Викладено результати випробувань щодо визначення ефективності захисних характеристик засобів індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) фільтруючого типу. Проведено порівняльний аналіз нових фільтруючих елементів відомих ЗІЗОД, подано рекомендації щодо сфери їх застосування.

За результатами ретроспективного аналізу клініко-мікробіологічного аналізу негоспітальної пневмонії (НП) у 1 132 військовослужбовців строкової служби (ВСС), які хворіли з 1987 до 1998 р., установлено, що основним збудником НП був S. pneumoniae (34,6 %), зменшилось виявлення S. aureus і Streptococcus spp. і збільшилось - H. influenzae та грамнегативних ентеробактерій. Визначено, що пневмокок підвищує стійкість до пеніциліну від 16,2 % до 45,2 %, що впливає на зниження ефективності лікування НП. Відзначено, що НП у цивільних осіб молодого віку, які вели звичайний спосіб життя, та у ВСС мала нетяжкий перебіг, спричинялась переважно S. pneumoniae. У наркозалежних осіб НП мала тяжкий, ускладнений перебіг і у 13,3 % стала причиною смерті. Основним збудником був S. aureus.

Визначено фактори, що обумовлюють використання в гірничодобувній та інших галузях промисловості протиаерозольних засобів індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) із завищеними захисними властивостями. Показано, що необхідною умовою для їх адекватного вибору є врахування показників складу та стану повітряного середовища, а також характеру виробничого процесу. Обгрунтовано, що оцінка захисних властивостей ЗІЗОД повинна базуватись на використанні твердих полідисперсних тест-аерозолів, критеріями оцінки яких є їх дисперсний склад, розташований в межах респірабельного діапазону розмірів частинок 0,3 - 5,0 мкм. Установлено, що достовірність оцінки захисних властивостей протиаерозольних ЗІЗОД підвищується за рахунок використання аналітичних залежностей визначення сумарного коефіцієнта проникання, під час розрахунку якого враховано зміни дисперсного складу й об'ємної витрати повітря в різних технологічних процесах гірничодобувної та інших галузей промисловості за умов виконання робіт різної інтенсивності.

Проаналізовано причини розвитку лімфаденопатій (ЛА) у 124-х хворих. Частими причинами ЛА в осіб молодого віку (до 30-ти років) були хронічна герпетична, хламідійна, бактеріальна та змішана інфекції, віком старше 50-ти років - лімфопроліферативні захворювання (ЛПЗ). Верифікація діагнозу ЛПЗ, його стадії та ускладнень має здійснюватися шляхом обов'язкового цитологічного та гістологічного дослідження біоптату лімфатичного вузла, цитологічного дослідження пунктату кісткового мозку, імунофенотипуванням лімфоцитів периферичної крові та кісткового мозку, імунохімічного аналізу протеїнів сироватки, вірусологічної діагностики. Синдром системної лімфаденопатії на тлі хронічної герпетичної інфекції є лише одним із компонентів полісиндромної та гетерогенної клінічної картини персистенції вірусів, що вимагає подальшого уточнення клініки та імунологічних зсувів.

Викладено результати аналізу існуючих підходів до оцінки управлінської діяльності в сфері охорони праці. Для вдосконалення оцінки ефективності управлінських рішень в умовах функціонування інформаційно-аналітичних систем запропоновано використання показників виконавської дисципліни, якості та ефективності реалізації управлінських рішень.

Викладено основні недоліки існуючої технології управління охороною праці. Розроблено теоретичні положення оперативного управління охороною праці для забезпечення дієвого реагування на стан виробничого травматизму, наведено вимоги, які дозволяють їх реалізувати.

