Подано результати вивчення структури геному двох гібридів кукурудзи, що відрізняються за гетерозисом, та їх батьківських ліній. Встановлено, що кожний генотип містить різні кількості копій повторюваних послідовностей ДНК. Кількість кожної копії послідовностей ДНК успадковано незалежно. Специфічність організації геному досліджених форм рослин може бути ефективно використана для характеристики гібридів і ліній у селекції кукурудзи.

Розглянуто можливість застосування геоінформаційних технологій під час виконання експертної оцінки земель (територій) та надано приклади їх використання.

Розглянуто можливість застосування геоінформаційних технологій під час нормативної оцінки земель населених пунктів.

Розглянуто підходи щодо моніторингу демографічної ситуації у Чернігівській області за допомогою геоінформаційних технологій, вплив та наслідки різних чинників на демографічні процеси.

Розглянуто підхід щодо необхідності застосування технологій дистанційного зондування для ефективного агроекологічного моніторингу земельних ресурсів і показано діапазони знімання, що можуть застосовуватись у його процесі.

Розглянуто можливості створення ефективного інструментарію інформаційного забезпечення і підтримки управлінських рішень з агроекологічного і агрохімічного моніторингу грунтового покриву на сучасному етапі. Запропоновано і описано дієві підходи і технології щодо аналізу даних, що дозволяє застосувати багатоваріантну систему оцінки потенціалу грунтових ресурсів.

Розглянуто поняття алгоритму та програми, принципи побудови алгоритму. Наведено форми та засоби подання алгоритмів, класифікацію алгоритмічних процесів. Надано загальні відомості про алгоритмічні системи, рекурсивні функції, абстрактний алфавіт, розкрито сутність та роботу абстрактної машини Е. Поста та універсальної машини А. Тюрінга, особливість підходу А. А. Маркова. Викладено теорію автоматів, основи програмування та особливості роботи в середовищі Turbo Pascal.

Описано доцільність розроблення геоінформаційної системи (ГІС) інвестиційного порталу. Зроблено аналіз структури і властивостей ГІС. Розглянуто підходи щодо поліпшення інвестиційної привабливості регіону. Проаналізовано процес вибору оптимальної моделі ГІС.

Зазначено, що важливим завданням інформатизації освіти є формування інформаційного середовища, що сприятиме залученню учасників освітнього процесу до використання інформаційно-комунікаційних технологій в усіх галузях освітньої діяльності. Впровадження хмаринних обчислень несуть із собою нові ризики, але і нові можливості для навчальних закладів та студентів, відповідно, отримувати кращі сервіси. Описано основні поняття "хмаринних обчислень", їх переваги й недоліки. Підкреслено актуальність використання технології "хмаринних обчислень" у ВНЗ України.

Наведено опис різних категорій економічних оптимізаційних задач, для розв'язку яких доцільно використовувати надбудову Пошук рішення програми MS Excel. При цьому грунтовно розглянуто умови використання існуючих методів пошуку рішень.

Запропоновано й описано підходи та технології аналізу даних, що надають змогу застосувати багатоваріантну систему оцінки грунтово-ресурсного потенціалу територій. Розглянуто можливості створення ефективного інструментарію інформаційного забезпечення та підтримки управлінських рішень з агрохімічного й агроекологічного моніторингу грунтового покриву.

Проаналізовано характер зміни динаміки кількості підприємств України з 2010 по 2015 роки. Показано, що для якісного опису динаміки зміни кількості підприємств необхідно відокремити малі і мікро малі підприємства. Проведено моделювання динаміки кількості підприємств, отримані адекватні рівняння регресії для опису загальної динаміки кількості підприємств, динаміки великих, середніх, малих і мікромалих підприємств.

На сьогоднішній день бездротові корпоративні інформаційні системи є невід'ємною складовою конкурентного функціонування сучасного підприємства. Зручність використання, майже не обмежений функціонал, не висока вартість розгортки систем - це основні переваги даного типу систем. Оскільки конфіденційна інформація підприємства (електронні пошти, паролі до облікових записів, реквізити доступу до серверів, хеш-дані облікових записів користувачів та інша інформація, якої немає у відкритому доступі) є метою для багатьох кіберзлочинців, дані технології часто підлягають атакам різного роду. Проблема визначення та аналізу вразливості інформаційної безпеки в корпоративних інформаційних системах є актуальною на сьогоднішній день. Проведен аналіз спирались на дослідження зарубіжних вчених та практикуючих компаній, що займаються вивченням загроз та розробкою систем їх запобігання. Дослідження даного питання дає можливість визначити та класифікувати можливі загрози та модернізувати існуючі або розробити нові ефективні методи та заходи інформаційної безпеки.

