Встановлено, що застосування біопрепаратів у поєднанні зі зменшеними дозами пестицидів для обробки посівів озимої пшениці Миронівська 61 підвищує їх ефективність щодо збільшення врожайності, зниження ураженості рослин і насіння хворобами, поліпшення якості продукції порівняно з роздільним їх використанням.

Розглянуто питання впливу способів основного обробітку дерново-середньо-підзолистих супіщаних і сірих опідзолених легкосуглинкових грунтів, систем удобрення та інтегрованої системи захисту рослин на агроекологічний стан грунту, врожайність та якість продукції основних сільськогосподарських культур польових сівозмін Правобережного Полісся України.

Рассмотрены вопросы влияния способов основной обработки дерново-средне-подзолистых супесчаных и серых оподзоленных легкосуглинковых грунтов, систем удобрения и интегрированной системы защиты растений на агроэкологическое состояние почвы, урожайность и качество продукции основных сельскохозяйственных культур полевых севооборотов Правобережного Полесья Украины.

Проаналізовано концепції національно-громадянського, морально-етичного, політичного, правового, художньо-естетичного, трудового, фізичного та статевого виховання, а також безперервної екологічної освіти та розвитку міжнародного молодіжного співробітництва. Наведено ряд нормативних документів і матеріалів, що регламентують життя університету та його підрозділів.

Проанализированы концепции национально-гражданского, морально-этического, политического, правового, художественно-эстетического, трудового, физического и полового воспитания, а также беспрерывного экологического образования и развития международного молодежного сотрудничества. Приведен ряд нормативных документов и материалов, которые регламентируют жизнь университета и его подразделений.

Висвітлено теоретичні та практичні передумови агроекологічних ресурсозберігаючих технологій вирощування зернових культур Державного агроекологічного університету Житомира і провідних навчальних та наукових закладів України. Проаналізовано енергоощадні грунтозахисні системи обробітку грунту під зернові культури, альтернативні системи їх захисту за використання ресурсозберігаючих технологій. Описано методи контролю за озимими зерновими культурами в осінньо-зимовий період. Розглянуто особливості підготовки і використання перелогових земель під зернові та круп'яні культури, біологічні особливості озимої пшениці.

Освещены теоретические и практические предпосылки агроэкологических ресурсосберегающих технологий выращивания зерновых культур Государственного агроэкологического университета Житомира, а также ведущих учебных и научных заведений Украины. Проанализированы энергосберегающие почвозащитные системы обработки почвы под зерновые культуры, альтернативные системы их защиты при использовании ресурсосберегающих технологий. Представлены методы контроля за озимыми зерновыми культурами в осенне-зимний период. Рассмотрены особенности подготовки и использования перелоговых земель под зерновые и крупяные культуры, биологические особенности озимой пшеницы.

Наведено біологічну характеристику овочевих культур, рекомендованих сівозмін і добрив, технологію вирощування розсади та основних овочевих культур. Значну увагу приділено характеристиці шкідників та хвороб овочевих культур, системі захисту від них. Викладено рекомендації з використання біологічних препаратів, відварів і настоїв рослин, які можуть замінити пестициди.

Приведены биологическая характеристика овощных культур, рекомендуемых севооборотов и удобрений, технология выращивания рассады и основных овощных культур. Значительное внимание уделено характеристике вредителей и болезней овощных культур, системе защиты от них. Изложены рекомендации относительно применения биологических препаратов, отваров и настоек растений, которые могут заменить пестициды.

Проаналізовано значення зеленого добрива у підвищенні родючості грунту та продуктивності землеробства. Описано технології вирощування сидеральних культур, наведено їх екологічну та економічну оцінки. Розглянуто основні способи підвищення ефективності зеленого добрива в проміжних посівах, питання його застосування у плодівництві та овочівництві, а також на територіях, забруднених радіонуклідами.

Проанализировано значение зеленого удобрения в повышении плодородия почвы и продуктивности земледелия. Описаны технологии выращивания сидеральных культур, приведены их экологическая и экономическая оценки. Рассмотрены основные способы повышения эффективности зеленого удобрения в промежуточных посевах, вопросы его применения в плодоводстве и овощеводстве, а также на территориях, загрязненных радионуклидами.

Висвітлено народно-господарське значення, біологічні особливості та вимоги до агроекологічних умов вирощування та зберігання картоплі. Охарактеризовано її найбільш врожайні сорти. Наведено поради щодо розмноження та захисту від хвороб дефіцитних сортів. Розкрито роль картоплі у лікуванні, дієтичному та дитячому харчуванні. Проаналізовано питання економічної ефективності вирощування даної сільськогосподарської культури.

