Проаналізовано методи одержання наносрібла різних форм, композиційних матеріалів на його основі та їх застосування для каталізу, в наномасштабній електроніці, фотоніці, а також використання срібла у вигляді нановолокна для зниження порога перколяції в електропровідних системах. Увагу приділено методам синтезу наночастинок срібла з контрольованими формою та розміром; можливості стабілізації дисперсії нанорозмірних частинок. Наведено методи створення срібловмісних композитів з одночасним формуванням наночастинок і полімерної матриці, що дозволяє одержувати матеріали з новими властивостями для ефективного технологічного використання.

Досліджено спосіб одержання металополімерних композитів на основі акрилатних мономерів. Процес включає відновлення органічних солей срібла (аргентум ацетату або аргентум метакрилату) з наступною полімеризацією мономерів; відновником виступає аліфатичний третинний амін (триетиламін або N,N-диметиламіноетилметакрилат). У результаті реакції відновлення одержано дисперсію частинок металічного срібла в органічній фазі. У процесі фільтрування одержано осад у вигляді мікроволокон срібла й органічну іонну рідину. Полімеризацію ненаповнених і наповнених сріблом мономерних систем проведено під дією УФ-опромінення. Реакцію відновлення та полімеризації досліджено методом ІЧ-спектроскопії. За допомогою методів термогравіметричного аналізу, диференційної сканувальної калориметрії, рентгеноструктурного аналізу вивчено будову та властивості одержаних полімерів. Із використанням методу сканувальної електронної мікроскопії оцінено форму та розміри частинок срібла в композиті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.42

Рубрики:

Плівки на основі карболанцюгових полімерів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оптимізовано існуючі та розроблено нові методи одержання срібловмісних композиційних матеріалів і дисперсного срібла. Вперше одержано мікро- та нанокомпозити з дисперсій срібла в реакційноздатних аміновмісних акрилатних моно- й олігомерах. Синтезовано реакційноздатні мономерні суміші з диспергованим сріблом. Вперше встановлено взаємозв'язок форми та розміру дисперсного срібла, одержаного реакцією взаємодії неорганічних або органічних солей срібла з відновниками (аліфатичними або ароматичними амінами), від структури вихідних компонентів, що дозволило одержати срібловмісні композитні полімерні матеріали з контрольованими структурою та властивостями. Розроблено новий метод одержання кополіуретанових або поліуретанакрилатних срібловмісних композитів сорбцією іонів срібла з водного розчину його солі.

Запропоновано програмну реалізацію криптографічних алгоритмів, що базуються на властивостях хаотичних систем. Якісний аналіз одержаних результатів вказує на відсутність кореляції між даними та шифрованим текстом.

Запропоновано алгоритм шифрування інформації з використанням послідовностей псевдовипадкових дійсних чисел, підпорядкованих розподілу Гауса. Дослідження алгоритму на криптостійкість підтверджено можливістю використання такого алгоритму для шифрування інформації.

Запропоновано модифікований алгоритм шифрування інформації, з використанням послідовностей псевдовипадкових дійсних чисел, розподілених за гаусовим законом. Дослідження алгоритму на криптостійкість підтверджують можливість використання такого алгоритму для шифрування інформації.

Запропоновано новий метод синтезу гібридних систем полімер - ZnO на основі функціоналізованих поліетиленів та золю оксиду цинку. Гібридна структура одержаних систем досліджена методом ІЧ-спектроскопїі, ширококутової рентгенографії, електронної мікроскопії. Встановлено, що наявність оксиду цинку в системі змінює характер термоокиснювальної деструкції гібридних зразків. Ці гібридні системи характеризуються люмінесценцією у видимій області спектра в діапазоні 400 - 550 нм, характер якої залежить від складу зразка, наявності дефектів кристалічної структури ZnO та хімічного складу поверхні наповнювача.

Розроблено математичну модель, що визначає залежність положення штанги від умов переміщення машини на поверхні грунту та дозволяє встановити залежність вертикальних коливань від висоти нерівності грунту, швидкості руху, частоти (кроку) нерівності та конструкції агрегату.

