Наведено удосконалену нормативну базу з розрахунку максимального стоку на прикладі басейну р. Прип'ять.

Надано аналіз недоліків структурної бази нормативного документа СНиП 2.01.14-83.

Наведено методику визначення усіх стокоутворювальних чинників максимального стоку весняного водопілля та дослідження впливу на них залісеності та заболоченості водозборів у басейні р. Прип'ять.

Наведено науково-методичну базу для визначення тривалості схилового припливу за умов формування високих поводків на річках Прикарпаття.

Зазначено, що чинні в Україні нормативні документи регламентують порядок застосування їх для визначення розрахункових характеристик максимального стоку річок - окремо для дощових паводків і весняних водопіль. Проаналізовано сучасний стан в галузі розрахунку максимального стоку дощових паводків, вказано на недоліки нормативної бази: перш за все, базові структури не враховують дію комплексу стокоутворювальних чинників. Крім того, у процесі проектування і здійснення протипаводкових заходів у долинах річок і тимчасових водотоків в Україні, доводиться керуватись застарілим нормативним документом БНіП 2.01.14-83, який ще у 2003 р. юридично скасований його засновниками. Використано модель формування максимального стоку дощових паводків на принципово нових засадах. В її основу покладено теорію руслових ізохрон. Процес формування стоку розглянуто як результат двооператорної моделі трансформації опадів у русловий стік. Перший оператор (схиловий стік) описано характеристиками підстилаючої поверхні схилів, а другий - трансформацією схилового припливу річковою мережею (через час руслового добігання, русло-заплавне регулювання та під впливом озер, водосховищ і ставків проточного типу). На відміну від чинного в Україні БНіП 2.01.14-83, розрахункова схема застосовується в усьому діапазоні площ водозборів (від окремих схилів до розгалужених річкових систем), вона є загальною для дощових паводків і весняних водопіль, а також дає можливість урахувати весь комплекс стокоформувальних чинників за катастрофічно високої водності річок.

Тривалий час розрахунки характеристик максимального стоку річок на території України здійснюються за різними методиками, але переважно з використанням напівемпіричних базових структур. Подальший розвиток нормативних підходів до визначення максимальних витрат води дощових паводків і весняних водопіль пов'язують з удосконаленням перш за все теоретичних основ розрахункових схем. Зазначено, що саме модель формування стоку "схиловий приплив - русловий стік" реалізована на прикладі максимального стоку дощових паводків у Передкарпатському регіоні.

Розглянуті основні статистичні характеристики максимального стоку весняного водопілля в басейні Дніпра. Досліджено однорідність та циклічність багаторічних часових рядів максимальних витрат й шарів стоку весняного водопілля у сучасний період, що характеризується мінливістю клімату. Застосування гідролого-генетичного методу показало подальшу можливість використання стандартних методів статистичної обробки для визначення характеристик стоку рідкісної ймовірності перевищення.

Запропоновано метод територіальних довгострокових прогнозів характеристик весняних водопіль річок (на прикладі басейну р. Дніпро в межах території України), що надає змогу за використання комплексу гідрометеорологічних чинників і встановлення типу водності водопілля за районними залежностями вести щорічне прогнозування шарів стоку та максимальних витрат води водопіль, визначати ймовірність їх настання у багаторічному періоді. Прогностичну оцінку характеристик гідрологічного режиму річок басейну Дніпра під час картографічного представлення прогнозних величин (у вигляді модульних коефіцієнтів) і їх ймовірнісних показників виконано для весняного водопілля 2017 - 2018 р. Оцінка методики прогнозів показала задовільні результати, а за умов багаторічної тенденції до зменшення шарів стоку та максимальних витрат води у період весняного водопілля річок басейну р. Дніпро запропоновано здійснювати уточнення середньобагаторічних значень цих величин, які є базовими в методиці територіальних довгострокових прогнозів максимального весняного стоку річок.

Статистичний аналіз характеристик мінімального стоку на сучасних вихідних даних та обгрунтування регіональної розрахункової методики їх визначення для території Приазов'я є актуальною науково-практичною задачею в умовах виснаження водних ресурсів у регіоні. В результаті дослідження проаналізовано сучасний режим меженного стоку річок Приазов'я на даних від початку інструментальних спостережень по 2015 рік, включно. Розрахункові мінімальні 30-ти добові модулі стоку узагальненій по території у вигляді карти ізоліній окремо для літньо-осінньої та зимової межені. Для визначення коефіцієнтів мінливості меженного стоку отримані регіональні розрахункові рівняння, коефіцієнт асиметрії нормований по відношенню до коефіцієнта варіації на рівні 2,0. Запропонована регіональна методика визначення величини мінімального стоку за літньо-осінній та зимовий періоди дозволяє використовувати для надійного обгрунтування стокових характеристик в період межені на річках Приазов'я.