Освещены народно-хозяйственное значение, биологические особенности и требования к агроэкологическим условиям выращивания и хранения картофеля. Охарактеризованы его наиболее урожайные сорта. Даны советы по размножению и защите от болезней дефицитных сортов. Раскрыта роль картофеля в лечении, диетическом и детском питании. Проанализированы вопросы экономической эффективности выращивания данной сельскохозяйственной культуры.

Проаналізовано народногосподарське значення, біологічні та ботанічні особливості основних сільськогосподарських культур, зокрема, польових, овочевих, плодових та ягідних, описано сучасні технології їх вирощування та біологізації, що передбачає зменшення обсягів застосування агрохімікатів. Наведено загальну характеристику багаторічних бобових і злакових трав, розкрито їх кормове та агротехнічне значення.

Проанализированы народнохозяйственное значение, биологические и ботанические особенности основных сельскохозяйственных культур, в частности, полевых, овощных, плодовых и ягодных, описаны современные технологии их выращивания и биологизации, предусматривающие уменьшение объемов применения агрохимикатов. Приведена общая характеристика многолетних бобовых и злаковых трав, раскрыты их кормовое и агротехническое значение.

Висвітлено питання ареалу походження, історії розвитку та сучасного стану льонарства. Наведено агроекологічну характеристику регіонів вирощування, абіотичні фактори та біологічні особливості льону-довгунцю. Проаналізовано проблеми селекції та насінництва. Висвітлено наукові основи програмування врожаю льону-довгунцю та технологію вирощування дійсно можливого врожаю за конкретних грунтово-кліматичних умов. Особливу увагу приділено питанням сівозмін і попередників, різним системам основного та попереднього обробітку грунту, особливостям строків, співвідношення норм внесення мінеральних добрив, стимуляторів росту. Охарактеризовано агротехнічні та хімічні прийоми інтегрованого захисту льону від шкодочинних організмів.

Изложены вопросы ареала происхождения, истории развития и современного состояния льноводства. Представлены агроекологическая характеристика регионов выращивания, абиотические факторы и биологические особенности льна-долгунца. Проанализированы проблемы селекции и семеноводства. Освещены научные основы программирования урожая льна-долгунца и технология выращивания действительно возможного урожая в конкретных почво-климатических условиях. Особое внимание уделено вопросам севооборота и предшественников, разным системам основной и предыдущей обработки почвы, особенностям сроков, соотношения норм внесения минеральных удобрений, стимуляторов роста. Охарактеризованы агротехнические и химические приемы интегрированной защиты льна от вредоносных организмов.

Наведено результати дворічних польових та лабораторних досліджень з вивчення впливу передпосівної комплексної обробки насіння пшениці озимої біофунгіцидом, стимулятором росту, хімічним препаратом на розвиток фузаріозної кореневої гнилі і формування урожаю культури. Фузаріозна коренева гниль є розповсюдженою хворобою на пшеничному полі. Вона досить шкідлива у фазі проростків, уповільнюючи їх ріст і розвиток. У поширенні цієї хвороби значну роль відіграють грунтова і насіннєва інфекції, а також температура, вологість грунту та фізіологічний стан рослин. Найефективнішим заходом захисту посівів пшениці озимої від грунтової, насіннєвої, аерогенної інфекції є протруєння насіння. А правильне поєднання біологічних та хімічних препаратів за умови допосівної обробки насіння надає можливість не тільки зменшити ураженість фузаріозною кореневою гниллю й значно збільшити продуктивність культури, а й знизити пестицидне навантаження на рослини та грунт. Таке комплексне застосування препаратів поліпшить екологічний стан агроландшафтів та довкілля. Встановлено, що за обробки насіння пшениці озимої стимулятором росту Емістим С, в. с. р., (10 мл/т), збільшується довжина проростків на 1,7 см, також підвищується енергія проростання на 3 %, лабораторна схожість - на 4 %. За результатами проведеної фітоекспертизи обробленого насіння баковою сумішшю з хімічного та біологічного препаратів, ураження насіння грибами роду Alternaria spp. становило 0 - 2 %, грибами роду Fusarium spp. - 0 - 1 %. Визначено технічну ефективність застосування біологічного препарату, стимулятору росту як окремо, так і в поєднанні з хімічним препаратом у разі протруєння насіння пшениці озимої. Показник технічної ефективності був найвищим у варіанті, де застосовували Ламардор 400 FS ТН, (0,15 л/т) з додаванням біофунгіциду Фітохелп, р., (1,0 л/т) - (89,5 %), тоді як застосування препаратів Фітохелп, р., (1,0 л/т) і Емістим С, в.с.р., (10 мл/т) забезпечило технічну ефективність 73,0 і 59,0 % відповідно. Висвітлено, що найвищий приріст урожайності пшениці озимої було отримано при комплексному застосуванні Ламардор, 400 FS ТН, (0,15 л/т) у поєднанні з біофунгіцидом Фітохелп, р., (1,0 л/т) та стимулятором росту Емістим С, в.с.р., (10 мл/т) - 0,9 та 0,8 т/га відповідно.

