Висвітлено питання цивільних та сімейних правовідносин. Проаналізовано особливості прав на життя та охорону здоров'я, таємницю про стан здоров'я, свободу та особисту недоторканість, інформацію, недоторканість житла тощо. Розглянуто проблеми складання договорів поставки, ренти, довічного утримання, найму, позики, надання послуг, перевезення вантажу, зберігання. Охарактеризовано основні поняття спадкування та заповіту.

Освещены вопросы гражданских и семейных правоотношений. Проанализированы особенности права на жизнь и охрану здоровья, тайну о состоянии здоровья, свободу и личную неприкосновенность, информацию, неприкасаемость жилища и др. Рассмотрены проблемы составления договоров поставки, ренты, пожизненного содержания, найма, займа, предоставления услуг, перевозки грузов, хранения. Охарактеризованы основные понятия наследования и завещания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.305.6

Рубрики:

Ілеус (непрохідність кишечника)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на стерильний аліментарний панкреонекроз з ферментативним перитонітом шляхом впровадження малоінвазивних методик. Під спостереженням перебували 96 хворих з тяжким аліментарним панкреатитом: 89 (92,7 %) чоловіків і 7 (7,3 %) жінок. На вживання великих доз алкоголю і його сурогатів, інколи впродовж кількох днів, до появи клінічних ознак панкреонекрозу, вказували 87 (90,6 %) хворих, решта основною причиною захворювання вважали вживання неякісних харчових продуктів. У 6 (6,3 %) чоловіків виникла потреба у ліквідації абстинентного синдрому. Абсолютним показанням до оперативного лікування була наявність випоту у вільній черевній порожнині (ЧП) на тлі характерних змін підшлункової залози. У 68 (70,8 %) хворих виконано лапароскопічну санацію ЧП зі встановленням контактних силіконових дренажів крізь контрапертури у здухвинних ділянках та правому підребер'ї. Лапаротомію, дренування ЧП та чепцевої сумки проведено у 12 пацієнтів, лапаротомію, дренування ЧП, чепцевої сумки та заочеревинного простору - у 16. Висновки: операцією вибору у хворих на стерильний панкреонекроз з ознаками ферментативного перитоніту є лапароскопічна санація і дренування ЧП. Доцільність лапаротомного дренування стерильного парапанкреатичного інфільтрату і чепцевої сумки є дискутабельною. У 74,6 % хворих, у яких санацію ферментативного перитоніту проводили лапароскопічно і тільки у межах ЧП, не виникло потреби у проведенні повторних оперативних втручань. Адекватна етіопатогенетична комплексна консервативна терапія в поєднанні з лапароскопічним оперативним втручанням дає змогу запобігти розвитку гнійно-септ

ичних ускладнень і сприяє розсмоктуванню інфільтрату або формуванню стерильної кісти.

Встановлено, що підвищення рівня церулоплазміну та трансферину залежить від тривалості клінічних проявів кишкової обструкції у хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність. Уперше оцінено основні показники синдрому інтраабдомінальної гіпертензії в динаміці лікування хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність, поєднану з вентральною грижею, та подано характеристику їх змін залежно від обраної хірургічної тактики за гострої кишкової непрохідності та вибору методу герніопластики. Встановлено, що у хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність на фоні синдрому інтраабдомінальної гіпертензії спостерігаються ознаки порушення перфузії печінки, про що свідчить різке зниження кровонаповнення її судин, підвищення тонусу магістральних артерій, зниження тонусу артерій опору та венозного відтоку, які діагностуються у разі лікування пацієнта в стаціонарі і зберігаються впродовж третьої-четвертої доби післяопераційного періоду. Уперше в досліджуваних хворих відзначено ознаки гіпоксії обох нирок, яка має прямий взаємозв'язок з показниками синдрому інтраабдомінальної гіпертензії та може бути пусковим фактором розвитку репальної дисфункції в післяопераційному періоді.

Проведено аналіз комплексного обстеження та лікування 45-ти хворих на гостру спайкову непрохідність, поєднану з вентральною післяопераційною грижею. Наведено хірургічну тактику у цих хворих, вибір методу й об'єму оперативного втручання, його особливості для запобігання рецидиву спайкової кишкової непрохідності та вентральної грижі.

Проведен анализ комплексного обследования и лечения 45-ти больных острой спаечной кишечной непроходимостью, сочетанной с вентральной послеоперационной грыжей. Изложена хирургическая тактика у этих больных, выбор метода и объема оперативного вмешательства, его особенности для предупреждения рецидива спаечной кишечной непроходимости и вентральной грыжи.

У 145 хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність проведено ретроспективний аналіз результатів інструментальних методів діагностики та хірургічного лікування. Установлено основні рентгенологічні і ультрасонографічні симптоми та їх залежність від термінів госпіталізації пацієнтів.

Висвітлено актуальні питання викладання внутрішньої медицини студентам-іноземцям у вищому навчальному закладі на сучасному етапі. Наведено нові методики, зокрема, комп'ютерних мультимедійних відеосюжетів, 3D технологій та елементів візуальної діагностики, що сприяє поглибленому розумінню та ефективному засвоєнню теоретичних знань студентів, водночас демонстрація тематичного хворого з подальшим обговоренням проблеми шляхом діалогу між викладачем і студентом є найбільш ефективним методом засвоєння практичних навиків, які спрямовані на покращання навчального процесу.

