Проаналізовано маніпулятивні ігрові технології у галузі формування іншомовних граматичних навичок. На прикладі розробленої гри "Dominoes-Plural" розглянуто принцип ситуативності й можливості маніпулятивних матеріалів. Виявлено, що саме під час розробки маніпулятивних технологій можна врахувати індивідуальні навчальні стилі й створити реальні ситуації, здатні виконувати функції мотивації висловлювань.

Проанализированы манипулятивные игровые технологии в области формирования иноязычных грамматических навыков. На примере разработанной игры "Dominoes-Plural" рассмотрены принцип ситуативности и возможности манипулятивных материалов. Показано, что именно при разработке манипулятивных технологий возможно учесть индивидуальные стили обучения и создать реальные ситуации, которые способны выполнить функции мотивации высказываний.

This article deals with the problems of manipulative playing game technology design and its implementation in the teaching process to form foreign grammar skills. Manipulatives focus children's attention, and give language practice a reality which purely verbal activities do not have. Manipulative materials are comprehensive and challenging. Students are highly motivated to work with movable pieces which help them to see how parts go together to make a whole. Manipulatives motivate students to take part and succeed in grammar exercises. It is not difficult if we remember that children are primarily kinesthetic learners.

Розкрито сутність поняття "гра" у соціогуманітарному дискурсі. Розглянуто історію вивчення ігрового феномена, наведено інваріантні характеристики дидактичної гри, визначено її соціальну детермінанту та гуманістичний потенціал. Розкрито сутність, особливості та теоретичні основи розробки ігрової педагогічної технології, висвітлено історію її формування та впровадження у навчальний процес. Наведено опис ігрової маніпулятивної педагогічної технології ІТООД МАРО, створеної на базі використання нового типу навчальної інформації - динамічних моделей ІТ МАРО. Запропоновано способи реалізації ігрової маніпулятивної педагогічної технології ІТООД МАРО у навчальному процесі, проаналізовано результати її експериментального впровадження, визначено доцільність та перспективи використання.

Раскрыта сущность понятия "игра" в социогуманитарном дискурсе. Рассмотрена история изучения игрового феномена, приведены инвариантные характеристики дидактической игры, определены ее социальная детерминанта и гуманистический потенциал. Раскрыта сущность, особенности и теоретические основы разработки игровой педагогической технологии, освещена история ее формирования и внедрения в учебный процесс. Приведено описание игровой манипулятивной педагогической технологии ИТООД МАРО, созданной на базе использования нового типа учебной информации - динамических моделей ИТ МАРО. Предложены способы реализации игровой манипулятивной педагогической технологии ИТООД МАРО в учебном процессе, проанализированы результаты ее экспериментального внедрения, показана целесообразность и перспективы использования.

Дисертацію присвячено дослідженню аксіосфери маргінального - виявленню аксіологічних інваріантів маргінального суб'єкта. За вихідний принцип розуміння діяльності ціннісного осмислення дійсності з урахуванням діяльнісного підходу до вивчення культури прийнято опозицію "традиції-інновації", яка дозволяє інтерпретувати маргінальність як поняття, що висловлює діалектику розвитку культури - заперечення однієї (старої) та самоствердження другої (нової) системи способів реалізації цінностей та форм їх подання у соціокультурній реальності. Використовуючи методологічні принципи "поетапної" соціальної інженерії, автор аналізує аксіосферу маргінального через ціннісний диспозитив (систему суб'єктно-об'єктних відношень) на основі ілюстративного матеріалу пенітенціарних установ. В аксіосфері маргінального "суб'єкта-суспільства" виділено суб'єкт аксіосфери маргінального - суб'єкт модернізації, його типи; форми діяльності суб'єкта модернізації, її види; цінності, їх спектр; аксіологічні інваріанти.

Досліджено проблему психологічних передумов ефективного застосування дидактичних ігор-маніпулятивів у ЗОШ. Описано специфіку використання маніпулятивів як навчально-ігрового матеріалу та їх вплив на когнітивні модальності особистості. Розкрито психологічну сутність та особливості ігор-маніпулятивів як засобу активізації й інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Обгрунтовано науково-психологічні та методичні засади побудови ігрової технології, основу якої складають граматичні маніпулятиви, що не мають аналогів у вітчизняній і зарубіжній лінгводидактиці. Охарактеризовано структуру та складові моделі формування ігротехнічної компетентності сукупності об'єкта навчально- ігрової діяльності. Висвітлено усталені сучасні погляди та дослідницькі позиції в галузі ігротехнічної компетентності. Обгрунтовано критерії та показники ігротехнічної компетентності сукупності об'єкта навчально-ігрової діяльності. Запропоновано діагностичні методики з виявлення й оцінювання ігротехнічних знань і умінь та психологічної готовності вчителя до навчально-ігрової діяльності на основі дидактичних ігор-маніпулятивів.