Система показників міжрівневого балансу, визначених в агрегатній формі, забезпечує всебічну кількісну оцінку структурних зрушень керованого об'єкта спостереження, у тому числі оцінку його втрат (поповнення) щодо ознаки, вимірюваної в його одиниць у шкалі відношень. Така оцінка унеможливлюється на основі показників міжрівневого балансу, сформульованих до цього та визначених лише через незважені (неагреговані) складові балансу. Неагреговані показники балансу, запропоновані раніше, обчислювалися через значення чисельності рухомих і нерухомих одиниць об'єкта. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об'єкт, виконувана в значеннях вимірюваної ознаки і пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об'єкта. Створити систему показників міжрівневого балансу відповідно до їх класифікації, запропонованої раніше, шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі. Систематизація складових міжрівневого балансу, виконана в агрегатній формі відповідно до категорій міжрівневого руху, уможливлює обчислення показників балансу, тільки вже в рівневих значеннях вимірюваної ознаки, для яких рівнева чисельність рухомих і нерухомих одиниць об'єкта відіграє роль ваги. Відповідно до класифікації показників міжрівневого балансу визначаються всі можливі їх конструкції в категоріях "призначення", "ознаки руху", "спосіб обчислення", "ступінь агрегування" та "межі руху". Порядок обчислення також залежить від того, як вимірюється ознака, чи на опорному рівні, чи поза ним. Висновки: запропоновані показники міжрівневого балансу всебічно оцінюють наслідки керуючого впливу на структурований об'єкт і ефективність цього впливу.

Показники рівневої структури об'єкта, її зміни та координації, як одна з видових категорій показників міжрівневого балансу, забезпечують всебічну кількісну оцінку структури керованого об'єкта, його структурних зрушень, втрат і поповнення щодо ознаки, вимірюваної в його одиниць у шкалі відношень. Відповідні показники міжрівневого балансу, представлені до цього через незважені (неагреговані) складові останнього, унеможливлюють подібну оцінку. Обчислення неагрегованих показників рівневої структури об'єкта, її зміни та координації відбувається через значення чисельності рухомих і нерухомих одиниць об'єкта. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об'єкт, виконувана в значеннях вимірюваної ознаки і пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об'єкта. Сформулювати показники рівневої структури об'єкта, її зміни та координації в системі показників міжрівневого балансу шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі. Агрегатна форма моделі міжрівневого балансу грунтується на таких складових балансу, як рівневе поповнення (рівневі втрати) об'єкта, що пояснює наслідки керуючого впливу на об'єкт на різних рівнях їх систематизації в моделі. Результат такої систематизації - система агрегованих показників балансу, серед яких показники рівневої структури об'єкта, її зміни та координації визначають рівневу структуру, оцінюють структурні зрушення та порівнюють складові рівневої структури об'єкта через сукупні значення ознаки, вимірюваної в його одиниць на тому чи іншому рівні. Досліджувані показники сформульовані як абсолютні, відносні та середні величини. Висновки: запропоновані показники міжрівневого балансу мають важливе значення для оцінки наслідків та ефективності керуючого впливу на структурований об'єкт.

Показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху одиниць об'єкта, як одна з видових категорій показників міжрівневого балансу, забезпечують всебічну кількісну оцінку структурних зрушень керованого об'єкта, а також наслідків керуючого впливу на об'єкт щодо ознаки, вимірюваної в його одиниць у шкалі відношень. Відповідні показники міжрівневого балансу, представлені до цього через його незважені (неагреговані) складові, не уможливлюють подібну оцінку. Обчислення неагрегованих показників структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху відбувається через значення чисельності рухомих і нерухомих одиниць об'єкта. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об'єкт, виконувана у значеннях вимірюваної ознаки й пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об'єкта. Сформульовано показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху в системі показників міжрівневого балансу шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі. Представлення складових моделі міжрівневого балансу в агрегованому вигляді надає можливість оцінювати наслідки керуючого впливу на об'єкт на різних рівнях їх систематизації в моделі. Щодо всебічної характеристики результатів такого впливу та відповідних структурних зрушень об'єкта, в системі агрегованих показників балансу вагоме місце посідають показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху одиниць об'єкта. Вони сформульовані як абсолютні, відносні та середні величини через сукупні значення ознаки, вимірюваної на тому чи іншому рівні в рухомих і нерухомих одиниць об'єкта. Висновки: запропоновані показники міжрівневого балансу мають важливе значення для оцінки наслідків та ефективності керуючого впливу на структурний об'єкт.

Система показників міжрівневого балансу, визначених в агрегатній формі, забезпечує всебічну кількісну оцінку структурних зрушень керованого об'єкта спостереження, у тому числі оцінку його втрат (поповнення) щодо ознаки, вимірюваної в його одиниць у шкалі відношень. Така оцінка унеможливлюється на основі показників міжрівневого балансу, сформульованих до цього та визначених лише через незважені (неагреговані) складові балансу. Неагреговані показники балансу, запропоновані раніше, обчислювалися через значення чисельності рухомих і нерухомих одиниць об'єкта. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об'єкт, виконувана в значеннях вимірюваної ознаки і пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об'єкта. Створити систему показників міжрівневого балансу відповідно до їх класифікації, запропонованої раніше, шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі. Систематизація складових міжрівневого балансу, виконана в агрегатній формі відповідно до категорій міжрівневого руху, уможливлює обчислення показників балансу, тільки вже в рівневих значеннях вимірюваної ознаки, для яких рівнева чисельність рухомих і нерухомих одиниць об'єкта відіграє роль ваги. Відповідно до класифікації показників міжрівневого балансу визначаються всі можливі їх конструкції в категоріях "призначення", "ознаки руху", "спосіб обчислення", "ступінь агрегування" та "межі руху". Порядок обчислення також залежить від того, як вимірюється ознака, чи на опорному рівні, чи поза ним. Висновки: запропоновані показники міжрівневого балансу всебічно оцінюють наслідки керуючого впливу на структурований об'єкт і ефективність цього впливу.

