Ключ. слова: плацента, проліферація, апоптоз, імуногістохімія, радіонукліди
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.71-3

Рубрики:

Пухлини жіночої статевої системи (онкогінекологія)

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено дані про вплив післяопераційного гіпотиреозу на стан матково-плацентарного і плодового кровотоку, а також на період ранньої неонатальної адаптації новонароджених від матерів, оперованих на щитовидній залозі. Аналіз результатів показав, що після оперативних втручань на щитовидній залозі спостерігаються порушення гемодинаміки в системі мати - плацента - плід, а також особливості перебігу постнатальної адаптації. Частота і важкість порушень зумовлені змінами гормонального фону, застосуванням адекватної гормонозамісної терапії та терміном, за якого виявлені ознаки гіпоксії.

Изложены данные о влиянии послеоперационного гипотиреоза на состояние маточно-плацентарного и плодового кровотока, а также на период ранней неонатальной адаптации новорожденных от матерей, оперированных на щитовидной железе. Анализ результатов показал, что при состоянии после оперативных вмешательств на щитовидной железе наблюдаются нарушения гемодинамики в системе "мать - плацента - плод", а также особенности течения постнатальной адаптации. Частота и тяжесть нарушений обусловлены изменениями гормонального фона, применениями адекватной гормонзаместительной терапии и сроком, в котором обнаружены признаки гипоксии.

Представлены данные об особенностях рецепторного аппарата к стероидным гормонам в плаценте женщин после комбинированного лечения рака щитовидной железы. Выявлено, что имеется значительное снижение экспрессии прогестероновых рецепторов, снижение экспрессии эстрогеновых рецепторов в структурах трофобласта. Изучены данные об экспрессии ракового эмбрионального антигена (СЕА) и клеточного пролиферативного ядерного антигена (PCNA) в исследуемых плацентах. Выявлена экспрессия СЕА в доношенных плацентах, повышение экспрессии PCNA в структурах трофобласта, что свидетельствует о нарушении функционирования плацентарного барьера с ранних сроков беременности.

Проанализированы основные показатели маточно-плацентарно-плодового кровотока у женщин с послеоперационным гипотиреозом. Доказано, что проведение ранней адекватной заместительной гормональной терапии левотироксином у таких женщин дает возможность предотвратить формирование плацентарной недостаточности, о чем свидетельствуют благоприятные показатели маточно-плацентарно-плодового кровотока.

Представлены данные об особенностях периода ранней неонатальной адаптации у новорожденных от матерей, оперированных на щитовидной железе в связи с доброкачественными процессами и раком щитовидной железы. Отмечено, что частота осложнений со стороны функции различных систем и органов у таких новорожденных превосходит аналогичные показатели в контрольной группе и требует разработки для них системы диспансерного наблюдения.

Представлены данные ретроспективного анализа историй родов и историй развития новорожденных у женщин, эвакуированных из зоны аварии на ЧАЭС. Выявлено, что имели место некоторые осложнения гестационного периода, родов, что, однако, не повлекло за собой значительных осложнений в состоянии плода и новорожденных. Подчеркнута необходимость продолжения исследований влияния радиации на репродуктивное здоровье женщин, облученных внутриутробно, в связи с неопределенностью последствий именно этого вида воздействия радиации на репродукцию человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.12 + Р716.216.569.452 + Р716.216.457.261.2

Рубрики:

Захворювання щитовидної залози у вагітних

Хірургічна патологія щитовидної залози у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше проведено комплексне обстеження жінок у динаміці їх вагітності та одержано нові дані про стан систем тиреоїдної, гіпофізарно-надниркової, гіпофіз-щитовидної залози, кальцієво-фосфорного гомеостазу, психоемоційного статусу, що відіграють вирішальну роль у формуванні адаптаційних процесів системи мати - плацента - плід - новонароджений залежно від характеру тиреоїдної патології, ступеня тяжкості розладів тиреоїдного гомеостазу, адекватності корекції тиреоїдної недостатності, обсягу хірургічного втручання. Доведено наявність взаємозв'язку між рівнем функціонування цих систем, станом фетоплацентарного комплексу та адаптацією новонародженого. Проведено дослідження у структурах плаценти експресії рецепторів до прогестерону, естрадіолу, експресії канцеребріонального антигену, ядерного антигену клітинної проліферації у жінок, оперованих на щитовидній залозі. На базі результатів цього дослідження розкрито механізми раннього формування плацентарної недостатності та створено концепцію доімплантаційної профілактики, стратегію корекції порушень у першому та другому триместрах гестації. Розроблено принципово нові підходи до лікування жінок, оперованих на щитовидній залозі, тактику ведення у них вагітності, пологів, післяпологового періоду. Обгрунтовано та патогенетично орієнтовано систему збереження репродуктивного здоров'я цих жінок, зокрема після комбінованого лікування раку щитовидної залози.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.216

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216

Рубрики:

Вагітність при захворюваннях організму матері

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.12 + Р712.5

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози

Фізіологія і патологія статевої і ендокринної функцій жіночого організму

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання всебічного підходу до профілактики перинатальних ускладнень шляхом створення комплексної системи профілактики дисбіозу в жінок на етапі планування сім'ї, вагітності, а також у новонародженого.

