Досліджено проблеми моделювання циркуляції атмосфери. Розглянуто побудову нового методу для розв'язання одновимірної нестаціонарної неоднорідної початково-крайової задачі конвективної дифузії. Запропоновано нову безумовно стійку та ефективну різницеву схему для числового розв'язання цієї задачі. Наведено результати теоретичного дослідження схеми.

Проведено теоретичне дослідження апроксимації, стійкості, збіжності, монотонності, дисипативних і дисперсійних властивостей методу. Просторова сітка вважається нерівномірною. Розглянуто випадок застосування методу для задачі з третьою крайовою умовою. Наведено оцінку обчислювальної складності алгоритму.

Розглянуто обчислювальні методи реалізації математичної моделі загальної циркуляції атмосфери. Особливу увагу приділено проблемі оптимізації машинного часу реалізації моделі. Запропоновано нову безумовно стійку скінченно-різницеву схему розв'язання одновимірної задачі конвективної дифузії. Розкрито суть побудови методу, яка полягає у рознесенні на різні часові шари різниць за і проти потоку в апроксимаціях першої та другої просторових похідних. Зазначено, що неявна схема обчислюється послідовно крок за кроком явним рахунком, що допомагає зменшити час розв'язання задач динамічної метеорології, не втрачаючи точності. Доведено ефективність та доцільність її використання під час розв'язання задач динамічної метеорології за результатами теоретичного дослідження та тестування схеми.

Висвітлено педагогічні погляди й особливості управлінської діяльності канадського педагога Е. Раєрсона. Проаналізовано сутність і специфіку проведення компаративних досліджень у контексті історико-педагогічного дискурсу, а також зміст педагогічної спадщини Е. Раєрсона та його управлінської діяльності у 1844 - 1876 рр. Досліджено питання реалізації ідей Е. Раєрсона у навчальних програмах ЗОШ.

Розглянуто питання розвитку ІТ-зайнятості за сучасних економічних умов. Дослідження має на меті виокремити ІТ-складову нестандартної зайнятості в Україні як потенціалу інноваційного розвитку національного ринку праці. Проаналізовано досвід різних країн у підтримці ІТ-освіти та ІТ-зайнятості.

Систематизовано педагогічні погляди та управлінську діяльність видатного канадського педагога Е. Раєрсона, засновника системи державної освіти провінції Онтаріо. Обгрунтовано теоретико-методологічні основи дослідження педагогічних поглядів та управлінської діяльності Е. Раєрсона (принципи, підходи, джерельну базу; методи та етапи дослідження). Проаналізовано суспільно-історичні і культурно-освітні (родинне виховання, соціальне оточення, навчально-виховне середовище, священицька, журналістська та науково-дослідницька діяльність, прагнення до саморозвитку й самовдосконалення) чинники розвитку особистості Е. Раєрсона та визначено основні періоди його життєвого і творчого шляху. Вивчено управлінську діяльність Е. Раєрсона упродовж 1844 - 1876 рр., а також послідовність освітніх реформ, запроваджених у систему загальної шкільної освіти у таких сферах: управління освітою, організація навчально-виховного процесу, стандартизація навчальних програм. Досліджено реалізацію педагогічних поглядів Е. Раєрсона у системі підготовки вчителів (відкриття Нормальної школи, запровадження стандартів для одержання сертифікату вчителя, підвищення заробітних плат, запровадження пенсійного забезпечення вчителів). Проаналізовано вплив педагогічних поглядів та управлінської діяльності Е. Раєрсона на розвиток освітніх систем інших провінцій і територій Канади.

