За допомогою методів електрометрії та реокінетики досліджено механізм полімеризації органо-неорганічних систем на основі епоксидної смоли та алюмофосфату (ЕС - АФ). Установлено, що в такій системі проходять декілька процесів, які різним чином впливають на електричні параметри. Відповідно, кінетичні залежності електропровідності мають два максимуми, пов'язані з протіканням реакцій в іонвмісній неорганічній фазі та з ростом молекулярної маси та гелеутворенням у полімерній матриці. Показано, що підвищення вмісту неорганічної фази в системі ЕС - АФ прискорює швидкість реакцій полімеризації.

Взаємодією епоксидної смоли ЕД-20 із водним розчином кислого фосфату алюмінію (АФ) одержано епоксиалюмофосфатні композиції (ЕАФК), що містять Al-, P-вмісні неорганічні блоки. Показано, що час гелеутворення ЕАФК сітчастої будови визначається вмістом АФ і залежить від швидкості зсуву, реокінетичні константи швидкості реакцій збільшуються із підвищенням вмісту АФ у композиції. Встановлено, що максимуми на кривих залежності електропровідності від часу тверднення ЕАФК із різним вмістом АФ із деяким випередженням співпадають з точками гелеутворення цих композицій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто адаптивний метод формування керівного впливу у випадку регулювання електрошлакової виплавки заготовок стволів, який забезпечує сталість управління і високу точність дотримання технологічних параметрів плавки. Підвищення точності регулювання досягається за рахунок того, що швидкість переміщення витратних електродів під час виплавки безперервно автоматично адаптується стосовно їх фактичної швидкості плавлення, базуючись на умовах підтримання заданого опору шлакової ванни.

В НТЦ АСО розроблено технологію, обладнання та систему автоматичного керування процесом одержання нарізів шляхом електрохімічної обробки внутрішньої поверхні каналу ствола. Технологічний процес базується на ефекті місцевого анодного розчинення металу внаслідок дії сталого струму в середовищі електроліту з одночасним поступово-обертальним рухом формувального інструмента в каналі ствола. Струм тече по ланцюгу: мінус джерела живлення - робочий інструмент - заповнений електролітом робочий зазор між внутрішньою поверхнею каналу ствола та формувальною поверхнею робочого інструмента - плюс джерела живлення. Відходи процесу анодного розчинення металу вилучаються з робочої зони потоком електроліту. Виготовлення нарізів потрібних розмірів забезпечено прецизійним контролем і керуванням у багатоконтурній системі автоматичного регулювання.

Наведено опис інформаційно-технологічної бази даних, призначеної для інформаційної підтримки комп'ютерної системи автоматичного керування технологічним процесом виготовлення гвинтових нарізів у гарматних стволах із застосуванням електрохімічного методу. Вона реалізована на базі серверу та забезпечує нагромадження та зберігання масиву даних про технологічні параметри й оптимізацію технологічних режимів процесу виготовлення нарізів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц541-4

Рубрики:

Артилерійське озброєння та артилерійські науки

Шифр НБУВ: Ж70654 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено деякі технологічні особливості хромування внутрішньої поверхні стволів калібру 30 мм. Розглянуто вплив режимів хромування на якість покриттів і досліджено їх мікротвердість, пористість та адгезію до основного металу.

В НТЦ АСО розроблено та введено в дію промислову установку для виготовлення нарізів у стволах артилерійських гармат за допомогою методу електрохімічної обробки. Технологічний процес виготовлення нарізів повністю автоматизовано. Комп'ютерна система автоматичного керування забезпечує виготовлення нарізів заданих розмірів з високою точністю.

Визначено загальні проблеми оцінки польотної безпеки під час пусків ракет-носіїв (РН) і бойових ракет (БР) із метою підвищення безпеки персоналу та об'єктів ракетних комплексів, а також населення й об'єктів уздовж трас польоту (є складовою частиною загальної проблематики забезпечення безпеки бойових і космічних ракетних комплексів). Проаналізовано недоліки традиційних моделей оцінки безпеки при штатному польоті й у разі аварії РН (БР). Для штатного польоту в районах падіння відокремлюваних частин (ВЧ) удосконалення моделей пов'язане з урахуванням можливої фрагментації. Зазначено, що розроблені моделі дозволяють врахувати апріорну інформацію щодо фрагментації ВЧ ракет-аналогів, а також невизначеність висоти початкового руйнування ВЧ. Для аварійного польоту побудова більш досконалих моделей покликана врахувати особливості систем безпеки польоту (СБП), якими обладнані РН і БР розробки ДП "КБ "Південне" для виявлення аварійного стану й аварійного вимкнення двигуна (АВД). Узагальнення побудованих моделей дозволяє врахувати можливі блокування АВД (насамперед, на початковій ділянці польоту) та фрагментацію аварійної РН на ділянці пасивного падіння. Запропоновано більш точне зображення зон ураження об'єктів у моделях оцінки безпеки з використанням багатокутників, що значно підвищує адекватність розроблених моделей польотної безпеки. Розв'язано ряд практичних задач, пов'язаних із побудовою небезпечної зони для людей та оцінкою колективного ризику для населених пунктів, вибором часу блокування АВД на початковій ділянці польоту, оцінкою ризиків для лінійних об'єктів. Розглянуто теоретичні питання оцінки ймовірності відсутності аварії на борту РН, оснащеної СБП, яка забезпечує виявлення та запобігання аварійних ситуацій, а також впливу такої системи на виконання РН основного завдання. Побудовано моделі оцінки безпеки для бойових тактичних та оперативно-тактичних ракет, оснащених касетною бойовою частиною в разі проведення випробувань на території України. Наголошено на тому, що підвищення надійності РН є одним із головних чинників підвищення польотної безпеки. У зв'язку з цим побудовано більш досконалі моделі оцінки надійності систем РН і її ступенів, придатні для різних етапів розробки. Зокрема, такі моделі дозволяють врахувати використовувані у процесі проєктування коефіцієнти безпеки та доопрацювання, що проводяться у процесі випробувань. Окрему увагу приділено параметричним моделям надійності та безпеки, для яких рекомендовано використовувати універсальні розподіли: узагальнений лямбда-розподіл в одновимірному випадку та нормальну зв'язку на його основі для випадків більшої розмірності. Розроблені моделі знайшли практичне застосування для визначення надійності ступенів РН сімейства "Зеніт", визначення параметричної надійності та достатності палива.