Наведено дані дослідження стану системи мати - плацента - плід за допомогою доплерометрії, кардіотокографії та біофізичного профілю плода у вагітних з вродженими вадами серця, ускладненими серцевою недостатністю. Виявлено достовірне погіршення стану плода прямо пропорційно залежне від стадії серцевої недостатності. За допомогою доплерометрії в жінок з вродженими вадами серця, ускладненими серцевою недостатністю, виявлено доклінічні ознаки гіпоксії плода: збільшення максимальної швидкості кровотоку у венозній протоці, що може стати критерієм для включення вагітної до групи підвищеного ризику щодо перинатальної патології.

Наведено результати дослідження мікробіоценозу у жінок з екстрагенітальною патологією перед оперативним розродженням.

Приведены авторские и литературные данные об особенностях патогенеза, клинической картины, гестационного периода и исхода родов у больных с миастенией. Рассмотрены основные принципы течения этого заболевания, лечение и профилактика осложнений беременности, родов, послеродового периода при нем. Приведены примеры успешного родоразрешения 8 больных с миастенией.

Приведены результаты углубленного обследования беременных, получающих тиреостатическую терапию в связи с тиреотоксикозом. Обоснованы методы контроля эффективности лечения и коррекции дисфункции печени у таких женщин препаратами с гепатопротекторным, дезинтоксикационным и холеретическим действием. Даны рекомендации по оптимизации перинатального менеджмента у беременных с тиреотоксикозом.

Зазначено, що метаболічні та гемодинамічні зміни за серцево-судинних захворювань у вагітних призводять до порушень у плаценті, погіршуючи її функцію, що в своєю чергою впливає на матково-плацентарний і плодовий кровообіг. Вивчено стан плода та новонародженого у вагітних із серцево-судинною патологією за допомогою кардіотокографії (КТГ) і доплерометрії. Проаналізовано характер кардіо-токографічних змін залежно від стану гемодинаміки та вплив цих показників на стан новонародженого. Установлено, що для визначення стану плода та вибору оптимальної тактики ведення з метою зниження та профілактики перинатальних ускладнень найбільш достовірними є сукупність даних доплерометрії і КТГ.

Приведены данные, полученные в ходе исследований по влиянию анемии на сердечную недостаточность у женщин с врожденными пороками сердца. Установлено, что при наличии у таких женщин анемии и/или дефицита железа значительно ухудшается прогноз вынашивания и рождения здорового ребенка, увеличивается риск наступления кардиальных событий. Напротив, при своевременном выявлении и коррекции гипоксемических состояний, связанных с дефицитом железа, удается значительно улучшить перинатальные и кардиальные последствия. Беременным с сердечной недостаточностью на фоне врожденных пороков сердца проведен контроль анемии посредством определения не только гемоглобина, но и содержания железа и насыщения трансферрина железом. Кроме обычного физикального исследования, для определения степени тяжести сердечной недостаточности проведено определение мозгового натрийуретического пептида. В клинических примерах, терапия анемии проведена с использованием полимальтозного комплекса железа Мальтофер.

Наведено результати вивчення стану репродуктивного здоров'я жінок, які були опромінені в препубертатний та пубертатний періоди й отримали значне радіаційне навантаження на щитовидну залозу. Виявлено тенденцію до підвищення частоти ускладнень перебігу вагітності та пологів у жінок основної групи, що дозволило віднести їх до групи ризику. Необхідно проводити комплекс профілактичних, преконцептуальних і лікувальних заходів щодо раннього виявлення дисфункції щитовидної залози, корекції її до і протягом вагітності.

Проведено исследование с участием 40 беременных с сердечной недостаточностью (СН) II - III степени по классификации NYHA на фоне сердечно-сосудистых заболеваний (врожденные пороки сердца, гипертоническая болезнь), которые получали базовую терапию СН. Все беременные были разделены на 2 группы по 20 человек в каждой. В основной группе, в которую вошли женщины с пониженным уровнем фактора роста эндотелия сосудов (VEGF) в первом триместре гестации, что свидетельствует о нарушении у них эндотелиальной функции, к базовой терапии СН дополнительно получали аргинина гидрохлорид (препарат тивортин). Сначала препарат назначали в виде внутривенных инъекций - 4,2 % по 100 мл в течение 5 дней с последующим переходом на пероральный раствор по 5 мл 3 - 4 раза в сутки 10 дней в стационаре и далее в течение 3 - 4 недель во время пребывания дома. Беременные из группы сравнения продолжали получать базовую терапию. Результаты исследования показали, что добавление к базовой терапии беременных с СН тивортина приводит к улучшению качества жизни и общего самочувствия, увеличению толерантности к физической нагрузке, повышению уровня клубочковой фильтрации, снижению уровня важного вазоконстриктора эндотелина. Все это значительно улучшает результаты лечения СН во время беременности.