Виявлено особливості масової культури за умов глобалізації та її впливу на національно-культурну ідентичність, що проявляється в посиленні її плюральності, відмови від жорсткої структурованості, ускладненні ідентифікаційної моделі. Досліджено міфологеми масової культури, що формують ілюзорний простір, в межах якого здійснюється вибір культурної ідентичності. Доведено, що екранна культура створює віртуальний світ, який пропонує індивідам поведінкові шаблони, образи, іміджі, спонукаючи до формування культурних ідентичностей, відмінних від традиційних. Обгрунтовано висновок, що за допомогою масової культури, засобів масової комунікації, Інтернету національно-культурна ідентичність суспільств видозмінюється, посилюючи свою мозаїчність і фрагментарність.

Опубліковано доповіді, повідомлення, матеріали та документи науковців, воєнних істориків, краєзнавців, а також музейних, освітніх та архівних працівників щодо подій воєнної історії регіонів України - Волині та Полісся з найдавніших часів до сьогодення. Досліджено знахідки артефактів військового призначення післямонгольського часу з території Правобережжя Київської землі, представлені наконечниками стріл та арбалетних болтів, зброєю ближнього бою, спорядженням вершника та коня. Розглянуто причини досить не простої долі Дубенського форту, розкрито роль офіцерського складу у становленні та розвитку цієї споруди, обгрунтовано необхідність відновлення цієї пам'ятки. Висвітлено головні етапи сучасних археологічних досліджень місця Берестецької битви 1615 р., зазначено їх результати та здобутки. Проаналізовано основні складові підготовки малолітніх дворян Волинської губернії під час навчання в Володимирському Київському кадетському корпусі з середини XIX ст. і до встановлення на теренах України радянської влади. Досліджено життєвий шлях і діяльність георгієвського кавалера, сотника Армії УНР А. М. Гончаренка. Розглянуто історію організації механізованих корпусів Робітничо-Селянської Червоної Армії в 1940 - 1941 рр. на Західній Україні, витоки польсько-українського конфлікту на Волині в 1943 - 1944 рр. Розкрито форми та методи боротьби Чернігівсько-Волинського партизанського з'єднання проти нацистських окупантів, показано якої шкоди завдали партизани-фелорівці ворогові в боях на території Волині та Полісся. Висвітлено діяльність агентурно-бойової групи "Озона" на Дубнівщині, історію 37-ї гвардійської ракетної Севастопольської орденів Леніна та Кутузова II ступеня дивізії, яка дислокувалась на Волині. Розкрито історичні підвалини та проблематику появи й утвердження державної військової символіки незалежної України.

Розглянуто питання міфології масової культури, яка є простором конструювання ідентичності. З'ясовано, що сучасний соціокультурний простір характеризується значною присутністю масової культури, що активно долучається до процесів соціалізації особистоті та набуття певної ідентичності. Доведено суттєвий вплив на формування даного простору міфологеми культурного життя та принципів міфологічного сприйняття дійсності, які завжди подають ідеальні, психологічно прийнятні та комфортні моделі життя. Встановлено, що у даному випадку міфи є компенсаторним механізмом для масової свідомості, подолати який фактично неможливо.

Рассмотрены вопросы мифологии массовой культуры, которая является пространством конструирования идентичности. Установлено, что современное социокультурное пространство характеризуется значительным присутствием массовой культуры, активно влияющей на процессы социализации личности и приобретения определенной идентичности. Доказано существенное влияние на формирование данного пространства мифологемы культурной жизни и принципов мифологического восприятия действительности, которые всегда представляют идеальные, психологически приемлемые и комфортные модели жизни. Установлено, что в данном случае мифы являются компенсаторным механизмом для массового сознания, преодолеть который фактически невозможно.

Висвітлено пріоритети, тенденції та протиріччя глобалізації культури в сучасному світі, акцентовано на масовій культурі як головному елементі цієї глобалізації. Увагу приділено національно-культурній ідентичності за умов глобалізації. Зазначено, що масова культура створена на основі загальноцивілізаційного технологічного стандарту, здатна чинити вплив на національно-культурну ідентичність народів, їхні традиції, проте дія таких чинників на зачіпає "культурну матрицю" національних культур. Розглянуто масові комунікації у виробництві, поширенні та споживанні масової культури та ідентичностей особистості.

Досліджено роль комунікативних інтернет-практик у трансформації аксіологічної сфери суспільства. На основі аналізу специфіки Інтернет-комунікації виявлено її вплив на формування сучасних соціокультурних цінностей.

Відображено основні тенденції, властиві культурології - структурному елементу сучасної української гуманістики. Підкреслено динамічність розвитку культурології, міжнауковий характер культурологічного знання, притаманне йому органічне поєднання теоретичного аспекту з практикою культуротворення та відбиття принципу спадкоємності, де історичні традиції спонукають науковців до творчої пошукової роботи на теренах, передусім, дискусійних проблем щодо перспектив розвитку української культури. Показано шляхи виявлення творчої активності людини у процесі розбудови незалежної української держави. Увагу приділено методам соціокультурної детермінації та соціокультурної каузальності як основі культурологічного підходу. Висвітлено філософсько-культурологічні аспекти феномену українського космізму в контексті культури модерну. Розкрито культуротворчий потенціал мистецтвознавства. Подано інформацію про культурно-дозвіллєві практики в системі державного управління.

Досліджено феномен постфольклору, що утворився в середовищі інтернет-комунікації та в повній мірі належить до віртуальних взірців дигітальної культури. Зазначено, що технологічні можливості інтернету сформували нові моделі та формати комунікації, які стали невід'ємною складовою повсякденних практик людини, привнісши нове розуміння досвіду соціалізації, ціннісних орієнтацій, самопрезентації в інтернет-мережі, естетичного та творчого самовираження. Зауважено, що засоби масової комунікації, які базуються на новітніх технологічних платформах, відіграють важливу роль у процесах ціннісних трансформацій, які полягають у порушенні усталених ціннісних ієрархій, пошуках нових ціннісних орієнтирів, переоцінці існуючих сенсів, ідеалів і цінностей. Показано, що інтернет-середовище як полімодапьний інформаційний та соціокультурний простір виступає суб'єктом впливу на функціонування аксіосфери суспільства, активно генеруючи нові значення, цінності та ціннісні орієнтири та настанови для соціуму та людини. Твори постфольклорного типу, що постають у процесі комунікації в середовищі інтернету, є засобом як зовнішнього навіювання, так і оцінного самовираження та моделювання світу в процесі групових та індивідуальних ціннісних рефлексій. Також вони є виразниками популярних ціннісно-світоглядних установок, поширених в масовій свідомості принципів і пріоритетів, які втілюються у знаково-символічних об'єктах культури, іміджах, текстах інтернету. Зазначено, що такі аспекти культурологічного дослідження медійної аксіосфери соціуму надають змогу корегувати аксіологічні вектори розвитку інформаційного суспільства та культури у взаємодії інформаційно-комунікативних технологій та нових соціокультурних практик. Постфольклорні тексти, часто апелюючи до архетипів етнокультури, її світоглядно-аксіологічних моделей та кодів ціннісно-смислового універсуму, експлікують свої закодовані аксіологічні змісти, що є відображенням глибинних духовних значень етнічної культури, світовідчування та мислення. Зауважено, що окреслені аспекти роботи актуалізують науковий пошук в напрямі вивчення інформаційно-комунікативних засад суспільного розвитку в добу глобалізації, ціннісних орієнтирів в умовах трансформаційних цивілізаційних перетворень, осмисленні артефактів цифрового середовища в культурному просторі сучасності.