Наведено результати досліджень епідеміологічного стану та оцінки стану медико-демографічних показників здоров'я населення України, які піддаються дії іонізуючого випромінювання внаслідок Чорнобильської катастрофи (ЧК). Проаналізовано вплив соціально-економічної трансформації на реалізацію заходів щодо ліквідації наслідків ЧК. Розглянуто статево-вікову структуру населення радіоактивно забрудненої території.

Приведены результаты исследований эпидемиологического состояния и оценки состояния медико-демографических показателей здоровья населения Украины, которые подвергаются действию ионизирующего излучения вследствие Чернобыльской катастрофы (ЧК). Проанализировано влияние социально-экономической трансформации на реализацию мер по ликвидации последствий ЧК. Рассмотрена половозрастная структура населения радиоактивно загрязненной территории.

За сучасних умов вибір об'єкта інвестування здійснено на підставі порівняння показників інвестиційної привабливості. Інвестиційна привабливість - це система дій потенційного інвестора, яка направлена на вибір найефективніших проектів. В цьому разі її можна розглядати на рівні країни, галузі, регіону та підприємства.

Для оцінки відтворення населення сільських радіоактивно забруднених районів України проведено розрахунки індексу життєвості за 1986 - 2009 рр. Встановлено, що середнє значення індексу життєвості за період дослідження було нижчим у порівнянні з загальнонаціональними показниками. Виявлено, що існують значні територіальні відмінності у зміні інтегрального індексу життєвості в часі, які не мають статистичної залежності від рівнів радіоактивного забруднення територій. Серед радіоактивно забруднених районів індекс життєвості має позитивне значення тільки в окремих північних районах Українського Полісся, а саме: Волинській (Камінь-Каширський, Любешівський) і Рівненської (Березнівський, Володимирецький, Рокитнівський, Сарненський) областей. В сукупності, одержані дані, не дають можливості однозначно оцінити чи має Чорнобильська катастрофа негативний чи позитивний вплив на відтворення опроміненої популяції людей і потребують більш детальних досліджень з урахуванням всіх складових елементів медико-демографічного аналізу (чисельності, вікового і статевого складу населення, народжуваності, смертності, міграції).

Узагальнено досвід використання створеної в лабораторії медичної демографії aвтоматизованої системи управління базами даних моніторингу медико-демографічних наслідків Чорнобильської катастрофи (АСУ БД ДЕМОСМОНІТОР). Вона призначена для спостереження за станом і динамікою медико-демографічних процесів на територіях України, які зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС, і виявлення їх основних закономірностей на популяційному рівні залежно від дії факторів довкілля. Використовується для автоматизації дослідницької та управлінської діяльності спеціалістів, які займаються питаннями ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та її медико-демографічних наслідків. Застосування АСУ дозволяє накопичувати, зберігати і аналізувати медико-демографічні дані в автоматизованому режимі і використовувати їх як інформаційне джерело для одержання нових наукових знань щодо медичних наслідків Чорнобильської катастрофи, прийняття управлінських рішень і інфування населення.

Розглянуто основні екологічні проблеми України, підприємств харчової промисловості та підприємств цукрової галузі. Досліджено основні економічні проблеми, які впливають на екологізацію виробництва. Сформульовано основні проблеми підприємств цукрової промисловості, які впливають на погіршення екологічної ситуації. Основними з яких є: висока матеріаломісткість виробництва, використання фізично та морально застарілого обладнання та технологій, відсутність очисних споруд. Досліджено фактори, які впливають на випуск екологічно чистої продукції цукрової промисловості. Сформовано основні напрями екологічної реструктуризації підприємств цукрової галузі.

