Досліджено один з важливих аспектів проблеми художнього спілкування. Показано, що функція виконавця у процесі актуалізації твору не вичерпується інтерпретацією, а вимагає спілкування зі слухачем. Велике значення часового параметра в організації музичного твору визначило темпо-ритмічний ракурс вивчення проблеми. Темпо-ритмічні закономірності організації художньої цілісності циклу в фортепіанних концертах Л.Бетховена розглянуто як основу виконавського діалогу. Висвітлено комунікативні властивості найважливіших темпо-ритмічних засобів у циклічній формі концерту, відзначено їх системний характер. На прикладі виконавських інтерпретацій фортепіанних концертів Л.Бетховена висвітлено темпо-ритм як інструмент виконавського впливу на слухача.

Розглянуто в історичному та теоретичному аспектах фортепіанне мистецтво Донбасу. Розкрито етапи розвитку фортепіанного мистецтва Донбасу й у аналізі сучасного його стану. Визначено витоки, рушійну силу й особливості розвитку фортепіанного мистецтва Донбасу на різних етапах його буття. Надано творчі портрети піаністів, які зробили важливий внесок у зазначений процес на ранніх етапах. Висвітлено сучасний рівень розвитку, виокремлено провідних піаністів і зроблено висновок щодо формування індивідуальних піаністичних шкіл у сучасному фортепіанному мистецтві Донбасу. На матеріалі інтерпретацій фортепіанних творів Л. Бетховена, Й. Гайдна та інших проаналізовано стильову спрямованість провідних піаністів Донбасу.