Викладено особливості гідротермічних умов осінньої вегетації рослин сучасних сортів озимої пшениці та формування ними біометричних показників. Проаналізовано накопичення та витрату вуглеводів із вузлів кущення, а також їх вплив на зимостійкість рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-434

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості формування та реалізації потенціалу продуктивності й якості зерна озимої пшениці у північній підзоні Степу України залежно від застосування локального азотного підживлення та системи захисту рослин від шкідників і хвороб, поєднаного з позакореневим підживленням карбамідом. Визначено параметри нагромадження та споживання рослинами озимої пшениці вуглеводів, продуктивної вологи, елементів живлення та фотосинтетичної діяльності посівів. Виявлено значний позитивний вплив азотних підкормок і засобів захисту рослин на морфофізіологічний процес реалізації генетичного потенціалу, рівень врожайності й якості зерна. Удосконалено основні технологічні елементи вирощування озимої пшениці для одержання зерна II та III класу якості з високою економічною ефективністю виробництва.

Розглянуто фізико-хімічні властивості, схеми виробництва, особливості транспортування та зберігання рідких азотних добрив, зокрема безводного аміаку. Проаналізовано сучасний стан його виробництва та застосування в Україні та світі. Розкрито вплив безводного аміаку на властивості грунту та сільськогосподарські культури. Увагу приділено техніко-економічному аспекту виробництва та застосування азотних добрив.

Рассмотрены физико-химические свойства, схемы производства, особенности транспортировки и хранения жидких азотных удобрений, в частности безводного аммиака. Проанализировано современное состояние его производства и применения в Украине и мире. Раскрыто влияние безводного аммиака на свойства почвы и сельскохозяйственные культуры. Уделено внимание технико-экономическому аспекту производства и применения азотных удобрений.

Наведено результати вивчення впливу застосування мікродобрив на урожайність вівса та ячменю ярого в північному Степу. Встановлено, що комплексне застосування мікродобрив за обробки насіння та обприскування посівів забезпечує підвищення врожайності вівса на 10 %, ячменю - на 15 % залежно від попередника. Виявлено, що більш адаптованим до посушливих умов є овес: він забезпечив на 0,72 т/га (30,9 %) більшу врожайність у порівнянні з ячменем. Кращим попередником для згаданих культур є пшениця озима, вирощування після якої забезпечувало формування врожайності зерна вівса на 10,1 та 18,1 %, а ячменю - на 20,4 та 23,7 % більше, ніж після кукурудзи МВС та соняшника відповідно.

Наведено значення зернобобових культур у сільськогосподарському виробництві, ботанічну характеристику і їх біологічні особливості. Викладено сучасні технології вирощування гороху, сої, нуту, чини та сочевиці. Відображено актуальні питання первинного насінництва зернобобових культур в різних грунтово-кліматичних зонах України.

Викладено результати досліджень з розробки агробіологічних і теоретичних основ підвищення адаптивності та продуктивності озимих і ярих форм пшениці, ячменю, а також вівса у Північному Степу України з урахуванням варіювання погодних факторів, морфобіологічних особливостей нових сортів, їх реакції на строки, способи сівби, норми висіву та глибину заробки насіння, попередники, застосування рістрегулювальних препаратів, біологічно активних речовин, засобів захисту рослин, макро- та мікродобрив. Вперше за умов недостатнього зволоження Північного Степу України науково обгрунтовано, технологічно розроблено, випробувано та широко впроваджено за виробничих умов нові та удосконалені існуючі ресурсозберігальні прийоми сортових адаптивних технологій вирощування озимих та ярих форм пшениці, ячменю, а також вівса, які виявляють стабільно позитивну реакцію під час застосування новітніх елементів агротехніки та забезпечують високу врожайність зерна різного цільового призначення, що сприяє стабілізації валових зборів. Експериментально доведено, що вирощування ярих зернових культур з використанням рідкого безводного аміаку дозволяє зменшити і повністю механізувати й автоматизувати всі технологічні операції, пов'язані з його внесенням та надає змогу збільшити врожайність зерна на 0,68 т/га, а рівень рентабельності його вирощування - на 19,6 %. Встановлено, що технологія вирощування ячменю ярого із міжряддям 30 см і використання післяжнивних решток попередніх культур (мульчування) сприяє збереженню вологи, покращанню умов термічного режиму, водоспоживанню посівів і забезпечує збільшення урожайності на 0,23 т/га.

Наведено результати досліджень щодо визначення продуктивності сівозмін і беззмінних посівів за різного насичення зерновими та технічними культурами. Запропоновано рекомендації щодо застосування технологічних прийомів одержання насіннєвого матеріалу картоплі; рекомендації з удосконалення агротехнологічних підходів формування продуктивності сортів озимих зернових культур; науково-практичні рекомендації вирощування ячменю ярого; науково-практичні підходи щодо оптимізації ресурсозберігальних біоадаптивних елементів технології вирощування кукурудзи. Висвітлено аналіз стану справ галузі молочного скотарства у Кіровоградській області. Наведено результати досліджень породного, кількісного, якісного складу племінного свинарства Кіровоградської області, а також рекомендації з ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва в степовій зоні України.