Показано, що аварія на Чорнобильській АЕС викликала підвищення міграційної активності населення Українського Полісся та суміжних територій. Визначено, що екологічна міграція населення України, спричинена Чорнобильською катастрофою, у часовому аспекті мала дві хвилі (1986 - 1990 рр.; із 1991 р. і дотепер). За період 1986 - 2010 рр. проаналізовано напрямки, обсяги та структуру міграційних потоків із радіоактивно забруднених територій України. Окреслено групи факторів, які впливали на екологічну міграцію, та звернуто увагу на зміни геодемографічного і соціально-економічного характеру як у регіонах-донорах, так і в регіонах-реципієнтах. Запропоновано класифікаційні ознаки екологічних міграцій (походження, територіальне поширення, правовий статус, термін реалізації, тривалість, добровільність, повторювальність, кількість мігрантів).

Розглянуто проблему формування вокально-виконавської надійності майбутнього педагога-музиканта в контексті його професійної підготовки. Висвітлено фактори, які сприяють оптимізації процесу розвитку вокально-виконавської надійності у студентів таетапи досягнення якісної художньо-образної інтерпретації вокальних творів за умов професійної діяльності.

Рассмотрена проблема формирования вокально-исполнительской надежности будущего педагога-музыканта в контексте его профессиональной подготовки. Освещены факторы, способствующие оптимизации процесса развития вокально-исполнительской надёжности у студентов и этапы достижения качественной художественно-образной интерпретации вокальных произведений в условиях профессиональной деятельности.

The problem of formation of vocal and performing reliability of future teacher-musician in a context of its vocational training is considered. Factors which promote optimization of development of vocal and performing reliability at students and stagesof achievement of high-quality art and figurative interpretation of vocal works in the conditions of professional activity are considered.

Здійснено теоретичний аналіз поняття "інформаційно-освітнє середовище" (ІОС). Показано відмінність між інформаційним середовищем та ІОС. Розкрито функції ІОС та його можливості для покращання якості освіти. Виявлено основні складові ІОС. Встановлено зв’язок між ІОС та формуванням основ педагогічної майстерності. Описано електронну систему "Сократ" Вінницького національного аграрного університету й узагальнено можливості її використання у навчально-виховному процесі з метою формування та підвищення професійно-педагогічної майстерності викладача.

Осуществлен теоретический анализ сущности понятия "информационно-образовательная среда" (ИОС). Показаны отличия между информационной и ИОС. Раскрыты функции ИОС и возможности, которые она дает для улучшения качества образования. Выявлены основные составляющие ИОС. Установлена связь между использованием ИОС и формированием основ педагогического мастерства. Описана электронная систему "Сократ" Винницкого национального аграрного университета и обобщены возможности ее использования в учебно-воспитательном процессе с целью формирования и увеличения уровня профессионально-педагогического мастерства преподавателя.

The article presents the analysis of the notion of “informational and educational environment”. The difference between the “informational environment” and the “informational and educational environment” has been shown. The main functions of the informational and educational environment and its facilities to enhance the quality of education have been revealed. There have been defined major components of the informational and educational environment.

Показано, що після аварії на ЧАЕС в Україні в 1991 році в системі протирадіаційного захисту населення від наслідків ЧК створена дієва програма забезпечення постраждалих дітей безкоштовним харчуванням і харчовими продуктами з радіопротекторними властивостями в організованих колективах, що має цільове державне фінансування, матеріально-технічну базу і кваліфіковані кадри. Останніми роками усі діти на радіоактивно забруднених територіях (РЗТ) забезпечені безкоштовним харчуванням в організованих дитячих колективах, а у разі невідвідування навчальних закладів або за відсутності умов для їх харчування батьки одержують грошову компенсацію. Безкоштовне організоване харчування дітей у навчальних закладах на РЗТ і забезпечення їх продуктами з радіопротекторними властивостями останніми роками здійснювалися не повною мірою і з певними порушеннями встановлених фізіологічних норм. Існують значні регіональні коливання у вартості харчування учнів, які залежать від цін на продукти харчування в областях і сум тендерних угод з постачальниками харчових продуктів. Але в цілому безкоштовне організоване харчування дітей в навчальних закладах на РЗТ і забезпечення їх продуктами з радіопротекторними властивостями слід оцінити позитивно і продовжувати.

