Висвітлено зміст понять інфекції, інфекційних хвороб, запропоновано їх класифікацію. Визначено предмет епідеміології, наведено її методи, розглянуто основи дезінфекції, дезінсекції, дератизації. Розглянуто питання догляду та дієтотерапії в епідемічних осередках у випадку кожної нозологічної форми інфекційних захворювань. Наведено принципи та методи діагностики інфекційних хвороб, зокрема, клінічної діагностики, а також лабораторні та інструментальні методи. Проаналізовано невідкладні стани в клініці даних хвороб, зокрема, анафілактичний та інфекційно-токсичний шок, гостру дихальну, ниркову, печінкову недостатність, набряк-набухання головного мозку. Вміщено перелік медичних протипоказань щодо проведення профілактичних щеплень, а також інструкцію з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією.

Розкрито суть загальних понять, термінів, визначень антибіотикотерапії. Визначено взаємодію антибіотиків з іншими лікарськими засобами. Описано методи антибактеріальної терапії у випадку ураження окремих органів і систем, зокрема, центральної нервової системи, дихальних і сечовивідних шляхів. Наведено основні характеристики мікроорганізмів: патогенність, вірулентність, метаболічну активність, інвазивність.

Раскрыто содержание основных понятий, терминов и определений антибиотикотерапии. Определено взаимодействие антибиотиков с другими лекарственными средствами. Описаны методы антибактериальной терапии при поражении отдельных органов и систем, в частности, центральной нервной системы, дыхательных и мочевыводящих путей. Приведены основные характеристики микроорганизмов: патогенность, вирулентность, метаболическая активность, инвазивность.

Розглянуто проблеми етіології, патогенезу, клінічної картини, діагностики, лікування та профілактики екзогенного алергічного альвеоліту (ЕАА). Охарактеризовано функціональний стан печінки, особливості дослідження легенів і бронхоальвеолярних змивів у хворих на ЕАА. Розкрито особливості діагностики ЕАА за реакціями нейтрофілів крові та шкірними алергічними пробами.

Рассмотрены проблемы этиологии, патогенеза, клинической картины, диагностики, лечения и профилактики экзогенного аллергического альвеолита (ЭАА). Охарактеризованы функциональное состояние печени, особенности исследования легких и бронхоальвеолярных смывов у больных с ЭАА. Раскрыты особенности диагностики ЭАА по реакциям нейтрофилов крови и кожным аллергическим пробам.

Висвітлено проблему етіопатогенетичних механізмів розвитку алергічних захворювань, наведено класифікацію алергічних реакцій. Розглянуто основні методи лікування та профілактики хворих на алергію. Описано окремі групи лікарських препаратів, які використовуються у невідкладній алергології.

Освещена проблема этиопатогенетических механизмов развития аллергических заболеваний, приведена классификация аллергических реакций. Рассмотрены основные методы лечения и профилактики больных аллергией. Описаны отдельные группы лекарственных препаратов, используемых в неотложной аллергологии.

Розглянуто нозологічні форми інфекційних хвороб, включаючи туберкульоз, які найчастіше трапляються в Україні та в практиці стоматолога. Наведено опис інфекційних хвороб: визначення, етіологію, епідеміологію, патогенез, клініку, лабораторну діагностику, лікування, профілактику. Значну увагу приділено проблемам ураження обличчя, шиї та слизової оболонки ротоглотки.

Рассмотрены нозологические формы инфекционных болезней, включая туберкулез, наиболее часто встречающихся в Украине и в практике стоматолога. Приведено описание инфекционных болезней: определение, этиология, эпидемиология, патогенез, клиника, лабораторная диагностика, лечение, профилактика. Значительное внимание уделено проблемам поражения лица, шеи и слизистых оболочек ротоглотки.

Наведено відомості з педіатрії, зокрема, розглянуто тактику ведення хворих дітей на амбулаторному етапі, проаналізовано роль лікаря у проведенні заходів з профілактики, диспансеризації та реабілітації дітей. Описано особливості інфекційних захворювань, лікувальної тактики під час критичних станів у хворих з інфекційною патологією. Викладено характеристику найновіших лікарських засобів, рекомендації з дієтичного харчування, застосування лікувальної фізкультури, фізіотерапевтичних процедур і санаторно-курортного лікування.

Приведены данные по педиатрии, в частности, рассмотрена тактика ведения больных детей на амбулаторном этапе, проанализирована роль врача в осуществлении мероприятий по профилактике, диспансеризации и реабилитации детей. Описаны особенности инфекционных заболеваний, лечебной тактики при критических состояниях у больных с инфекционной патологией. Представлены характеристика новейших лекарственных средств, рекомендации по диетическому питанию, применению лечебной физкультуры, физиотерапевтических процедур и санаторно-курортного лечения.