Досліджено проблему психологічних передумов ефективного застосування дидактичних ігор-маніпулятивів у ЗОШ. Розкрито психологічну сутність та особливості ігор-маніпулятивів як засобу активізації й інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Обгрунтовано науково-психологічні та методичні засади побудови авторської ігрової технології, основу якої складають граматичні маніпулятиви, що не мають аналогів у вітчизняній та зарубіжній лінгводидактиці. Висвітлено усталені сучасні погляди та дослідницькі позиції в галузі ігротехнічної компетентності. Подано розроблені діагностичні методики з виявлення й оцінки ігротехнічних знань, умінь і психологічної готовності вчителя до навчально-ігрової діяльності на основі дидактичних ігор-маніпулятивів.

З опорою на авторську комплексну діагностичну методику репрезентативних систем досліджено розвиток у школярів чотирьох репрезентативних систем: візуальної, аудіальної, кінестетичної, дігітальної під час вивчення англійської мови. Розроблено і апробовано три типи дидактичних ігор, основу яких складають граматичні маніпулятиви: MASP – Tenses – для вивчення часових форм англійського речення та засвоєння структури англійського речення; MASP-Passive – для навчання пасивного стану; MАSP-Plural – утворення множин іменників. Виокремлено основні ознаки маніпулятивів як "інструмента для утримання й аналізу чуттєво-невловимої абстракції до її вербального опису": відображення та відтворення структури, властивостей, взаємозв’язків, забезпечення повної основи дій й активного орієнтування учня в умовах виконання дії, наявність системи контролю.

С опорой на авторскую комплексную диагностическую методику репрезентативных систем исследовано развитие у школьников четырех репрезентативных систем при изучении английского языка, а именно: визуальной, аудиальной, кинестетической, дигитальной. Разработаны и апробированы три типа дидактических игр, основу которых составляют грамматические манипулятивы: MASP – Tenses – для обучения временных форм английского предложения и усвоения структуры английского предложения; MASP-Passive – для изучения глаголов пассивного состояния; MАSP-Plural – образование множественных существительных. Выделены основные признаки манипулятивов как «инструмента для содержания и анализа чувственно неуловимой абстракции к ее вербальному описанию»: отображение и воспроизведение структуры, свойств, взаимосвязей, обеспечение полной основы действий и активного ориентирования ученика в условиях выполнения действия, наличие системы контроля.

The article analyzes didactic manipulative games and their influence on cognitive modalities of the personality of primary and secondary school pupils. In comparison to other games with objects, the basis of manipulative games is educational and game material – manipulatives – implying manual actions with it -manipulations, which involves pupils’ tactile memory typical of majority of primary and secondary school pupils, and which in most cases is ignored by teachers; activates kinesthetic cognitive modality which is priority but not activated in teaching for the most primary school pupils; makes learning of materialized form of action possible.

Охарактеризовано агротехнічні уміння, що відображають діяльнісну спрямованість агротехнічної компетентності вчителя молодшої й середньої школи, який активно використовує у своїй педагогічній практиці дидактичні ігри, зокрема ігри-маніпулятиви. Розглянуто певні групи агротехнічних умінь: організаторські, рефлексивно-перцептивні та спеціальні ігротехнічні вміння. Визначено основні змістові складники системи агротехнічних умінь учителя навчальної й середньої школи за умов здійснення навчально-ігрової діяльності на основі дидактичних ігор-маніпулятивів.

Охарактеризованы игротехнические умения, отражающие деятельную направленность агротехнической компетентности учителя младшей и средней школы, который активно использует в своей педагогической практике дидактические игры, в частности игры-манипулятивы. Рассмотрены определенные группы агротехнических умений: организаторские, рефлексивно-перцептивные и специальные игротехнические умения. Определены основные содержательные составляющие системы агротехнических умений учителя учебной и средней школы в условиях осуществления учебно-игровой деятельности на основе дидактических игр-манипулятивов.

Characterized agronomic skills, reflecting the focus of activity-based agro-technical competence of teachers and junior high school, which is actively used in their teaching practice educational games, especially games manipulative. Consider the definition of farming skills: organizational, reflexive and special perceptual skills. The main components of meaningful agricultural skills training teachers and high school in the implementation of educational and entertaining activities on the basis of didactic games, manipulative.

