Проаналізовано теоретичні та методичні засади дослідження акустичного стану великих урбоекосистем. Обгрунтовано основні структурні складові Львівської урбоекосистеми, які виступають як суб'єктом, так і об'єктом негативного впливу акустичного навантаження, а також фізико-географічне підгрунтя, яке здійснює корегувальний вплив на рівні шуму. На основі проведених вимірів досліджено чинники, що визначають основні характеристики акустичного навантаження: потужність, тривалість та віддаль поширення. Продиференційовано територію міста на акустичні геосистеми, в межах яких спостерігаються відцентрово- або доцентрово-спадаючі рівні шуму від певного джерела. Запропоновано оптимальні шляхи оптимізації для кожного виду акустичних геосистем.

Розглянуто важливість теоретико-методологічного обгрунтування містобудівних на основі ландшафтного підходу. Охарактеризовано на прикладі міста Львова основні види містобудівних документів, які базуються не на природних особливостях ландшафтів, а за переважними, супутніми і допустимими видами забудови, визначеними на основі суспільної необхідності. Вказано, що природні складові ландшафту, зокрема рельєф, вітер та вологість повітря впливають на розсіювання шкідливих речовин у повітрі. Підібрано основні ландшафтознавчі концепції, принципи. правила, які підкреслюють необхідність містобудівного проектування на основі закономірностей просторово-часової організації природно-територіальних систем та передбачають проведення ландшафтно-екологічного картографування.