Розглянуто екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні. Основну увагу приділено ролі природних і антропогенних чинників у виникненні та посиленні стихійних явищ, а також закономірностям їх проявів. Проаналізовано наслідки стихійних катастроф та заходи щодо їх попередження. Досліджено стабілізуючу роль біогеоценотичного покриву, шляхи формування Карпатської регіональної екомережі та оптимізації природно-заповідних територій. Висвітлено особливості міжнародної співпраці, роль громадськості та органів місцевого самоврядування у запобіганні стихійним явищам і ліквідації їх наслідків.

Матеріали збірника присвячені різноманітним аспектам сталого розвитку Карпатського регіону. Основна увага приділяється концептуальним засадам сталого розвитку, а також питанням міжнародної співпраці, екологічної освіти та виховання, ролі громадськості та органів місцевого самоврядування у розв'язанні проблем сталого розвитку. Значна частина матеріалів стосується екологічної та соціально-економічної ситуації в Карпатському регіоні. Було розглянуто проблеми оптимізації еколого-економічних систем і концепція сталого розвитку; теоретичні аспекти еколого-економічної стійкості виробництва і напрями її формування в Карпатському регіоні; проблеми і перспективи розвитку туризму в Українських Карпатах; проблеми техногенної безпеки та ін.

Матеріали збірника присвячені багатоаспектним питанням сталого розвитку Карпатського регіону. Розглядаються проблеми збереження біологічного та ландшафтного різноманіття Карпатського регіону, а також формування екологічно репрезентативної мережі об'єктів природно-заповідного фонду. Особлива увага зосереджена на екологічних дослідженнях, які є необхідною передумовою сталого розвитку. Серед розглянутих питань - охорона грунтів високогір'я Українських Карпат; екологічна мережа як система екологічної стабільності в регіоні Українських Карпат; деякі підходи до оцінки біорізноманіття екосистем; історія дослідження і перспективи збереження флори та рослинності Карпат та ін.

Розглянуто соціально-економічні проблеми горян, а також шляхи збалансованого використання природно-ресурсного потенціалу гір. У загальноукраїнському контексті висвітлено гендерні аспекти суспільного життя населення Карпатського регіону. Проаналізовано особливості демографічної ситуації та сільськогосподарського виробництва в гірських прикордонних територіях Закарпаття. Висвітлено світовий досвід управління соціально-економічним розвитком даних територій. Визначено природні передумови розвитку малої гідроенергетики в Долинському районі Карпат, а також формування індустрії туризму в гірських районах країни.

Рассмотрены социально-економические проблеми горцев, а также пути сбалансированного использования природно-ресурсного потенциала гор. В общеукраинском контексте освещены гендерные аспекты общественной жизни населения Карпатского региона. Проанализированы особенности демографической ситуации и сельскохозяйственного производства в горных приграничных территориях Закарпатья. Освещен мировой опыт управления социально-экономическим развитием данных территорий. Определены природные предпосылки развития малой гидроэнергетики в Долинском районе Карпат, а также формирования индустрии туризма в горных районах страны.

Висвітлено різноманітні аспекти сталого розвитку гірських регіонів. Розглянуто проблеми збереження біологічного та ландшафтного різноманіття гірських територій. Описано популяції деяких рідкісних видів рослин Карпатського біосферного заповідника. Проаналізовано вплив важких металів на екологічний стан Закарпаття, а також техногенної діяльності на руйнування міжрічкової тисової екосистеми "Княждвір". Охарактеризовано геоінформаційні системи як засіб моніторингу кругообігу вуглецю й інвентаризації парникових газів у західному регіоні України. Розглянуто зміни річкового стоку внаслідок антропогенної трансформації біогеоценотичного покриву.

Освещены различные аспекты устойчивого развития горных регионов. Рассмотрены проблемы сохранения биологического и ландшафтного разнообразия горных территорий. Описаны популяции некоторых редких видов растений Карпатского биосферного заповедника. Проанализировано влияние тяжелых металлов на экологическое состояние Закарпатской области, а также техногенной деятельности на разрушения межречной тисовой экосистемы "Княждвор". Охарактеризованы геоинформационные системы как способ мониторинга кругооборота углерода и инвентаризации парниковых газов в западном регионе Украины. Рассмотрены изменения речного стока вследствии антропогенной трансформации биогеоценотического покрытия.

