Індекс рубрикатора НБУВ: К63-52

Рубрики:

Обробка металів різанням

Шифр НБУВ: Ж69027 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено методологічні основи математичного моделювання технічних систем, зокрема, для проектування, експериментальних досліджень, прогнозування на початкових стадіях проектування верстатів, прийняття рішень, планування екстремальних експериментів. Розкрито сутність методу математичного моделювання, викладено основні положення системного підходу в математичному моделюванні. Розглянуто задачі математичного моделювання верстатів, застосування методу скінченних елементів під час моделювання несучих систем верстатів, багатовимірної лінійної екстраполяції для прогнозування їх техніко-економічних характеристик, питання ідентифікації моделі енергетичних характеристик приводу руху верстата за допомогою двофакторного дисперсійного аналізу. Описано математичну модель енергетичних втрат у передаточних механізмах, моделі оптимізації під час проектування технологічної операції, методику дослідження опор шпиндельних вузлів на межових режимах їх роботи.

Освещены методологические основы математического моделирования технических систем, в частности, при проектировании, экспериментальных исследованиях, прогнозировании на начальных стадиях проектирования станков, принятия решений, планирования экстремальных экспериментов. Раскрыта сущность метода математического моделирования, изложены основные положения системного подхода в математическом моделировании. Рассмотрены задачи математического моделирования станков, метод конечных елементов при моделировании несущих систем станков, многомерной линейной экстраполяции для прогнозирования их технико-экономических характеристик, вопрос идентификации модели энергетических характеристик привода движения станка с помощью двухфакторного дисперсионного анализа. Описаны математическая модель энергетических потерь в передаточных механизмах, модели оптимизации при проектировании технологической операции, методика исследования опор шпиндельных узлов на предельных режимах их работы.

Рассмотрена задача расчета сил демпфирования в гидростатических опорах.

Одержано моделі опису та перетворення фасетно-ієрархічних структур, які базуються на їх матрично-множинному представленні та передбачає використання операцій об'єднання та розбиття, що дозволяє формалізувати процес профілювання вимог і дефектів для оцінки якості програмного забезпечення. Удосконалено метод його профілювання за рахунок введеної формалізації операцій перетворення та верифікації фасетно-ієрархічних структур, які описують відповідні профілі. Це дозволяє забезпечити повноту оцінки й автоматизувати процес одержання профілю вимог і дефектів програмного забезпечення. Удосконалено метод оцінки верифікації такого забезпечення з використанням засіву дефектів на підставі розробки процедур формування й аналізу розходження профілів дефектів, що дозволяє підвищити повноту оцінки програмного забезпечення.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти використання сучасних технологій проектування комп'ютерних мереж (КМ) і моделювання їх роботи за допомогою інструментальних засобів. Подано інформацію про класи, топологію та обладнання КМ. Охарактеризовано технології побудоби локальних і розподілених КМ. Розкрито питання адресації та маршрутизації в КМ. Охарактеризовано структуру еталонної моделі взаємодії відкритих систем - OSI. Наведено методику проектування КМ і структурованих кабельних систем. Увагу приділено проблемам безпеки КМ.

Доведено, що застосування комплексного підходу до наукового обгрунтування інституційного й організаційно-правового механізмів забезпечення сталого розвитку територіальної громади за умов реформування системи державного управління незалежної України дозволяє суттєво змінити їх змістовне наповнення. Це знайшло відображення у розробленій концептуальній моделі забезпечення сталого розвитку (має три вектори - концептуальний, інституційний та функціональний), в основі якої засади сталого розвитку, концепції як економічні, так і розвитку державного управління, менеджменту, та відповідні принципи. Вони базуються на відповідному інформаційно-аналітичному забезпеченні, моніторингу й оцінюванні ефективності управління сталим розвитком. Вдосконалено теоретико-методичні підходи щодо дослідження сталого розвитку, які доповнені державно-управлінським, в якому партнерська взаємодія за реалізації програм і проектів базується на принципах стратегічного мислення, ефективності та результативності, відкритості та прозорості, звітності, участі громадян і партнерстві. Обгрунтовано доцільність запровадження стратегічного партнерства в діяльність органів місцевого самоврядування, що передбачає довгострокову співпрацю органів влади, приватного сектору й інститутів громадськості на основі концепції демократичного врядування та запропоновано шляхи вдосконалення механізмів регулювання та координаційних.

У Луцькому національному технічному університеті проводяться дослідження з безрозбірної діагностики стану стиків металорізальних верстатів. Суттєвої особливістю перевірки стану стиків верстатів є неможливість візуального контролю параметрів стиків і великі труднощі апаратного доступу до них під час роботи верстату. Значні матеріальні витрати та витрати часу на роботи, які пов'язані з розбиранням і збиранням вузлів верстатів, є характерною проблемою для більшості випадків під час діагностики верстатів. Безрозбірна діагностика надає змогу суттєво зменшити рівні ризику та втрат, тому розв'язання означеної задачі є актуальним.