За останні роки захворюваність на токсокароз стала серйозною медико-соціальною проблемою для багатьох країн світу, включаючи Україну. Розглянуто актуальні питання діагностики та лікування токсокарозу. Наведено власні клінічні спостереження.

Висвітлено поняття, класифікацію, клінічні форми, принципи та методи діагностики, особливості лікування та профілактики інфекційних хвороб. Увагу приділено питанням ураження інфекцією обличчя, шиї та слизової оболонки ротоглотки. Наведено інформацію про такі захворювання, як ангіна, грип, герпес, вітряна віспа, малярія, поліомієліт, скарлатина, холера, чума, ящур. Описано невідкладні стани, що можуть супроводжувати перебіг інфекційних хвороб.

Освещены понятие, классификация, клинические формы, принципы и методы диагностики, особенности лечения и профилактики инфекционных заболеваний. Уделено внимание вопросам поражения инфекцией лица, шеи и слизистой оболочки ротоглотки. Дана информация о таких заболеваниях, как ангина, грипп, герпес, ветряная оспа, малярия, полиомиелит, скарлатина, холера, чума, ящур. Описаны неотложные состояния, которые могут сопровождать течение инфекционных заболеваний.

Наведено основні нозологічні форми інфекційних хвороб (ІХ), зокрема, кишкових, дихальних шляхів, кров'яних (трансмісивних), зовнішніх покривів, в Україні у практиці стоматолога в контексті їх визначення, етіології, епідеміології, патогенезу, клініки, лабораторної діагностики, лікування та профілактики, протиепідемічних заходів. Особливу увагу приділено питанням ураження обличчя, шиї і слизової оболонки ротоглотки, а також основним невідкладним станам, що супроводжують перебіг ІХ.

Наведено основні нозологічні форми інфекційних хвороб, які найчастіше трапляються в Україні, та передбачені програмою вивчення клінічного медсестринства, а також основи епідеміології. Подано описи кожної хвороби, її етіологію, епідеміологію, клінічні ознаки, лабораторну діагностику, догляд, дієту, лікування, профілактику, найважливіші заходи в епідемічному осередку. Описано невідкладні стани, що найчастіше супроводжують перебіг інфекційних хвороб.

Описано методи роботи кабінетів інфекційних захворювань, висвітлено організаційні питання, що сприяють зниженню інфекційної захворюваності в країні. Розглянуто питання лікувально-діагностичної та профілактичної роботи, диспансерного спостереження за реконвалесцентами інфекційних хвороб, їх подальшого обстеження та лікування за амбулаторних умов. Увагу приділено проведенню первинних протиепідемічних заходів під час виявлення хворого на особливо небезпечні (карантинні) інфекції: холера, чума. Наведено сучасні принципи та методи діагностики інфекційних хвороб: ІФА (імуноферментний аналіз), РІА (радіоімунний аналіз), ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція).

Викладено механізми біологічної дії природних і преформованих фізичних факторів, зазначено шляхи розвитку фізіотерапії як галузі медичної науки. Розкрито фізіологічні основи дії процедур, вказано на їх лікувальні можливості, наведено медико-санітарні правила влаштування фізіотерапевтичних відділів (кабінетів). Наведено показання та протипоказання для призначення фізіотерапії та курортного лікування. Подано детальну інформацію про основні види електролікування (електрофорез з ліками, електростимуляцію, діадинамотерапію, електросон, ампліпульстерапію, флюктооризацію, дарсонвалізацію, франклінізацію, аероіонотерапію, індуктотермію, індуктофорез, УВЧ-терапію, УВЧ-індуктотермію, магнітотерапію та ін.), аерозоль- і електроаерозольтерапію, лікування ультразвуком, лазерним випромінюванням, світлолікування, гідро- та термотерапію. Значну увагу приділено кліматології та кліматотерапії, описано кліматопатичні реакції та десинхронози, біологічні ритми, акцентовано на методах кліматопрофілактики.

Надано відомості про епідеміологію, етіологію, патогенез, клінічні прояви, диференціальну діагностику, перебіг, лікування та профілактику хвороб легенів і бронхів. Розглянуто бронхіти, пневмонії, легеневі нагноєння, бронхоектатичну хворобу, бронхіальну астму, хронічні обструктивні захворювання легенів. Увагу приділено емфіземі легенів, муковісцидозу, гострій дихальній недостатності, а також легеневим гіпертензії, серцю, емболії. Описано хвороби плеври, пухлини легенів, патологію грудної стінки тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016-5

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто поняття про інфекційні хвороби та інфекційний процес, облаштування та режим роботи інфекційної лікарні та кабінету інфекційних захворювань, нозокоміальних інфекцій. Розкрито принципи та методи діагностики інфекційних хвороб, основи їх лікування та профілактики, зокрема у стоматологічній практиці. Наведено основні нозологічні форми інфекційних хвороб, які найчастіше трапляються в Україні та в практиці стоматолога. Надано визначення, а також відомості про етіологію, епідеміологію, патогенез, клінічну картину, специфічну лабораторну діагностику, лікування, профілактику кожної інфекційної хвороби та про найважливші протиепідемічні заходи в осередку. Описано ураження обличчя, шиї, та слизової оболонки ротоглотки, характерні для кожної інфекційної хвороби.