Показано, что после аварии на ЧАЭС в Украине в 1991 г. в системе противорадиационной защиты населения от последствий Чернобыльской катастрофы создана действенная программа обеспечения пострадавших детей бесплатным питанием и пищевыми продуктами с радиопротекторными свойствами в организованных коллективах, имеющая целевое государственное финансирование, материально-техническую базу и квалифицированные кадры. В последние годы все дети на радиоактивно загрязненных территориях (РЗТ) получают бесплатное питание в организованных детских коллективах, а при непосещении учебных заведений или при отсутствии условий для их питания родители получают денежную компенсацию. Бесплатное организованное питание детей в учебных заведениях на РЗТ и обеспечение их продуктами с радиопротекторными свойствами в последние годы осуществлялись не в полной мере и с определенными нарушениями установленных физиологических норм. Существуют значительные региональные колебания в стоимости питания учащихся, которые зависят от цен на продукты питания в областях и сумм тендерных соглашений с поставщиками пищевых продуктов. Но в целом бесплатное организованное питание детей в учебных заведениях на РЗТ и обеспечение их продуктами с радиопротекторными свойствами следует оценить положительно и продолжать.

На основі аналізу існуючих національних даних показано, що сумарні накопичені ефективні еквівалентні дози загального опромінення населення досліджуваних районів коливалися у межах 19,4 - 41,8 м3в. В окремих населених пунктах (від 3,1 % до 12,8 %) їх рівні перевищують встановлений національним законодавством критерій дози за життя 70 м3в. За минулі після аварії на ЧАЕС роки у мешканців досліджуваних районів реалізовано до 75 % дози за життя і їх опромінення продовжується. Показано що на рівні областей в останні п'ять років рівні захворюваності дітей хворобами органів травлення були вищими за загальнодержавні у Рівненській області, нижчими - у Житомирській. Найвищі рівні захворюваності були у Сарненському та Рокитнівському районах Рівненької області та Лугинському районі Житомирської області, нижчі - у Народицькому та Овруцькому районах Житомирської області. За підвищених рівнів захворюваності в досліджуваних районах в їх динаміці спостерігається тенденція до зниження. Для збереження здоров'я дитячого населення на радіоактивно забруднених територіях необхідне продовження здійснення заходів радіологічного, медичного та соціального захисту, підвищення ефективності диспансеризації, соціально-економічного відродження територій та відновлення державної програми щодо безкоштовного харчування дітей, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи.

На основе анализа существующих национальных данных показано, что суммарные накопленные эффективные эквивалентные дозы общего облучения населения исследуемых районов колебались в пределах 19,4 - 41,8 м3в. В отдельных населенных пунктах (от 3,1 % до 12,8 %) их уровни превышают установленный национальным законодательством критерий дозы за жизнь 70 м3в. За прошедшие после аварии на ЧАЭС годы у жителей исследуемых районов реализовано до 75 % пожизненной дозы и их облучение продолжается. Показано, что на уровне областей в последние пять лет уровни заболеваемости детей болезнями органов пищеварения были выше общегосударственных в Ровенской области и ниже - в Житомирской. Самые высокие уровни заболеваемости были в Сарненском и Рокитновском районах Ровенской области и Лугинском районе Житомирской области, меньшие - в Народичском и Овручском районах Житомирской области. При повышенных уровнях заболеваемости в исследуемых районах в их динамике наблюдается тенденция к снижению. Для сохранения здоровья детского населения на радиоактивно загрязненных территориях необходимо продолжать осуществление мероприятий по радиологической, медицинской и социальной защите, повысить эффективность диспансеризации, социально-экономическое возрождение территорий и возобновление государственной программы по бесплатному питанию пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы детей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.04 + Р123.1

Рубрики:

Гігієна харчування за особливих умов зовнішнього середовища і у разі особливих станів організму

