В результаті комплексного обстеження хворих сформульовані рекомендації щодо вибору консервативних та малотравмуючих хірургічних методів лікування, які дозволяють уникати безпідставного видалення слизової оболонки гайморової пазухи.

На основе сравнения разных хирургических способов рекомендовано для закрытия дна гайморовой пазухи использовать в качестве биологического тампона жировой комок щеки. Метод способствует сохранению интактных зубов.

Проведено лікування 425-ти хворих з переломами нижньої щелепи, у 85-ти з них перелом ускладнився запальним процесом. Встановлено, що розвитку запальних процесів сприяє сполучення щілини перелому з порожниною рота, пізня госпіталізація, відсутність транспортної імобілізації, наявність у області перелому періодонтитних зубів, закріплення відламків гладкими шинами, остеосинтез без ортопедичної іммобілізації. Наведено адекватні рекомендації з профілактики та лікування переломів нижньої щелепи.

Обстежено 92 хворих на гайморит, що виник на підставі кіст верхньої щелепи. Встановлено, що у більшості випадків хронічний стоматогенний гайморит виникає на підставі топографо-анатомічних порушень, котрі виникають у разі занурення до гайморової пазухи кісти. Запропонована операція об'єднує одночасно видалення оболонки кісти та ревізію гайморової порожнини.

Розроблено методики функціональнозберігаючих втручань на верхньощелепній пазусі. Запропоновано методику вестибулярного дренування пазухи в післяопераційний період, новий спосіб закриття перфораційного отвору з використанням жирового тіла щоки. Удосконалено пристрій для пункції верхньощелепної пазухи та спосіб його застосування. Уперше проведено порівняльний аналіз ефективності способу хірургічного втручання на верхньощелепній пазусі з формуванням риностоми та авторського способу хірургічного лікування з вестибулярним дренуванням пазухи у хворих на хронічний одонтогенний перфоративний гайморит, обгрунтовано показання щодо використання даного способу. Вперше у комплексному лікуванні хронічного одонтогенного перфоративного гаймориту застосовано 10 %-ий розчин мараславіну, вивчено його клінічну ефективність у разі місцевого використання в післяопераційному періоді. Використання жирового тіла щоки для обтурації перфораційного отвору, обмеженого з двох боків оголеними коренями зубів, дозволяє зберегти ці зуби та досягти надійної ізоляції верхньощелепної пазухи від порожнини рота. Розроблений спосіб вестибулярного дренування післяопераційної порожнини виключає ушкодження слизової оболонки медіальної стінки пазухи, забезпечує збереження мукоциліарного кліренсу та відновлення прохідності природного сполучення пазухи з порожниною носа, запобігає розвитку рецидиву захворювання.