Розглянуто проблему державного регулювання сфери нестандартної зайнятості в Україні. Доведено, що засобом підвищення наукового потенціалу рівня планування і найважливішою складовою системи державного регулювання в цій сфері є прогнозування тенденцій і змін нестандартних форм зайнятості, що поширені на українському ринку праці. Оцінка динамічних потоків у сфері нестандартної зайнятості дозволила виявити фактори, що найбільшою мірою детермінують зміни в таких сегментах нестандартної зайнятості, як непостійна, понаднормова, неформальна, неповна зайнятість, недозайнятість, яка має вимушений характер, і нестандартна ІТ-зайнятість, що розглядається як інноваційна складова нестандартної зайнятості. У результаті дослідження було розроблено економетричну модель прогнозування розвитку окремих форм нестандартної зайнятості на національному рівні. Доведено, що застосування прогнозної моделі дозволяє визначити тенденції розвитку нестандартної зайнятості, обгрунтувати напрямки основних заходів державного регулювання в цій сфері та вдосконалити концептуальні положення щодо напрямів проведення політики держави у сфері регулювання нестандартної зайнятості.

На основі порівняння результатів обстеження 97 дітей з гострими кишковими інфекціями показано, що клінічно-анамнестичні та лабораторні показники загально-клінічних аналізів крові та випорожнень у виявленні сальмонельозу володіють достатньою специфічністю та низькою чутливістю й прогностичною цінністю порівняно з кишковими інфекціями, спричиненими умовно-патогенною флорою.

На основе сравнения результатов обследования 97 детей с острыми кишечными инфекциями показано, что клинически-анамнестические и лабораторные показатели общеклинических анализов крови и опорожнений в выявлении сальмонеллеза владеют достаточной специфичностью и низкой чувствительностью и прогностической ценностью сравнительно с кишечными инфекциями, вызванными условно-патогенной флорой.

Визначено теоретичні засади та методичні підходи щодо державного регулювання нестандартної зайнятості в Україні. Доведено, що найважливішою складовою системи державного регулювання у цій сфері є прогнозування тенденцій і змін нестандартних форм зайнятості, що поширені на українському ринку праці. Зазначено, що оцінка динамічних потоків у сфері нестандартної зайнятості дозволила виявити фактори, що найбільшою мірою детермінують зміни таких форм нестандартної зайнятості, як непостійна, понаднормова, неформальна, неповна зайнятість, недозайнятість, яка має вимушений характер, і нестандартна ІТ-зайнятість, що розглядається як інноваційна складова нестандартної зайнятості. Розроблено економетричну модель прогнозування розвитку окремих форм нестандартної зайнятості на національному рівні. Доведено, що застосування прогнозної моделі дозволяє визначити тенденції розвитку нестандартної зайнятості, обгрунтувати напрями основних заходів державного регулювання у цій сфері та удосконалити концептуальні положення щодо напрямів проведення політики держави у сфері регулювання нестандартної зайнятості.

Наведено клінічний випадок харчового ботулізму у підлітка. На фоні класичної клініки у розпалі захворювання з розвитком офтальмоплегічного, фарингоплегічного, фоноларингоплегічного синдромів відзначені нетипові особливості епідеміологічного анамнезу, дебюту та послідовності появи симптомів продромального періоду. Вказана важливість своєчасного й адекватного проведення специфічної терапії, що поряд з етіотропним, дезінтоксикаційним і метаболічним лікуванням дозволило у ранні строки досягти регрессу неврологічної симптоматики з відновлення м'якості життя пацієнта.

Розглянуто методологічні та практичні проблеми розвитку гнучких форм зайнятості. Систематизовано форми нестандартної зайнятості на основі класифікаційних критеріїв, які включають формалізацію зайнятості, характер використання робочого часу, строк договору, форми організації робочого місця та спосіб найму працівника. Визначено співвідношення окреслених критеріїв при використанні гнучкої зайнятості на ринку праці України. Доведено, що найважливішими адаптаційними стратегіями суб'єктів ринку праці, які дозволяють зберігати конкурентоспроможність та ефективно діяти за умов нестабільності, є різні форми нестандартної зайнятості. Виявлено переваги нестандартних форм зайнятості і проблеми, які вони породжують у сфері соціально-трудових відносин. Згідно з результатами дослідження, розвиток нестандартної зайнятості забезпечує гнучкість ринку праці, підвищує мобільність й адаптаційні можливості його суб'єктів до змін в економічному, соціальному та інституційному середовищах, що є необхідним для успіху структурної перебудови і ефективного розвитку національної економіки.

