезонной циркуляции того или иного вида вируса, эпидемиологической ситуации в регионе и особенностей обследованной популяции. Использование современных технологий вирусологической диагностики свидетельствует о ведущей роли респираторных вирусов в этиологии ИО ХОЗЛ, а также позволяет установить этиологический диагноз в короткий промежуток времени - от 10 - 15 мин. при применении быстрых ИХ-тестов и до 6 - 8 ч. при использовании мультиплексной ПЦР в реальном времени, что способствует своевременному назначению адекватного этиотропного лечения.

Для установления распространенности и спектра вирусных возбудителей у больных с инфекционным обострением (ИО) хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ) обследовано 106 пациентов, которым было проведено вирусологическое обследование с использованием быстрых иммунохроматографических тестов (ИХ-тестов), а также мультиплексной полимеразной цепной реакции (ПЦР) в реальном времени с одновременной идентификацией 12 респираторных вирусов. Респираторные вирусы, как этиологический фактор ИО ХОЗЛ, идентифицированы у 65,9 +- 4,7 % больных. Наибольшую этиологическую значимость за весь период наблюдения среди вирусных возбудителей имели аденовирус и риновирус - в 24,5 +- 6,1 % случаев каждый и вирус парагриппа - в 18,4 +- 4,6 %. Значительно реже выявляли вирус гриппа А и В - в 8,2 +- 3,9 % и в 4,1 +- 2,8 % случаев соответственно; респираторно-синцитиальный вирус и бокавирус - в 6,1 +- 3,4 % и метапневмовирус - в 8,2 +- 3,9 % случаев. Последние два вида вирусов были выявлены в Украине впервые. Спектр вирусных возбудителей ИО ХОЗЛ зависел от сезонной циркуляции того или иного вида вируса, эпидемиологической ситуации в регионе и особенностей обследованной популяции. Использование современных технологий вирусологической диагностики свидетельствует о ведущей роли респираторных вирусов в этиологии ИО ХОЗЛ, а также позволяет установить этиологический диагноз в короткий промежуток времени - от 10 - 15 мин. при применении быстрых ИХ-тестов и до 6 - 8 ч. при использовании мультиплексной ПЦР в реальном времени, что способствует своевременному назначению адекватного этиотропного лечения.