Освещена проблема вирусных гепатитов, с помощью таблиц, схем и рисунков раскрыты ее основные аспекты. Внимание уделено диагностическому значению серологических маркеров инфекционного процесса, дифференциальной диагностике желтух различного генеза, в том числе у беременных женщин, сложным аспектам иммунопатогенеза, принципам лечения и профилактики. При изложении принципов противовирусной терапии приведены те препараты, эффективность которых доказана.

Наведено результати дослідження та впровадження нового ефективного методу лікування хронічної часто рецидивної герпетичної інфекції, викликаної вірусом герпесу простого I і II типів.

Шляхом скринінгового серологічного обстеження 186-ти хворих на хронічний гломерулонефрит у термінальній стадії ХНН встановлено, що 39,8 % пацієнтів діалізної популяції інфіковані вірусами гепатиту В, С або їх поєднанням. Частота гострих і хронічних форм гепатиту В у цій категорії хворих становить 21,5 %. Частота HCVab-серопозитивних осіб - 18,3 %, з них 71,0 % - хворі на гострий або хронічний гепатит С. Інфікованість зростає пропорційно до термінів перебування пацієнтів на гемодіалізі. Висвітлено особливості клінічного перебігу вірусних гепатитів у таких хворих.

Путем скринингового серологического обследования 186 больных хроническим гломерулонефритом в терминальной стадии ХПН установили, что 39,8% пациентов диализной популяции инфицированы вирусами гепатита В, С или их сочетанием. Частота острых и хронических форм гепатита В в этой категории больных составляет 21,5%. Частота HCVab-серопозитивних пациентов - 18,3%, из них 71,0% - больные острым или хроническим гепататом С. Показатель инфицированности возрастает пропорционально сроков пребывания пациентов на гемодиализе. Освещены особенности клинического течения вирусных гепатитов у таких больных.

Висвітлено історію вивчення геморагічної гарячки з нирковим синдромом, як окремої нозології. Морфологічні та молекулярно-біологічні дослідження гантавірусів показали, що збудником геморагічної гарячки з нирковим синдромом є РНК-вмісні віруси діаметром 90 - 120 нм. Встановлено передачу гантавірусів трьома горизонтальними механізмами, виділено групи ризику щодо інфікування та шість основних епідеміологічних типів осередків. Встановлено клінічний перебіг захворювання у разі інфікування різними серотипами вірусу. Розглянуто питання специфічної лабораторної діагностики, лікування та специфічної профілактики геморагічної гарячки з нирковим синдромом. Епідеміологічний нагляд за геморагічної гарячки з нирковим синдромом включає блок контролю епізоотичного процесу, вивчення властивостей популяції циркулюючих гантавірусів, сероепідеміологічний моніторинг населення.

Освещена история изучения геморрагической лихорадки с почечным синдромом, как отдельной нозологии. Морфологические и молекулярно-биологические исследования гантавирусов показали, что возбудителем геморрагической лихорадки с почечным синдромом является РНК-содержащие вирусы диаметром 90 - 120 нм. Установлена передача хантавирусов тремя горизонтальными механизмами, выделены группы риска инфицирования и шесть основных эпидемиологических типов очагов. Установлено клиническое течение заболевания при инфицировании разными серотипами вируса. Рассмотрены вопросы специфической лабораторной диагностики, лечения и специфической профилактики геморрагической лихорадки с почечным синдромом. Эпидемиологический надзор при геморрагической лихорадке с почечным синдромом включает блок контроля эпизоотического процесса, изучение свойств популяции циркулирующих хантавирусов, сероэпидемиологический мониторинг населения.

В огляді літератури висвітлено механізми передачі вірусу кліщового енцефаліту, його виникнення та поширення на території України. Відтворено епітопну модель білка Е вірусів кліщового енцефаліту, а також проведено аналіз структурних властивостей кожного епітопу. Ці дані надзвичайно важливі у плані розробки коректних методів лабораторної діагностики, прогнозування клінічного перебігу хвороби та особливостей епідемічного процесу у випадку кліщового енцефаліту. Висвітлено методи специфічної діагностики та лікування кліщового енцефаліту.

В обзоре литературы рассмотрены механизмы передачи вируса клещевого энцефалита, его возникновения и распространения на территории Украины. Воспроизведена эпитопная модель белка Е вирусов клещевого энцефалита, а также проведен анализ структурных свойств каждого эпитопа. Эти данные важны в плане разработки корректных методов лабораторной диагностики, прогнозирования клинического течения болезни и особенностей эпидемического процесса при клещевом энцефалите. Освещены методы специфической диагностики и лечения клещевого энцефалита.