Викладено фізико-хімічні основи формування лакофарбних покрить під час нанесення їх методом електроосадження. Подано характеристики найбільш поширених водорозбавлених електрофорезних лакофарбних матеріалів, розглянуто методи їх створення, питання застосування та модифікування. Наведено вимоги та практичні рекомендації щодо розробки технічного процесу електроосадження, варіанти розрахунків та комплектування обладнання ліній електроосадження, висвітлено заходи з охорони праці та техніки безпеки за виробничих умов. Значну увагу приділено питанням поведінки конструкційних металів та лакофарбних покрить у корозійних середовищах.

Изложены физико-химические основы формирования лакокрасочных покрытий при нанесении их методом электроосаждения. Представлены характеристики наиболее распространенных водоразбавленных электрофорезных лакокрасочных материалов, рассмотрены методы их создания, вопросы применения и модифицирования. Приведены требования и практические рекомендации по разработке технического процесса электроосаждения, варианты расчётов и комплектования оборудования линий электроосаждения, освещены мероприятия по охране и технике безопасности в производственных условиях. Значительное внимание уделено вопросам поведения конструкционных металлов и лакокрасочных покрытий в коррозионных средах.

Обследовано 1 337 подземных горняков железорудных шахт г. Кривого Рога, из них 1 163 в амбулаторных условиях, 174 в стационаре. Периферические неврогенно-сосудистые нарушения выявлены у 28 % горняков, а также установлены основные клинические признаки профессионально обусловленных периферических нейроваскулярных синдромов, определены их критерии диагностики. Применение разработанных патометрических диагностических таблиц значительно повысит точность и надежность диагностики (до 94 %), эффективность лечения и качество оценки прогноза многих профессиональных заболеваний, в клинических проявлениях которых встречаются периферические нейроваскулярные синдромы.

Тенденцією розвитку світової гірничої промисловості на осяжну перспективу вважається стабільна орієнтація на відкритий спосіб розробки. Основний об'єм добування гірничої маси в гірничовидобувній галузі у найближчі десятиліття буде здійснюватися шляхом освоєння глибоких горизонтів з застосуванням підвищення кількості та потужності виробничої техніки. Відповідно буде збільшуватися дія такого фактора, як загальна вібрація та його вплив на здоров'я працюючих. Мета дослідження - визначити рівні загальної вібрації на основних робочих місцях підприємств, зайнятих видобутком корисних копалин відкритим способом та їх збагаченням, а також оцінити критичні для здоров'я працівника періодів робочого стажу за умовах дії цього виробничого фактора. Дослідження 1 600 робочих місць з гігієнічно значимими рівнями вібрації за основними професіями, а саме: прохідник, бурильник, машиніст бурового устаткування, машиніст бульдозера, машиніст екскаватора, машиніст електровоза і тепловоза, водій вантажного автомобіля. Проаналізовано 420 випадків захворювань на вібраційну хворобу працівників кар'єрів Криворізького залізорудного басейну. Розрахунки критичних періодів шкідливого стажу проведено згідно з дозною теорією розвитку вібраційної хвороби. Встановлено, що сучасне гірниче обладнання характеризується високими рівнями загальної вібрації та значним її розповсюдженням з перевищенням ГДР на 49,6 % робочих місць. Найнебезпечнішим є екскаватор ЭКГ5, великовантажні автомобілі типу БелАЗ, "НД-1200" та інші, бульдозери Т-40, Т170М01, ДЗ59, грейдери, скрепери, крани грейферні, внутрішньокар'єрний залізничний транспорт та дробарки. Висновки: сучасне гірничне обладнання характеризується високими рівнями загальної вібрації та значним її розповсюдженням на робочих місцях. Ускладнення гірничо-геологічних умов видобутку корисних копалин відкритим способом спричиняє збереження шкідливих умов праці. Безпечний стаж роботи за шкідливих умов дії загальної вібрації на сучасних підприємствах, зайнятих видобутком корисних копалин відкритим способом, у середньому становить 6,5 року, небезпечний стаж роботи - понад 12 років.