Санітарно-харчовий нагляд

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - оцінка з позицій радіаційної біології ефективності організованого переселення жителів із зони безумовного (обов'язкового) відселення як заходу протирадіаційного захисту населення після аварії на Чорнобильській АЕС. Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно методичні документи, що регламентують проведення організованого переселення жителів із радіоактивно забруднених територій України; дані Державної служби статистики України щодо термінів та обсягів переселення жителів із радіоактивно забруднених населених пунктів. Джерелом інформації для розрахунків відвернутих доз за рахунок переселення стали узагальнені за 1986 - 1997 рр. та до 2055 р. дані щодо ретроспективно прогнозних доз опромінення жителів населених пунктів України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Використано комплекс методів теоретичного дослідження й аналізу емпіричних даних, розрахунковий, системний та медико-біологічний підходи. Показано, що з позиції радіаційної біології обов'язкове переселення жителів із зони безумовного (обов'язкового) відселення (далі - зона 2) для призупинення опромінення як засіб захисту населення від дії аварійного іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС було науково обгрунтованим й доцільним. Відсутність в країні даних щодо індивідуальних доз опромінення переселенців зменшує можливості оцінки ефективності організованого переселення з позиції "доза - ефект" та принципу "користь - шкода". Найбільш ефективним з точки зору рівня відвернутої дози за життя було переселення у 1990 та 1991 рр. Завдяки переселенню відвернута доза за життя у найбільш вразливої з радіобіологічних позицій до дії іонізуючого випромінювання групи потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи (діти у віці 0 років на момент аварії) коливалась від 11,2 до 28,8 мЗв (розраховано для Переїздівської сільської ради Житомирської області). Після 2000 р. переселення майже не проводилося й досі не здійснено в передбачених обсягах. Відстрочення переселення та його незавершеність знизили ефективність цього заходу в системі протирадіаційного захисту населення.

Мета роботи - оцінити структурно-динамічні зрушення в когорті жителів радіоактивно забруднених територій (РЗТ) 1968 - 1986 років народження (діти та підлітки на час аварії на ЧАЕС). Об'єкт дослідження: особи 1968 - 1986 років народження (діти та підлітки на час аварії на ЧАЕС), які мешкали на найбільш радіоактивно забруднених територіях України (Іванківський та Поліський райони Київської області, Народицький та Овруцький райони Житомирської області) впродовж 1986 - 2011 років. Інформаційною базою дослідження стали дані Державної служби статистики України, а саме: форми Р-11 "Розподіл постійного населення за статтю та віком за однорічним інтервалом на початок року" та А-1 "Загальні підсумки природного руху населення". Роки спостереження: 1986 - 2012 рр. У дослідженні використано методи: математико-статистичні, демографічні, програмно-технологічні. Узагальнення статистичних матеріалів щодо чисельності, статевого та вікового складу жителів найбільш радіоактивно забруднених районів України (Іванківський, Поліський, Народицький, Овруцький) показало, що на них проживає понад 27,2 тис. осіб 1968 - 1986 років народження (критична група постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС). Станом на початок 1987 р. у когорті дослідження покоління однолітків-чоловіків були представлені більш рівномірно (4,53 - 5,82 %), ніж у жінок (3,04 - 6,02 %). У 2012 р. у порівнянні з 1987 р. суттєвих зрушень як за статтю, так і роком народження не виявлено. Зміни показника співвідношення статей у когорті спостереження впродовж 1986 - 2011 рр., потребують більш детальних досліджень.

Мета роботи - аналіз інформації з різних джерел для можливостей її використання в епідеміологічному дослідженні смертності дітей та підлітків (1968 - 1986 рр. народження) на час аварії на Чорнобильській АЕС. Об'єкт дослідження - інформаційно-статистичні джерела за 1986 - 2011 рр. щодо смертності осіб, які були дітьми та підлітками на час аварії на ЧАЕС і мешкали на найбільш радіоактивно забруднених територіях (РЗТ) України (Іванківський та Поліський райони Київської області, Народицький та Овруцький райони Житомирської області). Методи дослідження: теоретичні, загальнонаукові, документарний аналіз, демографічні. Дослідження полягає у визначенні придатності наявного інформаційно-статистичного забезпечення, яке міститься у різних джерелах інформації, щодо вимірювання й оцінювання смертності осіб, опромінених у дитячому віці внаслідок аварії на ЧАЕС та які мешкають на РЗТ України. Доведено, що поєднання інформаційно-статистичних джерел Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Мін'юсту України, Державної служби статистики України і ННЦРМ надає змогу успішно проводити ретроспективні когортні дослідження на будь-якій території та за будь-який період.

