Описано часто встречаемое, но редко диагностируемое заболевание желчного пузыря - холестероз. Анализ клинических, лабораторных и биохимических данных позволил сделать вывод о том, что заболевание чаще всего поражает лиц среднего и пожилого возраста, протекает латентно, может сочетаться с холелитиазом, развивается на фоне ожирения, нарушений углеводного и липидного обмена. При холестерозе наблюдается снижение моторно-эвакуаторной функции желчного пузыря и нарушения биохимического состава желчи.

Приведены данные о состоянии моторной функции желчного пузыря у больных холестерозом желчного пузыря. По данным динамической эхохолецистографии выявлено снижение сократительной функции желчного пузыря у больных. Применение диеты, урсофалька и лецитина улучшает моторную функцию желчного пузыря, способствует нормализации некоторых ультрасонографических проявлений холестероза желчного пузыря. Доказана необходимость в пролонгированном лечении больных холестерозом желчного пузыря не менее 6 мес.

Приведены данные о состоянии холесекреторной функции печени и коррекции ее нарушений у больных с холестерозом желчного пузыря. Использование лецитина и урсофалька на фоне дифференцированной диеты с ограничением энергетической ценности рациона, увеличением пищевых волокон способствует повышению в желчи содержания желчных кислот, нормализации холато-холестеринового коэффициента.

Проведен сравнительный анализ анамнеза, клиники, данных дуоденального зондирования, микроскопии центрифугата пузырной желчи (ПЖ) и динамической сонографии у больных холестерозом желчного пузыря (ЖП) и хроническим бескаменным холециститом. Для неосложненного холестероза ЖП характерны латентное течение, наличие в ПЖ большого количества кристаллов холестерина, утолщение стенки, снижение ее гомогенности, повышение плотности желчи и значительное снижение сократительной функции ЖП.

Досліджено клініко-біохімічні, лабораторні та сонографічні особливості неускладнених форм холестерозу жовчного міхура, розглянуто методи їх діагностики та лікування у хворих з надлишковою масою тіла. Встановлено, що для неускладненого холестерозу жовчного міхура характерний латентний перебіг, помірні зміни показників функціонального стану печінки, дисліпідемія, зниження моторно-евакуаторної функції жовчного міхура, зменшення вмісту жовчних кислот і підвищення концентрації холестерину, особливо в міхуровій порції жовчі, наявність великої кількості кришталиків холестерину та мікролітів за мікроскопії центрифугату міхурової жовчі. Виявлено, що скоротлива функція жовчного міхура найбільш знижена за дифузних форм холестерозу - сітчастої та поліпозно-сітчастої, а за поліпозної - у меншій мірі. Доведено, що дієта з обмеженням енергетичної цінності за рахунок вуглеводів збагачена полієнами, харчовими волокнами, вітамінами та мінералами, а також подовжені курси терпії лецитином та урсофальком сприяють нормалізації ліпідного, вуглеводного обмінів, біохімічного складу жовчі, запобігають прогресування та викликають регрес сонографічних показників холестерозу жовчного міхура.