Проаналізовано феномен гри у соціогуманітарному дискурсі. Розглянуто дидактичні ігри-маніпулятиви, на основі яких побудовано розвивальний ігровий комплекс, спрямований на активізацію модально-специфічних та мотиваційних ресурсів пізнавального процесу за рахунок залучення моторної та емоційної пам'яті. Висвітлено психодіагностичну методику "Психологічна готовність учителя до навчально-ігрової діяльності". Охарактеризовано концептуальну модель, яка розкриває психолого-педагогічні передумови розвитку ігротехнічної компетентності сукупного суб'єкта навчально-ігрової діяльності, а також є ефективною з точки зору повноцінного формування компонентів ігротехнічної компетентності.

Охарактеризовано тестові завдання до ігротехнічних знань, якими має володіти вчитель під час використання в навчальному процесі дидактичних ігор з предметами взагалі й ігор-маніпулятивів зокрема. Сукупність знань, які закладені в тестові завдання для вчителів, складаються з чотирьох компонентів: предметні знання, суб'єктні знання, процедурні знання й ціннісно-змістовні знання. Групи знань визначено з позиції компетентнісного підходу.

Розглянуто характеристику психологічної структури ігротехнічної компетентності молодшого школяра й аналізу ефективності розвивально-ігрового комплексу її розвитку. Відповідно до поставленої мети поставлено такі завдання: виявити особливості ігротехнічної компетентності учня за певними показниками її сформованості; визначити модально-специфічні особливості вербальної пам'яті; дослідити факторну структуру та профілі ігротехнічної компетентності; проаналізувати результати експериментального дослідження ефективності створеного розвивально-ігрового комплексу, що спрямований на врахування модально-специфічних та мотиваційних особливостей пізнавального процесу. Розвивально-ігровий комплекс, розроблений на основі дидактичних ігор-маніпулятивів, мав за мету формування ігротехнічної компетентності учня під час вивчення мови, до складу якого ввійшли: навчально-ігровий матеріал у вигляді маніпулятивів для врахування особливостей та використання можливостей кінестетичної репрезентативної системи; комплекс додаткового дидактичного матеріалу для актуалізації наочно-дійового та наочно-образного компонентів пізнавальної сфери; система вправ для оволодіння маніпулятивами, що грунтується на діяльнісних принципах побудови ігор-маніпулятивів, базових положеннях теорії поетапного формування розумових дій і спрямована на активізацію емоційної пам'яті зокрема; методичні рекомендації для вчителів, що призначені для забезпечення успішного впровадження дидактичних ігор загалом та ігор-маніпулятивів зокрема. Одержані результати експериментального дослідження надають підстави для висновку, що створений розвивально-ігровий комплекс є ефективним з погляду повноцінного формування компонентів ігро-технічної компетентності молодшого школяра. Структура ігротехнічної компетентності учня, яка утворена трьома чинниками - "афективне реагування", "суб'єктність", "регуляторні особливості", вирізняється помірним рівнем шкільної тривожності, високими показниками ігрової та навчальної спрямованості, суб'єктності, вольової регуляції та перевагою кінестетичної репрезентативної системи.

Вміщено Каталог психотехнологій новітніх авторських розробок розвивальних, психокорекційних, діагностичних, тренінгових програм, методик, технік тощо. Наведено результати сучасних досліджень у галузях теоретичної та прикладної психології. Описано особистісні детермінанти розладів харчової поведінки. Досліджено категорію невизначеності в дослідженнях життєвого простору особистості. Проаналізовано психологічні особливості поведінки лідерів у конфліктних ситуаціях. Розроблено методику діагностики особливостей завзятості у навчальній діяльності студентів і школярів. Розкрито роль сімейно-родинної прив'язаності у становленні особистості молодшого школяра. Увагу приділено розвитку комунікативної компетентності майбутніх психологів. Акцентовано на булінгу в освітньому просторі: реаліях сьогодення. Проаналізовано взаємозв'язок гніву, агресивності й індивідуально-психологічних особливостей особистості студенток-психологинь. Розглянуто психологічне становлення соціальної креативності майбутніх психологів як невід'ємну частину професійної підготовки. Висвітлено проблему психологічного благополуччя майбутніх педагогів. Описано психологічні особливості провідних ставлень підлітків з різним рівнем невротизації. Досліджено проблему самотності й усамітнення у сучасному місті. Висвітлено питання розробки алгоритмів діяльності практичних психологів. Розкрито роль організаційно-психологічних факторів в адаптації студентів до навчання у ЗВО. Увагу приділено емоційному вигорянню як психологічній проблемі сучасності.