Розглянуто особливості фіторізноманіття в природних і господарських гірських лісах, а також вплив лісу на утворення стоку. Охарактеризовано дані щодо старих лісів як джерело знань для лісівництва. Описано динаміку букових пралісів Українських Карпат, а також тривалу динаміку складу та структури природного насадження в Біловезькому національному Парку. Розглянуто історію лісокористування на Закарпатті, запропоновано концепцію управління природними лісами в Польщі. Висвітлено фауністичний аспект діагностики фаз розвитку пралісу.

Рассмотрены особенности фиторазнообразия в природных и хозяйственных горных лесах, а также влияние леса на создание стока. Охарактеризованы данные о старых лесах как источник знания для лесничества. Описаны динамика буковых древних лесов Украинских Карпат, а также длительная динамика состава и структуры природных насаждений в Беловежском национальном парке. Рассмотрена история лесопользования в Закарпатской области, предложена концепция управления природными лесами в Польше. Освещен фаунистический аспект диагностики фаз развития древнего леса.

Розглянуто питання розвитку екологічного туризму в Карпатах, проаналізовано його впливи на соціально-економічний розвиток регіону, проблеми збереження біорізноманіття, зокрема на територіях об'єктів природно-заповідного фонду, принципи та перспективи розвитку екологічної етики. Висвітлено особливості співробітництва природоохоронних організацій з владними структурами, освітніми закладами, громадськістю. Розкрито проблеми підготовки менеджерів туристичної індустрії у ВНЗ, еколого-освітньої роботи з учнівською молоддю.

Рассмотрены вопросы развития экологического туризма в Карпатах, проанализировано его влияние на социально-экономическое развитие региона, проблемы сохранения биоразнообразия, в частности на территориях объектов природно-заповедного фонда, принципы и перспективы развития экологической этики. Освещены особенности сотрудничества природоохранных организаций с властными структурами, образовательными учреждениями, общественностью. Раскрыты проблемы подготовки менеджеров туристической индустрии в ВУЗ, эколого-образовательной работы с ученической молодежью.

Узагальнено результати українсько-голландського проекту (BBI-Matra) з інвентаризації та картування пралісів Закарпаття. Розглянуто історію охорони та вивчення пралісів, розроблено критерії та методику їх визначення. Проаналізовано розподіл пралісів за типами дервостанів, геоботанічними округами, землекористувачами, природоохоронним статусом, основними орографічними одиницями. Розглянуто фізико-географічні умови, рослинність, викладено загальну характеристику пралісів і кластерів Чорногірського, Мармароського, Свидовецького, Вигорлат-Гутинського масивів, а також масивів Приводороздільних Горган та Красна. Досліджено біорізноманіття пралісів, розроблено стратегію та план дій щодо їх збереження, а також карти та структуру геоінформаційної бази даних.

Обобщены результаты украинско-голландского проекта (BBI - Matra) по инвентаризации и картированию пралесов Закарпатья. Рассмотрена история охраны и изучения пралесов, разработаны критерии и методика их определения. Проанализировано распределение пралесов по типам древостоев, геоботанических округов, землепользователей, природоохранного статуса, основных орографических единиц. Рассмотрены физико-географические условия, растительность, приведена общая характеристика пралесов и кластеров Черногорского, Марморского, Свидовецкого, Вигорлат-Гутинского массивов, а также массивов Приводораздельных Горган и Красна. Исследовано биологическое разнообразие пралесов, разработана стратегия и план действий по их сохранению, а также карты и структура геоинформационной базы данных.

Висвітлено екологічні засади використання природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону. Обгрунтовано необхідність формування екологічної культури як пріоритетної складової переходу до сталого природокористування в Українських Карпатах. Запропоновано шляхи запобігання затопленням у басейні Тиси. Розкрито екологічні аспекти охорони гірських ландшафтів Рахівщини. Показано роль природно-заповідного фонду у вирішенні проблеми збереження та використання природних ресурсів Карпатського регіону. Детально розглянуто особливості розвитку підприємництва та підготовки кадрів за умов переходу до сталого природокористування. Проаналізовано сучасні процеси динаміки географічної мережі туристичних баз і притулків в областях Карпатського регіону. Висвітлено гуманітарні та педагогічні аспекти вдосконалення підготовки спеціалістів для народного господарства.

Освещены экологические основы использования природно-ресурсного потенциала Карпатского региона. Обоснована необходимость формирования экологической культуры как приоритетной составляющей перехода к устойчивому природопользованию в Украинских Карпатах. Предложены пути предупреждения затоплений в бассейне Тисы. Раскрыты экологические аспекты охраны горных ландшафтов Раховщины. Показано роль природно-заповедного фонда в решении проблемы сохранения и использования природных ресурсов Карпатского региона. Детально рассмотрены особенности развития предпринимательства и подготовки кадров в условиях перехода к устойчивому природопользованию. Проанализированы современные процессы динамики географической сети туристических баз в областях Карпатского региона. Освещены гуманитарные и педагогические аспекты усовершенствования подготовки специалистов для народного хозяйства.

