Стаття завершує цикл авторських робіт, присвячених аналізу біологічних властивостей кордової крові людини. У ній розглядається проблема значимості модифікації різних етапів технологічного процесу консервування матеріалу (умов збору, зберігання перед консервуванням, використання сепараційних процедур, програм кріоконсервування та ін.) у забезпеченні збереження основних структурно-функціональних параметрів мононуклеарів кордової крові.

Методом двовимірного інтегрального перетворення Фур'є розв'язано задачу дії зосереджених джерел тепла на тонкі ортотропні оболонки довільної гауссової кривини. Прийнято лінійний закон розподілу температури за товщиною оболонки та враховано конвективний теплообмін із зовнішнім середовищем за законом Ньютона. Подано результати числових досліджень. Оцінено вплив кривини на термопружний стан ортотропних оболонок різного виду.

Изложены основы метода фундаментальных решений в механике тонкостенных конструкций. Приведены основные методы моделирования, позволяющие сводить механические задачи к системам дифференциальных уравнений в частных производных, содержащих delta-функцию Дирака в правых частях. Описан метод построения фундаментальных решений. В качестве примеров рассмотрены задача о действии сосредоточенных источников тепла в сферической ортотропной оболочке и силовая задача для ортотропных оболочек с отверстиями. Результаты численных решений представлены в виде графиков.

Наведено результати дослідження динаміки запального процесу у мишей з ад'ювантним артритом. Установлено імунокоригувальний вплив суспензії плаценти на нормалізацію клініко-імунологічних показників у разі даної патології.

Представлены результаты исследования динамики воспалительного процесса у мышей с адъювантным артритом. Установлено иммунокорригирующее влияние суспензий плаценты в отношении нормализации клинико-иммунологических показателей при данной патологии.

Исследованы свойства и возможности использования ансамблевой нейронной сети в процессе распознавания изображений, основанной на гипотезе Хебба о нейронных ансамблях. Освещены вопросы формирования нейронных ансамблей в процессе обучения и функционирования сформированных нейронных структур в режиме распознавания. Отмечены характерные особенности рассматриваемых ансамблевых сетей, в частности разделение целой сети на подсети, каждая из которых предназначена только для одного класса, что позволяет избежать образования в сети ложных нейронных структур. Описан процесс формирования нейронных ансамблей в ходе первичного обучения сети, механизмы вторичного обучения (дифференциации) и различные алгоритмы распознавания. Исследование ансамблевой сети проведено на задачах распознавания рукописных букв украинского алфавита, рукописных цифр базы MNIST и сегментации текстурных изображений. Представлена модель распознавания символьных последовательностей (слов), состоящая из совокупности ансамблевой сети с персептроном.

Наведено дані літератури про зміни структурно-функціональних параметрів клітин лімфогемопоетичної системи (ЛГПС) за умов розвитку та підтримки в організмі патологічного процесу. Звернено увагу на значну модуляцію початкового стану клітин ЛГПС на молекулярному, клітинному рівнях під час розвитку аутоімунних захворювань. Ці дані повинні враховувати в ході розробки режимів кріоконсервування для клітин організму без та з розвинутою в тій чи іншій формі патології.

Розглянуто проблему пошуку шляхів адекватного лікування ревматоїдного артриту (РА). Очевидно, що реалізація шляхів оптимізації лікування даної патології є неможливою без розшифрування фундаментальних механізмів ініціації та підтримки РА. Запропоновано можливість застосування продуктів ембріофетоплацентарного комплексу як модуляторів стану імунореактивності в разі РА, і, зокрема, керування процесами апоптозу.

Оцінено структурно-функціональну організацію клітин кісткового мозку інтактних щурів і з експериментальним алергічним енцефаломієлітом після дії фізико-хімічних факторів, що реалізуються в процесі кріоконсервування (рН та осмолярність). Одержані дані орієнтують на можливість модифікації (оптимізації) умов еквілібрації KM донорів із зазначеною патологією на етапі його попередньої підготовки до заморожування.

Досліджено вплив різних режимів кріоконсервування на збереження ембріональних нервових клітин (ЕНК) за критеріями кількості ядерних клітин у суспензії, їх життєздатності й адгезивного потенціалу. Відзначено залежність морфофункціональних характеристик ЕНК від швидкості охолодження та величини переохолодження зразка. Розглянуто можливість селективного впливу різних режимів кріоконсервування на субпопуляційний склад клітини ембріонального мозку.

Вивчено апоптотичну активність імунокомпетентних клітин в експериментальній моделі ревматоїдного артриту у мишей. Продемонстровано можливість застосування продуктів ембріофетоплацентарного комплексу як модуляторів апоптотичних процесів у разі аутоімунних захворювань.

Наведено результати експериментального вивчення впливу кріоконсервованого екстракту плаценти людини на перебіг генералізованого пародонтиту в пацюків. Представлено динаміку показників крові та Т-клітинної ланки імунітету в дослідних тварин.

