Наведено результати багаторічних досліджень щодо сумісного вирощування кукурудзи, пайзи, суданської трави з зернобобовими та редькою олійною в системі зеленого конвеєра.

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано шляхи вдосконалення конвеєрного виробництва зелених кормів за рахунок створення різночасно достигаючих однорічних агрофітоценозів ранніх та пізніх ярих культур. Розроблено агрофітоценози ранніх ярих злакових, зернобобових і капустяних культур для конвеєрного виробництва кормів у період між першим і другим укосами багаторічних трав упродовж 35 - 40-ка днів. Розроблено й апробовано агрофітоценози пізніх культур кукурудзи, суданської трави, пайзи з різночасно достигаючими зернобобовими для виробництва зелених кормів у період між другим і третім укосами багаторічних трав. Експериментально доведено аробіологічну, біоенергетичну й економічну ефективність використання орних земель шляхом сівби пізніх ярих з високобілковими культурами після використання агрофітоценозів ранніх ярих, а також одержання двох урожаїв шляхом сівби жита ярого з гірчицею білою після збирання кукурудзяно-бобових сумішок весняної сівби.

Доведено доцільність удосконалення системи зеленого конвеєра на базі нових видів і сортів кормових культур з метою підвищення кормової продуктивності ріллі та зменшення енерговитрат.

Доказана целесообразность усовершенствования системы зеленого конвейера на основе новых видов и сортов кормовых культур для повышения кормовой продуктивности пашни и уменьшения затрат.

Вивченню особливостей росту, розвитку та формування фотосинтетичної, симбіотичної і кормової продуктивності люцерни посівної. Обґрунтовано результати досліджень з питань сучасних технологій вирощування та використання люцерни посівної в польовому кормовиробництві. Встановлено вплив мінеральних і органічних добрив, норм висіву, строків сівби, режимів використання на кормову продуктивність люцерни посівної в одновидових посівах. Увагу приділено значенню люцерни посівної у кормовиробництві. Висвітлено процес формуванню кормової продуктивності люцерни посівної залежно від способу вирощування. Досліджено вплив мінеральних і органічних добрив на хімічний склад сухої речовини люцерни. Оцінено процес формування щільності агрофітоценозів люцерни посівної залежно від різних технологічних прийомів вирощування. Проаналізовано симбіотичну продуктивність агрофітоценозів люцерни посівної.

Узагальнено науково-практичні засади формування кормовиробництва в Україні. Висвітлено науково-методичні засади ефективного управління генетичними та сортовими ресурсами в селекції кормових ресурсів. Окреслено концептуальні підходи та принципи реалізації генетичного потенціалу сучасних сортів за стійкого виробництва високоякісного насіння кормових культур. Обгрунтовано еколого-біологічні принципи реалізації продуктивного потенціалу багаторічних бобових трав у виробництві високоякісних кормів із підвищеним вмістом кормового білка. Розглянуто відновлення біорізноманіття у контексті глобальних змін клімату як стратегічний пріоритет для стійкості кормових екосистем на перспективу. Охарактеризовано грунтово-кліматичні умови кормовиробництва в Україні.