Скачати повний текст

Мета роботи - систематизувати результати оглядів джерел літератури щодо механотрансдукційних механізмів регенерації кісткової тканини та впливу на них кардіологічних засобів. Проведено міждисциплінарний аналіз 36-ти сучасних оригінальних досліджень та оглядових публікацій з проблематики механотрансдукційних процесів у кістковій тканині, фахової літератури з біомеханіки, остеології, біології клітини та молекулярної біології, клітинної біохімії, васкулярної біології, фармакології та клінічних досліджень із висвітлення результатів епідеміологічних даних про зв'язок остеопорозу з трьома групами гіпотензивних і кардіологічних засобів: блокаторами кальцієвих каналів; beta-адреноблокаторами; інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту. Встановлено, що фізіологічне ремоделювання, а також репарація і регенерація після пошкодження відбуваються під впливом функціонального навантаження за допомогою механотрансдукції - процесу, який забезпечує перетворення фізичних сил у біохімічні сигнали, які інтегрують клітинну відповідь. Шляхами, що забезпечують передачу сигналів є кальцієві іонні канали, інтегрини, автокринні та паракринні месенджери, як-от простагландини й оксид азоту. Кардіологічні засоби з групи інгібіторів кальцієвих каналів, які блокують проходження іонів кальцію через кальцієві канали, пригнічують виділення інтрацелюлярного кальцію в остеобластах та утворення кісткової тканини. Застосування beta-адреноблокаторів може бути ефективним у лікуванні та запобіганні остеопорозу в разі зростання активності симпатичної нервової системи. Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (і-АПФ) внаслідок пригнічення ангіотензину II та активаціїї NO-синтази і виділення оксиду азоту діють синергічно з механічно індукованим оксидом азоту, що має анаболічну дію на кісткову тканину. Висновки: врахування зазначених впливів кардіологічних препаратів на механотрансдукційні механізми евдасть змогу коригувати їх застосування, що покращить регенерацію та структуру кістки у пацієнтів із серцево-судинною патологією та гіпертонією.

Розглянуто проблему поліпшення ефективності ендодонтичного лікування зубів, створення надійних та якісних реставрацій зубів, що при застосуванні сучасних композитних матеріалів можливо лише за умови забезпечення абсолютної сухості операційного поля. Наведено історичні етапи розробки системи кофердаму, описано основні принципи його застосування, проілюстровано конкретні клінічні ситуації з використанням вказаної техніки.