Проаналізовано сучасні філософські інтерпретації феномену моралі як регулятивного механізму функціонування та розвитку суспільства. Висвітлено різні підходи до визначення моралі (наприклад, як оптативного або імперативного явища). Указано на те, що спроби філософів концептуально увиразнити мораль тривають і досі, що мораль постає в них і як форма існування людського духу, і як духовно-практичний спосіб освоєння дійсності. Мораль визначено автором як сукупність норм, систему цінностей і ціннісних орієнтацій, правил поведінки людей у суспільстві. Зазначено, що мораль піднесла людину над біологічним індивідуалізмом, вдосконалювала індивіда протягом усієї історії людства та завжди залишатиметься тим орієнтиром, який виведе суспільство з глобальної кризи, бо є одною з фундаментальних підвалин людськості. В цьому полягає її значення, місія і сенс поряд з релігією, філософією, мистецтвом.

Проанализированы современные философские интерпретации феномена морали как регулятивного механизма функционирования и развития общества. Освещены различные подходы к определению морали (например, как оптативного или императивного явления). Отмечено, что в целом в дискурсе моральной теории налицо большое разнообразие подходов, альтернативных концепций, а особенностью современных работ о морали является то, что они посвящены различиям во взглядах на саму мораль и что все эти произведения являются незавершенными, тогда как само понятие морали все еще остается трудноуловимым. Указано, что попытки философов концептуально подчеркнуть мораль продолжаются до сих пор, что мораль предстает в них и как форма существования человеческого духа и как духовно-практический способ освоения действительности. Мораль определена автором как совокупность норм, система ценностей и ценностных ориентаций, правил поведения людей в обществе. Отмечено, что мораль вознесла человека над биологическим индивидуализмом, совершенствовала индивида на протяжение всей истории человечества и всегда останется тем ориентиром, который выведет общество из глобального кризиса, ибо является одной из фундаментальных основ человечности, в чем состоит ее значение, миссия и смысл наряду с религией, философией, искусством.

Modern philosophical interpretations of the phenomenon of morality as a regulatory mechanism for the functioning and development of society are analyzed in the article.

Проведено системний філософський аналіз проблем моральної регуляції підприємницької діяльності. Визначено, що "моральні пріоритети" підприємницької діяльності є поняттями, що охоплюють собою сукупність історично сформованих загальнолюдських моральних норм і принципів, які відображають внутрішні інтереси та потреби людей у різних сферах їх соціально-економічної діяльності, цілепокладають економічну діяльність людей, врегульовують її сенси в контексті людських відносин. Доведено, що в системі ринкових відносин складається особлива структура моральних пріоритетів, сукупність яких складає загальну парадигму морального впливу на ринкове виробництво. Доведено, що моральні пріоритети підприємницької діяльності є більш високим типом осмислення цивілізаційних надбань людства (науки, техніки, технології, моделей організації й управління, моральних цінностей тощо) стосовно безпосереднього виробництва, розподілу та споживання.