Проаналізовано особливості школи XXI ст. в Україні. З'ясовано характерні риси навчально-виховного процесу - формування установок, ціннісних орієнтацій особистості, мотивів її діяльності. Обговорено ідею гуманного навчання, яка виразно прозвучала в працях В.Сухомлинського.

Розглянуто підготовку майбутніх учителів до організації навчального діалогу як підсистему професійної підготовки та як цілісний процес, що включає мотиваційний, когнітивний, процесуальний і аналітико-рефлексивний етапи. Вперше обгрунтовано, розроблено та перевірено гуманістично зорієнтовану технологію підготовки майбутніх учителів до організації навчального діалогу в професійній діяльності, що забезпечує розвиток позитивної мотивації, якість засвоєння знань, сформованість умінь і рефлексивної поведінки майбутніх фахівців.

Рассмотрена подготовка будущих учителей к организации учебного диалога как подсистема профессиональной подготовки и как целостный процесс, включающий мотивационный, когнитивный, процессуальный и аналитико-рефлексивный этапы. Впервые обоснована, разработана и проверена гуманистически соориентированная технология подготовки будущих учителей к организации учебного диалога в профессиональной деятельности, обеспечивающая развитие позитивной мотивации, качество усвоения знаний, сформированность умений и рефлексивного поведения будущих специалистов.

Отмечено, что климактерический синдром у женщин с нормальной и сниженной функцией щитовидной железы имеет свои специфические особенности, которые выражаются в серьезных дисгормональных нарушениях, высоком уровне психоэмоционального напряжения и депрессивных состояний. Полученные результаты являются убедительным научным обоснованием необходимости разработки нового подхода к коррекции климактерических нарушений у пациенток этой группы.

На підставі проведення клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження встановлено порівняльні аспекти гормональної та внутрішньоматкової контрацепції у молодих жінок, які не народжували. Науково обгрунтовано та впроваджено методику комбінованого використання фемодена та "Нова Т Cu-200 Ag" для підвищення ефективності та прийнятності контрацепції у молодих жінок, які не народжували, за наявності протипоказань для тривалого застосування гормональних препаратів. Запропоновано методи контролю з використанням ендокринологічних, імунологічних і гемостазіологічних показників у жінок.

Розкрито суть підготовки студентів до організації навчального діалогу, а також визначено та обгрунтовано етапи цієї підготовки (мотиваційний, когнітивний, процесуальний та аналітико-рефлексивний). Розроблено й експериментально перевірено гуманістично зорієнтовану технологію підготовки майбутніх учителів до організації даного діалогу в їх професійній діяльності. Уточнено поняття "професійна підготовка", "готовність до організації навчального діалогу", "гуманізм" і "гуманність". Розглянуто питання щодо доповнення структури гуманності гуманістичними вміннями й уточнення критеріїв діагностування рівнів готовності студентів до організації навчального діалогу.

Вперше встановлено подібності та розбіжності кліматекричних порушень (КП) у пери- та постменопаузальному періодах у пацієнток з аутоімунним тироїдитом, гіпо- та гіперфункцією щитовидної залози. Висвітлено нові аспекти психоневрологічних проявів КП за доброякісної тироїдної патології (ТП) у різні періоди менопаузи. Вперше розроблено методику прогнозування КП у жінок з доброякісною ТП на підставі використання комп'ютерного нейросіткового моделювання. Розроблено алгоритм прогностичних і лікувально-профілактичних заходів у хворих з КП у різні періоди менопаузи на тлі доброякісної патології щитовидної залози, що дозволяє знизити частоту та ступінь тяжкості клінічних і психоневрологічних проявів, а також покращити якість життя пацієнток.

