Наведено методи етіології, патогенезу, клініки, діагностики та сучасного лікування препаратами фірми "Heel" антигомотоксичної терапії захворювань диспепсії, дисбактеріозу, синдромів подразненого кишечника та мальабсорбції. Висвітлено анатомо-фізіологічні особливості травного тракту, запропоновано класифікацію функціональних шлунково-кишкових захворювань 10-го перегляду.

Приведены методы этиологии, клиники, диагностики и современного лечения препаратами антигомотоксической терапии фирмы "Heel" заболеваний диспепсии, дисбактериоза, синдромов раздражительного кишечника и мальабсорбции. Освещены анатомо-физиологические особенности пищеварительного тракта, предложена классификация функциональных желудочно-кишечных заболеваний 10-го просмотра.

Висвітлено роль М.І.Костомарова в організації та діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. Розкрито ідеологію й організаційні засади Товариства в контексті прогресивного визвольного руху ХІХ ст.

Освещена роль Н.И.Костомарова в организации и деятельности Кирилло-Мефодиевского общества. Раскрыты идеология и организационные основы Общества в контексте прогрессивного освободительного движения ХІХ ст.

Розглянуто сучасну концепцію етіопатогенетичних факторів, клініко-параклінічні критерії діагностики та методи лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта, проаналізовано біохімічні й імунопатологічні зміни в організмі хворих. Запропоновано методики обстеження, формування груп та проведення анамнестично-клінічного моніторингу дитячого контингенту, розглянуто методи статистичної обробки одержаних результатів. Наведено загальну характеристику інструментальних засобів і параклінічних методів обстеження хворих. Розкрито особливості клінічного перебігу дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта у дітей, описано їх рентгенологічну симтоматику. Проаналізовано результати параклінічних досліжень, електроенцефалографічного та реоенцефалографічного обстеження дітей з даною патологією. Обгрунтовано рекомендації щодо проведення консервативної корекції дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта у дітей. Із застосуванням методу математичного аналізу встановлено діагностичне та прогностичне значення основних проявів даної патології.

Рассмотрена современная концепция этиопатогенетических факторов, клинико-параклинические критерии диагностики и методы лечения дегенеративно-дистрофических заболеваний позвоночника, проанализированы биохимические и имунопатологические изменения в организме больных. Даны методики обследования, формирования групп и проведения анамнестически-клинического мониторинга детского контингента, рассмотрены методы статистической обработки полученных результатов. Охарактеризованы инструментальные средства и параклинические методы обследования больных. Раскрыты особенности клинического течения дегенеративно-дистрофических заболеваний позвоночника у детей, описана их рентгенологическая симптоматика. Проанализированы результаты параклинических исследований, электроэнцефалографического и реоэнцефалографического обследования детей с данной патологией. Обоснованы рекомендации по проведению консервативной коррекции дегенеративно-дистрофических заболеваний позвоночника у детей. С применением метода математического анализа установлено диагностическое и прогностическое значение основных проявлений данной патологии.

Отмечено, что трихобезоар - редкое заболевание. В мировой научной литературе описано около 400-т случаев этой болезни. В университетской детской клинике города Ужгорода на обследовании находилась больная в возрасте 5 лет, у которой диагностировано это заболевание. Ребенка перевели для хирургического лечения в отделение детской хирургии. Проспективно больная нуждается в наблюдении психиатра.

Оцінено стан гігієни порожнини рота у 50-ти хворих з переломами щелеп, яких лікували за допомогою ортопедичних методів. Запропоновано комплекс гігієнічних заходів, що підвищує ефективність лікування пацієнтів з переломами щелеп. Профілактичні засоби гігієни порожнини рота впроваджено з урахуванням соматотипових особливостей будови органів порожнини рота й обличчя хворого.

Для визначення індивідуального підходу до пацієнта, проведено тестування 43-х хворих із травмами щелепно-лицевої ділянки: 14-ти хворих (32,56 %) із забитістю, гематомами обличчя, 12-ти (27,91 %) - із забито-рваними ранами м'яких тканин обличчя та 17-ти (39,53 %) - з переломами нижньої щелепи. Для оцінки психологічного стану використано психологічні тести за Айзенком, Тейлором і Спілбергом. Порушення з боку інших органів і систем виявляли за допомогою електрофізіологічних показників (систолічний і діастолічний артеріальний тиск, пульс, температура). Ці тести дозволяли виявити рівень тривожності в передопераційному періоді та визначити можливість адаптаційних функцій організму хворих із травмами щелепно-лицевої ділянки. У результаті тестування у пацієнтів виявлено досить високий рівень нейротизму та рівень функціональних порушень.

Приведено новое решение научной задачи, которое выражается в усовершенствовании диагностики диспепсических проявлений у детей путем комплексного клинико-лабораторного, инструментального, биохимического и морфологического обследований. Разработана таблица индивидуального прогнозирования по Вальде в целях дифференцировки диспепсии на функциональную и органическую.

Вивчено ефективність препарату "Йодомарин 100" в лікуванні та профілактиці йодної недостатності у школярів препубертатного віку, що проживають в зоні ендемії по йодній недостатності, та визначено вплив даного препарату на гормональний фон організму дитини і рівень інтелекту (коефіцієнт IQ). Досліджено групу практично здорових школярів (n = 32). Проведено загальноклінічні, біохімічні та дослідження гуморального імунітету, а також визначення IQ за допомогою тестів Айзенека до та після корекції. Одержані дані з високим рівнем достовірності вказали на позитивні зміни у вищеперерахованих показниках у дітей.