Показники рівневої структури об'єкта, її зміни та координації, як одна з видових категорій показників міжрівневого балансу, забезпечують всебічну кількісну оцінку структури керованого об'єкта, його структурних зрушень, втрат і поповнення щодо ознаки, вимірюваної в його одиниць у шкалі відношень. Відповідні показники міжрівневого балансу, представлені до цього через незважені (неагреговані) складові останнього, унеможливлюють подібну оцінку. Обчислення неагрегованих показників рівневої структури об'єкта, її зміни та координації відбувається через значення чисельності рухомих і нерухомих одиниць об'єкта. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об'єкт, виконувана в значеннях вимірюваної ознаки і пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об'єкта. Сформулювати показники рівневої структури об'єкта, її зміни та координації в системі показників міжрівневого балансу шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі. Агрегатна форма моделі міжрівневого балансу грунтується на таких складових балансу, як рівневе поповнення (рівневі втрати) об'єкта, що пояснює наслідки керуючого впливу на об'єкт на різних рівнях їх систематизації в моделі. Результат такої систематизації - система агрегованих показників балансу, серед яких показники рівневої структури об'єкта, її зміни та координації визначають рівневу структуру, оцінюють структурні зрушення та порівнюють складові рівневої структури об'єкта через сукупні значення ознаки, вимірюваної в його одиниць на тому чи іншому рівні. Досліджувані показники сформульовані як абсолютні, відносні та середні величини. Висновки: запропоновані показники міжрівневого балансу мають важливе значення для оцінки наслідків та ефективності керуючого впливу на структурований об'єкт.

Показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху одиниць об'єкта, як одна з видових категорій показників міжрівневого балансу, забезпечують всебічну кількісну оцінку структурних зрушень керованого об'єкта, а також наслідків керуючого впливу на об'єкт щодо ознаки, вимірюваної в його одиниць у шкалі відношень. Відповідні показники міжрівневого балансу, представлені до цього через його незважені (неагреговані) складові, не уможливлюють подібну оцінку. Обчислення неагрегованих показників структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху відбувається через значення чисельності рухомих і нерухомих одиниць об'єкта. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об'єкт, виконувана у значеннях вимірюваної ознаки й пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об'єкта. Сформульовано показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху в системі показників міжрівневого балансу шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі. Представлення складових моделі міжрівневого балансу в агрегованому вигляді надає можливість оцінювати наслідки керуючого впливу на об'єкт на різних рівнях їх систематизації в моделі. Щодо всебічної характеристики результатів такого впливу та відповідних структурних зрушень об'єкта, в системі агрегованих показників балансу вагоме місце посідають показники структури, інтенсивності та координації міжрівневого руху одиниць об'єкта. Вони сформульовані як абсолютні, відносні та середні величини через сукупні значення ознаки, вимірюваної на тому чи іншому рівні в рухомих і нерухомих одиниць об'єкта. Висновки: запропоновані показники міжрівневого балансу мають важливе значення для оцінки наслідків та ефективності керуючого впливу на структурний об'єкт.

Балансові показники міжрівневого пересування одиниць керованого структурованого об'єкта забезпечують всебічну кількісну оцінку наслідків керуючого впливу на об'єкт щодо ознаки, вимірюваної у шкалі відношень. Неагреговані балансові показники, запропоновані до цього для характеристики міжрівневого пересування, унеможливлюють подібну оцінку. Обчислення неагрегованих балансових показників міжрівневого пересування відбувається через значення чисельності рухомих одиниць об'єкта. Оцінка наслідків керуючого впливу на структурований об'єкт, виконувана у значеннях вимірюваної ознаки і пояснювана міжрівневим пересуванням одиниць цього об'єкта. Сформулювати балансові показники пересування в системі показників міжрівневого балансу шляхом формулювання правил їх обчислення в агрегатній формі. Агреговані балансові показники міжрівневого пересування формулюються на основі його канонічної форми - міжрівневого заміщення, що дозволяє всебічно охарактеризувати наслідки керуючого впливу на об'єкт на різних рівнях їх систематизації. Результат такої систематизації - абсолютні та середні показники сальдо пересування і рівневого обороту, відносне сальдо пересування, коефіцієнти структури рівневого приросту й рівневого обороту, ефективність пересування, визначені в різних видових категоріях за критеріями "ступінь агрегування" та "межі руху". Вони сформульовані через сукупні значення ознаки, вимірюваної на тому чи іншому рівні у рухомих одиниць об'єкта, представлених у категоріях міжрівневого пересування "прибуття" і "вибуття". Висновки: запропоновані балансові показники міжрівневого пересування мають важливе значення для оцінки наслідків та ефективності керуючого впливу на структурований об'єкт.