Розглянуто питання формування діа- та монологічної компетентності в українській мові у дошкільників з російськомовним типом спілкування, сприймання та розуміння дітьми змісту художніх творів, диференціації та індивідуалізації навчально-виховного процесу в дошкільному закладі. Висвітлено психологічні особливості використання музичного матеріалу в навчанні дітей дошкільного віку, актуальні аспекти особистісної підготовки майбутніх психологів, педагогічні основи модульного навчання у вузі.

Розглянуто онтологічні, аксіологічні та інші проблеми в історії світової філософської думки. Детально проаналізовано особливості філософії Стародавнього світу, середньовіччя, західноєвропейської філософії епохи Відродження, Нового часу, а також охарактеризовано німецьке просвітництво ХVIII ст., німецьку класичну філософію на прикладі поглядів Фіхте, Шеллінга, Гегеля, Канта, Фейєрбаха. Досліджено посткласичний розвиток світової філософії у другій половині ХІХ-ХХ ст., зокрема, філософські погляди П.Флоренського і С.Булгакова, філософську антропологію, неофрейдизм, антропологічні орієнтації герменевтики, прагматизму та неопозитивізму. Особливу увагу приділено висвітленню характерних напрямів розвитку філософської думки в культурі Київської Русі, в Україні у другій половині ХІІІ-ХVII ст., в епоху українського просвітництва у другій половині ХVII-XVIII ст., а також формуванню філософських та суспільно-політичних поглядів у ХІХ-ХХ ст. в Україні та в українській діаспорі.

Проаналізовано роль співпраці класного керівника, вчителів, шкільного лікаря та психолога у зміцненні здоров'я учнів. Охарактеризовано проблему шкільної дезадаптації учнів з межовими станами нервово-психічних розладів здоров'я. Досліджено актуальні питання екологічної освіти у шкільних і позашкільних закладах, а також взаємодію людини та біосфери. Розглянуто деякі напрями організації шкільної валеологічної служби. Значну увагу приділено основним компонентам здорового способу життя.

Період ХVII-XVIII ст. розглядається як відносно самостійний етап в історії філософії, важливість якого визначається тим, що саме за цієї доби сформувалися класичні філософські системи й класичні форми філософування. У роботі простежується процес розвитку філософської думки від проголошення нової філософії (Бекон і Декарт) до критичної філософії І.Канта, досліджуються такі найпомітніші явища, як картезіанство, раціоналістичні системи Спінози й Лейбніца, британський емпіризм, Просвітництво.

Розглянуто період XVII - XVIII ст. як відносно самостійний в історії філософії, важливість якого визначено тим, що за цієї доби сформувались класичні філософські системи та класичні форми філософування. Простежено процес розвитку філософської думки від проголошення нової філософії (Ф.Бекон, Р.Декарт), що включає раціоналістичні системи Б.Спинози та Г.Лейбніца, британський емпіризм Д.Локка, Дж.Берклі, Д.Юма, до періоду критичної філософії І.Канта.

Розглянуто мотиви професійного самовизначення особистості, вплив історичних чинників на розвиток педагогічної думки в Україні, питання естетичного сприйняття музичних творів у контексті психолого-педагогічних наук. Запропоновано методику реалізації міжпредметних зв'язків у процесі вивчення сільськогосподарських дисциплін, сучасний підхід до розв'язання проблеми наочності під час вивчення фізичної оптики, а також використання активних методів навчання з метою підготовки бізнес-фахівців у вищих навчальних закладах.

Осмислено іманентну креативну логіку літературного процесу як аспект онтологічних культуротворчих відношень у ході дослідження реалій, репрезентованих українською, російською та західноєвропейськими літературами, хронологічно локалізованих у ряді історичних періодів - від середньовіччя до сучасності - та конститутивних для різних планів літературогенези: актуалізації міфопоетичних свідомісних архетипів, рефлексії категоріальної семантики жанру, рецепції філософських та ідеологічних концепцій, інтертекстуалізації та формування поетики літературного твору. Висвітлено функціональність християнізації світогляду в жанрогенезі української та російської легенди. Визначено особливості рефлективного аспекту жанроутворення у західноєвропейських літературах Відродження. Охарактеризовано чинники культурного феномену "зламу століть" та своєрідність його літературної складової. Виявлено жанрові модифікації російського нарису кінця ХІХ ст. Досліджено формотворчу продуктивність міфопоетичного мислення в сучасному соціокультурному контексті. Проаналізовано генеровані літературною рефлексією ХХ ст. концепції постмодернізму. Наведено поетологічний план вивчення літературних творів на основі досліджень рецепції ряду міфологем, принципів та складових образотворення, особливостей часопросторової організації та інтертекстуальності у зразках української та російської літератур ХІХ та ХХ ст.

