Розглянуто взаємопов'язаність конфлікту як складного соціально-психологічного явища з такими формотворчими характеристиками журналістських творів, як жанр, сюжет, композиція, стилістичні засоби.

Розглянуто місце інформаційного агенства в системі ЗМІ. Приділено увагу використанню терміна "інформаційне агенство" в українському журналістикознавстві. Висвітлено історію становлення агенційної журналістики. Охарактеризовано інтернетні ресурси національного інформаційного агенства Укрїни. Описано структуру повідомлень та розкрито систему жанрів повідомлень зазначеного агенства.

Медіаосвіту державних службовців розглянуто як одну з важливих передумов виконання професійних завдань і функцій та складову системи підготовки працівників органів державної влади в контексті постійно зростаючих вимог до використання усіх видів сучасних мас-медіа (друкованих, аудіальних, візуальних, Інтернету) в державних комунікаціях, формування інформаційної культури та професійної діяльності в інформаційному суспільстві. Наголошено на необхідності впровадження медіаосвіти як важливого елемента освітнього процесу підготовки державних службовців. Визначено причини потрібності введення медіаосвіти. Проаналізовано основні положення Концепції впровадження медіаосвіти в Україні. Медіаосвіту розглянуто як актуальний напрямок сучасної освіти.

Досліджено державні комунікації в мережевому середовищі. Соціальні мережі розглянуто як один із важливих Інтернет-майданчиків для здійснення державних комунікацій та як невід'ємний складник сучасного суспільного розвитку. Охарактеризовано значення соціальних мереж як комунікативних майданчиків у контексті дедалі вищих вимог до використання в державних комунікаціях усіх видів сучасних мас-медіа (друкованих, аудіальних, візуальних, Інтернету), формування інформаційної культури та професійної діяльності органів державної влади в інформаційному суспільстві.

Розглянуто систему жанрів, що їх використовують сучасні інформаційні агентства. Визначено основні форми жанрового втілення інформаційних матеріалів агентств. З'ясовано, що найпоширенішим жанром повідомлень і головною формою подання інформації в роботі інформагентств є замітка, в основі якої лежить соціально значуща інформація. Вказано на причини переважання інформаційних агенційних повідомлень. Досліджено основні вимоги до матеріалів інформаційних жанрів, такі як інформаційність, оперативність, актуальність, суспільна значущість, правдивість, фактологічна точність, стислість, лаконізм, виразність, простота, ясність, декодованість, релевантність. Розглянуто сучасні зміни у системі жанрів матеріалів інформаційних агентств.

Досліджено журналістське висвітлення конфліктних процесів. Конфлікт розглянуто як важливий змістовий і формотворчий елемент журналістських творів. Проаналізовано змістове, жанрове, сюжетно-композиційне відображення конфліктності засобами журналістики. З'ясовано особливості висвітлення у ЗМІ таких параметрів конфліктних процесів як структура, типологія, причини, динаміка, функції. Розглянуто модель діяльності преси у конфліктних процесах, яка визначає стратегію і тактику журналістського відтворення конфліктності. Надано рекомендації щодо висвітлення конфліктної тематики.

Висвітлено тему культури в сучасних українських медіа. Культурологічна тематика трактується як важливий елемент медіапростору. Розглянуто основні тенденції, аспекти і проблеми подання інформації про культуру в ЗМІ. Охарактеризовано особливості представлення питань культури у різних ЗМІ. Визначено способи підвищення якості та ефективності медіатекстів на зазначену тему.

Відображення наукової контроверсійності розглядається як специфіка наукової журналістики. Зауважено щодо контроверсійності тематики медіа-текстів про науку одним із важливих шляхів реалізації конфліктності у журналістських матеріалах. Ефективне подання наукової контроверсійної інформації в ЗМІ є резервом та інструментом розвитку та підтримки інтересу до науки, популяризації наукових знань серед широкого загалу, підвищення наукової медіа-грамотності. Основна мета журналістських матеріалів на контроверсійні наукові теми - спонукати до широкого обговорення таких тем, викликати до них суспільний інтерес, підвищити загальну наукову грамотність. Об'єктивно надані засобами масової інформації наукові дискусії та суперечки надають змогу повно й яскраво передати динаміку розвитку науки та суспільства, їхній взаємозв'язок. І, навпаки, неуважність ЗМІ до таких суперечностей, невміння їх осмислити призводять до зниження аналітичного та інформаційного рівнів журналістських матеріалів. Звернення медіа до контроверсійних тем неминуче позначається на змісті журналістських творів. Для того, щоб підтримувати інтерес до наукових знань, журналісти спілкуються з аудиторією, відтворюючи суперечки, дискусії, конфлікти у такій складній сфері, як наука. Журналістському поданню наукових контроверсійних тем притаманне встановлення змістових домінант, пошук і увиразнення смислового центра дискусії. Крім цього, контроверсійність, відтворена у ЗМІ, набуває смислового розширення. Реальна наукова дискусія використовується у журналістських текстах як точка відліку авторського повідомлення, розглядається як первинна, що нанизує на себе похідні суперечності. У результаті у поле зору медіа потрапляє широке коло взаємостосунків науки з іншими сферами - політикою, культурою, релігією, мораллю тощо.

