Розглянуто понятійно-термінологічний апарат з проблеми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, психології особистості суб'єкта управлінської діяльності. Висвітлено базові, психологічні, біопсихічні властивості особистості управлінця, а також стилі управління та їх психологічні відмінні риси.

Висвітлено актуальні питання управління освітою в Україні. Проаналізовано функції центральних органів у законодавстві держави та відображено зміни і розвиток законодавчо-нормативної бази, яка регулює відносини в освітній галузі України. Розглянуто питання ієрархічності управління в освіті, розробки понятійно-термінологічного апарату освітньої діяльності, описано основи функціонування структурної побудови. Наведено тексти законів та інших нормативно-правових актів, що регламентують функціонування освітньої галузі.

Освещены актуальные вопросы управления образованием в Украине. Проанализированы функции центральных органов в законодательстве государства и отражены изменения и развитие законодательно-нормативной базы, регулирующей отношение в образовательной отрасли Украины. Рассмотрены вопросы иерархичности управления в образовании, разработки понятийно-терминологического аппарата образовательной деятельности, описаны основы функционирования структурного построения. Приведены тексты законов и других нормативно-правовых актов, регламентирующих функционирование образовательной отрасли.

Висвітлено методологічні аспекти та проблеми реалізації психолого-педагогічної підготовки викладачів за специфічних умов діяльності кафедр ВНЗ. Розглянуто питання розробки сучасних технологій навчання, основні умови ефективної психолого-педагогічної підготовки та компетентності викладачів, розкрито андрогогічні засади їх неперервної освіти.

Освещены методологические аспекты и проблемы реализации психолого-педагогической подготовки преподавателей в специфических условиях деятельности кафедр ВУЗ. Рассмотрены вопросы разработки современных технологий обучения, основные условия эффективной психолого-педагогической подготовки и компетентности преподавателей, раскрыты педагогические основы их непрерывного образования.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування змісту програм підвищення кваліфікації в системі державної служби України. Визначено місце і роль підвищення кваліфікації держслужбовців у формуванні кадрового потенціалу, встановлено її сутність та проаналізовано існуючі тенденції щодо визначення змісту підвищення кваліфікації у контексті соціально-психологічного аспекту, видів компетентності держслужбовців. Розроблено комплексні підходи щодо соціально-психологічних досліджень потреб у навчанні держслужбовців, психологічної сутності їх актуальних видів компетентності, запропоновано методику розробки змісту програм підвищення кваліфікації на основі соціально-психологічних досліджень потреб у навчанні.

Виявлено й охарактеризовано найважливіші матеріальні, соціально-економічні та духовно-ідеальні детермінанти, які разом з внутрішніми чинниками впливу визначають розвиток всього освітньо-наукового комплексу України та інших держав світу. Проаналізовано критичні етапи спільної еволюції суспільства та системи освіти. Розглянуто сучасну соціальну та когнітивну детермінованість прискорення трансформації освітньо-наукових комплексів. Здійснено філософський аналіз виникнення основних причин глибоких змін взаємодії держави та соціуму й освітньо-наукового комплексу. Досліджено прояви факторів демократизації, децентралізацї, глобалізації та зміни ринку праці. Проведено філософське та соціологічне дослідження особливостей формування суспільства знань у розвинених державах світу та Україні в сучасний період у контексті фундаментальної трансформації освітньо-наукового комплексу й орієнтації його на виконання нових завдань. Розглянуто основні філософсько-світоглядні та операційно-практичні аспекти теорії та практики розвитку освітньо-наукового комплексу Західної Європи, зокрема, зростання значення духовної складової та переходу до нових життєвих цінностей. Розкрито основні протиріччя та проблеми трансформації системи навчання та виховання в Україні та Росії, виявлено спільні та відмінні риси у філософській парадигмі розвитку освіти цих держав. Запропоновано ефективні підходи щодо підвищення суспільно-економічної ролі та значення національного освітньо-наукового комплексу.

Розглянуто питання, пов'язані з розвитком і сучасним станом педагогічної освіти та науки на Івано-Франківщині на тлі її історико-культурного становлення, розвитку школи, системи виховання дітей та молоді. Простежено особливості формування шкільної справи на Прикарпатті з урахуванням традицій місцевого населення, історичних процесів у краї. Визначено роль і місце ВНЗ, передусім Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, закладів післядипломної освіти в підготовці педагогічних кадрів, підвищенні рівня їх кваліфікації.

Рассмотрены вопросы, связанные с развитием и современным состоянием педагогического образования и науки в Ивано-Франковской области в контексте ее историко-культурного становления, развития школы, системы воспитания детей и молодежи. Прослежены особенности формирования школьного дела на Прикарпатье с учетом традиций местного населения, исторических процессов в крае. Определены роль и место ВНЗ, в частности национального университета Прикарпатья им. В.Стефаника, заведений последипломного образования в подготовке педагогических кадров, повышении уровня их квалификации.