Сучасні реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) перебувають на озброєнні багатьох країн світу і є ефективним засобом ураження розосереджених на площі групових цілей. У процесі створення та модернізації РСЗВ виникають задачі оцінювання ефективності їх застосування з метою вибору оптимального варіанту. Для РСЗВ основним показником ефективності ураження площинних цілей є відносна площа ураження цілі. Цей показник залежить від площі ураження самої системи залпового вогню (ступеня збитку, що завдається цілі під час залпу). Запропоновано відносний критерій, який дозволяє оцінити і оптимізувати площу ураження залпу. Критерій пов'язує площу ураження залпу і неуражену площу по відношенню до максимальної площі ураження і площі накриття. В якості площі накриття розглядається площа охоплюючого опуклого багатокутника для всіх точок падіння реактивних снарядів (РС) під час залпу. Показано, що область зміни запропонованого критерію представляє інтервал [0, 1]. Із застосуванням запропонованого критерію для 4 точок падіння РС з площею ураження у вигляді кола, досліджено дві базові структури: ромб (двох правильних трикутників) і квадрат. Для них визначено оптимальні відстані для точок падіння РС, які дозволяють отримати максимальний рівень ураження. Показано, що отримане оптимальне розташування точок падіння РС дозволяє довести ступінь збитку для структури квадрата до більш оптимальної схеми ромба (являє собою частину гексагональної структури, найбільш ефективної з точки зору задачі пакування). Для залпу 16 РС отримано, що з точки зору запропонованого критерію існує оптимальне співвідношення площі (радіусу) ураження РС і параметрів технічного розсіювання. Максимальне значення критерію для залпа з урахуванням технічного розсіювання не перевищує рівня 0,33 і воно значно менше за ту величину, яку можливо отримати для оптимальних структур (ромб і квадрат). Показано можливості використання критерію для вибору оптимальних точок падіння РС з урахуванням різних типових цілей в складі групової цілі та відмінних від кола конфігурацій площ ураження для окремого РС.

При розв'язанні задач параметричної надійності достатньо часто виникає потреба у побудові за статистичними даними розподілів з метою визначення імовірності перебування в області працездатності. Розглянуто задачу підгонки двовимірних статистичних сукупностей. Використання двовимірного нормального розподілу для опису статистичних даних не завжди є виправданим, адже статистичні сукупності досить часто (на рівні маргінальних складових і стохастичної залежності між ними) мають властивості відмінні від нормального випадку. Виходячи з практичних міркувань, дослідникам бажано для опису двовимірних статистичних сукупностей використовувати універсальні розподіли, які однією аналітичною формою дозволяють охопити широкий діапазон вихідних даних. Також в процесі підгонки треба враховувати обмежені області зміни випадкових величин. Розглянуто два способи побудови універсальних розподілів, що мають у своїй основі розклади за одновимірними ортогональними поліномами Якобі. Область варіювання випадкових величин в таких розподілах має вигляд прямокутника. Згідно першого способу, двовимірний розподіл будується з використанням безпосереднього розкладання за одновимірними поліномами Якобі. Отримано функцію двовимірного розподілу Якобі, лінії регресії та розглянуто способи його підгонки. Теоретично, отриманий таким способом розподіл може бути використано для різних відмінних від нормального випадку маргінальних і парних приведених моментів до четвертого порядку включно. Проте його реальні можливості обмежено значеннями приведених моментів (одновимірних і парних), що дуже мало відхиляються від нормального випадку. В іншому випадку можливі виходи поверхні розподілу у від'ємні області і утворення кількох мод. Другий спосіб використовує для побудови двовимірного розподілу нормальну зв'язку і одновимірні розподіли Якобі в якості складових. Отриманий двовимірний розподіл дає змогу працювати з відмінними від нормального одновимірними розподілами і лінійною кореляцією. Такий підхід є виправданим, адже за проведеними дослідженнями значна частина двовимірних статистичних сукупностей по'вязана саме лінійною стохастичною залежністю і при цьому маргінальні розподіли відхиляються від нормального випадку. Отримано лінії регресії такого розподілу і показано, що вони за рахунок відміни маргінальних розподілів від нормального мають викривлення. Розглянуто практичний приклад підгонки двовимірної сукупності характеристик рідинного ракетного двигуна, в якій окремі складові пов'язані лінійною стохастичною залежністю (параметри, що характеризують нелінійну стохастичну залежність, виявилися незначущими) і мають відмінні від нормального одновимірні розподіли. Отримано досить непогане співпадіння вирівнювальних і спостережуваних частот. Зазначено, що розподіл на базі нормальної зв'язки є більш універсальним і його рекомендовано для проведення практичних розрахунків.