Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)2 + Ф043.12

Рубрики:

Державне право окремих країн

Види політичної діяльності (правова, організаторська, виховна)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості формування політико-правових інститутів сучасної держави як окремих організаційно-функціональних структур у системі державного регулювання та політичного функціонування, що діють на підставах легальності та публічності, за участю публічних політиків і спеціальних професійних груп державних службовців, характеризуються певним рівнем компетенції та реальним впливом на політичні процеси. Розглянуто сучасні парадигми інституціонального, ціннісного та структурно-функціонального аналізу діяльності політико-правових об'єктів, їх характерні ознаки та розроблено класифікацію. Проаналізовано державні, політологічні, філософсько-правові та соціологічні аспекти діяльності сучасних політико-правових інститутів. Проаналізовано вплив політичної культури, рівня соціального розвитку особистості та удосконалення політичних технологій на оптимізацію діяльності політико-правових інститутів.

Исследованы особенности формирования политико-правовых институтов современного государства как отдельных организационно-функциональных структур в системе государственного регулировани и политического функционирования, действующих на основе легальности и публичности при участии публичных политиков и специальных профессиональных групп государственных служащих, характеризующихся опредленным уровнем компетенции и реальным влиянием на политические процессы. Рассмотрены современные парадигмы институционального, ценностного и структурно-функционального анализа деятельности политико-правовых объектов, рассмотрены их характерные признаки и разработана классификация. Проанализированы государственные, политологические, философско-правовые и социологические аспекты деятельности современных политико-правовых институтов. Рассмотрено влияние политической культуры, уровня социального развития личности и усовершенствования политических технологий на оптимизацию деятельности политико-правовых институтов.

Висвітлено проблеми становлення правової конфліктології як нового перспективного напрямку міждисциплінарних досліджень на межі загальної конфліктології, філософії та соціального права, юридичної психології та окремих галузей правознавства. Розглянуто онтологічні питання детермінації права конфліктністю соціуму, наведено феноменологічний аналіз правового та юридичного конфлікту.

Освещены проблемы становления правовой конфликтологии как нового перспективного направления междисциплинарных исследований на стыке общей конфликтологии, философии и социологии права, юридической психологии и отдельных отраслей правоведения. Рассмотрены онтологические вопросы детерминации права конфликтностью социума, приведен феноменологический анализ правового и юридического конфликта.

Визначено предмет і об'єкт конфліктології, розглянуто її закони та методи, а також розвиток проблем у парадигмах соціальної та правової наук. Проаналізовано динаміку конфлікту, визначено її витоки, причини виникнення, рушійні сили. Розглянуто сфери розгортання конфліктів, зокрема, економічну, політичну, етнонаціональну, юридичну, релігійну, а також сферу культур і духовних цінностей. Наведено засоби та механізми розв'язання конфліктів, а також соціально-правові технології запобігання суперечкам.

Розкрито зміст політології як науки, а також взаємозв'язок політології з іншими гуманітарними науками. Визначено систему її наукових понять та категорій, зокрема, влади, політичного процесу, сучасних політичних технологій. Проаналізовано особливості становлення багатопартійної системи в Україні. Розкрито суть міжнародної політики. Визначено основні шляхи та чинники формування політичної культури.

Раскрыты содержание политологии как науки, а также взаимосвязь политологии с другими гуманитарными науками. Определена система ее научных понятий и категорий, в частности, власти, политического процесса, современных политических технологий. Проанализированы особенности становления многопартийной системы на Украине. Раскрыта сущность международной политики. Определены основные пути и факторы формирования политической культуры.

Висвітлено питання соціологічного знання в теоретичному правознавстві. Розкрито суть і зміст правового буття, визначено його вплив на юридичну практичну діяльність та суспільні відносини, функціонування та розвиток соціальних явищ. Запропоновано класифікацію соціально-правових конфліктів, визначено їх об'єктивні та суб'єктивні чинники. Описано соціальний механізм дії кримінально-правових норм і забезпечення їх ефективності. Охарактеризовано закон як соціальне явище, а також судовий процес як соціальну взаємодію.