Предмет дослідження - деякі аспекти удосконалення системи оплати праці на будівельному підприємстві. Мета роботи - визначити сучасні проблеми організації оплати праці на будівництві для обгрунтування напрямків удосконалення системи оплати праці на будівельних підприємствах та у галузі в цілому. Робота виконана за допомогою аналітичних досліджень процесу переходу до ринкової економіки, яка забезпечить поліпшену систему оплати праці на будівельному підприємстві. Виділені особливості систем оплати праці в галузі будівництва та запропоновано впровадження системи грейдування, яка дозволить істотно збільшити продуктивність праці у галузі будівництва, оскільки вона надасть можливість визначити прийнятні для всіх працівників рівні компенсації на основі зіставлення відносної цінності для компанії різних ділянок роботи (посад). Галузь застосування результатів: державне та приватне управління будівельного підприємства. Результати проведеного дослідження можуть бути впроваджені керівниками будівельних підприємств з метою використання нових методів матеріального заохочення працівників, що дозволить суттєво зменшити витрати підприємства і підвищити ефективність його діяльності. Висновки: будівельна галузь характеризується різноманітними будівельно-монтажними видами робіт, що потребує застосування нової ефективної системи оплати праці, яка буде спонукати до підвищення продуктивності праці. Новий підхід до системи оплати праці передбачає відмову від традиційних погодинних систем або за коефіцієнтом складності, таким підходом є система грейдування. Впровадження сучасної системи оплати праці, на будівельних підприємствах дозволить забезпечити об'єкттивність оцінки посад та ефективність роботи персоналу, а, отже, і справедливість винагороди працівників, що є одним з основних вимог до систем оплати праці в ринкових умовах та оптимізує фонд оплати праці.

Надано клінічне спостереження випадка вісцерального токсокарозу у дівчинки 13 років, наведено результати ефективного лікування захворювання із застосуванням препарату Альдазол.

Висвітлено можливості функціональних тестів із навантаженнями з метою визначення адаптаційних ресурсів організму внутрішньоутробного плода, матково-плацентарного комплексу, функціональних порушень і прогнозу ефективних пологів зі сприятливим перинатальним результатом. Їх доцільність і користь обгрунтовуються необхідністю оптимізації вибору адекватної моделі розродження, а також своєчасною організацією профілактичних, діагностичних, терапевтичних, реабілітаційних заходів.

Виявлено інституційні пастки становлення соціально-трудової сфери українського суспільства, обгрунтовано засади їх подолання, визначено вектори зміни соціально-трудових відносин на ринку праці в умовах становлення економіки знань. Проаналізовано суперечливі тенденції функціонування ринку праці (взаємодію його формальної та неформальної, традиційної та інноваційної, гнучкої та жорсткої складових, внутрішньої та зовнішньої мобільності). Вперше оцінено жорсткість захисту зайнятості в Україні відповідно до міжнародних порівнянь, розроблено напрями необхідних інституційних перетворень. Розкрито роль заробітної плати як регулятора ринку праці, гостроту її диференціації в Україні, визначено невідкладні кроки з удосконалення системи оплати праці, зокрема у бюджетному секторі. Обгрунтовано пріоритетні напрями реформування освітньої підсистеми соціально-трудової сфери. Викладено питання подолання втрат, викликаних недосконалістю системи охорони здоров'я, підвищення якості життя.