Розглядається проблема свободи та шляхи її розв'язання у філософських системах Декарта, Спінози і Лейбніца. З'ясовується актуальність цієї проблеми для сучасної української філософії.

Розглядаються психолого-педагогічні аспекти організації творчого процесу навчання з фізики в сучасній школі, методологічні проблеми підвищення продуктивності вивчення механіки в середній загальноосвітній школі, а також проблеми розвитку професійного мислення і процесу визначення рівня професійної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Досліджуються можливості розвитку мислення школярів у навчальному пізнанні фізики на основі логічного підходу і нові технології навчання фізики як засобу розвитку їх творчих здібностей. Дано опис рефлексивного управління засвоєння нового матеріалу під час навчання фізики на основі модульної технології. Висвітлюються питання формування стратегії комбінаторних дій в творчості учнів у школі, а також підвищення їх організаторської обдарованості тощо.

Розглядаються навчальна діяльність в контексті проблеми творчого потенціалу, а також питання структурування і моделювання систем фізико-математичних понять. Висвітлюються засоби організації продуктивної навчальної діяльності в різних ланках системи освіти. Представлені теоретичні і опорно-графічні способи розбору текстових математичних задач. Пропонуються гуманітаризація математичної освіти як один з факторів для формування творчого потенціалу студентів та нестандартні геометричні задачі для активізації пошуково-розумової діяльності учнів. Обгрунтовується необхідність розв'язування задач різними способами для розвитку творчого мислення студентів, а також формування у них професійних якостей при вивченні комп'ютерних технологій. Як засіб організації продуктивної діяльності аналізуються навчальні інформаційні моделі тощо.

Висвітлено питання формування української національної ідеї. Розглянуто процес утворення національних політичних партій, участь України в Першій світовій війні, особливості української національно-демократичної революції та її наслідки. Викладено проблеми, пов'язані з періодом радянсько-більшовицької доби, за якої було сформовано тоталітарно-репресивний режим в Україні, що спричинив терор проти народу, голодомори, війну та повоєнні політичні репресії. Проаналізовано період після проголошення та утвердження державної незалежності України. Максимально враховано сучасні наукові погляди, уточнено концептуальні положення, оцінки історичних подій та осіб.

На основі використання архівних джерел, газетних та літературних матеріалів, статистичних даних зроблена спроба об'єктивно висвітлити питання про соціальне та економічне становище євреїв, розкрити причини кривавих погромів, ставлення до організації загонів самооборони, емігрантських настроїв, діяльність вітчизняних та закордонних єврейських благодійних установ, показати передумови активізації соціалістичного руху в Радянській Україні після закінчення громадянської війни. Подана авторська оцінка наукових проблем.

Освещены вопросы развития украинской, русской и зарубежной литературы в историко-литературном контексте. Рассмотрены проблемы воспроизведения пушкинских текстов на украинском языке в жанрах оригинального произведения и перевода, современного изучения художественной прозы Н.А.Некрасова. Проанализированы особенности организации художественного пространства в романах М.А.Булгакова, функционирования классической литературы в современном социокультурном обществе.

Охарактеризовано механізми розвиваючого навчання в науково-методичному доробку земських учителів Приазов'я наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Викладено психологічні засади моделювання процесу рівневого навчання. Досліджено проблему усвідомлення та регуляції молодшими учнями своєї поведінки. Надано психологічну характеристику сутності аморального вчинку. Висвітлено вітчизняну дидактичну літературу першої третини ХХ ст., де обговорено проблеми інновації під час навчання історії в школі. Розглянуто особливості формування граматичних навичок з усного мовлення методом структурно-порівняльного аналізу. Проаналізовано стан фахової підготовки студентів-фізиків до дослідницької роботи у школі. Представлено елементи творчого підходу, використані в процесі викладання дисциплін естетичного циклу.