Мета роботи - аналіз сучасних параметрів структури та вікового складу населення територій країни, що були визнані найбільш радіоактивно забрудненими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Об'єкт дослідження: населення найбільш радіоактивно забруднених територій (РЗТ) України (Коростенський, Народицький, Овруцький та Олевський райони Житомирської області, Іванківський і Поліський райони Київської області, Рокитнівський і Сарненський райони Рівненської області, Козелецький і Ріпкинський райони Чернігівської області) та населення України в цілому (контроль). Інформаційною базою дослідження стали дані Державної служби статистики України та їх регіональних представництв щодо розподілу постійного населення за статтю та віком станом на 01.01.2017 р. Використано демографічні, математико-статистичні, графічні, програмно-технологічні методи дослідження. В Україні переважання чоловіків над жінками виявлено від народження до 35 років, подібний статевий баланс спостерігався тільки в Олевському районі. В інших вікових групах зберігається високий або дуже високий рівень неврівноваженості статевої структури на користь жінок (за винятком Сарненський район село), що особливо помітно після 65 років. У порівнянні з Україною (41,1 року) середній вік населення вищий у Ріпкинському (45,9 року), Козелецькому (44,5 року), Коростенському (42,5 року), Овруцькому (42,3 року) та Народицькому (42,2 року) районах, а найнижчий - у Рокитнівському (30,9 року) та Сарненському (33,8 року). Різниця між середнім віком чоловіків та жінок від 3,6 року (Сарненський район) до 7,7 року (Ріпкинський район). Висновки: на РЗТ України спостерігаються відмінності у віковій структурі населення. РЗТ мають різні режими відтворення (прогресивний, стаціонарний та регресивний). Найкращий демовідтворювальний потенціал, в осяжній перспективі, мають Рокитнівський, Сарненський, Олевський та Поліський райони, в яких кількість дітей до 15 років перевищує кількість осіб старше працездатного віку.

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р. та станом на 01.01.2017 р. щодо чисельності та структури населення територій країни, що були визнані найбільш радіоактивно забрудненими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, визначити існуючі демографічні проблеми. Об'єкт дослідження: населення найбільш радіоактивно забруднених територій (РЗТ) України (Народицький, Овруцький та Олевський райони Житомирської області, Іванківський та Поліський райони Київської області, Рокитнівський та Сарненський райони Рівненської області, Козелецький та Ріпкинський райони Чернігівської області) і населення України в цілому (контроль). Інформаційною базою дослідження стали дані Державної служби статистики України та їх регіональних представництв щодо розподілу постійного населення за статтю і віком станом на 01.01.2017 р., а також Всеукраїнського перепису населення 2001 р. Використано демографічні, математико-статистичні, графічні, програмно - технологічні методи дослідження. Найбільш РЗТ України значно різняться як за чисельністю населення, так і за його структурою. Співвідношення за статтю та віковими групами населення РЗТ, як і України, змінюються в часі. Загальний силует піраміди України свідчить, що у 2017 р. відбулося збільшення частки у населенні осіб у віковій групі понад 60 років, а на РЗТ їх однолітки досить швидко йдуть з життя. На РЗТ має місце і суттєва регіональна варіація рівнів постаріння населення. Висновки: аналіз кутів нахилу граней до основи пірамід свідчать, що як у 2001, так і в 2017 р., з усіх досліджуваних територій найшвидше зміна чисельності поколінь відбувалася у Рокитнівському та Сарненському районах.