На експериментальній моделі ревматоїдного артриту у мишей вивчено терапевтичну дію нативних і кріоконсервованих гемопоетичних клітин ембріональної печінки (ГКЕП). Використовуючи певний спектр показників, продемонстровано здатність ГКЕП виступати в ролі коректора ключових механізмів розвитку ад'ювантного артриту, які визначаються характером і мірою кооперативних взаємодій субстратів імунної системи. Представлено різницю коригуючого ефекту кріоконсервованих ГКЕП у порівнянні з нативними, що може бути обумовлено зміною їх структурно-функціональної організації після дії факторів кріоконсервування.

На моделі алергічного енцефаломієліту як експериментального аналога розсіяного склерозу вивчено можливість лікування даної патології внутрішньочеревинним уведенням нативних і кріоконсервованих ембріональних нервових клітин (нЕНК і кЕНК відповідно). Доведено, що ефективність проведеної терапії визначається як морфофункціональним статусом трансплантатів, так і терміном їх уведення, тобто на 7-му або 14-ту добу розвитку патологічного процесу. Зазначено, що кЕНК на відміну від нЕНК у разі уведення мали особливості корекції клініко-неврологічного статусу тварин, імунорегуляторного індексу, кілерної активності спленоцитів і вмісту дрібнодисперсних циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*699.177*333.8

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати вивчення показників імунного статусу та інтенсивності метаболічних процесів організму щурів на моделі експериментального алергічного енцефаломієліту як аналога розсіяного склерозу (PC) людини. Відзначено наявність кореляційного взаємозв'язку між вивченими показниками. Одержані дані можна використати у клінічній практиці з метою оптимізації методів лікування PC.

Узагальнено дані літератури та результати досліджень щодо оцінки модулювальної активності клітин ембріональної печінки (КЕП) на лімфогемопоетичний комплекс (ЛГПК) мишей з аутоімунною гемолітичною анемією (АІГА). Проаналізовано ступінь і характер впливу КЕП як на загальні популяції імунокомпетентних клітин у тимусі, селезінці, кістковому мозку та перитонеальній порожнині, так і на органоспецифічні стромальні елементи селезінки та тимусу. Одержані дані свідчать про те, що застосування КЕП супроводжується різного ступеня модифікацією структурно-морфологічних характеристик центральних і периферичних органів ЛГПК. Щодо специфічних проявів АІГА (накопичення аутоантитіл) трансплантація КЕП сприяє істотному зниженню їх вмісту, що можна характеризувати як прояв лікувального ефекту КЕП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.110.2

Рубрики:

Плід, плідні оболонки і їх розвиток

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено зміни структурно-функціональної організації клітин моноцитарно-фагоцитарної системи в процесі розвитку ад'ювантного артриту. Запропоновано можливість застосування продуктів ембріофетоплацентарного комплексу, здатних змінювати стан імунокомпетентної сфери.

Визначено функціональні характеристики клітин кісткового мозку (KM) здорових тварин і донорів з аутоімунними захворюваннями до і після кріоконсервування. Дослідження показали, що незалежно від виду аутоімунної патології максимальна кількість кровотворних попередників грануломоноцитопоезу (КУО - ГМ) зберігається під час кріоконсервування в KM під захистом 7 %-го диметилсульфоксиду (ДМСО). Для клітин KM інтактних тварин таку ж цілість КУО - ГМ одержано під час використання ДМСО в 10 %-й концентрації.

В огляді висвітлено фундаментально-прикладні аспекти застосування біологічного матеріалу, одержаного з ембріофетоплацентарних структур. Розроблено й освоєно новий напрямок у клінічній трансплантації - мінітрансплантацію продуктів ембріофетоплацентарного комплексу (ПЕФПК) і пошук шляхів підвищення їх ефективності. Проаналізовано структурно-функціональну організацію представників ПЕФПК: плаценти, клітин ембріональної печінки, ембріональних нервових клітин, які найбільше використовуються в клінічній практиці. Проаналізовано продуковані цими структурами біологічно активні субстанції, які входять до складу базисних цитокінів (цитомедінів, хемокінів) забезпечення гомеостатичної сталості організму - бодігомеостазу. На основі концептуального розгляду нейроімуноендокринних взаємодій як основного фактора забезпечення бодігомеостазу висловлено думку, підтверджену даними літератури, що розвиток абсолютної більшості системних патологій організму є наслідком порушення функціональної взаємодії у нейроімуноендокринній сфері (НІЕС). В основі таких порушень може бути патологія однієї з цих систем, яка розвивається під дією будь-якого індуцибельного фактора. Наведено дані про значення зміни цитокінового профілю в ініціації та підтримці скомпроментованого стану НІЕС. Припущено, що, маючи великий потенціал щодо синтезу субстанції з біомодулювальною активністю, перш за все, імуномодулювальною, ПЕФПК здатні за конкретних умов розвитку патології відповідати на "запит ситуації", коригуючи стан організму.