Розглянуто антропологічний аспект віртуальної реальності. Досліджено її сучасний концепт і постать концептуального персонажу. Окреслено проблему антропологічного виміру віртуальної реальності, розглянуто його природу й особливості. На підставі порівняльного аналізу концепції психології віртуальної реальності (О.М.Носова) та філософського дискурсу переживання (С.Л.Франка, Ж.П.Сартра, Ж.Батай) встановлено, що джерелом та умовою її актуалізації є спонтанне переживання. Продемонстровано, що особливості антропологічного виміру віртуальної реальності репрезентативно виражені феноменами рекурсії, трансценденції, гри. Досліджено симулякру та симуляції як засоби об'єктивації віртуальності. Встановлено, що антропологічний вимір віртуальної реальності є джерелом символічного середовища, в якому мешкає людина.

Проаналізовано філософські проблеми глобальних викликів, що характеризують становлення цифрової епохи. Основну увагу приділено аналізу антропологічних вимірів цифрового суспільства, соціально-політичних проблем, що виникли під впливом глобальної інформатизації сучасного суспільства. Розглянуто тенденції розвитку науки й освіти в умовах глобальної інформатизації. Аналіз глобальних антропологічних і соціально-політичних викликів в цифрову епоху екстрапольовано на українську реальність. Увагу приділено антропологічному вектору у сучасній лінгвістичній філософії, правам людини в інформаційному просторі сучасного суспільства, філософії як культурі мислення в цифровому суспільстві.