Отмечено, что Planmeca ProMax 3D - универсальный высокотехнологичный ортопантомограф, сконструированный для получения полной информации об анатомии пациента и мельчайших деталях. На этом аппарате можно выполнять все виды известных и применяемых в стоматологии снимков.

Отмечено, что полностью цифровой ортопантомограф "Planmeca ProOne" сегодня является самым выгодным и подходящим предложением для большинства стоматологов. В нем наилучшим образом сочетаются отличная цена, высочайшее качество, панорамные и томографические программы и отличный современный дизайн.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.40

Рубрики:

Цирози печінки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що у лікуванні хворих на епілепсію з рідкими та середньої частоти абсансами можливе використання ламікталу як засобу монотерапії. У випадках судомних та поліморфних (як генералізованих, так і парциальних) пароксизмів ламіктал ефективний як додатковий засіб раціональної політерапії, що забезпечує досягнення повного контролю над пароксизмами у дозах, удвічі менших, ніж у разі монотерапії.

Цель работы - на основе результатов рентгенометрических исследований выявить возможные варианты отклонений в строении большого вертела (БВ) при патологии тазобедренного сустава (ТБС) различного генеза, разработать рабочую классификацию его деформаций (патологического расположения) для дальнейшего обоснования методов хирургического лечения. Проведен ретроспективный анализ результатов клинических исследований и лучевой диагностики (рентгенография, компьютерная и магнитно-резонансная томография) для сравнения развития вертельного компонента ТБС у 153-х детей с разной его патологией (врожденный вывих и подвывих бедра, деформации проксимального отдела бедренной кости вследствие травм и воспалительных заболеваний ТБС (сепсис, гнойный артрит и т. д.), coxа vara, асептический некроз головки бедренной кости, а также патология ТБС на фоне неврологических заболеваний (детский церебральный паралич, спинномозговая грыжа). Обнаружены и классифицированы возможные варианты нарушения строения БВ, а также его пространственного отклонения от нормы относительно центра вращения головки бедренной кости у детей с патологией ТБС различного генеза. Наиболее выраженные изменения в вертельном компоненте ТБС установлены в случае перенесенных воспалительных заболеваний в период от рождения до 6-ти лет. Изменения БВ при патологии ТБС другого генеза зависят от возраста, в котором она развилась, площади и степени поражения зон роста вертела и головки бедренной кости, особенностей течения патологии, лечения, скорости роста ребенка. Впервые разработанная рабочая классификация деформаций БВ у детей для комплексной оценки состояния ТБС, в частности его вертельного компонента, в дальнейшем позволит создать лечебно-диагностический алгоритм своевременной диагностики, прогнозирования и раннего хирургического лечения, приведет к улучшению анатомических и функциональных результатов лечения пациентов с этой патологией.

Проведено аналіз динаміки біомеханічних і електроміографічних даних 70 дітей (46 хлопчиків і 24 дівчинки) з деформацією великого вертлюга на тлі різної патології кульшового суглоба (уроджених вивих гомілки, деформації проксимального відділу стегнового суглоба внаслідок запальних захворювань кульшового суглоба, coxа vara, асептичний некроз головки стегнової кістки) у до- та післяопераційний періоди (через 5 - 10 років після втручань). Установлена пряма залежність тяжкості анатомо-функціональних змін (у тому числі й у м'язах) від особливостей основної патології кульшового суглоба (найбільші зміни відзначено у разі патології кульшового суглоба внаслідок перенесеного запального процесу (патологічний вивих стегна), а найменші - у разі асептичного некрозу головки стегнової кістки й coxa vara) і віку, у якому дана патологія виникла: чим менший вік, тим більш виражені зміни відзначаються. Дані біомеханічного й електроміографічного дослідження дозволяють стверджувати, що в разі виражених деформацій великого вертлюга в м'язах, у першу чергу пельвіотрохантерної групи, відбуваються певні різнонаправлені зміни. Так, дані динамометрії й показники статографічного дослідження (коефіцієнт навантаження, коефіцієнт стійкості та відсоток навантаження на кожну кінцівку) відзначалися найбільшими відхиленнями від норми та від здорової кінцівки саме в разі деформацій проксимального відділу стегнової кістки внаслідок запальних процесів, а у випадку високого розташування великого вертлюга при асептичному некрозі головки стегнової кістки та coxa vara сила відвідних м'язів при односторонньому ураженні була знижена не так виражено, а у 44 % випадків навіть відзначеного збільшення їх сили від 15 до 36 % порівняно з протилежною стороною; показники електроміографічного дослідження відзначалися аналогічними змінами в до- та післяопераційний період. Комплексне клініко-рентген-біомеханічне та електроміографічне обстеження дітей з деформаціями великого вертлюга дозволяє провести їх розподіл на певні групи залежно від ступеня анатомо-функціональних змін та визначати індивідуальні підходи до вибору лікувальної (у тому числі хірургічної) тактики.