Розглянуто висвітлення результатів соціологічних досліджень у програмах новин "ТСН" на телевізійному каналі "1+1" у 2019 р. Оскільки ТБ залишається одним із основних джерел інформації про події в Україні та у світі для переважної більшості українців, воно істотно впливає на формування громадської думки щодо суспільно важливих подій. Тому необхідно, щоб засоби масової інформації дотримувались вимог до оприлюднення соціологічних відомостей. Неупереджена та достовірна соціологічна інформація допомагає аудиторії належно інтерпретувати результати опитувань. Досліджено специфіку подання соціологічних відомостей на телебаченні та з'ясовано стандарти подання соціологічної інформації в медіа. Розглянуто особливості роботи журналістів програми "ТСН" із соціологічними даними, насамперед дотримання таких вимог: зазначення назви організації, що проводила соціологічне дослідження, чітке формулювання запитань, вказування замовника опитування, території, на якій відбувалося опитування, часу його проведення, обсягу та способу формування соціологічної вибірки, розміру можливої статистичної похибки, методу опитування, оприлюднення результатів дослідження. Дотримання вимог щодо висвітлення соціологічної інформації допоможе телеглядачам адекватно сприймати результати опитувань. Соціологічна інформація в ЗМІ інформує та орієнтує аудиторію. Завдяки поданню такої інформації можна фокусувати увагу суспільства на певних питаннях, пов'язаних із виборами, оцінювати програми та діяльність політиків, впливати на поведінку виборців. У контексті інформаційного забезпечення громадян соціологічні відомості у медіа набувають важливого значення для розуміння процесів, що відбуваються в країні. Відтак телебачення виступає важливим засобом захисту національних інтересів і зміцнення державності.

Використано методи аналізу й синтезу, систематизації, узагальнення. Для роботи з емпіричною базою обрано такі методи: моніторингу, системний, порівняльний, контент-аналіз. Можна констатувати як належне виконання вимог чинного виборчого законодавства щодо оприлюднення результатів соціологічних опитувань у новинних програмах, так ї їх порушення. Існують внутрішні й зовнішні чинники, що впливають на представлення соціологічної інформації на ТБ. Практично повною мірою журналісти каналу "Україна" виконували норму щодо вказування назви організації, що здійснювала опитування, часу його проведення, території, яку воно охоплювало, розміру та способу формування соціологічної вибірки опитаних. Натомість не завжди в новинах було зазначено метод опитування, точне формулювання питань, розмір можливої статистичної похибки. Подібну телевізійну практику можна вважати порушенням закону, а також розцінювати як наведення неповної інформації, що не надає можливості глядацькій аудиторії сформувати адекватне розуміння суспільно-політичних подій у країні. Зовсім не виконував канал законодавчої норми щодо оприлюднення замовників опитувань, оскільки такої інформації не надавали самі соціологічні служби, для яких закон не ставить таких вимог. З огляду на інтерес громадськості до соціології у виборчий період, законне й грамотне поширення соціологічної інформації в медіа має важливе значення. Значну роль у цьому відіграють відповідальність власників медіа, професіоналізм і методологічна культура журналістів щодо інтерпретації соціологічних відомостей. Досліджено тенденції подання новинного телевізійного контенту про соціологічні дані в контексті суспільних актуальних подій. З'ясовано дотримання вимог чинного українського законодавства щодо оприлюднення соціологічної інформації в медійному полі. Результати дослідження можуть бути використані для розробки рекомендацій щодо висвітлення соціологічних даних у медіа з метою недопущення зловживань і помилок у наступних виборчих кампаніях, а також у навчальних курсах для студентів журналістики і для журналістів-практиків.

Для багатьох українців "вікном" у світ новин є телебачення, насамперед телевізійні новини. На підставі вивчення новинних випусків всеукраїнських каналів можна зазначити, що незважаючи на те, що місцеві вибори були присутні на всіх телеканалах, вони не викликали в медіа такого великого інтересу, як президентські чи парламентські перегони, що може свідчити про незначну увагу центральних медіа до політики на місцях. З огляду на підвищений суспільний інтерес до соціології у виборчий період, важливе значення має грамотне поширення соціологічної інформації. Людям важливо дізнаватися з медіа про достовірні рейтинги, надані у супроводі обов'язкових методологічних відомостей. Як показує дослідження, найбільш проблемним під час поширення соціологічної інформації виявилося оприлюднення у медіа відомостей про замовників. Маніпуляції результатами опитування відбувалися і через використання досліджень від сумнівних і псевдосоціологічних структур та ігнорування при цьому інформації від відомих і авторитетних організацій. Подібне недотримання стандартів висвітлення опитувань громадської думки є порушенням вимог Виборчого кодексу і призводить до нехтування прав громадян на повну та об'єктивну інформацію про вибори. Можна зробити висновок, що телемовлення, як популярний серед українців канал отримання інформації, не надало аудиторії повноцінного доступу до результатів соціологічних досліджень про місцеві вибори. Запропоновано можливі шляхи виходу з такої ситуації. Це, зокрема, підвищення відповідальності ЗМІ за поширення неповної та недостовірної інформації про опитування. Важливо також, щоб соціологічні служби надавали вичерпні відомості про свої дослідження. Якщо соціологічні компанії будуть відкриті та подаватимуть у своїх звітах вичерпний обсяг інформації, у медіа буде більше можливостей надати громадськості повні відомості про опитування. Також підвищення загальної медіаграмотності, вміння інтерпретувати результати опитування та з'ясовувати їх достовірність і надійність сприятимуть опірності громадян до маніпуляції соціологічними відомостями в медіа.

