Встановлено вплив природи полівінілпіролідон-силікатного модифікатора на структуру та властивості полікапроаміду. Виявлено, що модифікований полікапроамід відзначається збільшенням ступеня кристалічності, межі міцності під час розривання, теплостійкості та жаростійкості, зменшенням водопоглинання, технологічної усадки.

Проведено віскозиметричні дослідження водних і спиртових розчинів полівінілпіролідону з метою встановлення впливу природи розчинника, температури та молекулярної маси полімеру на конформаційні перетворення макромолекул. Встановлено структурні параметри макромолекул та їх залежність від температури, природи розчинника та молекулярної маси полівінілпіролідону.

Проведено модифікацію натрієвого рідкого скла функційноактивними полімерами: полівінілпіролідоном, полівінілбутиралем, полівініловим спиртом, натрієвою сіллю карбоксиметилуедюлози за золь-гель-технологією. Досліджено фізико-хімічні процеси у разі зміни pH у водорозчинних силікатах залежно від природи полімеру. Встановлено вплив природи та концентрації осаджувача на процес золь-гель-переходу полімер-силікатних матеріалів.

Модифіковано водорозчинні силікати полівінілпіролідоном. Досліджено фізико-хімічні процеси у водорозчинних силікатах під дією полівінілпіролідону в кислому середовищі. Встановлено вплив природи коагулянту, концентраційних чинників і способу введення полівінілпіролідону на одержання полівінілпіролідон-силікатних матеріалів.

Досліджено термоокисну деструкцію полімер-силікатних матеріалів, одержаних внаслідок сумісного золь-гель-переходу натрієвого рідкого скла та полівінілпіролідону, а також за допомогою суміщення у твердому стані полівінілпіролідону та осадженого рідкого скла. Встановлено, що інтенсивна втрата маси зразків внаслідок термоокисної деструкції спостерігається в області температур 210 - 600 градусів за Цельсієм.

Встановлено вплив природи і способу одержання полімер-силікатного модифікатора на основі полівінілпіролідону на технологічні, фізико-механічні та теплофізичні властивості поліпропілену. Виявлено, що модифікований поліпропілен відзначається підвищеними теплофізичними характеристиками, зокрема, теплостійкістю за Віка, жаростійкістю за Шрамом-Цибровським, високими фізико-механічними властивостями, а також незначною технологічною усадкою.

Виявлено вплив природи модифікатора на основі полівінілпіролідону та натрієвого рідкого скла на морфологію та властивості поліпропілену. Встановлено, що модифікація поліпропілену призводить до збільшення ступеня кристалічності, межі міцності під час розривання, теплостійкості та жаростійкості.

З використанням чотирифакторного ротатабельного планування процесу сумісного золь-гель переходу полівінілпіролідону (ПВП) і натрієвого рідкого скла оптимізовано технологічні параметри одержання полівінілпіролідон-силікатного нанокомпозита з заданим розміром частинок і вмістом ПВП.

Розроблено основи технологій одержання за золь-гель методом полімер-силікатних композитів на основі полівінілпіролідону (ПВП) і натрієвого рідкого скла (Na-PC) та одержання модифікованих ними поліпропілену та полікапроаміду, придатних до переробки у в'язкотекучому стані за неускладненими технологіями для виготовлення литтєвих виробів теплотехнічного та конструкційного призначення. Встановлено фізико-хімічні закономірності одержання за золь-гель технологією дрібнодисперсного функційноактивного полівінілпіролідон-силікатного композиту. З'ясовано, що на процес сумісного золь-гель переходу ПВП та Na-PC впливають концентраційні чинники, pH середовища, спосіб введення та молекулярна маса ПВП, природа коагулянту, модуль Na-PC. Досліджено реологічні властивості поліпропілену та полікаброаміду, модифікованих ПВП-силікатним композитом, за умов деформації зсуву за різних температур, встановлено вплив природи та кількості додатку на технологічні властивості модифікованих матеріалів, характер надмолекулярних структур, фізико-механічні, теплофізичні та сорбційні властивості одержаних матеріалів. Розроблено принципові технологічні схеми та норми технологічних режимів процесів одержання ПВП-силікатного композиту та модифікованих ним поліпропілену та полікапроаміду. Обгрунтовано технологічні параметри процесу виготовлення литтям під тиском виробів різноманітного призначення з модифікованих ПВП-силікатним композитом поліпропілену та полікапроаміду.

Розглянуто фізико-хімічні й технологічні основи одержання та модифікування силікатних матеріалів на основі водорозчинних силікатів і полімерів та одержання на їх основі термопластичних і термореакивних полімерних композиційних матеріалів. Вирішення завдання щодо їх одержання переважно полягає не в розробленні нових виробництв, а у фізичному модифікуванні розповсюджених полімерів дрібнодисперсними доданками різної природи. Серед способів модифікування силікатних наповнювачів ефективним є фізико-хімічний метод, що грунтується на сумісному осадженні промислових водорозчинних силікатів і функційних поверхнево-активних полімерних модифікаторів під дією неорганічних кислот і (або) солей металів та забезпечує рівномірний розподіл модифікатора на поверхні і в об'ємі наповнювача. Серед широкого кола полімерних матриць, які використовують для розроблення композиційних матеріалів різноманітного призначення, особливе місце займають термопласти різної природи, зокрема полікапроамід, поліпропілен, полівінілхлорид, а також термореактопласти на основі поліестерів. У зв'язку з цим виникає науковий і практичний інтерес розроблення фізико-хімічних і технологічних основ одержання полімер-силікатних матеріалів, зокрема і металовмісних, на основі водорозчинних функційноактивних полімерів та натрієвого рідкого скла під дією хлоридів металів різної природи, з рівномірно розподіленими компонентами на молекулярному рівні та регульованими поверхневими характеристиками для одержання термопластичних і термореактивних композитів із підвищеними фізико-механічними та теплофізичними властивостями.