Цель исследования - изучение особенностей фетального мозгового кровотока в условиях теста с акустической стимуляцией (ТАС) при некоторых видах патологии беременности, определяющих повышенный перинатальный риск. Обследованы 174 женщины с одноплодной беременностью без врожденных пороков развития плода, в сроке 34 - 40 нед, которые были разделены на 4 клинические группы: одна группа - с неосложненной доношенной беременностью, родами через естественные родовые пути в сроке 38 - 41 нед; 3 группы - с повышенным перинатальным риском за счет гипертензивных осложнений; кесарева сечения в анамнезе; тазового предлежания плода. Для проведения ТАС использована методика, разработанная M. Sovilj, A. Ljubic и известная как "пренатальный скрининг слуха". Оценивали показатели сосудистого сопротивления в средней мозговой артерии плода до и после подачи звукового стимула (интенсивность - 90 дБ, частота - 1500 - 4500 Гц, продолжительность - 0,2 с) под прямым углом на расстоянии 5 см от живота беременной в проекции аурикулы плода. По результатам измерений вычисляли коэффициент сосудистой реактивности. Средние показатели исходной (фоновой резистентности фетального мозгового кровотока в группе низкого перинатального риска и группах повышенного перинатального риска не имели различий. Реактивный ТАС наблюдался в 73 % случаев от общего количества женщин. Большая доля ареактивного ТАС определена в группе женщин с тазовым предлежанием плода (каждое второе наблюдение). Общей тенденцией было увеличение сосудистой резистентности в группах повышенного перинатального риска, что подтвердилось достоверными отличиями коэффициента сосудистой реактивности. Индивидуальный анализ наблюдений показал, что реакция в ТАС в сторону максимального повышения сосудистой резистентности совпадает с нарушениями ранней неонатальной адаптации у родившихся детей, что проявилось преходящими и персистирующими кардиореспираторными и неврологическими расстройствами. Установлено, что тест с акустической стимуляцией плода открывает новые возможности повышения качества прогнозирования и оценивания состояния плода при беременности с низким и высоким перинатальным риском. Целесообразность распространения практики проведения функциональных тестов продиктована потребностями эффективной реализации стратегии по снижению перинатального риска.

Негативні процеси у сучасному суспільстві - економічна та екологічна криза, психоемоційне напруження у зв'язку з військовим протистоянням, міграцією населення, деформацією системи сімейних цінностей зумовлюють зміни медико-соціального "портрета" вагітних, що несприятливо відобрається на стані внутрішньоутробного плода. Це має мотивувати сучасного лікаря до вдосконалення професійного рівня з питань клінічної інформативності інструментальних методів оцінювання стану плода під час вибору способу розродження, коректного використання сучасних методів фетального моніторингу на основі відпрацювання навичок, визначення помилок, оновлення знань з патофізіології кисневого забезпечення плода. Провідну роль у розвитку порушень неонатальної адаптації, неврологічної захворюваності та інвалідизації новонароджених відіграє перинатальна енцефалопатія внаслідок гіпоксично-ішемічного ураження нервової системи. Схематично викладено сучасні уявлення щодо пускових механізмів гіпоксії плода під час фізіологічних пологів, а також у патологічних умовах - у разі порушення газообміну між матір'ю та плодом. Окреслено основні вектори оцінювання стану плода за доношеної вагітності: реєстрація серцевої діяльності, виявлення зразків (патернів) патологічного стану нервової системи, ідентифікація наслідків фетоплацентарних судинних розладів, визначення маркерів кисневого забезпечення. Наведено також актуальні дані та базові аспекти використання сучасних технологій оцінювання стану плода - кардіотокографії (КТГ), електрокардіографії (ЕКГ) плода, взяття проби крові з передлеглої головки. Увагу приділено КТГ як "золотому стандарту" оцінювання стану плода. Висвітлено основні моменти комп'ютерної системи КТГ Девіса - Редмана. Акцентовано увагу на необхідності володіння сучасним лікарем візуальним оцінюванням зразків КТГ. Надано відомості про інвазивні технології, які використовуються для ідентифікації стану газообміну внутрішньоутробного плода. Підкреслено роль проведення на регулярній основі тренінгів медичного персоналу з технологій інтранатального оцінювання стану плода з використанням класифікаційних критеріїв КТГ і рекомендацій FIGO, що є необхідною умовою досягнення позитивних результатів у перинатальній охороні плода.

