Висвітлено стан і розвиток теорії логістики, місію логістики в організації. Значну увагу надано моделюванню організації і формалізації матеріального потоку та управлінню товарорухом в розрізі стратегічного логістичного менеджменту. Описано економічні фактори і перспективи логістичних мереж, а також сучасні проблеми матеріально-технічного забезпечення та їх вплив на розвиток організацій.

Досліджено перспективи практичного застосування методики "цільових витрат". Запропоновано методику як цілісну концепцію маркетингово-логістичного управління, що застосовує стратегію зниження витрат шляхом формування їх оптимальної структури і реалізує функції планування вдосконаленої продукції, попереднього контролю витрат та обчислення цільової собівартості відповідно до вимог споживачів.

Наведено низку аспектів, спрямованих на ефективну реалізацію функції транспортування на підставі застосування транспортних технологій, пов'язаних із логістичними процедурами вибору. Висвітлено потребу в їх застосуванні. Проаналізовано організацію транспортування в логістичних системах. Виявлено характеристики різних способів транспортування.

Дисертацію присвячено вирішенню проблем удосконалення системи матеріально-технічного постачання організації. Встановлено необхідність і доцільність використання концепцій логістики для даної системи за умов ринкової економіки. Визначено постановки логістичних задач у сфері матеріально-технічного постачання та умови їх реалізації, здійснено оцінку ефектоутворюючих факторів. Поглиблено теоретичні засади уніфікації та типізації логістичних систем, в основі яких - процедура класифікації систем за логістичними ознаками з наступною розробкою моделі логістичного управління. Адаптовано до умов функціонування матеріально-технічного постачання теоретичні засади стратегічного логістичного менеджменту в проектуванні та реалізації технологій замовлень і доставки матеріальних ресурсів у логіці постачання.

Проаналізовано чинники, які впливають на функціонування складської системи підприємства (ССП), надано етапи вибору раціональної ССП. Наведено показники функціонування ССП. Проаналізовано вітчизняний ринок складської нерухомості. Сформовано рекомендації щодо ефективного функціонування ССП.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти розвитку електронної комерції в Україні. Проаналізовано сильні та слабкі сторони розвитку та поширення електронної торгівлі в Україні. Представлено рекомендації щодо подолання бар'єрів, які заважають розвитку української електронної торгівлі.

Сформульовано стан сучасної транспортної логістики в Україні, описано основні проблеми, які виникають перед логістами під час транспортування сировини чи готової продукції. Наведено можливі способи підвищення ефективності діяльності транспортного підрозділу підприємства та описання GPS-технології як один з сучасних найбільш ефективних способів запобігти крадіжкам бензину, економії часу та витрат палива і слідкування за переміщенням вантажів в дорозі.

Розглянуто питання щодо доцільності запровадження та використання логістичних підходів до управління закупівлями продукції індивідуального замовлення та з'ясовано специфіку застосування семантичної моделі прийняття спільних рішень щодо закупівлі продукції індивідуального замовлення. За результатами дослідження визначено, що для промислових підприємств виконання потреб клієнта є першочерговим завданням у процесі прийняття рішень про закупівлю продукції індивідуального замовлення. Обгрунтовано, що важливим чинником забезпечення довготривалих зв'язків між промисловим підприємством і клієнтом є забезпечення високого рівня обслуговування у процесі закупівлі продукції індивідуального замовлення.

Проаналізовано теоретичні засади логістичних ризиків, сформовано характеристику логістичного ризику як економічної категорії. Запропоновано класифікацію логістичних ризиків, у межах якої виділено логістичні ризики (за видами потоків і компонентів логістичної системи різного рівня) та нелогістичні ризики - зовнішні (ризики, джерелами яких є постачальники, споживачі та економічне середовище). Вдосконалено алгоритм управління ризиками в логістичній системі підприємства, що повинен бути спрямований на досягнення мінімального ризику або повну його нейтралізацію за допомогою певного інструментарію та методів і з урахуванням специфіки управління, що залежить від рівня схильності до ризику. Запропоновано заходи для покращання процесу управління ризиками в логістичній системі.