Проаналізовано дані про стан виробничого травматизму у харчовій промисловості з використанням даних інформаційної системи "Повідомлення". Наведено основні характеристики цієї системи та її функціональні можливості. Запропоновано методичний підхід до аналізу виробничого травматизму, який базується на виявленні причин виникнення нещасних випадків, подій, які до них призводять, визначення найбільш травмонебезпечних професій у харчовій промисловості тощо. За результатами проведених досліджень можливо визначити найбільш травмонебезпечні ділянки виробництва на підприємствах харчової промисловості та розрахувати ймовірності виникнення на них випадків травмування працівників, що дає змогу оцінити економічні та соціальні втрати і ризик виникнення нещасних випадків для підприємства.

Викладено загальні відомості про Навчально-науковий інститут енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського. Узагальнено основні результати 25-річної діяльності та головні етапи становлення та розвитку інституту. Висвітлено історію, сьогодення та перспективи діяльності кафедр, діяльність центрів та лабораторій інституту. Відображено внесок колективу співробітників та студентів, його керівників у розвиток інституту, у справу підготовки висококваліфікованих інженерних та науково-педагогічних кадрів. Наведено відомості про наукові здобутки інституту та його кафедр, становлення та розвиток його наукових шкіл, основних наукових напрямів, міжнародної та інноваційної діяльності, студентського життя тощо.

Викладено результати аналізу сучасного стану інформаційного забезпечення системи управління охороною праці в аспекті переходу до впровадження ризик-орієнтованого підходу. Відзначено, що система управління охороною праці, яку було сформовано відповідно до командно-адміністративних засад планової економіки, в умовах сьогодення виявилась недостатньо ефективною, відтак удосконалення потребує і її інформаційне забезпечення. Одним із недоліків існуючого інформаційного забезпечення управління охороною праці можна вважати невирішеність питань інтеграції різних інформаційних систем (ІС) в сфері охорони праці, призначених для вирішення завдань управління, що не дозволяє формувати узагальнені інформаційні бази, проводити аналітичну обробку даних. Оцінка професійних ризиків потребує здійснення систематичного контролю показників діяльності підприємства, передбачає прогнозування динаміки змін цих показників, а також врахування інших чинників, які потенційно впливають на професійні ризики. Для автоматизації процесу збору та аналізу початкових даних, моделювання та розрахунку прогнозу професійного ризику пропонується створення спеціалізованої інформаційної системи моніторингу. Враховуючи необхідність значних обсягів фінансових витрат на реалізацію цього проєкту, інші підходи до вдосконалення інформаційного забезпечення полягають у поступовому створенні окремих підсистем системи моніторингу. Сформовано основні напрями удосконалення інформаційного забезпечення управління професійним ризиком, зокрема запропоновано модернізацію інформаційних систем на державному рівні та рівні підприємств. Накопичені в процесі функціонування цих систем статистичні дані можуть бути використані як початкові дані для оцінювання професійного ризику та подальшого розроблення обгрунтованих профілактичних заходів.

Проаналізовано результати теоретичних досліджень та практичних підходів до оцінки професійних ризиків. Незважаючи на значну кількість теоретичних напрацювань, для ефективного управління ризиками на робочих місцях основними проблемними завданнями, які потребують вирішення,залишається розроблення практичних рекомендацій із застосування існуючих методів, підходів, алгоритмів. Проаналізовано підходи до оцінки виробничих ризиків, що базуються на використанні статистичних даних про виробничий травматизм. Відзначено, що для практичного застосування запропонованого підходу необхідно мати актуалізовані бази даних та інформаційні системи, призначені для обробки даних та візуалізації результатів. Запропоновано для практичного використання математичну модель коефіцієнта важкості виробничого травматизму, яка має вигляд залежності вказаного коефіцієнта від множини чинників, що впливають (причини нещасного випадку, виду події, віку та стажу роботи потерпілого). Для побудови моделі запропоновано використання методу регресійно-кореляційного аналізу. Дослідження отриманої моделі дозволило встановити ступінь впливу чинників на можливі наслідки нещасних випадків. Зокрема встановлено, що саме вид події, яка має найменшу частоту прояву (падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, грунту тощо) максимальною мірою впливає на кількість днів непрацездатності. Урахування виявлених величин впливу факторів дозволило сформувати обгрунтовані профілактичні заходи.