Викладено основи теорії державного управління, розглянуто цілі, функціональну та організаційну структуру державного управління. Розкрито сутність і зміст управлінської діяльності, питання підготовки та прийняття рішень у державному управлінні, а також здійснення контролю у даній сфері. Охарактеризовано систему органів державного управління в Україні, розкрито конституційні засади функціонування системидержавного управліня та місце законодавчої гілки влади у системі стримуваня і противаг. Розглянуто стан і перспективи розвитку інституту президенства України, наведено загальну характеристику системи органів виконавчої влади. Увагу приділено місцевому самоврядуванню та його ролі у державному управлінні. Розкрито поняття, сутність та особливості судової влади, питання судово-правової реформи в Україні. Акцентовано на основах внутрішньої організації органів державного управління та організації управлінської діяльності в державному органі. Проаналізовано адміністративні послуги органів виконавчої влади як складову демократичного врядування. Значну увагу приділено зв'язкам з громадськістю в системі державного управління.

Доведено, що нове століття розпочалося з переходу від індустріальних до нанотехнологій. Вища освіта України має орієнтуватися не на боротьбу з корупцією, а на безперервне навчання всього активного населення, на підготовку фахівців з нанотехнологій, які будуть спроможні конструювати та продукувати андророботи та іншу техніку середини XXI ст.

Проаналізовано витоки освіти як суспільної цінності. Осмислено роль освіти та писемності у появі та розвитку аграрного суспільства. Проаналізовано осередки формування письма й основ наук. Визначено, що освіта та писемність були вершинним досягненням людського інтелекту та відігравали унікально важливу суспільну роль, яка все більше зростала з наближенням до сучасності. Розглянуто вищу середню грамотність населення чи доцільніший вибір моделі письма як вищу "цивілізованість", але зауважено, що перемога у військових діях упродовж доісторичного й історичного періодів залежала ще й від багатьох інших факторів.

Проанализированы истоки образования как общественной ценности. Осмысленно роль образования и письменности в появлении и развитии аграрного общества. Проанализированы ячейки формирования письма и основ наук. Определено, что образование и письменность были вершинным достижением человеческого интеллекта и играли уникально важную общественную роль, которая все больше возрастала с приближением к современности. Рассмотрено высокую среднюю грамотность населения или целесообразен выбор модели письма как высшую "цивилизованность", но замечено, что победа в военных действиях на протяжении доисторического и исторического периодов зависела еще и от многих других факторов.

Аnalyzed the origins of education as a social value. Meaningful education and the role of writing in the emergence and development of the agrarian society. Analyzed the cells forming the letter and the fundamentals of science. It was determined that education and literature were the peak achievement of human intelligence and played a uniquely important role in society, which grew more and more toward the present. Considered a high average literacy or expedient choice of the model letter as a higher "civilization," but noted that the victory in military operations during prehistoric and historic periods depended also on many other factors.

Висловлено припущення про наближення середньої та вищої школи України до моменту переходу на істотно нову траєкторію розвитку освіти. Висвітлено політичні, економічні та соціальні ознаки настання критичної точки. Вміщено дані про кількісне зростання студентів за останні десять років. Спрогнозовано у недалекому майбутньому виникнення конкурсів між ВНЗ за потенційних студентів. Вказано на необхідність керівників освітньої системи і ВНЗ спиратися на нові філософські, соціальні, політичні й педагогічні уявлення і підходи. Зазначено, що філософи дійшли згоди щодо необхідності орієнтації діяльності навчально-виховної системи на формування громадянина нової України, проте не вирішено питання реалізації задумів. Акцентовано увагу на рішенні політичного керівництва України про створення концепції та пов'язаного з нею плану модернізації освітнього наукового комплексу. Подано оцінку досягнень освітніх інновацій в Україні 1991 - 2004 рр., відображено причини обмеженої результативності реформ. За результатами аналізу особливостей головних політичних моделей освіти у розвинених країнах: наполеонівської, гумбольдтівської (берлінської), ньюменівської (британської) і американської - зроблено висновок, що в політичних аспектах стратегії і тактики управління вищою освітою західні країни відзначаються високою та історично сформованою різноманітністю. Висвітлено досвід Заходу у виборі основи наукового забезпечення стратегії і тактики діяльності освітньої системи.

Розглянуто філософський аспект потенційних змін, пов'язаний зі стратегією процесу соціалізації нових генерацій і вибором найвищих цілей в діяльності всього суспільства. Розкрито зміст підходів до визначальних принципів орієнтації освіти США і країн Європейського Союзу. Показано сутність відмінності їх суспільних орієнтацій. Доведено цивілізованність європейської суспільної орієнтації.