Розроблено математичну модель вібраційної машини, що описує динаміку руху робочого органу та одержано амплітудно-частотну характеристику кінематичних параметрів руху робочого тіла (рідини з кульками). Встановлено аналітичну залежність зв'язку конструктивних параметрів і режимів приводу машини із внутрішнім профілем осесиметричної насадки з метою утримання постійної швидкості робочого тіла у ньому. Запропоновано критерій оптимальності параметра максимальної продуктивності машини, а саме: максимальний тиск робочого тіла на виході з насадки, що враховує технічні та динамічні аспекти роботи машини. Підтверджено адекватність математичного моделювання й оптимізації за визначеним критерієм на підставі експериментальних даних та обгрунтовано межі діапазону частоти та амплітуди коливань приводу машини, які складають відповідно: ƒ = 13 - 14 Гц, А = 2 - 2,5 мм.

Якість програмного забезпечення в частині нефункціональних вимог описується моделлю якості програмного забезпечення (ПЗ). Найбільш відома і авторитетна модель якості ISO/IEC 25010 включає 8 відповідних характеристик: функціональна придатність, продуктивність, сумісність, зручність використання, надійність, безпека, супровідність і переносимість. Матеріали статті обмежуються тільки якістю ПЗ в частині характеристики зручності використання. Характеристика зручності використання ПЗ повинна включати підхарактеристики, властиві якості інтерфейсу користувача, з одного боку, як статичного об'єкта, а з іншого боку, підхарактеристики процесу взаємодії з користувачем - людино-комп'ютерна взаємодія. Існуючі моделі якості та оцінки якості зручності використання не об'єднують в собі елементи якості самого інтерфейсу користувача та людино-комп'ютерної взаємодії. Запропоновано моделі якості та оцінки якості зручності використання інтерфейсу ПЗ для людино-комп'ютерної взаємодії, які об'єднують в собі характеристики, які належать безпосередньо до інтерфейсу користувача, і характеристики людино-комп'ютерної взаємодії. Такі моделі взаємопов'язані між собою за рахунок єдиної номенклатури підхарактеристик. Модель оцінювання якості зручності використання інтерфейсу ПЗ для людино-комп'ютерного взаємодії складається з двох частин та включає множину метрик та показників, які відповідають зазначеним підхарактеристикам. Мета статті - розробка моделі якості зручності використання інтерфейсу ПЗ для людино-комп'ютерної взаємодії та відповідної моделі оцінки її якості, які б об'єднали в собі якість призначеного для користувача інтерфейсу і якість його взаємодії з користувачем. Об'єктом дослідження є підхарактеристики зручності використання інтерфейсу ПЗ для людино-комп'ютерної взаємодії. Ідея розробки моделі базується на результатах аналізу наступних стандартів: ISO/IEC 25010, ISO/IEC 25022 та ISO/IEC 25022. Положення (підхарактеристики і метрики) зазначених стандартів враховані при формуванні основного матеріалу даної статті. Таксономія метрик та показників сформована на основі об'єднання метрик зі стандартів ISO/IEC 25022, ISO/IEC 25023 та авторських метрик. Як результат, запропоновано модель якості зручності використання інтерфейсу ПЗ для людино-комп'ютерної взаємодії і модель оцінки якості зручності використання інтерфейсу ПЗ для людино-комп'ютерної взаємодії.

Побудовано моделі якості використання інтерфейсу програмного забезпечення (ПЗ) для людино-комп'ютерної взаємодії та моделі його оцінки. Такі моделі взаємопов'язані між собою через єдину номенклатуру підхарактеристик. Модель оцінювання якості зручності використання інтерфейсу ПЗ для людино-комп'ютерної взаємодії складається з двох частин та включає множину метрик, які відповідають визначеним підхарактеристикам. Особливістю моделі є те, що усі примітиви для розрахунку метрик якості зручності використання інтерфейсу ПЗ для людино-комп'ютерної взаємодії отримано тільки за допомогою програмно-апаратного комплексу айтрекера.

