Розглянуто актуальні питання оптимізації управління зовнішньоекономічною діяльністю високотехнологічних підприємств у системі міжнародних космічних досліджень та реалізації конкурентоспроможної продукції на світовому ринку. Проаналізовано організаційно-правове забезпечення стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) за умов глобалізації. Наведено діагностику світових тенденцій стратегії розвитку аерокосмічної галузі провідних космічних агенств світу, визначено вектори впливу на стратегію управління ЗЕД підприємств космічної галузі України. Розроблено оптимальну модель формування динамічних, гнучких мереж управління ЗЕД на основі державно-приватного партнерства з метою акумулювання та ефективного використання власних і залучених інвестицій. Особливу увагу приділено використанню у господарській практиці ДКБ "Південне" розроблених нормативно-правових та методичних матеріалів щодо створення нових горизонтальних (дивізіональних) та удосконалення діючих жорстко вертикально-інтегрованих організаційних структур управління ЗЕД підприємств космічної галузі України.

Экспериментально сравнена пригодность двух типов малоинерционных датчиков давления для контроля пульсационного горения в низкоэмиссионной противоточной камере сгорания газотурбинного двигателя. Приведены результаты спектрального анализа сигналов тензометрического и пьезоэлектрического датчиков при плавном наборе мощности двигателя.

С применением комбинации Wavelet-анализа и спектрального анализа сигналов малоинерционных датчиков давления и акселерометров, установленных на наружном корпусе двигателя, определен источник повышенных пульсаций давления на входе в камеру сгорания приводного газотурбинного двигателя мощностью 10 МВт.

Использование комбинации непрерывного вейвлет-преобразования, преобразования Габора и кепстрального анализа сигналов датчиков давления и акселерометров упростило интерпретацию результатов измерений на переходных режимах ГТД. Комбинация преобразования Габора и вейвлет-преобразования позволяет существенно упростить анализ нестационарных сигналов; применение кепстрального анализа дает возможность отсеять дополнительную порцию ненужной информации. Кепстр в современной интерпретации понимается как обратное преобразование Фурье логарифмического спектра.

Створення перспективних зразків РКТ вимагає застосування матеріалів, які не виготовляються або виготовляються в недостатніх обсягах на підприємствах України. Проналізовано стан підприємств для виробництва таких матеріалів, як алюмінієві та титанові сплави, спеціальні сталі, неметали у формі зв'язувальних матеріалів, вуглецевих армувальних наповнювачів, композиційні матеріали, гуми, гумотехнічні вироби, тонкошарові теплоізоляційні покриття, герметики, клеї, озонобезпечні знежирювальні засоби. Розроблено пропозиції щодо розширення даних підприємств та організації нових підприємств для забезпечення необхідних обсягів постачання матеріалів.

Приведены результаты численного исследования осесимметричного течения в многоступенчатом осевом компрессоре газотурбинного двигателя с учетом перепуска воздуха из проточной части на пониженных режимах. Даны суммарные характеристики компрессора на различных частотах вращения при открытых и закрытых клапанах перепуска в сопоставлении с экспериментальными данными. Предложена программа регулирования работы клапана перепуска компрессора, позволяющая при минимальных значениях расхода воздуха, проходящего через него, обеспечить необходимый запас газодинамической устойчивости.

У червні цього року виповнюється 100 років з дня народження доктора технічних наук, професора, академіка НАН України, Героя Соціалістичної Праці Василя Сергійовича Будника (1913 - 2007) - піонера ракетно-космічної техніки в Радянському Союзі й Україні, одного із засновників КБ "Південне" і Південного машинобудівного заводу. Він зробив величезний особистий внесок у становлення й розвиток Дніпропетровського ракетно-космічного центру й усієї ракетно-космічної галузі України. В. С. Будник брав участь у розробленні й передачі на озброєння перших радянських балістичних ракет Р-1, Р-2, Р-5. Під його керівництвом було створено принципово нову балістичну ракету Р-12 (SS-4) на висококиплячих компонентах палива з автономною системою керування. Сформований і очолюваний ним колектив згодом став основою створеного в 1954 р. Особливого конструкторського бюро ОКБ-586 (КБ "Південне"). Під керівництвом і за безпосередньої участі В. С. Будника розроблено балістичні ракети середнього радіуса дії Р-12 (SS-4) і Р-14 (SS-5), першу в світі міжконтинентальну балістичну ракету важкого класу Р-16 (SS-7), потужні бойові балістичні ракети Р-36 (SS-9) і Р-36М (SS-18), ракети-носії "Космос" і "Космос-2".

Академік Володимир Федорович Уткін (1923 - 2000) - видатний учений і конструктор ракетно-космічної техніки, академік НАН України, АН СРСР і РАН, двічі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і Державної премій, кавалер шести орденів Леніна та багатьох інших урядових нагород. Більшу частину свого творчого життя - 38 років - Володимир Федорович працював в Україні, у Дніпропетровську в КБ "Південне", з 1971 по 1990 рр. був його Генеральним конструктором. Під керівництвом В. Ф. Уткіна створено стратегічні ракетні комплекси, які не мають аналогів у світі, - рідинну міжконтинентальну балістичну ракету SS-18, твердопаливну SS-24, ракети шахтного і залізничного базування та ін. Розроблено і введено в експлуатацію високоефективні та надійні космічні ракетні комплекси "Циклон", "Зеніт", а також широку номенклатуру космічних апаратів військового, наукового та народногосподарського призначення.

Індекс рубрикатора НБУВ: О6д(4УКР) Патон Б.Є.

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У травні 2019 р. в ДП "КБ "Південне" ім. М. К. Янгеля" (м. Дніпро) відбулася сьома Міжнародна конференція "Космічні технології: сучасне та майбутнє", яка проводиться під егідою Міжнародної академії астронавтики. Однією зі значних подій четвертого дня конференції - 24 травня - стало засідання круглого столу ректорів провідних закладів вищої освіти України (ЗВО) "Університетська наука - космосу". Його учасниками стали глава Державного космічного агентства України, академіки НАН України, керівники КБ "Південне" і університетів-флагманів підготовки фахівців для машинобудування: Запорізького національного технічного університету, Українського державного хіміко-технологічного університету, Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара, Національного аерокосмічного університету ім. Н. Е. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", Національної металургійної академії України, Національного технічного університету "Дніпровська політехніка", Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Наведено основні результати досліджень навколоземного космічного простору, інших планет Сонячної системи, їх супутників та астероїдів. Показано, що на цих небесних тілах містяться значні запаси мінералів. У майбутньому все більше уваги приділятиметься розробленню нових технологій використання близького космосу, контролю астероїдної і метеоритної безпеки навколоземного простору, дослідженню планет Сонячної системи, їх супутників та астероїдів, вивченню структури Всесвіту, далеких зірок та екзопланет. Це потребуватиме дедалі більше сировинних ресурсів, життєво необхідних як для розвитку космічної промисловості, так і для функціонування світового господарства. З огляду на очікуваний у ХХІ ст. дефіцит розвіданих ресурсів, що видобуваються в надрах Землі, запропоновано спрямувати зусилля на дослідження запасів мінеральних руд на дні Світового океану. Наведено рекомендації щодо активізації робіт у цьому напрямі.