Освещены вопросы социологического знания в теоретическом правоведении. Раскрыты содержание и сущность правового бытия, определено его влияние на юридическую практическую деятельность и общественные отношения, функционирование и развитие социальных явлений. Предложена классификация социально-правовых конфликтов, определены их объективные и субъективные факторы. Описан социальный механизм действия криминально-правовых норм и обеспечения их эффективности. Охарактеризованы закон как социальное явление, а также судебный процесс как социальное взаимодействие.

Розглянутоо зміст сучасної політологічної науки як навчальної дисципліни та наукової теорії, визначено її взаємозв'язок з іншими соціальними науками. Проаналізовано особливості становлення та розвитку політичної науки з найдавніших часів до сьогодення, зокрема в Україні. Висвітлено фундаментальні проблеми політології: влади, політичної системи та держави. Розкрито суть понять лідерства як категорії політології, партії як інституту та суб'єкта політики, політичних еліти, культури суспільства, технологій, поведінки та участі.

Рассмотрено содержание современной политической науки как учебной дисциплины и научной теории, определена ее взаимосвязь с другими социальными науками. Проанализированы особенности становления и развития политической науки с древнейших времен до настоящего времени, в частности в Украине. Освещены фундаментальные проблемы политологии: власти, политической системы и государства. Раскрыта сущность понятий лидерства как категории политологии, партии как института и субъекта политики, политических элиты, культуры общества, технологий, поведения и участия.

Наведено результати дослідження фундаментальних засад теорії політичних систем сучасності у політологічному, державознавчому, філософсько-правовому та соціологічному аспектах. Визначено методологічні підходи, понятійні конструктиви, основні закономірності та тенденції їх розвитку та модернізації. Проаналізовано структурно-функціональні особливості перебудови політичної системи за трансформаційних умов.

Приведены результаты исследования фундаментальных основ теории политических систем современности в политологическом, государствоведческом, философско-правовом и социологическом аспектах. Определены методологические подходы, понятийные конструктивы, основные закономерности и тенденции их развития и модернизации. Проанализированы структурно-функциональные особенности перестройки политической системы в трансформационных условиях.

Висвітлено основні підходи та концепції щодо аналізу політичних систем у порівняльній політології. Описано модель державного устрою західних країн, зокрема, США, Канади, Великобританії, Франції, Німеччини. Розглянуто лібералізм як ідейну основу сучасної демократії. Охарактеризовано тоталітарні політичні системи, природу тоталітаризму як соціокультурного феномену. Розкрито специфіку посткомуністичної демократизації, проблеми консолідації транзитивних демократій, особливості пострадянських трансформацій, соціокультурні особливості України у сучасний період. Наведено типологію афро-азіатських політичних режимів, загальну характеристику політичних систем Азії та Близького Сходу.

Освещены основные подходы и концепции относительно анализа политических систем в сравнительной политологии. Описана модель государственного строя западных стран, в частности, США, Канады, Великобритании, Франции, Германии. Рассмотрен либерализм как идейная основа современной демократии. Охарактеризованы тоталитарные политические системы, природа тоталитаризма как социокультурного феномена. Раскрыты специфика посткоммунистической демократизации, проблемы консолидации транзитивных демократий, особенности постсоветских трансформаций, социокультурные особенности Украины в современный период. Приведены типология афро-азиатских политических режимов, общая характеристика политических систем Азии и Ближнего Востока.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження правосвідомості (ПС) та правової культури (ПК). Наведено етноментальне і аксіологічне обгрунтування ПС та ПК українського соціуму, висвітлено їх розвиток за умов тоталітарних і трансформаційних суспільств та їх деформації, а також як передумови розбудови правової держави в Україні у контексті їх взаємовідносин і взаємодії. Поаналізовано вплив традицій на ПС і ПК українців, свободу, рівність, справедливість, закон як цінності ПС і ПК українських громадян.