Теоретико-експериментальним шляхом досліджено педагогічні умови організації здоров'язберігальної діяльності (ЗЗД) керівників ЗНЗ. З'ясовано суть ЗЗД керівників ЗНЗ. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови організації ЗЗД керівників ЗНЗ: стимулювання керівників ЗНЗ до оволодіння технологією (орієнтаційний, пізнавальний, діяльнісно-результативний етапи) здійснення ЗЗД, що передбачає: розвиток спрямованості керівника ЗНЗ на реалізацію такої діяльності; посилення гносеологічного потенціалу управлінця; практичні дії зі здійснення ЗЗД; проведення педагогічного моніторингу ЗЗД керівника ЗНЗ тощо. Уточнено критерії та показники ефективності організації ЗЗД керівника ЗНЗ. Результатами експериментальної роботи доведено продуктивність реалізованих педагогічних умов.

Розроблення надійних методів дистанційного виявлення малих концентрацій резонуючих ядер є на даний час актуальною задачею, вирішення якої потребує розв'язку менш об'ємних конкретних задач, зокрема із залученням спектроскопії ядерного квадрупольного резонансу (ЯКР). Аналіз інваріантності методів спостереження ЯКР, які грунтуються на дії потужних радіочастотних імпульсів збудження на досліджуваний зразок із послідуючим застосуванням швидкого перетворення Фур'є сигналів спаду вільної індукції (СВІ) для одержання резонансних спектрів, надає змогу зробити висновок, що у більшості випадків детектування забезпечується перенесенням резонансного спектру в діапазон низьких частот. За виявлення сигналів СВІ виникають деякі труднощі, пов'язані із застосуванням квадратурного детектування. Однією із ключових проблем при цьому є підвищення чутливості вхідного пристрою та приймального тракту радіоспектрометра. Розроблено структуру цифрового квадратурного приймача сигналів ЯКР на основі технології радіозв'язку з програмованими параметрами компонентів (РППК) та принципу прямого оцифровування сигналу - Digital Down-Converter (DDC), що уможливило суттєве зменшення числа каскадів аналогового тракту. Цифрове оброблення сигналу СВІ відбувається у два етапи. Перший етап передбачає зниження на порядок частоти дискретизації сигналів, одержаних з виходів помножувачів, другий - фільтрацію компонент вищих порядків. Проведено синтез децимуючих і компенсаційних фільтрів радіоприймального тракту, частотні характеристики яких одержано шляхом розрахунку коефіцієнтів в MATLAB FDATool. Шляхом імітаційного MATLAB Simulink моделювання сигнальних перетворень в запропонованому приймальному тракті встановлено, що застосування прямого оцифровування сигналу спаду вільної індукції надало змогу суттєво скоротити довжину аналогової частини приймача, а отже, зменшити до - 100 дБ рівень шумів та позасмугових спектральних складових в діапазоні частот від 1 до 50 МГц. В імітаційну модель РППК приймача інтегровано алгоритм на основі принципу чотириетапних фазових циклів CYCLOPS, що забезпечує зменшення квадратурних відбивань до 1 %.

Балети Є. Станковича за творами М. Гоголя у постановці вітчизняних балетмейстерів ("Майська ніч" В. Гаченка, А. Рубіної; "Ніч перед Різдвом" ("Вечори на хуторі біля Диканьки") В. Литвинова) стали візитівкою вітчизняного балетного театру, збагатили репертуар національної тематики. Конструктивно складна музика Є. Станковича обумовила драматургічно насичені, композиційно й лексично винахідливі балетмейстерські втілення. Спільною ознакою балетів є фольклорно-етнографічні мотиви, майстерно аранжовані композитором і інтерпретовані балетмейстерами із збереження письменницького колориту, просякнуті національним духом. Фольклорна образність, широке залучення структурно-композиційних прийомів українського народного танцю стали запорукою тривалого сценічного життя творів.

Балети Є. Станковича за творами М. Гоголя у постановці вітчизняних балетмейстерів ("Майська ніч" В. Гаченка, А. Рубіної; "Ніч перед Різдвом" ("Вечори на хуторі біля Диканьки") В. Литвинова) стали візитівкою вітчизняного балетного театру, збагатили репертуар національної тематики. Конструктивно складна музика Є. Станковича обумовила драматургічно насичені, композиційно й лексично винахідливі балетмейстерські втілення. Спільною ознакою балетів є фольклорно-етнографічні мотиви, майстерно аранжовані композитором і інтерпретовані балетмейстерами із збереження письменницького колориту, просякнуті національним духом. Фольклорна образність, широке залучення структурно-композиційних прийомів українського народного танцю стали запорукою тривалого сценічного життя творів.