Цель работы - оценить результаты коррекции формы и положения большого вертела (БВ) бедренной кости при хирургическом лечении патологии тазобедренного сустава (ТБС) у детей. Проведен ретроспективный анализ результатов хирургического лечения деформаций БВ бедренной кости у 70-ти детей (46-ти мальчиков и 24-х девочек) в возрасте от 2-х до 18-ти лет. Детей разделили на группы: 18 больных с деформациями БВ (патологический вывих бедра и последствия остеомиелита), 8 - с асептическим некрозом головки бедренной кости (АНГБК), 33 - с врожденным вывихом бедра и 11 - с coxа vara. Результаты лечения оценены в сроки от 3-х до 16-ти лет с помощью клинических, биомеханических и рентгенологических методов. В 88,7 % случаев достигнуто улучшение клинических, рентгенологических и биомеханических показателей, характеризующих состояние ТБС, по сравнению с дооперационными. Так, исчезал или уменьшался симптом Тренделенбурга, увеличивалась сила отводящих мышц в среднем на 11 - 20 % (в случае coxа vara и АНГБК - на 30 - 45 %). Показатели статоподографического исследования имели четкую тенденцию к нормализации. Рентгенологические характеристики вертельного компонента ТБС были в пределах нормы каждого больного. На основе разработанной рабочей классификации деформаций БВ предложен дифференцированный подход к хирургическим вмешательствам на нем с учетом многоплоскостного характера, степени и темпов прогрессирования деформации, этиологического фактора и возраста больных. Наиболее благоприятные результаты лечения через 3 года и более после операции получены в случае АНГБК и coxа vara, а наименее благоприятные - в группе детей с последствиями воспалительных заболеваний. Вывод: диагностика и коррекция формы и положения БВ бедренной кости у детей с патологией ТБС заслуживает особого внимания, а хирургическое лечение таких отклонений позволяет получить лучшие анатомические и функциональные результаты.

Дисертація присвячена удосконаленню діагностики і способів хірургічної корекції деформацій великого вертлюга стегнової кістки для покращення функції тазостегнового суглоба в дітей. На основі розроблених біомеханічних моделей та графоаналітичного дослідження визначено особливості навантаження та функціонування тазостегнового суглоба в дітей із деформаціями великого вертлюга стегнової кістки залежно від їх виду та ступеня. Визначено особливості триплощинного розташування та розвитку великого вертлюга стегнової кістки у випадках його деформацій у дітей за умов патології тазостегнового суглоба різного генезу, а також у до- та післяопераційному періоді. Вивчено біомеханічні й електроміографічні показники щодо функціонування тазостегнових суглобів залежно від ступеня деформації великого вертлюга та їх зміни у до- та післяопераційному періоді та визначено їх прогностичну цінність. Розроблено робочу класифікацію деформацій великого вертлюга в дітей, яка враховує їх багатоплощинний характер, ступінь і темпи прогресування деформації, етіологічний фактор, а також вік хворих, що дало змогу впровадити в клінічну практику диференційований підхід до лікувальної тактики залежно від типу деформації та особливостей патології тазостегнового суглоба. Запропонований спосіб хірургічного лікування деформації великого вертлюга стегнової кістки та пристрій для його здійснення із застосуванням тимчасового блокування його наросткової зони, а також спосіб лікування патологічного вивиху стегна підвищує стабільність тазостегнового суглоба, що дає можливість покращити результати лікування цієї категорій хворих.