Узагальнено актуальні питання викладання внутрішньої медицини у ВНЗ на сучасному етапі. Наведені засоби підвищують якісну успішність студентів, оскільки вона є провідною вимогою навчального процесу. Впровадження до педагогічного процесу принципів Болонської системи показало, що якісне навчання грунтується на: об'єктивному оцінюванні на кожному практичному занятті вихідного та прикінцевого рівня знань студентів, поетапному проведенні підсумкового модуля, прозорості оцінювання, заздалегідь підготовленого до участі в практичному занятті, та підсумковому модулі тематичного хворого.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.305.6 + Р457.054.8

Рубрики:

Ілеус (непрохідність кишечника)

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано розвиток та перспективи однопортової лапароскопічної хірургії (SILS). Викладено стан поширення методики у світі, охарактеризовано особливості інструментарію, об'єм оперативних втручань і різних варіантів лапароскопічних портів. Проаналізовано переваги та недоліки методики у порівнянні з традиційною багатопортовою лапароскопією (БПЛ). Існуючі дані вказують, що SILS схожа на БПЛ у плані ускладнень і перебігу післяопераційного періоду. SILS є перспективним напрямком розвитку лапароскопії і може бути безпечною альтернативою традиційним операціям.

Під спостереженням знаходився 381 хворий із гастродуоденальною виразковою кровотечею віком від 18 до 84 років. На момент госпіталізації у 186 хворих була активна кровотеча. Визначено стан печінки, сироватковий білок у поліакриламідному гелі, IgG, IgA, IgM, моноспецифічні ферменти печінки. 112 хворих прооперовано. Активна хірургічна тактика сприяла одужанню 379 хворих. Комплексний підхід до лікування хворих виразковою хворобою, ускладненою кровотечею, з урахуванням білкового обміну, функціонального стану печінки дозволяв досягти значного зниження післяопераційної летальності до 4,0 %. Вибір методу оперативного втручання в кожному випадку індивідуальний і залежить від локалізації джерела кровотечі, тяжкості крововтрати та супутньої патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.016 + Р413.5

Рубрики:

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено досвід кафедри хірургії № 1 ІФНМУ впровадження й удосконалення інноваційних технологій у разі використання інтерактивних методів навчання на всіх етапах навчального процесу з вивчення спеціальності "Хірургія" студентами медичного факультету. На етапі визначення кінцевого рівня знань використовуються тестування, розв'язання кейс-завдань, ігрові та неігрові методи модельованого навчання, а якість одержаних знань оцінюється модульним контролем.

Розглянуто сучасні тенденції та особливості інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання основ першої долікарської допомоги студентів за фахом "Фармація" відповідно до реформи медичної освіти України на кафедрі хірургії № 1 ІФНМУ. Визначено базові напрямки оптимізації навчання та впровадження інноваційних, інтерактивних сучасних форм: проблемних лекцій з відеопрезентаціями, технологій ситуаційного навчання (кейс-ситуацій), тестової системи оцінки знань; організації практичної підготовки шляхом засвоєння практичних навичок на манекенах, у перев'язочній, на прийомі хворих в травмпункті, в маніпуляційній, та безпосередньою роботою з хворим під контролем викладача із засвоєнням умінь, навичок, фахових маніпуляцій в наданні першої долікарської допомоги постраджалим на догоспітальному етапі.

Проаналізовано лікування 123-х хворих на гострий апендицит. У 96-ти хворих було виставлено покази до ургентної лапароскопічної апендектомії. За загальноприйнятим методом апендектомію виконано у 27-ми хворих. Проведено аналіз основних системних і місцевих чинників, які впливали на рішення хірурга щодо переходу на лапаротомію. Встановлено, що основними системними факторами конверсії є термін від початку захворювання, вік пацієнта та наявність супутньої кардіопульмонологічної патології. Місцевими факторами є ознаки поширеності запального процесу у черевній порожнині, анатомічні особливості червоподібного відростка та характер його запалення. Морфологічна форма апендициту не мала важливого впливу на проведення конверсії.

Цель работы - оценить результаты использования разных способов доставки кардиоплегического раствора к миокарду при операциях у пациентов с сочетанным поражением коронарных артерий и клапанов сердца. За 2014 - 2016 гг. протезирование или пластика клапанов сердца выполнены у 3067 пациентов. Из них сочетанное шунтирование коронарных артерий (ШКА) потребовалось у 766 (25,0 %), которые и стали объектом исследования. Для защиты миокарда использовали несколько вариантов доставки кардиоплегического раствора к миокарду: раствор вводили после выполнения ШКА и на разных этапах после пережатия аорты. Анализ результатов хирургического лечения сочетанной клапанной и коронарной патологии при использовании различных способов кардиоплегии, минимизации воздействия искусственного кровообращения на организм пациента показал преимущество метода превентивного аортокоронарного шунтирования на работающем сердце для достижения последующей полноценной кардиоплегии, что позволило сократить время полного искусственного кровообращения на 21,4 %, а ишемии сердца - на 42,3 %. Выводы: при хирургическом лечении приобретенных клапанных болезней сердца необходимость в сочетанном ШКА была у 25,0 % пациентов, то есть у каждого четвертого пациента. Использование методик превентивного восстановления коронарного кровотока при помощи ШКА на работающем сердце до пережатия аорты показало преимущества этого варианта для последующей равномерной доставки кардиоплегического раствора к миокарду.