Наведено результати наукових досліджень фенологічного розвитку вузькотілої златки у смородиновому агроценозі Полісся України. За проведеним аналізом багаторічної динаміки розвитку вузькотілої златки побудовано фенологічний календар, який чітко передбачає період прояву найбільшої шкідливості цього фітофага, що переважно припадає на 2 - 3 декаду червня місяця. За біологічним розвитком смородинова вузькотіла златка зимує у стадії личинки в пагонах куща смородини і відноситься до небезпечних приховано-живучих шкідників. У процесі експерименту за перетворенням личинки в лялечку спостерігали лише у другій половині травня місяця. Жуки нового покоління завдовжки 6 - 8 мм, зеленуваті за забарвленням, з'являлися в кінці другої декади травня місяця. Протягом 3-х років досліджень смородинової вузькотілої златки значних відхилень у метаморфозі фітофага не спостерігалося. Статевий шлюб фітофага тривав з третьої декади травня по першу декаду червня місяця. У результаті досліджень доведено, що при пошкодженні молодих гілок смородини фітофагом, відбувається негативний вплив на продуктивність рослин. За умови середньої заселеності смородини чорної (4 - 5 балів) вузькотілою златкою маса 100 ягід сортів Титанія, Сюїта Київська зменшується в 1,3 раза, Аметист - 1,2 раза, Черешнева і Чернеча - 1,4 раза. У разі заселеності рослин смородини вузькотілою златкою у 8 - 9 балів маса 100 ягід зменшується від 2 до 3 разів. Суттєва негативна дія фітофага на життєдіяльність насаджень смородини чорної останніми роками за шкідливістю посідає одне з перших місць, при цьому значної шкоди завдають переважно личинки, знижуючи урожайність під впливом порушення нормального протікання фізіологічних процесів у рослини-господаря. Доведено, що личинки вузькотілої златки пошкоджують найбільш продуктивні гілки (2 - 3 роки), що дають основний урожай з куща.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.125.07

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито науково-теоретичні та практичні основи екологічно безпечного застосування пестицидів у агроценозах від шкідливих організмів. Представлено сучасні методи захисту рослин, які включають агротехнічні, генетичні, біохімічні, хімічні методи, карантин рослин і дозволяють отримати екологічно безпечну продукцію рослинництва. Наведено оптимізовані інтегровані системи захисту основних сільськогосподарських культур від бур'янів, шкідників і хвороб. Особливе місце відведено заходам, спрямованим на охорону довкілля, підвищенню ефективності вирощування бакових сумішей пестицидів з урахуванням ЕПШ шкідливих організмів і прогнозування строків їх появи у агроценозах.

Висвітлено базові терміни і поняття низки дисциплін, пов'язаних із захистом рослин та біобезпекою. Серед останніх фітофармакологія, хімічний захист рослин з основами агротоксикології, агрофармакологія, фізіологічні зміни в рослинах при застосуванні засобів захисту рослин, або токсикологія пестицидів, біобезпека в захисті рослин, фітопатологія, ентомологія, карантин рослин, інтегрований захист рослин, загальна вірусологія, гербологія, біозахист, захист лікарських рослин тощо. Введено поняття і терміни, що тісно пов'язані з такими фундаментальними науками як ботаніка, фізіологія рослин, мікробіологія, рослинництво, плодівництво, овочівництво, землеробство, агрохімія і грунтознавство, сільськогосподарські машини, лісівництво, декоративні культури, економіка тощо. До більшості термінів і понять подано додаткове наукове та виробниче обгрунтування. Значну увагу приділено безпеці корисної біоти в екоценотичних системах та безпеці людини, яка працює з хімічними засобами захисту. Охарактеризовано альтернативні засоби хімічним засобам (пестицидам).