Оцінювання якості програмного забезпечення (ПЗ) є обов'язковим процесом при забезпеченні необхідної якості ПЗ у межах загального процесу його розробки. Постійний розвиток наявних і поява нових інформаційних технологій (штучний інтелект, хмарні обчислення, віртуальна й доповнена реальність тощо) і систем підвищує вимоги до процесу оцінювання та забезпечення якості ПЗ. Існуючі підходи до оцінювання якості мають суттєві недоліки, які пов'язані зі слабкою формалізацією при плануванні завдань оцінювання якості ПЗ, високим ступенем невизначеності при прийнятті рішення відповідальними учасниками процесу, недостатністю або надмірністю інформації, визначенням кількості учасників процесу оцінювання ПЗ. Розглянуто останні публікації, що знаходяться у відкритому доступі, у яких розглянуто сценарний підхід у загальному вигляді й у частині оцінювання окремих завдань якості ПЗ. Більш формалізоване представлення сценарного підходу для вирішення задач оцінювання якості ПЗ не розглядалося. Мета статті - розробка моделі сценарію оцінювання якості ПЗ. Запропоновано представлення й опис моделі сценарію оцінювання якості ПЗ, яка складається з 6 наступних елементів: початкових умов, вхідних даних, дій, перехідних даних, ролей і результатів. Встановлено, що протягом свого життєвого циклу сценарій може перебувати в наступних станах: сценарій на папері, пілотний сценарій і реальний сценарій. При переході в кожен стан множини елементів сценарію можуть змінюватися. Для формалізації таких змін були введені й формально описані додаткові операції над сценарієм: операція виключення та операція включення. Розглянуто варіанти нерівностей множин елементів сценарію для сценарію на папері й пілотного сценарію. Висновки: представлена модель сценарію оцінювання якості ПЗ може застосовуватися при оцінюванні якості ПЗ на основі засіву дефектів.

Процес розробки програмного забезпечення включає в себе обов'язковий додатковий процес забезпечення якості програмного забезпечення (ПЗ), який являє собою сукупність заходів, що охоплюють всі технологічні етапи розробки, випуску та експлуатації ПЗ інформаційних систем, що проводяться на різних етапах життєвого циклу ПЗ для забезпечення необхідного рівня якості ПЗ. Одне з основних завдань такого процесу полягає в знаходженні і усуненні дефектів ПЗ. Розглянуто формальне представлення життєвого циклу дефекту ПЗ. Модель життєвого циклу дефекту ПЗ розглядається як ланцюжок, який починається з помилки розробника і закінчується відмовою ПЗ. Подано загальну структуру моделі дефекту життєвого циклу ПЗ, яка включає в себе помилку розробника, помилку оператора, прихований дефект у ПЗ, активний дефект у ПЗ, помилку обчислення, збій або відмову, породжену вразливість, активовану вразливість, несанкціоноване управління та несанкціонований доступ до даних. Така модель деталізується в набір патологічних ланцюжків, які структурно представляють модифікації життєвого циклу дефекту ПЗ з урахуванням природи виникнення самого дефекту ПЗ. Серед патологічних ланцюжків виділяють наступні: фізичний, проектування, розробки та взаємодії. Патологічний ланцюжок взаємодії деталізується ще на патологічний ланцюжок взаємодії внаслідок фізичного впливу і патологічний ланцюжок взаємодії внаслідок інформаційного впливу. Дана модель життєвого циклу дефекту ПЗ проектується на V-подібну модель розробки ПЗ, що надає змогу представити своєрідну еволюцію дефекту ПЗ на кожному етапі життєвого циклу розробки ПЗ окремо і в межах всієї V-подібної моделі розробки ПЗ.

Вирішено актуальну науково-прикладну проблему розроблення методологічних основ та інформаційної технології профілє-орієнтованого оцінювання та забезпечення якості програмного забезпечення людино-комп'ютерних систем. Проведено дослідження відомих підходів, моделей і методів оцінювання якості програмного забезпечення (ПЗ). Розроблено концепцію і принципи структурно-семантичного представлення профілів і сценаріє-орієнтованого оцінювання якості ПЗ на основі специфікованих змін та інтерактивного аналізу інтерфейсів ПЗ людино-комп'ютерних систем. Розроблено методи еволюційного аналізу моделей якості ПЗ, профілювання ПЗ, профілє-орієнтованого оцінювання якості вимог до ПЗ, комплексного інтерактивного оцінювання якості зручності використання інтерфейсу ПЗ при людино-комп'ютерній взаємодії, сценаріє-орієнтованого оцінювання якості ПЗ з використанням засіву дефектів. Розроблено інформаційну технологію профілє-орієнтованого оцінювання якості ПЗ і надано рекомендації для її підвищення.

Наведено результати досліджень методів і засобів оцінювання та забезпечення безпеки інтелектуальних мобільних систем (ІМС) і систем індустріального інтернету речей (IIP). Увагу присвячено аналізу та розвитку принципів, моделей, методів і технологій побудови безпечних ІМС та IIP. Подано інформацію про систему моніторингу інженерних комунікацій, систему розпізнавання дорожніх знаків, моделі метричного оцінювання якості інтелектуальних систем. Розкрито особливості забезпечення пояснюваності штучного інтелекту. Розглянуто методи оцінювання пояснюваного штучного інтелекту як сервісу, методи та технології оцінювання та забезпечення безпеки інтелектуальних систем, аналітичні й експериментальні методи оцінювання функційної та кібербезпеки робототехнічних систем.