Висвітлено вплив різних літературних напрямів, течій і стилів на творчість І.Франка. На підставі аналізу літературно-критичних праць письменника та його художньої спадщини визначено причини, особливості та наслідки Франкового звернення до художніх систем романтизму, натуралізму, реалізму, імпресіонізму, експресіонізму. Наведено порівняльний аналіз особливостей творчого методу письменника з тенденціями в тогочасному світовому літературному процесі.

Освещено влияние различных литературных направлений, течений и стилей на творчество И.Франко. На основе анализа литературно-критических произведений писателя и его художественного наследия определены причины, особенности и последствия Франкового обращения к художественным системам романтизма, натурализма, реализма, импрессионизма, экспрессионизма. Приведен сравнительный анализ особенностей творческого метода писателя с тенденциями в мировом литературном процессе данного периода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено творчий метод І.Франка та особливості його звернення до романтичного мистецтва у поезії. Зроблено висновок, що ліризм, ідеалізм, зацікавлення емоційною сферою людських взаємин, революційність, радикалізм, звернення до темного боку світу і людської натури (основоположні риси романтичного мистецтва) впливали на особливості творчого методу І.Франка упродовж усього життя письменника, забезпечуючи оригінальність і неповторність його творчої спадщини.

Виявлено вплив різних літературних напрямів, течій і стилів на творчість І.Франка. На підставі аналізу літературно-критичної та художньої спадщини письменника з'ясовано причини, особливості та наслідки звернення митця до художніх систем романтизму, натуралізму, реалізму, імпресіонізму. Виявлено індивідуальні та національні особливості творчого методу І.Франка у зіставленні з тенденціями в тогочасному світовому літературному процесі. Доведено, що основною рисою творчої манери І.Франка є тяжіння до художнього синтезу. Спростовано перебільшене уявлення щодо опозиційного ставлення письменника до новітніх напрямів у мистецтві та твердження про неповноту українського літературного процесу.

Досліджено елементи імпресіонізму в оповіданні І. Франка "Дріада". З'ясовано жанрові, композиційні та стилістичні особливості художнього твору.

Розглянуто історико-теоретичні особливості реалізму як літературного напряму. Проаналізовано світоглядно-філософське підгрунтя, основні етапи розвитку та поетикальні домінанти реалістичного мистецтва.

Вивчено спадкоємний зв'язок між творчістю М. Шашкевича та І. Франка у дискурсі романтичного напряму літератури. З'ясовано внесок кожного з авторів у розвиток естетичної системи романтизму в контексті відповідної історичної епохи, особливостей національного та світового літературного процесу.

Мета роботи - виявити основні вектори еволюції індивідуального творчого методу І. Франка на основі текстологічного аналізу трьох редакцій його повісті "Boa constrictor", а також однойменного твору німецького письменника К. Шпіндлера. Простежено взаємозв'язок між становленням творчого методу І. Франка та утвердженням в українській і світовій літературі реалістичного типу творчості.

Висвітлено особливості еволюції готичної поетики і її трансформацію українській літературі на матеріалі роману Івана Франка "Петрії і Довбущуки".

Проаналізовано особливості творчого методу І. Франка. З'ясовано психологічні детермінанти і значимість Франкового звернення до поетики романтизму.

Проанализированы особенности творческого метода И. Франко. Выяснены психологические детерминанты и значения обращения Франко к поэтике романтизма.

The paper studies the peculiarities of the creative method of the writer and psychological determinants of Ivan Franko's reference to the poetics of the romanticism. Key words: literary trend, creative method, poetics, romanticism, realism.

Досліджено проблему Франкової рецепції ідеологем "націоналізм" та "інтернаціоналізм" як відповідних історіософських категорій з урахуванням еволюції системи світоглядно-філософських переконань письменника. Вивчено проблему ставлення І. Франка до діалектики "національного" й "інтернаціонального" в культурологічному, політичному, економічному та інших контекстах.

Обобщены некоторые результаты исследований за последние 10 лет хорошо известного, но лишь частично опубликованного погребального комплекса Чунгульского кургана. Изложены фазы погребального ритуала знатного половца, реконструированного на основании детальной документации раскопок кургана в 1981 г. Выделены 6 фаз погребального процесса: окружение сакрального пространства вокруг основания кургана эпохи бронзы; сооружение на склонах этого кургана высокого вала из "вальков" чернозема, с пологими внутренними склонами и проходами к месту будущего погребения; совершение погребения умершего в деревянном ящике, установленном в яме, глубиной 5,0 м, ориентированной по линии запад - восток, перекрытой досками на двух уровнях. Вокруг перекрытой ямы были уложены 5 взнузданных лошадей, перекрытых затем вместе с ямой смешанной глиной; сооружение над погребением с лошадьми, внутри вала, первой малой ритуальной платформы с каменной конструкцией; сооружение второй большой ритуальной платформы, перекрывшей первую, каменными вымосткой и апсидой из привезенных известняковых камней. С этой платформой, очевидно, связаны череп лошади и остатки черепа большой собаки, а также человеческое жертвоприношение у восточного прохода в валу; перекрытие "вальками" чернозема верхней платформы и завершение строительства кургана, принявшего форму усеченного конуса.