Раскрыты теоретико-методологические основы исследования правосознания (ПС) и правовой культуры (ПК). Приведены этноментальное и аксиологическое обоснование ПС и ПК украинского социума, освещены их развитие в условиях тоталитарных и трансформационных обществ и их деформации, а также как предпосылки развития правового государства в Украине в контексте их взаимоотношений и взаимодействия. Проанализированы влияние традиций на ПС и ПК украинцев, свобода, равенство, справедливость, закон как ценности ПС и ПК украинских граждан.

Розкрито теорію конфлікту, що концептуалізована багатьма соціальними науками. Розглянуто проблеми юридичної конфліктології, яка в межах правового підходу наближається до предмета конфліктологічної науки. Проаналізовано джерела, рушійні сили, причини та мотивації конфліктів, їх динаміку. Надано характеристику суб'єктам - учасникам конфлікту. Наведено види соціальних конфліктів, а також шляхи та технології їх подолання.

Представлено авторське бачення системи найбільш актуальних різновидів політико-правових практик як сукупності усталених дій (інтеракцій) політичних акторів, дуалістичних за природою та сферою суспільних відносин, де вони здійснюються. Надано загальну характеристику основних політико-правових практик держави, влади і політичних партій у сучасному соціополітичному просторі.

Розкрито зміст сучасної політичної науки як навчальної дисципліни, яка визначає систему категорій і понять, предмет і методи, закономірності та функції політології. Викладено основні проблеми науки про політику, політичну владу та громадянське суспільство, сучасні політичні відносини, системи та режими, інститути та політико-правові процеси, що відповідають змісту державного стандарту. Наголошено, що вивчення політології розширює та збагачує знання студентів, посилює теоретико-методологічну і професійну підготовку. Підкреслено, що політологія - один із засобів сучасної соціалізації особи й формування політико-правової культури, залучення до демократичних цінностей. Наголошено, що знання основ політології також необхідне для виконання багатьох функцій юриста, вирішення конкретних завдань юридичної діяльності. Розкрито проблеми сучасної політології.

Досліджено фундаментальні засади правового виховання (ПВ). Визначено методологічні підходи та понятійні конструктиви. З'ясовано ПВ як базовий чинник державотворчого процесу в Україні. Розглянуто ПВ у політологічному, державознавчому, філософсько-правовому та соціологічному аспектах. Визначено методологічні підходи до розуміння сутності та змісту ПВ. Викладено ПВ як соціокультурний феномен. Розглянуто соціалізацію як головний чинник ПВ. Виокремлено аксіологічні засади ПВ в контексті співвідношення права й моралі. Запропоновано концептуальні аспекти організації ПВ. Описано принципові засади ПВ як системного процесу. Приділено увагу структурі правовиховного процесу на тлі особливостей його предметної сфери. Відображено основи організації та управління ПВ. Виокремлено соціальний контроль за ПВ за сучасних умов. Перевірено практичні моделі ПВ світового та вітчизняного досвіду. Досліджено зарубіжний досвід та особливості американської моделі ПВ, Японії та Китаю.

Досліджено соціально-філософські, політичні та соціально-правові проблеми розвитку громадянського суспільства, методологічні підходи та понятійні конструкти. З'ясовано чинники формування та розвитку громадянського суспільства в Україні, роль права та правової культури в процесі розбудови громадянського суспільства. Виявлено особливості взаємодії громадянського суспільства та правової держави за умов нестабільності.

