Рассмотрены вопросы йододефицитных заболеваний, в частности диффузного зоба, показана актуальность разработки данной проблемы. Приведены данные литературы и авторские наблюдения о методах профилактики йододефицитных состояний и их эффективности.

Проанализировано применение наиболее распространенных схем йодной профилактики (ЙП) беременных в условиях зобной эндемии. Установлено значительное преобладание комбинированных витаминно-минеральных препаратов над монопрепаратами йода. Важной составной в профилактике йододефицита авторы считают степень информированности в отношении неблагоприятных исходов йодного дефицита, осознанное и ответственное отношение женщины к необходимости проведения ЙП.

Дана оценка состояния йодного обеспечения беременных и небеременных женщин репродуктивного возраста, а также изучена функция щитовидной железы у женщин с различной степенью йодурии. Установлено, что оптимальные показатели, отображающие тиреоидный гомеостаз беременных, наблюдаются при адекватном йодном обеспечении (100 - 200 мкг/л). При беременности, протекающей в условиях ограниченных поступлений йода, участвуют компенсаторные механизмы освобождения внутренних запасов йода.

Представлены данные сопоставления динамики акушерских и эктрагенитальных осложнений с вариабельностью частоты тиреоидной патологии у беременных в условиях зобной эндемии. Высказано предположение о возможности существования общих факторов в развитии заболеваний щитовидной железы, одним из которых может быть дефицит йода в окружающей среде. Поэтому рекомендуется более широкий спектр методик оценки эпидемиологической ситуации, так как отдельно взятый показатель распространенности зоба без учета показателя йодурии и ТТГ-скрининга не в состоянии прогнозировать и предупреждать развитие осложнений беременности.

Результаты исследований свидетельствуют о необходимости комплексного подхода к диагностике нарушений репродуктивной функции женского организма с учетом показателей состояния гипофизарно-тиреоидной оси. Также важным является проведение регулярной йодной профилактики у женщин с нарушениями менструальной функции с учетом индивидуального йодного обеспечения организма в условиях зобной эндемии.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют о необходимости учета фактора антителоносительства у беременных, проживающих в условиях природного йодного дефицита. Учитывая, что частым его осложнением как среди беременных, так и небеременных является гипотиреоз, считаем обоснованным проведение динамического контроля показателей, характеризующих функциональное состояние щитовидной железы как на этапе планирования беременности среди групп риска, так и в качестве критерия эффективности проводимой гормональной терапии. Сопоставление собственных результатов с данными других исследований не дает оснований считать прием профилактических доз йода дополнительным фактором стимуляции аутоиммунной патологии щитовидной железы и связанного с этим увеличения риска невынашивания.

Представлены результаты исследования функционального состояния щитовидной железы у женщин репродуктивного возраста, проживающих в условиях йодного дефицита, в зависимости от наличия значимого увеличения титра антител к тиреопероксидазе (ТПО). Выявлено взаимное потенцирование патогенного влияния на тиреоидный гомеостаз факторов антителоносительства и природного йодного дефицита, в связи с увеличением риска антителоносительства к ТПО при проведении профилактических мероприятий в эндемическом регионе. Полученные данные, учитывая тяжесть возможных последствий для репродуктивной функции с дальнейшими перинатальными осложнениями, обусловленными недостаточным поступлением йода, не ставят под сомнение целесообразность проведения йодной профилактики среди женщин, проживающих в условиях йодного дефицита.

Представлено результати дослідження антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО) щитоподібної залози (ЩЗ) і тиреотропного гормону (ТТГ) на 1-шу - 8-му добу післяпологового періоду в жінок, що мешкають у йододефіцитному регіоні. Одержані результати зіставлено з клінічними й анамнестичними даними, що дозволило виділити групу ризику з виникнення післяпологової дисфункції ЩЗ, в який доцільно визначення рівнів АТ-ТПО і ТТГ. Виявлене збільшення титру АТ-ТПО в післяпологовий період у жінок, що одержували йодопрофілактику, є наслідком процесів перебудови імунної системи, що відбуваються під час вагітності, і може свідчити про компенсаторне зростання її активності після періоду гравідарної супресії. Враховуючи тяжкість перинатальних ускладнень, зумовлених недостатнім надходженням йоду до організму вагітної, не викликає сумніву доцільність проведення йодної профілактики в жінок, що мешкають за умов йодного дефіциту.

Розглянуто питання фармакологічної корекції клініко-параклінічних зрушень у разі прееклампсії вагітних з урахуванням добової динаміки метаболічних процесів. Встановлено основні характеристики добової динаміки показників серцево-судинної системи, перекисного окиснення ліпідів антиоксидантної системи, стрес-лімітувальної та стрес-реалізуючої систем, обміну мікроелементів і гормонів фетоплацентарного комплексу. Доведено роль порушень характеру добової динаміки в генезі адаптивних зрушень і функціональних змін діяльності фетоплацентарного комплексу, зумовлених прееклампсією. Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію виявлених порушень, який дозволяє знизити частоту ускладнень з боку матері та плода протягом вагітності, ускладненої прееклампсією та доведено його ефективність.