Розглянуто особливості демографічної ситуації та динаміку розвитку ринку праці в регіонах Україні на тлі внутрішніх проблем та глобальних трансформацій. Проведено аналітичне оцінювання демографічних змін та виявлено тренди, які є базовими для формування потенціалу трудових ресурсів для національного та регіональних ринків праці. Досліджено основні напрями модернізації сфери зайнятості, рівня безробіття населення в Україні та окремих її регіонах. Виокремлено питання неформальної зайнятості, рівень якої в нашій країні залишається високим, що призводить до поглиблення диференціації на регіональних ринках праці між робітниками, які мають соціальний захист, та особами з обмеженим доступом до соціального захисту та прав на зайнятість. Це тим більше актуально в контексті виникнення наслідків спалаху коронавірусу.

Досліджено сучасні тренди формування структури зайнятості та особливості стандартних і "нових" моделей праці для визначення ризиків і можливостей використання різноманітних форм праці в Україні в умовах кризи нестабільності. Проаналізовано фактори попиту (регулювання зайнятості, створення умов для розвитку високоінтелектуальної зайнятості та індивідуальної економічної активності, технологічний розвиток, економічні цикли тощо) та пропозиції (особисті характеристики працівників: вік, стать, освіту, рівень кваліфікації), що впливають на обрання форм зайнятості та обумовлюють їх використання на національному ринку праці. Розкрито особливості (режим зайнятості, оплата праці та кваліфікація зайнятих, їх соціально-демографічні характеристики) окремих форм зайнятості в Україні на основі аналізу мікроданих вибіркового обстеження населення з питань економічної активності. Визначено, що в Україні найбільш розповсюдженою була постійна форма зайнятості, паралельно з якою розвивалися та функціонували й інші більш гнучкі або навіть прекарні форми зайнятості, закономірності використання яких визначалися взаємодією факторів попиту та пропозиції робочої сили. Результати дослідження підтвердили наявність зв'язку між стабільністю форми зайнятості та факторами пропозиції робочої сили, до яких належать вік, стать та освітньо-кваліфікаційний рівень. Доведено, що досягнення конкурентоспроможності національного ринку праці обумовлюватиметься комплексним використанням різноманітних форм зайнятості для збалансування попиту та пропозиції робочої сили в умовах цифровізації та глобалізації економіки.

Розглянуто проблеми відповідності пропозиції робочої сили певного освітнього рівня, що створює ринок освітніх послуг, та попиту, сформованого національним ринком праці. Досліджено існуючий розподіл зайнятих за рівнями освіти в Україні та виявлено, чи наявна відповідність здобутого та фактично необхідного для виконання професійних обов'язків освітньо-кваліфікаційного рівня зайнятого населення. Відповідно до цього розподілу, визначено збалансованість на національному ринку праці попиту та пропозиції працівників, які належать до груп середнього професійно-кваліфікаційного рівня. Встановлено принципи трансформації освітньої структури зайнятого населення та визначено, що загальною тенденцією для України є зміна структури зайнятого населення у бік зростання кількості осіб з вищим рівнем освіти та кардинального зменшення низькоосвіченої когорти населення. Такий дисбаланс з економічної точки зору формує проблему надлишкової освіти. Визначено, що стабільно високим залишається попит на працівників середнього професійно-кваліфікаційного рівня. В результаті ранжування даних розподілу зайнятого населення з професійно-технічною освітою за віковими групами виявлено, що поступовий перехід зайнятого населення з цим рівнем освіти до когорти осіб старшого працездатного, а відтак і непрацездатного віку, відмова молоді від зайнятості, що потребує професійно-технічної освіти, у найближчому майбутньому призведе до стрімкого скорочення групи кваліфікованих робітників з професійно-технічною освітою. Аналітична оцінка зайнятих за укрупненими професійними групами, що належать до середнього професійно-кваліфікаційного рівня, надав загальне уявлення про забезпеченість ринку праці фахівцями, які підготовлені в закладах професійно-технічної освіти. Дослідження специфіки насиченості ринку праці фахівцями певних професій дозволило сформувати перелік професій, які найбільшою мірою впливають на розбалансування попиту та пропозиції працівників середнього професійно-кваліфікаційного рівня на ринку праці України.