Обстежено 50 дітей з функціональною диспепсією (ФД) з метою вивчення моторної функції шлунка. Результати дослідження довели визначальну роль моторно-евакуаторної функції шлунка у розвитку ФД.

Для оцінки ефективності застосування вітамінно-мінерального комплексу при лікуванні дітей з хронічним гастродуоденітом (ХГД) у фазі неповної ремісії було сформовано 2 групи спостереження. Показано, що комплексна терапія із включенням вітамінів та мінералів, на відміну від традиційної, сприяє більш ранньому купуванню симптомів гастроентерологічного захворювання, нормалізації вмісту основних життєво важливих мікроелементів (цинк, залізо, мідь, йод) та білкового обміну, проявляє більш виражену гемостимулювальну дію, що виражається у суттєвому підвищенні показників гемоглобіну та еритроцитів у крові, а також позитивно впливає на цитокіновий баланс та гормональний статус дитини.

Вивчено стан йодної недостатності у школярів препубертатного віку, що проживають в зоні ендемії з йоду, та можливості його корекції із застосуванням вітамінно-мінерального комплексу (препарати "Йодомарин" та "Теравіт"). Одержані дані вказують на позитивний вплив запропонованого лікувального комплексу на клініко-лабораторні та інструментальні показники у досліджуваній групі школярів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.1-3

Рубрики:

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати епідеміологічних досліджень трьох географічних регіонів України (Сумська область, Кіровоградська область, Закарпатська область). Проаналізовано в динаміці протягом 1986 - 1998 рр. розвиток і поширеність соматичних ефектів у 2243 пацієнтів, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Проведено експериментальне вивчення дії і клінічна апробація фітокомпозицій як перспективних засобів реабілітації в умовах несприятливої дії. Запропоновано нові ефективні методики корекції екологічнозалежних захворювань.

Висвітлено теоретичні та практичні засади нутриціології як вчення про харчування здорової та хворої людини. Охарактеризовано сучасні тенденції розвитку дитячої нутриціології. Розкрито анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту у дітей, основні принципи харчування здорової дитини першого року життя, питання харчування вагітних жінок і матерів-годувальниць. Увагу приділено фізіології грудного вигодовування, умовам становлення лактації, властивостям і ступеням зрілості жіночого молока, протипоказанням до годування дитини грудьми. Наведено алгоритм вигодовування недоношених дітей. Подано інформацію про лікувальні дієти за різних аліментарно-залежних захворювань, зокрема, у разі харчової алегрії, синдрому мальабсорбції, муковісцидозу, галактоземії, фенілкетонурії, залізодефіцитної анемії, некротичного ентероколіту, функціональних розладів шлунково-кишкового тракту у дітей. Висвітлено питання раціонального харчування здорових дітей, старших одного року життя.

Проведено порівняльне дослідження застосування різних схем (феротерапія, фітотерапія та їх поєднання) корекції анемічного синдрому у дітей раннього віку. Аналіз віддалених результатів (через 6 і 12 місяців) виявив тенденцію до стабілізації показників ланок гомеостазу в межах референтних величин з незначним варіюванням, з найбільш статистично достовірним ефектом під час призначення комбінованої схеми лікування та меншим ступенем достовірності під час призначення тільки фітотерапії. За результатами монотерапії фітопрепаратом (фіточай фруктовий дитячий вітамінний) можна рекомендувати його включення у лікувально-профілактичні схеми терапїі анемічного синдрому, враховуючи позитивний та тривалий вплив на фізичний розвиток дитини, соматичний статус та окремі ланки гомеостазу.

Вивчено дефіцитний стан у дітей препубертатного віку, що проживають в зоні ендемії з йодної недостатності, та можливості корекції дисбалансу із застосуванням препаратів "Йодомарин" та "Теравіт". Одержані дані з високим рівнем достовірності вказали на позитивний вплив препаратів на клініко-лабораторні та інструментальні показники досліджуваної групи школярів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.411.033-5

Рубрики:

Анемія у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено клінічне спостереження за 131 дитиною віком від 4 до 22 місяців із синдромом функціональної диспепсії (ФД). Встановлено, що найбільш вагомими факторами ризику розвитку ФД у дітей раннього віку є штучне вигодовування та раннє введення продуктів прикорму. Вікових відмінностей клінічних проявів ФД не спостерігалося. Кращі результати лікування були досягнуті у випадку комбінації традиційних препаратів з фітокорекцією.

Наведено результати вивчення моторики верхніх відділів травної системи у дітей із диспептичними проявами. Оцінку моторно-евакуаторної функції шлунка проведено за допомогою неінвазивного та високоінформативного ультразвукового методу за З. А. Лемешко. Виявлено, що у дітей із функціональною диспепсією у разі постпрандіального синдрому переважає сповільнений період напіввиведення зі шлунка, за синдрому епігастрального болю - прискорений період напіввиведення зі шлунка. Синдром диспепсії характеризується більш виразною дискоординацією моторної діяльності шлунка та дванадцятипалої кишки, що переважно (70,48 %) асоціюється з клапанною патологією. Зазначено щодо доцільності діагностики моторної дисфункції гастродуоденальної зони з наступною диференційною корекцією моторних і клапанних порушень з метою попередження органічної патології шлунково-кишкового тракту у дітей.

За даними епідеміологічного дослідження, яке проводилось у 1998 р., вивчено віддалені наслідки дії іонізуючого випромінювання та клініко-імунологічний стан ліквідаторів аварії на ЧАЕС - мешканців Кіровоградщини (n=714).