Розглянуто патогенетичне обгрунтування та розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів для вагітних із недостатнім йодним забезпеченням. Вперше у Закарпатській області здійснено моніторинг йодної забезпеченості вагітних, які постійно проживають на території рівнинної, передгірської та гірської біогеохімічних зон. На підставі комплексного дослідження основних епідеміологічних критеріїв зобної ендемії, оцінено розповсюдженість пов'язаних із ними акушерських ускладнень, екстрагенітальної патології та перинатальних наслідків. Вперше на основі комплексного обстеження 314-ти вагітних-мешканок зобної ендемії одержано нові дані про особливості патогенезу перинатальних ускладнень, обумовлених дефіцитом йоду та взаємодією основних систем в процесі забезпечення компенсаторних реакцій, які полягають у мобілізації тиреоїдних та екстратиреоїдних резервів йоду за умов його дефіциту. Вперше розроблено концепцію розвитку перинатальних ускладнень - як проблему порушення адаптивної взаємодії фетоплацентарного комплексу та системи йодно-тиреоїдного гомеостазу в процесі забезпечення організму йодом. Вперше показано, що інтегруючим фактором їх взаємодії в процесі адаптації до йодного дефіциту є система регуляторів росту тканин, наведена, зокрема, судинно-ендотеліальним фактором росту, який за умови досягнення сутирсоїдного стану в період плацентації забезпечує адекватне формування судинної сітки плаценти. На основі комплексного імунологічного дослідження та показників цитокінового профілю визначено високу діагностичну та прогностичну цінність маркерів аутоімунного ураження щитовидної залози (ЩЗ) у разі визначення перинатального ризику, обумовленого невиношуванням вагітності. Встановлено роль порушення імунної толерантності у формуванні післяпологової дисфункції ЩЗ, зокрема, в контексті безпечності проведення йодоттрофілактики у вагітних і породіль. Показано, що структуру відхилень психологічного розвитку дітей за умов йодного дефіциту легкого ступеня, здебільшого формують порушення сприйняття та пам'яті (впізнавання), які є наслідком безпосереднього впливу факторів порушеного йодно-тиреоїдного гомеостазу та пов'язаного із цим збільшення частоти акушерських ускладнень. На основі клініко-лабораторних параметрів, що характеризують перебіг вагітності за умов дефіциту йоду, визначено їх інформативність і прогностичну значимість для оцінки ризику перинатальних ускладнень. Розроблено математичну модель та алгоритм прогнозування перинатальної патології. Одержані результати стали теоретичною передумовою для розробки принципово нових підходів до профілактики та лікування акушерських і перинатальних ускладнень з урахуванням показників йодно-тиреоїдного гомеостазу, в тому числі пов'язаних із біогеохімічною зоною проживання й аутоімунним фактором тирсоїдної патології. Доведено, що запропонована система лікувально-профілактичних заходів, які включають також систему об'єктивних критеріїв контролю її ефективності дозволяє значно знизити частоту перинатальних ускладнень, пов'язаних із дефіцитом йоду.

Представлено результати морфологічного та імуногістохімічного дослідження плацент, що свідчать про існування низки закономірностей, які характеризують взаємодію системи йодно-тиреоїдного гомеостазу вагітних та структурних особливостей тканини плаценти у процесі трансплацентарного обміну за умов різного йодного забезпечення. Виявлені морфологічні ознаки характеризуються більшою вираженістю експресії VEGF, її інтра- та периваскулярною поширеністю в середніх і термінальних ворсинках, а також проліферацією у синцитії ворсин з утворенням "бруньок" у ворсинах, що є складовою компенсаторної реакції у тканині плаценти. Встановлено, що важливою умовою реалізації компенсаторного резерву плацентарної тканини за умов обмеженого надходження йоду або тиреоїдної патології є своєчасне забезпечення еутиреоїдного стану організму вагітної.

Наведено дані, які характеризують стан гіпофізарно-тиреоїдної системи (ГТС) і фетоплацентарного комплексу у вагітних, що проживають у зоні природного йодного дефіциту та в яких діагностовано порушення стану плода. Виявлено структуру та патогенетичні варіанти порушень материнсько-плодового гомеостазу, зв'язок цих порушень із показниками йодної забезпеченості та функціонального стану ГТС. Установлено діагностичну та прогностичну цінність як окремих показників, що характеризують взаємозв'язок ГТС і фетоплацентарної систем, так і їх комплексної оцінки для визначення перинатального ризику за умов природного йодного дефіциту.

Розглянуто особливості застосування інформаційних технологій в процесі пренатального консультування та диспансерного ведення вагітних. Виконано системний аналіз проблеми. Здійснено декомпозицію процесу надання медичних консультацій на окремі підзадачі. Показано, що дані задачі можна віднести до задач прогнозування, класифікації об'єктів, ідентифікації невідомих залежностей. Побудовано математичні моделі та визначено спектр математичних методів їх розв'язання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.411.033 + Р716.218.12

Рубрики:

Анемія у вагітних

Самовільний аборт. Невиношування

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.202.83-3 + Р716.226.415.202.83-3

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.218.12 + Р120.121.2

Рубрики:

Самовільний аборт. Невиношування

Йод і проблема йодизації населення

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