Освещена государственная политика по охране и устойчивому развитию Карпат, отраженная в системе законодательных актов Украины, направленных на расширение сети объектов природно-заповедного фонда, усовершенствование ведения лесного хозяйства, введение природосберегающих технологий. В этом контексте большое значение имеют Закон Украины "О Генеральной схеме планирования территории Украины" и Рамочная конвенция об охране и устойчивом развитии Карпат, а также некоторые другие законы.

Отмечено, что Карпатский биосферный заповедник обеспечивает охрану значительной части биологического разнообразия Карпатского региона. Тут охраняются самые большие в Европе участки буковых девственных лесов, 1 111 видов высших сосудистых растений, 1 344 вида низших растений, 66 видов млекопитающих, 189 видов птиц, 13 видов земноводных, 26 видов рыб и около 15 тыс. беспозвоночных животных. Биосферный заповедник выступает модельным объектом устойчивого развития. В зоне его деятельности расположены 20 населенных пунктов, население которых обеспечивается необходимыми ресурсами. Администрация биосферного заповедника разрабатывает и реализовывает значительное число проектов в области экотуризма и устойчивого развития, а также обеспечивает проведение эколого-образовательной работы.

В историческом контексте проанализированы причины чрезмерной фрагментированности территории Карпатского биосферного заповедника (КБЗ), которая не позволяет в полной мере выполнять возложенные на него функции. Предложены пути оптимизации границ и расширения территории КБЗ на близкую и далекую перспективы, которые опираются на научно обоснованные теоретические модели. Правовым полем территориальной реорганизации служат Законы Украины "Об Общенациональной программе формирования национальной экологической сети Украины на 2000 - 2015 гг." и "О моратории на проведение сплошных рубок на горных склонах в пихтово-буковых лесах Карпатского региона". Рассмотрены возможные варианты вхождения Карпатского заповедника в состав украинско-румынского биосферного резервата "Мараморошские горы".

Международная конференция "Оптимизация границ и улучшение функционирования Карпатского биосферного заповедника" проведена 10 - 12 мая 2004 г. в г. Рахов Закарпатской области по инициативе и при финансовой поддержке Программы ЮНЕСКО "Человек и биосфера". В работе конференции приняли участие эксперты ЮНЕСКО, ученые, представители общественности, органов власти Украины, Румынии, Франции, Швейцарии и США. В принятой резолюции намечены мероприятия по оптимизации границ и улучшению функционирования Карпатского биосферного заповедника, предоставлению ему необходимой помощи со стороны международных организаций и правительства Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*805.6

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*88(45Укр) я431

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми збереження гірських екосистем та сталого використання біологічних ресурсів Карпат" відбулася 22 - 25 жовтня 2018 р. у Рахові й була присвячена 50-річчю організації Карпатського біосферного заповідника. Доповідач, Микола Княжицький, голова Комітету з питань культури й духовності Верховної Ради України, народний депутат України, наголосив на тому, що Комітет тісно співпрацює із заповідниками та національними парками, докладаючи зусиль, аби Карпатські проекти одержали підтримку від Євросоюзу, а заповідна справа сприяла розвитку туризму.

Узагальнено зведення друкованих публікацій наукової, довідкової та науково-популярної літератури з історії створення, клімату, грунтів, гідрології, флори та рослинності, фауни та тваринного світу, екології та еколого-освітньої роботи, охорони природи та міжнародного співробітництва Карпатського біосферного заповідника, виконаних його працівниками та вченими інших науково-дослідних установ, ВНЗ з 1926 до 2018 рр. Друге видання покажчика, порівняно з першим, значно доповнене новими науковими та науково-популярними публікаціями.

Розглянуто актуальні питання з історії створення та менеджменту транснаціонального серійного об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи". Висвітлено десятирічний досвід європейської екологічної співпраці та погляди швейцарських, німецьких й українських експертів на проблеми збереження пралісів. Увагу приділено міжнародним науковим форумам, які започаткували підготовку цієї номінації та розгортання європейського процесу збереження старовікових букових лісів. Проаналізовано стан виконання актів Президента та Уряду України з питань збереження букових пралісів як об'єкта Спадщини та сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів, що прилягають до них. Розглянуто основні міжнародні й українські нормативно-правові акти, які регламентують діяльність зі збереження Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.