Висвітлено закономірності розвитку освітніх систем XX ст. та суперечності, що виникають на зламі століть. Досліджено зміну ролі та функції освіти в сучасному суспільстві, зростаючу суспільну та економічну значущість освіти. Доведено існування значних резервів в оновленні філософської парадигми навчального процесу та його загальної орієнтації.

Освещены закономерности развития образовательных систем XX ст. и противоречия, которые появляются на рубеже тысячелетий. Исследовано изменение роли и функции образования в современном обществе, прогрессирующую общественную и экономическую значимость образования. Доказано существование значительных резервов для обновления философской парадигмы учебного процесса и его общей ориентации.

This article deals with the laws of development of educational systems of XX century and the contradiction which appear on a boundary of millenium. Change of a role and function of education in a modern society, the progressing public and economic importance of education is investigated. Existence of significant reserves for updating a philosophical paradigm of educational process and its general orientation is proved.

Розглянуто крито-мікенський та афінський історичний періоди. Проаналізовано особливості систем виховання Спарти й Афін. Наголошено, що навіть у часи свого розквіту Афінська держава не могла похвалитися повною грамотністю свого населення - вміння читати та писати було привілеєм обраних. Зосереджено увагу на культурній та ідеологічній своєрідності та високих, яскраво-гуманістичних освітніх ідеалах античної Греції. Зазначено, що надзвичайно багатою і гуманістичною є грецька міфологія, елементи якої постійно використовували в навчальному процесі для досягнення бажаного виховного впливу. Констатовано, що ні в якому разі не можна недооцінювати багатства та різноманітності грецького соціального та навчально-виховного досвіду: існування великої кількості мікроскопічних держав-полісів забезпечувало велику кількість соціально-політичних експериментів і їх відносно малу тривалість, оскільки розвиток подій за участю двох-трьох тисяч осіб відбувався набагато швидше, ніж в імперіях з мільйонами мешканців. Вказано на необхідність цивілізованого та високоморального використання історії.

Рассмотрены крито-микенский и афинский исторический периоды. Проанализированы особенности систем воспитания Спарты и Афин. Отмечено, что даже во времена своего расцвета Афинское государство не могла похвастаться полной грамотностью своего населения - умение читать и писать было привилегией избранных. Сосредоточено внимание на культурном и идеологическом своеобразии и высоких, ярко-гуманистических образовательных идеалах античной Греции. Указано, что чрезвычайно богатой и гуманистической является греческая мифология, элементы которой постоянно использовали в учебном процессе для достижения желаемого воспитательного воздействия. Констатировано, что ни в коем случае нельзя недооценивать богатства и разнообразия греческого социального и учебно-воспитательного опыта: существование большого количества микроскопических государств-полисов обеспечивало большое количество социально-политических экспериментов и их относительно малую продолжительность, поскольку развитие событий с участием двух-трех тысяч лиц происходил гораздо быстрее, чем в империях с миллионами жителей. Указано на необходимость цивилизованного и высоконравственного использования истории.

The Creto-Mycenaean and Athenian historical periods are observed in the article; the peculiarities of the education systems of Sparta and Athens are analyzed; it is stressed the cultural and ideological originality and humanistic educational ideals ofantique Greece; it is emphasized the necessity of the civilized and highly cultured use of the history.

Розглянуто філософсько-методологічні засади забезпечення самоідентифікації молодої людини як патріота незалежної України. Визначено психолого-педагогічні й духовні чинники і механізми впливу на формування національної ідентичності та самосвідомості молодого покоління. Висвітлено соціо- та етнокультурні спрямування в утвердженні національних пріоритетів, ідеалів української державності.

Висвітлено теоретико-методологічні засади освітніх технологій, науково-практичний контент сучасних навчальних технологій, детермінанти сучасних соціально-виховних технологій. Здійснено методологічний аналіз сучасних тенденцій професіоналізації викладача в умовах ЗВО. Обґрунтовано можливості використання сучасних інноваційних освітніх технологій і новітніх тенденцій у вітчизняній освітній теорії та практиці. Визначено теоретичні та методичні засади формування освітнього STEM-середовища у закладах загальної середньої освіти. Розкрито сутність технології створення ситуації успіху як основи розвитку інноваційної особистості. Розглянуто новітні підходи до технологій сучасного менеджменту. Висвітлено особливості реформування системи управління освітою дорослих в Англії. Описано технології формування позитивного іміджу закладу загальної середньої освіти в умовах децентралізації. Представлено тайм-менеджмент як технологію ефективної організації робочого часу керівника закладу освіти.

Розглянуто комплекс суспільно-політичних, соціально-психологічних, культурологічних, соціолінгвістичних засад утвердження національних пріоритетів, протидії антиукраїнській пропаганді. Розкрито поняття нації, соціуму, держави, масової свідомості, менталітету. Визначено різні шляхи формування українського та російського народів, окреслено відмінності двох національних культур - української та російської, перспективи подальшого розвитку української мови як єдиної державної.