Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4УКР)-8 + Т3(4УКР-4ЛВО)5-2

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Історія

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі узагальнення історико-краєзнавчих і етнографічно-фольклорних досліджень І. Франка про Дрогобич висвітлено особливості розвитку освіти та науки у місті Франкового часу, охарактеризовано погляди дослідника щодо соціально-економічного становища Дрогобича. Охарактеризовано постать І. Франка як знавця рукописної книги. Проаналізовано праці ученого у контексті історіографічного досвіду ХІХ - початку ХХІ ст.

На основе обобщения историко-краеведческих и этнографично-фольклорных исследований И. Франко о Дрогобыче освещены особенности развития образования и науки в городе Франковского времени, охарактеризованы взгляды историка на социально-экономическое положение Дрогобыча. Охарактеризована личность И. Франко как исследователя рукописной книги. Проанализированы труды ученого в контексте историографического опыта ХІХ - начала ХХІ вв.

Ключ. слова: печень, алкогольные поражения, вирусный гепатит, лекарственный гепатит, лечение, адеметионин (гептрал)
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.11-52 + Р514.16-52

Рубрики:

Гепатити

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше системно досліджено громадсько-політичну та наукову діяльність І. Франка на теренах Галицького Підгір'я. З використанням певних джерел проаналізовано стан вивчення проблеми, висвітлено відомі та введено до наукового кола маловідомі факти громадсько-політичної та науково-дослідницької діяльності вченого на теренах Дрогобиччини, Самбіщини, Старосамбірщини, Турківщини, Стрийщини та Сколівщини. На підставі комплексного вивчення й аналізу історико-краєзнавчої та етнографічно-фольклорної спадщини І. Франка визначено чинники й обставини, які впливали на становлення та формування його політичних і наукових пошуків. Визначено місце та розкрито значущість наукової спадщини І. Франка з історії Галицького Підгір'я. Висвітлено його участь в етнографічних експедиціях краєм та їх значення. Проаналізовано передвиборну діяльність в час виборчих перегонів до австрійського сейму в 1895, 1897 та 1898 рр. На підставі систематизації фактичного матеріалу об'єктивно оцінено громадсько-політичну та наукову діяльність І. Франка на Галицькому Підгір'ї та його внесок у розвиток історико-краєзнавчої науки та національної історіографії.

На основі творчої спадщини І. Франка, та маловідомих джерел та епістолярію простежено його контакти з Хорватією. Простежено перебування вченого у курортних містах Хорватії - Липику та Ловрані, охарактеризовано його наукові зацікавлення хорватською культурою, взаємини із провідними хорватськими діячами. Чільне місце в дослідженні посідає характеристика взаємозв'язків І. Франка з хорватським славістом В. Ягичем. Встановлено, що письменник відіграв значну роль у формуванні українсько-хорватських культурних зв'язків другої половини XIX - початку XX ст.

Вивчено творчій шлях відомого українського вченого-етнолога, педагога вищої школи, доктора історичних наук, почесного професора Ужгородського національного університету (УжНУ), активного громадського діяча М. П. Тиводара. Вчений брав участь у створенні Музею народної архітектури та побуту Закарпаття, під його керівництвом студенти-історики збирали етнографічний матеріал та експонати. Працюючи професором кафедри історії стародавнього світу і середніх віків УжНУ одержав орден "За мужність" ІІІ ступеня. М. П. Тиводар опублікував понад 200 наукових, науково-популярних і публіцистичних статей.

Друга книга "Садиби Франка: наукового збірника заповідника "Нагуєвичі" присвячена вшануванню 165-го ювілею від Дня народження українського національного генія Івана Франка. Репрезентовано абсолютно нові документальні матеріали, статті та повідомлення, огляди та рецензії з актуальних проблем франкознавства, музейної справи, історії України та суміжних країн, культурології, мистецтвознавства, етнографії, музикознавства, літературознавства, історичного краєзнавства, археологи, джерелознавства, історіографії, спеціальних історичних дисциплін та досліджень, пов'язаних із розвитком туризму та музейної педагогіки.

На основі архівних матеріалів, пресових видань, історіографічних напрацювань досліджено історію Дрогобицької солеварні від найдавніших часів до сьогодення. Розкрито такі аспекти: соціотопографічні, виробничі, торгівельні, правові топоси солеваріння у Дрогобочі XIV - XVIII ст.; солеварня у часі австрійського урядування наприкінці XVIII - початку XX ст.; стан солеварні у міжвоєнний період XX ст. та роки Другої світової війни; діяльність солевиварювального заводу в умовах радянської економічної системи (1945 - 1991). Висвітлено трансформаційні процеси, промислово-виробничі та туристично-культурні вектори діяльності солевиварювального заводу у добу незалежності України.