Висвітлено питання розвитку української, російської та зарубіжної літератури в історико-культурному контексті. Проаналізовано поетичні, естетичні та поетологічні аспекти історичної трансформативності художньої словесності. Розглянуто особливості функціонування трансісторичних компонентів поетики в літературних реаліях, сформованих різними національними літературами - українською, російською та західноєвропейськими, і хронологічно локалізованих у ряді історичних періодів: від середньовіччя до сучасності. Виявлено особливості реінтерпретації трансісторичних образів, мисленнєвих та наративних структур у художніх творах у процесі аналізу ряду складових їх поетики - ауторефлексії ліричного героя, провідних мотивів, хронотопу, наративної побудови.

Розглянуто питання розвитку української, російської та зарубіжної літератури в історико-культурному контексті. Проаналізовано російську літературну традицію 1920 - 1930-х р., літературу в сучасній соціокультурній ситуації. Описано місце літератури в аспекті сучасної культури, характер її взаємодії з іншими видами мистецтва. Запропоновано новий підхід до систематизації багатовекторного культурного процесу ХХ ст. з позицій літературної критики модерну і постмодернізму. Висвітлено особливості перекладу на українську мову лірики С.А.Єсеніна.

Рассмотрены вопросы развития украинской, русской и зарубежной литературы в историко-культурном контексте. Проанализирована русская литература 1920 - 1930-х годов, литература в современной социокультурной ситуации. Описано место литературы в аспекте современной культуры, характер ее взаимодействия с другими видами искусства. Предложен новый подход к систематизации многовекторного культурного процесса ХХ в. с позиций литературной критики модерна и постмодернизма. Освещены особенности перевода на украинский язык лирики С.А.Есенина.

Наведено біографічні відомості, висвітлено суспільно-політичні погляди та місце видатних діячів України в її історичному розвитку. Стисло описано історичні портрети громадських, політичних і культурних діячів держави - від виникнення Київської Русі до кінця ХІХ ст.

Приведены биографические сведения, освещены общественно-политические взгляды и место известных деятелей Украины в ее историческом развитии. Описаны краткие исторические портреты общественных, политических и культурных деятелей государства - от возникновения Киевского государства до конца ХІХ ст.

Освещены проблемы методологии исследования художественных текстов. Описана специфика темпоральных процессов в литературе. Проанализированы особенности проявления черт украинского национального характера в образах либретто Э.Багрицкого "Дума про Опанаса". Рассмотрена проблема взаимодействия античной и романтической литератур. Предложена мифолого-символическая интерпретация художественного текста как исследование триады "архетип - миф - традиционный сюжет", раскрыта ее роль в осмыслении аксиологических доминант индивидуального творчества.

Рассмотрен вопрос о классификации жанров новогреческого песенного фольклора. Описана художественная специфика образа музыканта. Освещены особенности художественной реализации модели литературной коммуникации "автор - произведение - читатель". Проанализированы фрацузская классика XVII ст. в рефлексии Стендаля, анималистика Ч.Робертса в контексте становления национальной англоканадской литературы, жанровая структура лирического рассказа в русской литературе ХХ в.(И.Бунин, Б.Зайцев).

Висвітлено питання формування української національної ідеї. Розглянуто питання утворення національних політичних партій, участь України в Першій світовій війні, період української національно-демократичної революції та її наслідки. Описано період радянсько-більшовицької доби, за якої було сформовано тоталітарно-репресивний режим в Україні, що спричинив терор проти народу, голодомори, війну та повоєнні політичні репресії. Проаналізовано період після проголошення та утвердження державної незалежності України.

Освещены вопросы формирования украинской национальной идеи. Рассмотрены вопросы образования национальных политических партий, участия Украины в первой мировой войне, период украинской национально-демократической революции и ее последствия. Описан период советско-большевистской эпохи, во времена которой был сформирован тоталитарно-репресионный режим в Украине, послуживший причиной террора против народа, голодомора, войны и послевоенных политических репрессий. Проанализирован период после провозглашения и утверждения государственной независимости Украины.