Проаналізовано транспортну послугу за параметрами якості та ціни, виокремлено основні фактори, які формують попит на транспортні послуги. Проаналізовано фактори, які детермінують поняття якості транспортної послуги в контексті її оцінювання споживачем. Досліджено, як впливають коливання ціни транспортної послуги на попит на неї залежно від базових характеристик самої послуги. Проаналізовано наукові підходи до чинників, які актуалізують потребу в транспортуванні. Дослідження здійснено з метою вивчення передумов формування попиту на транспортні послуги. На підставі проведених досліджень встановлено, що атрибутами, які визначають поняття якості транспортної послуги, є матеріальні атрибути, довіра з боку клієнта та вірогідність її надання, компетенція, комунікативність і клієнтоорієнтованість виконавця, безпечність і доступність самої послуги. Обгрунтовано, що вплив доходу та ціни на величину попиту на ринку транспортних перевезень є то значніший, що більш факультативним є характер потреби у перевезенні і навпаки. Визначено, що кожна індивідуальна транспортна послуга, виокремлена з загальної їх маси потреб у транспортуванні, є наслідком первинної потреби, що зумовлює потребу у транспортуванні, просторовою та часовою відстанню між пунктами відправки та призначення, конкретним вантажем/пасажиром чи групою вантажів/пасажирів. Результати дослідження є важливими для розвитку фундаментальних знань про ринок транспортних послуг. Вони будуть корисними для подальшого розвитку теорії та практики управління транспортним підприємством на ринкових засадах.

Запропоновано підхід до виявлення резервів для підвищення конкурентоспроможності продукції кластерів. Вихідною точкою дослідження обрано величину прибутку як ключового системоутворювального показника діяльності кластерів.

Розкрито зміст поняття синергії у економічних системах і визначено особливості синергізму в інноваційних процесах. Досліджено джерела генерування синергізму; визначено та класифіковано джерела синергії в інноваціях. Для успішної інноваційної діяльності обгрунтовано види синергетичних ефектів і досліджено їх прояв за етапами інноваційного процесу. Обгрунтовано необхідність оцінювання рівня синергетичного ефекту для ефективного управління джерелами їх походження за етапами та учасниками інноваційного процесу.

Обгрунтовано доцільність персоналізованого використання та масштабування сучасних PR-заходів вітчизняними та зарубіжними підприємствами. Доведено, що реалізація PR-заходів практично неможлива без участі ЗМІ та мережі Інтернет, що оперативно доносять інформацію до громадськості. На прикладі компаній-гігантів, а також середнього бізнесу проведено аналіз та виявлено причини неефективного використання цього механізму та визначено світові тенденції в PR. Визначено, що найефективнішою є PR-кампанія, в якій застосовується комплексне системне використання всіх PR-інструментів, що надає змогу персоналізувати вплив PR-заходів на контактні аудиторії для привернення їхньої уваги або створення власного іміджу підприємства.