Мета роботи - на основі інтегрального оцінювання здійснити порівняльний статистичний аналіз станом на 2016 р. демографічного стану територій України, які визнано найбільш радіоактивно забрудненими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Об'єкт дослідження: населення найбільш радіоактивно забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС районів України та населення України в цілому (контроль). Інформаційною базою дослідження стали дані Державної служби статистики України та їх регіональних представництв. Інтегральне оцінювання демографічної ситуації в регіоні здійснено на основі розрахунків територіальних індексів та багатовимірної середньої по кожному району. Використано демографічні, математико-статистичні, графічні, програмно-технологічні методи дослідження. Радіоактивно забруднені райони України значно різняться: як за чисельністю (від 5,8 тис. осіб у Поліському р-ні до 105,1 тис. осіб у Сарненському), так і за варіативністю значень медико-демографічних показників; як між собою, так і у порівнянні з даними по країні. Результати обчислень 10 медико-демографічних ("позитивних" і "негативних") територіальних індексів та багатовимірної середньої (P), як інтегральної оцінки демографічного стану, засвідчили, що найкращою у 2016 р. демографічна ситуація була у Рокитнівському (P = 1,249) та Сарненському (P = 1,112) районах Рівненської обл., а найгіршою - у Козелецькому (P = 0,363) та Ріпкинському (P = 0,402) р-нах Чернігівської обл. Найбільш близькою до загальнонаціональної була демографічна ситуація в Олевському р-ні Житомирської області (P = 0,947). Поліський, Народицький, Овруцький, Іванківський та Коростенський р-ни посідають проміжне місце у порівнянні з районами Рівненської та Чернігівської обл. (P = 0,618 - 0,742).

Висвітлено проблему завершених суїцидів серед ветеранів операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони в Донецькій та Луганській областях (ООС) та учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). Представлено результати аналізу опитувань родин та осіб з близького оточення ветеранів ООС, які скоїли завершений суїцид в період 2014 - 2019 рр. Анкетування проводилося в межах кримінальних проваджень, відкритих за фактами самогубств. Мета роботи - проаналізувати сучасну динаміку суїцидальної поведінки у ветеранів ООС та вплив психосоціальних чинників на її розвиток і порівняти з відповідними показниками в УЛНА на ЧАЕС. Представлено дані 175 анкет, складено соціально-демографічну характеристику та визначено психосоціальні чинники, що вплинули на розвиток суїцидальної поведінки у ветеранів ООС. Проведено аналіз стану подібних досліджень серед ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Представлено аналіз даних суїцидальної поведінки у ветеранів ООС, вплив на її розвиток психо-соціальних чинників і порівняння з показниками в УЛНА на ЧАЕС. Висновки: результати дослідження свідчать, що в умовах надзвичайних ситуації до її ліквідації залучаються переважно чоловіки з усіх регіонів країни як професійні військовослужбовці, так і цивільні особи. Доведено, що під час виконання службових обов'язків, ветерани ООС та УЛНА на ЧАЕС пережили згубні для психіки стреси. Але більшість з них, повернувшись додому, не зверталася до медичних закладів для лікування, запобігання розвитку хвороб та їх ускладнень і залишалися тривалий час без належної медико-соціальної та психологічної допомоги.

Досліджено історію виникнення, етапи становлення та розвитку Наукової бібліотеки Ужгородського університету. Проналізовано найвагоміші здобутки колективу книгозбірні за 75 років її діяльності. Значну увагу приділено книжковому фонду бібліотеки, його багатству, комплектуванню та збереженню. Архівні матеріали, спогади, фотодокументи фіксують святкове та буденне життя бібліотекарів, які своєю працею сприяють успішному та навчально-виховному процесу в університеті. Звернено увагу на інноваційний поступ наукової бібліотеки за період 2013 - 2020.

Індекс рубрикатора НБУВ: У049(4УКР)2 + С73(4УКР)-254

Рубрики:

Економічна географія окремих країн (економіко-географічне країнознавство)

Народонаселення світу

Шифр НБУВ: ДС50907 Пошук видання у каталогах НБУВ