Досліджено поетику символізму у творчості І. Франка. На основі одержаних результатів зроблено висновок, що символізм був невід'ємною, повнозначною та повноправною частиною його естетичної свідомості.

В погребении степного предводителя, вероятно, половецкого князя, в Чунгульськом кургане значительную часть предметов можно относить к военным трофеям. Цель работы - выяснение смысла использования для некоторых из них - двух украшений конской уздечки, фрагмент кафтана с изображениями архангела и ктитора, а также 5-ти поясов. С этой целью, на основании сравнительного анализа, было установлено их происхождение. Привлекая письменные источники о культуре степной Евразии XI - XIII вв., сравнительные вещи в европейских коллекциях, а также данные раскопок о положении этих вещей по отношению к умершему и манипуляции с ними, дана оценка способа использования данных предметов в быту, а также их символическое значение в погребальном обряде. Украшения узды коня оказались деталями сакральных христианских изделий. Обе вещи происходят с Северо-Западной Европы рубежа XII - XIII вв. Текстильный фрагмент с золотной вышивкой сохранил линию обрезания, которая проходила по фигуре ктитора так, что его ладони были обрезаны. Фрагмент был частью церковного покрывала со сценой Деисуса. Приоритетной для половцев в сцене Деисуса была фигура крылатого Архангела. Из 5-ти поясов, находившихся при умершем, три происходили из Северо-Западной Европы XII - начала XIII в. Согласно степной моде, пояса традиционно относились к самым важным символам достоинства и харизмы. Положение пояса из электрума на шее умершего символизировало смирение перед богами и духами потустороннего мира. Эти, а также другие находки из погребения, дают возможность видеть в погребенном предводителя половцев, союзников болгарского царя Калояна, которые разгромили войска крестоносцев во главе с первым латинским императором Константинополя Болдуином I, бывшим графом фландрским, в битве при Адрианополе в 1205 г.

Здійснено аналіз концепції зганьбленої підневільним колоніальним статусом Вітчизни у творчості провідних українських поетів. Відчуття сорому, люті і навіть ненависті до поневоленої України більшою чи меншою мірою притаманні історіософським поглядам Т. Шевченка, П. Куліша, І. Франка, Лесі Українки, Є. Маланюка. Визначні поети завжди виконують роль "нервів", індикаторів політичного, соціального, культурного, морального здоров'я народу. Тож концепцію сорому за поневолену Україну у їх творчості слід розглядати і як детермінанту подальшого оздоровлення нації.

Досліджено актуальні теми сучасної слов'янської філології та висвітлено питання сутності мови та слова. Представлено медіаобраз Томаша Падури як символа українсько-польського єднання. Висвітлено деякі історичні та типологічні паралелі в розвитку румунської та української літературних мов. Увагу приділено функціонально-прагматичним аспектам чеських трансформованих фразем. Охарактеризовано сучасний поетичний дискус прагматики асоціативного епітета.

Зазначено статті, пошуковий потенціал яких спрямовано на стереометричне осмислення художньої та публіцистичної спадщини Євгена Маланюка. Висвітлено маловідомі сторінки життєвого шляху письменника, проаналізовано ідейно-естетичні первні його поетичної та публіцистичної творчості, окреслено комплекс актуальних проблем сучасного малюнкознавства.

Мета роботи - дослідження способів художнього зображення антимілітарної тематики у новелі М. Черемшини "Село вигибає". Вивчено особливості індивідуального авторського стилю М. Черемшини, його вміння гармонійно поєднувати генологічний потенціал жанру новели з поетикальними можливостями натуралізму, експресіонізму, імпресіонізму. Теоретико-методологічний базис становлять праці науковців, які вивчали своєрідність індивідуального авторського стилю М. Черемшини (І. Денисюк, І. Стеф'юк), генологічний потенціал новели (І. Денисюк, М. Легкий), поетикальні особливості натуралізму, експресіонізму, імпресіонізму (В. Матвіїшин, О. Черненко, Н. Шумило). Застосовано методи герменевтики (у тлумаченні системи макро- та мікрообразів аналізованої новели), культурно-історичної школи (у з'ясуванні історичного, соціального, ідеологічного, морально-етичного контексту ідейно-тематичного змісту новели) та рецептивної естетики (в обсервації сугестивного впливу твору на читача). Результати дослідження доводять неабияку авторську майстерність М. Черемшини в аспекті об'єктивного змалювання лихоліття Першої світової війни, його вміння поєднувати традиції національної літератури з новаторськими тенденціями у світовому літературному процесі кінця XIX - початку XX ст., а також здатність письменника резонувати епічний потенціал новели з виражальними можливостями поетикальних систем натуралізму, експресіонізму, імпресіонізму. Наукова новизна - спроба вперше крізь призму аналізу мікропоетики одного твору М. Черемшини виявити не лише секрети поетикальної майстерності автора в описуванні антимілітарної тематики, але й дослідити проблему посилення виражальних можливостей новели завдяки синтезу її жанрово-композиційних особливостей із елементами поетики натуралізму, експресіонізму, імпресіонізму.