Розглянуто використання у журналістській роботі соціальних мереж як джерел інформації. Останнім часом такі соціальні мережі як Facebook, Twitter чи Instagram стали частиною традиційного інструментарію журналістів для отримання відомостей про поточні події, оцінки та думки громадськості, діяльність влади тощо. Соціальні мережі сьогодні інтегровані у щоденну професійну практику збору новин, що робить їх важливими джерелами інформації для журналістської роботи. Сучасні ЗМІ використовують їх, щоб задовольнити постійний попит на якісну інформацію, а також з огляду на такі їхні переваги як доступність, діалоговість, оперативність і популярність. Значна увага приділяється використанню журналістами інформації з офіційних сторінок органів влади та особистих акаунтів урядовців у соціальних мережах. Через те, що органи влади мають повноваження та визначають шляхи розвитку держави та суспільства, вони є одним із ключових комунікаторів, котрі впливають на формування порядку денного медіа. Тому участь влади в соціальних платформах забезпечує журналістам доступ до суспільно важливої інформації. Соціальні мережі, завдяки властивій їм двосторонній комунікації, також можуть допомогти налагодити та підтримувати контакти з людьми та структурами - організаторами, учасниками або очевидцями подій. Більше того, це також можливість довідатися про багато різних поглядів, отримати стартові ідеї та підказки від користувачів для майбутніх публікацій і сюжетів. Залучення інформації з соціальних мереж безпосередньо пов'язане з ключовими ідентифікаційними характеристиками журналістської професії та дотриманням основних стандартів журналістики: об'єктивності, достовірності, неупередженості, збалансованості. Без перебільшення значення соціальних мереж для професійної журналістської праці, потрібно відзначити, що вони розширюють поле діяльності журналіста. Відтак критичне використання соціальних мереж допомагає журналістам створювати якісний продукт та є порівняно новим інструментом для виконання традиційного завдання журналістики - інформувати про події суспільно-політичної та інших сфер життя держави та суспільства.

Розглянуто маніпуляційні технології на телеканалі "1+1". Висвітлено особливості вдосконалення вітчизняного суспільного телебачення (на прикладі телеканалу "UА:Перший"). Досліджено роль медіа у формуванні внутрішньої культури та стратегії внутрішніх комунікацій у ритейл-підприємстві. Охарактерзовано роль факту в журналістському розслідуванні. Проаналізовано особливості комунікації між роботодавцями та студентами засобами медіа. Розглянуто соціальну мережу Fасевоок як метод популяризації контенту онлайн-ЗМІ (на прикладі сторінки "Української правди"). Висвітлено вплив ЗМІ на соціальну напруженність суспільства. Охарактеризовано медійний інструментарій для просування автомобільного бренду. Досліджено гендерний вимір сучасних партійних ЗМІ.

Мета роботи - висвітлення екологічної тематики в новинних програмах українського телебачення. На підставі вивчення випусків новин на загальноукраїнському телевізійному каналі "1+1" та спеціалізованому телеканалі "ECO TV" акцентується на важливості медіадискурсу для промоції знань з екології з метою формування загальної екологічної культури, екологічної свідомості та проекологічної поведінки громадськості. Загалом, в сучасному українському екологічному теледискурсі присутній сегмент наукового контенту, але його обсяг є незначним у порівнянні з розважальним. Екологічна тематика потребує більшої уваги та більших зусиль загальнонаціональних і спеціалізованих ЗМІ для кількісного та якісного розвитку екожурналістики, підвищення наукової та екологічної грамотності громадян. Актуальність дослідження визначається тим, що масмедіа значною мірою розширюють суспільне розуміння екології як науки про довкілля та привертають увагу суспільства до екологічної тематики. Нині виникнення частих екологічних лих і катастроф, зростання рівня забруднення навколишнього середовища спричиняють усвідомлення необхідності економії ресурсів, створення екологічно ощадливих, мало- та безвідходних технологій, зниження викидів шкідливих речовин і, що дуже важливо, викликають посилення уваги громадськості до екологічного медіадискурсу. ЗМІ відіграють важливу роль у формуванні громадської думки з питань екології та поширенні екологічного знання для масової аудиторії. Тому сьогодні як ніколи необхідно якісно подавати екологічну тематику в мас-медійному просторі та формувати високу екологічну свідомість громадськості.