Розглянуто проблеми сутності людського капіталу (ЛК), а також доцільності інвестування його формування на різних рівнях сучасної економіки. На підставі дії закону єдності та боротьби протилежностей обгрунтовано підхід до процесу формування нової моделі ЛК у системі загальносвітового руху до інформаційного суспільства, проаналізовано особливості та суперечливий характер даного процесу в Україні.

Рассмотрены проблемы сущности человеческого капитала (ЧК), а также целесообразности его формирования на различных уровнях современной экономики. С учетом действия закона единства и борьбы противоположностей обоснован подход к процессу формирования новой модели ЧК в системе общемирового движения к информационному обществу, проанализированы особенности и противоречивый характер данного процесса в Украине.

Висвітлено сучасні проблеми становлення соціальної держави в Україні. Розглянуто тіньову економіку як загрозу економічної безпеки держави, а також соціальний капітал як інститут соціалізації. Проаналізовано стан соціальних перетворень в українському суспільстві. З урахуванням результатів наукових досліджень доведено, що здійснення завдань єдиної соціально-економічної політики нової незалежної української держави можливе тільки на підставі державного регулювання соціальних питань.

Освещены социальные проблемы становления социального государства в Украине. Рассмотрены теневая экономика как угроза экономической безопасности государства, а также социальный капитал как институт социализации. Проанализировано состояние социальных преобразований в украинском обществе. С учетом результатов научных исследований доказано, что осуществление заданий единой социально-экономической политики нового независимого украинского государства возможно только на основе государственного регулирования социальных вопросов.

Висвітлено еволюцію поглядів на виникнення держави й її економічну роль, сучасні концепції державної власності, особливості функціонування державного сектору економіки за умов різних моделей ринку. Розглянуто державу як суб'єкт підприємницької діяльності. Розкрито проблеми приватизації державної власності в Україні та фактори, що обумовлюють масштаби державного сектору економіки. Проаналізовано варіанти реалізації соціальної політики та основні напрями інституціональних перетворень в країні.

Освещены эволюция взглядов на возникновение государства и его экономическую роль, современные концепции государственной собственности, особенности функционирования государственного сектора экономики в условиях разных моделей рынка. Рассмотрено государство как субъект предпринимательской деятельности. Раскрыты проблемы приватизации государственной собственности в Украине и факторы, обусловливающие масштабы государственного сектора экономики. Проанализированы варианты реализации социальной политики и основные направления институциональных преобразований в стране.

Досліджено проблематику ефективності державних підприємств із погляду значущості їх для суспільства, пов'язаної не стільки з її кількісними характеристиками, скільки з функціональною роллю підприємств суттєво впливати на стан економіки та їх можливістю задовольняти суспільні потреби.

Проаналізовано фактори економічного зростання як складової економічного розвитку країни, роль держави в їх ефективному використанні у ринковому середовищі - як суб'єкта господарської діяльності і як регулятора цього процесу. Дещо новим є методологічний підхід у дослідженні факторів економічного зростання з урахуванням переходу до постіндустріального (інформаційного) суспільства та інституціональної економіки. До аналізу залучено позиції інших авторів і статистичні дані.

Розглянуто питання, пов'язані з інноваційними аспектами розвитку підприємств державного сектора економіки; визначено витоки поточних проблем інноваційної діяльності та запропоновано деякі підходи щодо зміни ситуації.

Досліджено стан державного сектору економіки за сучасних умов його функціонування у ринковому середовищі. Розкрито сутність державного сектору як єдиної цілісної системи об'єктів державного господарства та суб'єктів державного господарювання у ринковій економіці та як її неминучий результат і сутнісну передумову ефективного функціонування. Доведено об'єктивність державного сектору економіки за сучасних умов в Україні. Проаналізовано походження, причини виникнення та розвиток державної власності у теоретичних концепціях і в історичній практиці. Досліджено процес демократизації власності, моделі державного сектору економіки, описано його структуру та масштаби. Наведено характеристику держави як суб'єкта підприємницької діяльності. Запропоновано концепцію побудови, функціонування та якісних змін державного сектору у сучасному ринковому середовищі. Досліджено змішану економіку як середовище функціонування державного сектору, розглянуто трансакційні витрати ринкової рівноваги (економіко-математичну модель), розкрито роль держави в економічному зростанні, визначено її соціально-економічні функції. Досліжено особливості формування та функціонування соціальної держави, проаналізовано партнерство державних і недержавних інститутів економічної влади та тенденції розвитку державного сектору в аспекті національної та світової економіки. Обгрунтовано методологію аналізу державної власності, державного сектора економіки, змішаної економіки та механізму її регулювання як поєднання ринкових і державних важелів.

Зазначено, що людина є головним економічним, соціальним і культурним ресурсом суспільства. Зауважено, що структура людського капіталу обумовлює його функції, з яких складається інтегральна функція, що виявилася спроможною для математичного встановлення ієрархії та пріоритетності функцій. Відзначено, що формування нової моделі людського капіталу відбувається як загальносвітовий процес, а в Україні під його впливом нова модель формується з особливостями, обумовленими трансформацією її економіки.