Проблема профілактики та лікування цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) у всьому світі та Україні займає провідне місце в боротьбі зі зниженням смертності населення. Серед причин розвитку ЦВЗ завжди вказують на атеросклероз судин та гіпертонічну хворобу. Дуже мало уваги приділяється іншим етіологічним чинникам. Біологічна дія виробничої вібрації на організм людини обумовлює, зокрема, і розвиток патології судин головного мозку, що, на нашу думку, впливає на формування ЦВЗ [4]. Вивчення поширеності, визначення ризику виникнення ЦВЗ та етіологічного впливу вібрації на їх розвиток у гірничих робітників кар'єрів, хворих на вібраційну хворобу (ВХ) від дії загальної вібрації, у постконтактному періоді. Проведено дослідження 496 карт динамічного спостереження хворих на ВХ від дії загальної вібрації гірників карієрів, чоловіків, мешканців Дніпропетровської області за двадцятирічний період: 1993 - 2012 роки. Аналіз статистичних даних показав, що питома вага судинного синдрому в структурі ВХ складає 64,5 %, ураження церебральних судин мають 44,9 % хворих. Таким чином, серед хворих з судинною патологією церебральний ангіодистонічний синдром зустрічається в 70 % випадків. У майже 5 % хворих на ВХ від дії загальних вібрацій є ЦВЗ. Аналіз поширеності ЦВЗ у групи хворих на ВХ дозволяє констатувати, що вона в 3,36 разу вища за показники в дорослого чоловічого населення (ДЧН), а поширеність інфаркта головного мозку вища більше ніж у 70 разів. Ризики розвитку ЦВЗ у хворих на ВХ переважають у декілька разів такі ризики в ДЧН Дніпропетровської області. При цьому ймовірність виникнення ЦВЗ у постекспозиційному періоді в хворих на ВХ у 4,1 разу вища, ніж у населення. Висновки: поширеність ЦВЗ у хворих на вібраційну хворобу від дії загальних вібрацій у постекспозиційному періоді в декілька разів переважає таку в ДЧН, а інфаркта головного мозку - у десятки разів. Ризик виникнення ЦВЗ у постекспозиційному періоді в хворих на ВХ від дії загальних вібрацій у декілька разів вищий, ніж у населення. Це свідчить про те, що подальше вивчення особливостей розвитку ВХ від дії загальної вібрації в постекспозиційному періоді є вкрай актуальним та необхідним.

Оскільки розвиток вібраційної хвороби від дії загальної вібрації має свої патогенетичні та клінічні особливості, це явище потребує детального вивчення, а саме: визначення рівня захворюваності, структури захворюваності, особливостей патогенезу, клінічного протікання. Одержані дані можуть бути використані як підгрунтя для розробки у подальшому заходів запобігання виникненню хвороби та лікування хвороби, яка вже виникла, з урахуванням усіх патогенетичних і клінічних тонкощів. Мета дослідження - оцінка ризику виникнення та структури клінічних проявів у хворих на вібраційну хворобу (ВХ) від дії загальної вібрації, зокрема, судинних порушень, а також визначення найнебезпечніших для розвитку даної патології професій серед працівників підприємств з відкритим способом розробки покладів корисних копалин. У виборку, котру використували під час дослідження, були включені хворі на ВХ від дії загальних вібрацій гірничі робітники в постконтактному періоді, що займалися видобутком руди відкритим способом (496 хворих). З дослідження виключили хворих з наявністю цукрового діабету, ревматизму, васкулітів різної етіології, захворювань крові, злоякісних новоутворень. Контрольною групою були вибрані хворі на ВХ без судинних порушень, які мали вік і стаж встановлення ВХ, що статистично не відрізняються. На підставі аналізу медичної документації 496-ти хворих на ВХ від дії загальної вібрації встановлено, що в постекспозиційному періоді серед них переважають хворі з судинними порушеннями: усього 320 хворих. Імовірність судинних порушень у хворих на ВХ (абсолютний ризик) складає 0,65. Відносний ризик судинних порушень у хворих на ВХ при цьому складає 2,95. Етіологічна частка впливу вібрації на їх розвиток складає 66 %. Поширеність цереброваскулярних захворювань серед хворих на ВХ складає 44,6 на 1000. Розповсюдженість судинних порушень серед цієї групи хворих складає 650 випадків на 1000. Встановлено, що судинні порушення є провідним клінічним синдромом у пацієнтів з ВХ від дії загальної вібрації. Найбільшому ризику захворіти судинними порушеннями серед робітників, що були зайняті видобутком руди відкритим способом, піддаються машиністи екскаваторів і машиністи бульдозерів. Висновки: у таких професіях, як бурильники, машиністи екскаваторів, машиністи тепловозів цереброваскулярні порушення є провідним клінічним синдромом. Таким чином, особливістю дії загальної вібрації за відкритого видобутку корисних копалин є високий ризик цереброваскулярних порушень. Високий рівень ризику розвитку та статистичний аналіз різноманітних судинних порушеннь у хворих на ВХ таких професій, як бурильники, машиністи бульдозерів і екскаваторів, надає змогу віднести судинні порушення до професійних захворюваннь, а у водіїв великовантажних автівок - до виробничо-зумовлених.

Викладено основні положення діагностики професійних захворювань. Представлено нормативні дані шкідливих факторів виробничого середовища. Зазначено терміни можливого розвитку конкретного захворювання. Запропоновано тактику діагностики у постконтактному періоді. Наведено дані для використання науковцями і практикуючими лікарями: гігієністами, профпатологами, лікарями загальної практики та сімейної медицини, роботодавцями, Державною службою України з питань праці, широким колом читачів.