Систематизовано дані про найпоширеніші хірургічні захворювання і травматичні пошкодження з розділів торкальної, серцево-судинної й абдомінальної хірургії, зокрема, про гострі гнійно-деструктивні захворювання легень, переломи ребер та грудини, гемоторакс, підшкірну емфізему, гострий медіастиніт і перикардит, емболію легеневої артерії, пошкодження судин, тромбофлебіти, лімфангіїти і лімфаденіти, проривні (перфоративні) та кровоточиві гастродуоденальні виразки, абсцеси печінки.

Висвітлено етапи основних класичних оперативних втручань та їх модифікацій. Наведено схеми дванадцятипалої кишки, тонкого і товстого кишечника. Описано методики операцій на шлунково-кишковому тракті.

Освещены этапы основных классических оперативных вмешательств и их модификаций. Приведены схемы двенадцатиперстной кишки, тонкого и толстого кишечника. Описаны методики операций на желудочно-кишечном тракте.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 25-ти хворих на гострий рецидивний некротичний панкреатит. Летальність в цій групі хворих сягає 36 %. Суттєвим моментом у покращанні комплексу діагностично-лікувальної тактики у цієї категорії хворих є застосування малоінвазійних технологій, які дозволяють збільшити інформаційність та діапазон обстеження, зменшити операційну травму.

Проанализированы результаты хирургического лечения больных острым рецидивным некротическим панкреатитом. Летальность в этой группе больных достигает 36 %. Существенным моментом в улучшении комплекса диагностико-лечебной тактики этой группы больных является применение малоинвазионных технологий, которые существенно повышают информативность и диапазон обследования, уменьшают операционную травму.

Проаналізовано 223 випадки госпіталізації з приводу спайкової хвороби очеревини (СХО). Запропоновано нові діагностичні підходи та розроблено алгоритм, за допомогою якого діагноз СХО підтверджено в 165-ти випадках (73,9 %. З них 83,3 % - хворі з кишковою, 15,2 % - з больовою та 1,8 % з атиповою формами захворювання. Проаналізовано ефективність різних методів лікування СХО та запроваджено новий комплексний підхід до лікування даної патології, за якого одужування спостережено у 76,5 % випадків.

Проанализированы 223 случая госпитализации по поводу спаечной болезни брюшины (СББ). Предложен новый диагностический подход и разработан алгоритм, с помощью которого диагноз СББ подтвержден в 165-ти случаях (73,9 %). Из них 83,3 % - больные с кишечной, 15,2 % - с болевой и 1,8 % - с атипичной формой заболевания. Проанализирована эффективность разных методов лечения СББ и внедрен новый комплексный подход к лечению данной патологии, при котором выздоровление отмечено в 76,5 % случаев.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 176-ти хворих на виразкову хворобу шлунка з огляду на диспластичні зміни епітелію слизової оболонки шлунка. Опрацьовано алгоритм вибору обсягу операції у разі I - II типів шлункових виразок, зважаючи на наявність або відсутність диспластичних змін і використання органощадних операційних втручань.

Проанализированы результаты хирургического лечения больных язвенной болезнью желудка с учетом диспластических изменений эпителия слизистой оболочки желудка. Отработаны алгоритмы выбора объема операции при I - II типах желудочных язв, учитывая присутствие или отсутствие диспластических изменений и использование органосохраняющих операционных вмешательств.

Обстежено хворих на гостру обтураційну жовтяницю. Результати обстежень вказують на активацію синдрому цитолізу в ранньому післяопераційному періоді, причиною якої є реперфузійний синдром, спричинений декомпресією жовчних проток.

Обследованы больные острой обтурационной желтухой. Результаты обследований указывают на активацию синдрома цитолиза в раннем послеоперационном периоде, причиной которой является реперфузионный синдром, обусловленный декомпрессией желчных протоков.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.204.6

Рубрики:

Хірургічне лікування виразкової хвороби

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.204.66

Рубрики:

Перфоративні виразки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.144-52

Рубрики:

Запалення м'яких тканин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.601.1

Рубрики:

Хірургічне лікування панкреатиту

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.204.6

Рубрики:

Хірургічне лікування виразкової хвороби

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано лікування 135 хворих на гострий некротичний панкреатит. У 124 хворих підтверджено перитонеальний синдром із наявністю рідини в черевній порожнині. Первинний панкреатогенний перитоніт підтверджено у 115, вторинний - у 9 хворих. Деталізовано критерії діагностики та лікувальну тактику.

Вивчено особливості ремодуляції вісцерального кровотоку черевної порожнини, зокрема, артеріальної системи, а також систем ворітної та нижньої порожнистої вен, їх взаємозв'язок за різних стадій формування синдрому портальної гіпертензії (СПГ). На основі аналізу одержаних даних зроблено висновки щодо вибору тактики лікування хворих за окремих стадій СПГ.

На підставі аналізу результатів хірургічного лікування 1 537-ми хворих обгрунтовано органозберігальний підхід до лікування ускладнених форм виразкової хвороби шлунка (ВХШ) і дванадцятипалої кишки. Впровадження в клініку модельованих операцій із збереженням васкуляризованого та іннервованого пілороантрального сегмента шлунка, виконаних у випадку I - II типів ВХШ за Johnson та операцій із збереженням воротаря у випадку ускладнених дуоденальних виразок дозволило знизити частоту середніх форм післяопераційних функціональних розладів з 31,0 до 4,5 %, а тяжких форм з 8,3 до 3,3 %, зменшити частоту прямих післяопераційних ускладнень у 4 рази, а рівень післяопераційної летальності знизити з 3,4 до 0,9 %.

Наведено сучасні уявлення про провідні патофізіологічні механізми формування синдрому портальної гіпертензії, а також про етіопатогенетичні фактори розвитку таких основних ускладнень, як варикозне розширення вен стравоходу, кардії шлунка з кровотечею з них, асциту, гіперспленізму.

На основі аналізу результатів обстеження 123 хворих на холедохолітіаз встановлено роль визначення сонографічної щільності печінки для оцінки її функціонального стану та вибору етапності лікування.

Описано ефективність малоінвазивних методів лікування 157-ми хворих на обтураційний холангіт та встановлено їх значення щодо покращання доопераційної підготовки даної категорії хворих.

В експерименті на 140-а білих щурах вивчено вираженість ендотоксикозу за умов змодельованого перитоніту, залежно від рівня та термінів перфорації шлунково-кишкового тракту.

Проведено експериментальне підтвердження та клінічну апробацію способу захисту відвідної петлі від токсичного ураження вмістом привідної петлі. Клінічне застосування описаного способу захисту відвідної петлі запобігає поглибленню ендогенної інтоксикації та ентеральної недостатності у ранньому післяопераційному періоді у хворих на гостру непрохідність кишечнику.

Досліджено зміни концентрації секреторного імуноглобуліну А в біоптатах слизової оболонки периульцерозної ділянки дванадцятипалої кишки та його зв'язок з виникненням раннього рецидиву кровотечі.