Розкрито причини розвитку та трансформації економічних функцій держави як суб'єкта економічної діяльності за умов формування конкурентного середовища та структурних перетворень економіки. Проаналізовано моделі державного сектора (ДС) економіки, особливості ринкових умов господарювання (РУГ). Описано моделі формування ринкової економіки у період перетворення власності у постсоціалістичних країнах. Визначено засади формування держави як суб'єкта підприємницької діяльності за різних умов господарювання, структуру та масштаби ДС, проблеми його ефективності. Обгрунтовано доцільність розробки концепції розбудови функціонування й якісних змін ДС у сучасному ринковому середовищі України. Висвітлено питання пропорційності як економічного закону й особливості його реалізації за РУГ. Розглянуто соціально-економічні функції держави та ДС, обумовлені трансформаційними змінами. Розкрито основи функціонування соціальної сфери в ринковому середовищі та тенденції її трансформації, варіанти реалізації соціальної політики держави із залученням ДС у сучасній економіці. Визначено основні напрями переходу до постіндустріальної економіки за її інституціональною структурою, основні тенденції функціонування ДС у контексті переходу до постіндустріального суспільства.

Раскрыты причины развития и трансформации экономических функций государства как субъекта экономической деятельности в условиях формирования конкурентной среды и структурных преобразований экономики. Проанализированы модели государственного сектора (ГС) экономики, особенности рыночных условий хозяйствования (РУХ). Описаны модели формирования рыночной экономики в период преобразования собственности в постсоциалистических странах. Определены основы формирования государства как субъекта предпринимательской деятельности в разных условиях хозяйствования, структура и масштабы ГС, проблемы его эффективности. Обоснована целесообразность разработки концепции развития функционирования и качественных изменений ГС в современной рыночной среде Украины. Освещены вопросы пропорциональности как экономического закона и особенности его реализации при РУХ. Рассмотрены социально-экономические функции государства и ГС, обусловленные трансформационными изменениями. Раскрыты основы функционирования социальной сферы в рыночной среде и тенденции её трансформации, варианты реализации социальной политики государства с привлечением ГС в современной экономике. Определены основные направления перехода к постиндустриальной экономике по её институциональной структуре, основные тенденции функционирования ГС в контексте перехода к постиндустриальному обществу.

Проаналізовано сучасний зміст та основні структурні характеристики, закономірності функціонування та розвитку окремих складових національної економіки на різних рівнях. Розглянуто найважливіші питання застосування інструментів макроекономічного аналізу, що використовуються для визначення шляхів подальшого розвитку, оцінювання економічного потенціалу країни, створення економічних прогнозів. Висвітлено проблеми формування та подальшого еволюційного розвитку національної економіки України з урахуванням сучасного етапу ринкового господарства та необхідності переходу до постіндустріального суспільства.

На теоретичному рівні розширено уявлення про атрибутивні засади державно-приватних партнерств, без успішного формування яких неможливо не тільки ефективно організувати взаємовідносини приватного бізнесу і державних органів управління, але і взагалі одержати значний прогрес у формуванні інвестиційного потенціалу української економіки.

Обгрунтовано необхідність розробки і реалізації інноваційної політики як інструмента активної участі держави в інноваційному процесі; проаналізовано її взаємозв'язок з усіма складовими соціально-економічної політики держави, інститути яких у сукупності формують інтеграційно-мережеву структуру. Виявлено актуальні завдання державної інноваційної політики, цілеспрямовані заходи і основні напрями їх вирішення, що дозволило встановити функції інноваційної політики з точки зору її ролі в економічному зростанні на інноваційній основі. Підсумовано, що запропоноване розуміння інноваційної політики спрямовано на можливість розробки концептуальних підходів до формування цілісної державної політики розвитку інноваційної економіки. Обгрунтовано, що потенціал вирішення даної проблеми за рахунок тільки розглянутих заходів обмежений, оскільки спроба повно виявити їх одноосібно не реальна. Дослідження показало, що у центрі уваги державної інноваційної політики має бути стратегічне партнерство держави, освіти, науки та бізнесових структур із метою формування єдиної цілісної системи взаємодії, що забезпечує підвищення рівня інноваційної активності господарюючих суб'єктів, випуску нової конкурентоспроможної продукції, впровадження нових або модифікованих технологій.

Проаналізовано правові та економічні основи функціонування державного сектору, теоретично обурунтовано інституційну структуру та сформульовано його узагальнене визначення. Виконано функціональну класифікацію юридичних осіб державного сектору, що включає підприємства галузей різного рівня за каласифікатором ЄДРПОУ. Позначено сфери функціонування державного сектору, а також за даними міжнародного досвіду розглянуто показники, які характеризують його господарську роль у національній економіці.

Висвітлено еволюційні зміни в економіці і загалом в суспільстві, викликані інформацією як виробничим ресурсом. Здійснено оцінення інформаційного комплексу - ІКТ-галузі як інституційного середовища, де матеріалізуються і через комерційне використання набувають ознак інноваційного продукту науково-технологічні ідеї.

Проаналізовано низку актуальних аспектів становлення і розвитку національної інноваційної системи. Актуалізовано проблему формування мережі інститутів як її реальних складових. Встановлено причини і негативні чинники, що стримують їх розвиток, та запропоновано можливі шляхи вирішення цього складного завдання.

Проаналізовано питання сутності соціальної відповідальності бізнесу, теоретичного обгрунтування закономірностей функціонування в ринковій системі господарства. Визначено тенденції розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні, форми реалізації, завдання, як основа сталого розвитку національної економіки, інституційні елементи та їх взаємозв'язок з інституційної практикою і стратегіями українського бізнесу. Визначено перспективи розвитку системи взаємодії держави і бізнесу у вирішенні соціальних питань.