Визначено методичні стандарти щодо проведення раннього УЗД, що сприяло значному підвищенню діагностичної та прогностичної цінності методу в 1-му триместрі вагітності. Ступінь раннього виявлення широкого спектра вроджених вад розвитку зріс у середньому вдвічі, що зумовлено впровадженням розширених протоколів УЗД з оцінкою анатомії плода та доплерометричиих маркерів, регіональних фетометричних показників, які значно відрізняються від загальноприйнятих, внутрішнього та зовнішнього контролю якості результатів обстеження. Діагностична цінність раннього ехографічного дослідження для вроджених вад серця зросла у 3,5 раза завдяки аналізу зрізів серця, кровопливу у венозній протоці та тристулкової регургітації, для оцінки яких запропоновано власні модифікації. Доведено, що ультразвукові маркери 1-го триместру мають різну значущість протягом традиційно запропонованого для обстеження терміну 11 + 1 - 13+6 тижнів вагітності. Оптимальним строком їх оцінки є 12 - 13 тижнів, що відповідає встановленому як найбільш інформативний термін для аналізу анатомічних структур плода. Запропоновано способи донесення інформації на етапі скринінгових та діагностичних обстежень, що підвищують у 6 разів ефективність пренатального медико-генетичного консультування.

Результати досліджень повністю підтверджують необхідність диференційованого підходу до лікування поєднаної патології матки без і за наявності генітального пролапсу. Розроблений і впроваджений алгоритм дозволяє досягти позитивних результатів як в ранні, так і у віддалені терміни після операції.

Представлено досвід пренатальної діагностики хромосомної патології в Донецькій області за схемою OSCAR. Комплекс заходів у I триместрі вагітності включав ультразвуковий і біохімічний скринінг, розрахунок індивідуального генетичного ризику, біопсію ворсин хоріона. Проаналізовано дані обстеження 15 046 вагітних із відомою катамнестичною інформацією. До групи високого ризику включено 232 жінки. Рівень виявлення синдрому Дауна становив 92,3 % (24/26), хромосомної патології в цілому - 94,6 %, у разі цього рівня похибно-позитивних результатів - 1,2 %. Висока ефективність ранньої діагностики хромосомних синдромів і вроджених вад розвитку плода обірунтовує необхідність широкого впровадження таких програм в Україні.

Представлено випадок пренатальної діагностики вади розвитку судинної системи плода - капілярно-кавернозної гіллястої гемангіоми гомілки плода. Утворення виявлено в 30 тиж вагітності, мало виражений судинний малюнок у разі кольорового доплерівського картування. Діагноз остаточно встановлено після народження. Показано гістологічні особливості гемангіоми.

Досліджено бар'єрну педагогіку, визначено її суть. Висвітлено проблеми класифікації педагогічних бар'єрів. Проаналізовано концептуальні основи компетентності запобігання і подолання педагогічних бар'єрів у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя. Вивчено науково-технологічну систему формування у майбутнього вчителя компетентності запобігання і подолання педагогічних бар'єрів у процесі його професійної підготовки.

Проведено клініко-лабораторне вивчення ефективності внутрішньоматкового контрацептиву "Нова Т Сu-200 Ag" у молодих жінок, які не народжували. Клінічна ефективність даного методу склала 93,3 %. До застосування препарату необхідно підходити диференційовано з урахуванням індивідуальних особливостей та показників гуморального імунітету в периферичній крові та цервікальному слизу.

Уперше введено в науковий обіг поняття "компетентність запобігання і подолання педагогічних бар’єрів". Розроблено й експериментально перевірено систему формування в майбутніх учителів компетентності запобігання та подолання педагогічних бар’єрів. Охарактеризовано та виявлено доцільність реалізації в межах зазначеної системи поетапної технології, а також стратегій запобігання і подолання таких бар’єрів, дієвість яких забезпечується тактиками. Обгрунтовано бінарну сутність поняття "педагогічний бар’єр". Визначено типологію педагогічних бар’єрів суб’єктів педагогічного процесу: тих, хто навчається, та тих, хто навчає. Проаналізовано поняття "бар’єропревентивність" і "бар’єростійкість" як якість особистості майбутнього вчителя. З'ясовано зміст понять "бар’єрне освітнє середовище" та "безбар’єрне освітнє середовище". Обгрунтовано розвивапьний характер педагогічного бар’єра та доведено доцільність його штучного створення в педагогічному процесі.