Досліджено сучасний стан політичної культури в Україні. Розглянуто проблему взаємодії політичної еліти та громадянського суспільства. Визначено роль політичної реклами в передвиборчій кампанії України. Обгрунтовано проблеми застосування сучасних виборчих технологій в Україні. Розглянуто феномен жіночого політичного лідерства в наукових дослідженнях. Висвітлено особливості політичної відповідальності в Україні. Розкрито окремі питання девіантної поведінки сучасної української молоді. Запропоновано шляхи подолання соціальної диференціації українського суспільства. Проаналізовано вплив національного менталітету на політичні процеси в Україні. Досліджено проблему політичної культури в Україні та запропоновано шляхи її подальшого вирішення. Викладено деякі аспекти шляхів подолання соціальних відхилень за допомогою медико-біологічного підходу. Визначено роль громадянських організацій в розбудові громадянського суспільства. Висвітлено особливості політичної культури сучасної еліти України. Обгрунтовано проблеми демократичної модернізації інституту державної влади України.

Досліджено вплив темпераменту на поведінку особистості у конфлікті. Розкрито роль ЗМІ у виборчому процесі. Висвітлено проблеми етнонаціональної політики в сучасній Україні та шляхи їх подолання. Визначено шляхи подолання нігілізму в контексті політичної соціалізації особистості. Викладено проблемні аспекти взаємодії влади та незалежних ЗМІ в Україні. Розглянуто причини девіантної поведінки серед підлітків. Розкрито особливості вияву феномену дисперсії влади в сучасній Україні. Охарактеризовано основні тенденції розвитку сучасної сім'ї. Проаналізовано ознаки гібридного політичного режиму в сучасній Україні. Розглянуто окремі питання щодо запровадження інституту "політичних радників" в уряді. Розкрито поняття "еліта" та "політична еліта". Увагу приділено етнонаціональним проблемам в Україні. Вивчено типи конфліктних особистостей і тактику взаємодії з ними. Визначено роль ЗМІ у формуванні громадянського суспільства. Досліджено проблеми реалізації політичних цінностей у суспільстві.

Досліджено проблеми формування політичної еліти в сучасній Україні. Проведено аналіз обмеження свободи вираження поглядів в аспекті суспільного прогресу. Розглянуто проблему демократичного устрою суспільства в сучасних науково-фантастичних літературних творах. Висвітлено проблему політичного впливу жінок в українському суспільстві. Розкрито роль сучасних засобів масової комунікації у розбудові громадянського суспільства в Україні. Визначено особливості етнонаціональних процесів в сучасній Україні. Досліджено проблему формування вітчизняних регіональних еліт і шляхи її вирішення. Висвітлено особливості формування політичної культури молоді в сучасній Україні. Розглянуто проблеми соціально-класової структури сучасного українського суспільства.

Досліджено проблеми профілактики соціальних відхилень за умов побудови громадянського суспільства в Україні. Висвітлено особливості формування іміджу сучасного політичного лідера. Визначено роль засобів масової інформації у процесі підвищення відкритості та прозорості судової влади України. Обгрунтовано проблеми маніпуляції політичною свідомістю за допомогою засобів масової інформації. Розглянуто проблему політичної корупції в Україні за сучасних умов. Проаналізовано перспективи розвитку парламентаризму як форми правління в Україні. Досліджено проблеми, шляхи та перспективи розвитку громадянського суспільства у нашій державі. Розкрито особливості становлення політичної системи сучасної України. Наведено типи політичних культур у сучасному українському суспільстві. Проведено порівняльний аналіз комуністичної та нацистської ідеології. Викладено теоретичні аспекти ідеології расизму та націоналізму. Запропоновано шляхи становлення та розвитку українського соціуму. Розкрито проблему політичної корупції та шляхи боротьби з нею в сучасній Україні.

Розкрито сутність, поняття, цінності та значення політики, її ролі в житті особи та суспільства, нації і держави, у долі народів і людства загалом. Наведено понад 600 найважливіших понять політичної науки: виборча система мажоритатрна, демократія, держава-анклав, етнополітика, конфлікт політичний тощо.