Мета роботи - оцінити результати лікування пацієнтів із субтотально видаленими та рецидивними аденомами гіпофіза з використанням різних алгоритмів радіотерапії та радіохірургії. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 21 пацієнта з аденомами гіпофіза. Серед пацієнтів було 11 жінок та 10 чоловіків. Вік пацієнтів становив від 18 до 72 років (середній вік - 45 років). Усіх хворих було направлено на променеве лікування з приводу рецидиву або залишку аденоми гіпофіза після її неповного хірургічного видалення. Метод опромінення обирав лікар-радіолог. Розмір пухлини оцінював незалежний рентгенолог через 3 міс та 1 рік після лікування, ендокринну функцію - незалежний ендокринолог у ті самі терміни. Транссфеноїдальне видалення проведено 13 пацієнтам (4 з них прооперовано двічі), краніальну хірургію застосовано у 5 хворих, прооперовано послідовно трансназально і транскраніально 3 особи. Опромінення в 14 випадках залишкової пухлини виконали не пізніше 6 міс після операціїї. Пацієнтам з рецидивними аденомами розпочинали опромінення через 8 - 17 міс після хірургії (у середньому - через 12 міс). У 16 випадках лікування було проведено з використанням VARIAN Novalis, у 4 - VARIAN Clinac iX, в 1 - VARIAN TrueBeam STx. Разові та сумарні дози опромінення визначали індивідуально. У жодного пацієнта не зафіксовано погіршення зору після лікування. Поглиблення чи появу гіпопітуїтаризму не відзначено. Висновки: гіпофракціонована стереотаксична радіохірургія надає змогу підвести велику дозу опромінення до аденоми гіпофіза зі швидким спадом, що мінімізує пошкодження зорових структур, гіпофіза та його стебла, а також зменшити токсичність методики. Використання сучасних технологій опромінення під час лікування резидуальних і рецидивних аденом гіпофіза сприяє зменшенню дози для здорових оточуючих тканин і негативних наслідків лікування.

Монографія присвячена дослідженню сучасного етапу світового економічного та соціального розвитку, що характеризується істотним впливом цифровізації, яка стає важливим фактором зростання продуктивності праці та підвищення якості життя, дає можливість отримання фінансових й інших послуг онлайн, відтак принципово змінює традиційні погляди на різні економічні процеси й відносини у суспільстві. Розглянуто головні детермінанти та підстави розвитку цифрової економіки в Україні, оцінено готовність України до запровадження та використання цифрових технологій. Звернено увагу на інтелектуальні активи людського потенціалу у складі факторів сталого економічного зростання аграрної сфери в умовах діджиталізації.

Досліджено галузь економічних вимірювань вартості майнових прав і права їх вимоги, що виконуються методами незалежної експертної оцінки. Розглянуто методологічні підстави та аналіз законодавчо-нормативної бази виконання економічних вимірювань вартості майнових прав на квартири в будинках, не завершених будівництвом. Мета роботи - розгляд методики незалежної оцінки майнових прав на недобудовані об'єкти житлової нерухомості; аналіз теоретичних засад, алгоритмів і методик установлення вартості права вимоги передачі цих майнових прав; виклад алгоритму методики та прикладу її апробації; опрацювання та формулювання практичних рекомендацій, спрямованих на збільшення точності та зменшення ступеня невизначеності результатів оцінювальних робіт. Зазначено, що вимоги до здійснення економічних вимірювань таких нематеріальних активів у чинних національних стандартах оцінки (НСО) України викладено в дуже обмеженому обсязі, і це може викликати труднощі при виборі та обгрунтуванні методичних підходів та оцінювальних процедур. Виконано огляд методів оцінки нематеріальних активів; проаналізовано можливості їх застосування для встановлення вартості права вимоги передачі покупцеві майнових прав на квартири в будинках, не завершених будівництвом, при їх продажу (відступленні права вимоги) на довільній стадії готовності будинку. Запропоновано методику визначення цієї вартості на основі застосування порівняльного підходу, з об'єктивним розрахунковим коригуванням на відсоток готовності будинку. Досліджено математичні засади методики кількісного визначення вартості права вимоги досліджуваних нематеріальних активів, що базуються на основі класичного порівняльного підходу з наступною статистичною обробкою отриманого ряду результатів ринкової інформації. Описано алгоритм визначення залежності вартості майнових прав від відсотка будівельної готовності будинку. Показано, що запропоновану математичну модель можна розглядати як основу для встановлення вартості об'єкта оцінки, що відтворює вимірюване значення цієї вартості з певним статистичним розсіюванням поодиноких оцінок у серії спостережень. Зроблено висновок про доцільність переважного застосування нелінійного кореляційно-регресійного аналізу при виконанні економічних вимірювань вартості майнових прав на об'єкти житлової нерухомості в будинках, не завершених будівництвом.