Розглянуто питання застосування магніторозвідки для пошуків нафтогазових покладів за умовах Азербайджану. Проаналізовано мікроструктури спостереженого магнітного поля над родовищами Середньокуринської западини. Встановлено відповідність контурів локальних магнітних мінімумів і покладів вуглеводнів (ВВ). Для обгрунтування доцільності застосування магніторозвідки під час пошуків покладів ВВ за умов Азербайджану детально вивчено особливості зміни фізичних властивостей порід по латералі і вертикалі в розрізах родовищ Мурадханли і Джафарли. Згідно з аналізом даних щодо магнітних властивостей порід у "порожніх" і нафтоносних свердловинах, магнітна сприйнятливість порід над і під покладами ВВ різко розрізняється. Для з'ясування особливостей магнітного поля над родовищами нафти і газу в Середньокуринській западині виконано модельні роботи на зазначених родовищах.

Розглянуто питання застосування гравірозвідки для вивчення геологічної будови і нафтогазоносності на площах Середньокуринської западини Азербайджану. Наведено модельні розрахунки для обгрунтування відображення локальних піднять у гравітаційному полі. Показано, що підняття мезозою у западині відбиваються локальними гравітаційними максимумами внаслідок високої ефективної густини відкладів. Характерні локальні мінімуми, які виділено на фоні локальних максимумів, пов'язані з покращанням колекторських властивостей відкладів і наявністю вуглеводнів у розрізі. На основі гравіметричних даних описано будову мезозойських структур, оцінено нафтогазоносність у південно-східній частині западини.

Цель работы - выявление наличия периодичности нефтедобычи на месторождениях, связываемое с природными факторами, влияющими на флюидный режим коры и на нефтеотдачу в том числе. Методика. Методика основывается на анализе флюидного режима коры, изучении динамики изменения дебитов скважин, выявлении периодических во времени составляющих дебита при добыче нефти по имеющимся фактическим и литературным данным. Проанализирован характер изменений добычи нефти на месторождениях Азербайджана и России. Оказывается, что в отдельные периоды почти на всех месторождениях в Азербайджане и России, проанализированных в пределах этих исследований, наблюдаются одновременные изменения дебитов. Показано, что локальное изменение дебитов нефти носит пульсационный характер относительно общего хода изменения дебита во времени. Эти изменения связываются с геодинамическими процессами (в частности, с глобальными сжатиями и растяжениями), протекающими в земной коре. Периодичность в изменениях дебитов, корреляция изменений между отдельными месторождениями говорит о неслучайности происходящих процессов. Показано наличие естественных ритмов нефтеотдачи месторождений нефти, расположенных на расстояниях в тысячи километров, которое можно рассматривать как результат воздействия природных факторов. Появление похожих изменений дебитов нефти на обширном пространстве говорит о связи их с глобальными процессами, протекающими в земной коре. На некоторых месторождениях (напр. Бибиэйбат) наблюдается периодичность локальных изменений дебитов нефти, соответствующая 5 - 6 годам. Установлено, что интенсивность нефтеотдачи на месторождениях носит колебательный характер и причиной этого является влияние природных факторов, не связанных с человеческой деятельностью. Установлено, что в изменениях годовой добычи нефти на отдаленных между собой месторождениях имеется квазипериодическая составляющая, приводящая к коррелируемым во времени флуктуациям тренда убывания добычи и это связано с изменениями напряженно-деформированного состояния земной коры как регионального, так и глобального масштаба.

Проаналізовано характер геомагнітного поля та його локальних складових у Середньокуринській западині Азербайджану для уточнення розподілу магнітоактивних магматичних порід у плані й геологічному розрізі. В регіоні інтенсивність аномального магнітного поля змінюється у широкому діапазоні - від - 400 до + 700 нТл. З'ясовано, що позитивні локальні магнітні аномалії (МА) регіону виявлено у тих місцях, де бурінням глибоких свердловин розкрито вулканогенні породи типу андезиту, базальту, дациту з високою магнітною сприйнятливістю. Локальні прояви МА свідчать про локальний розподіл магматичних порід у плані. Зі збільшенням радіуса осереднення підвищується інтенсивність позитивних МА, що спричинено збільшенням обсягу (маси) магматичних порід з глибиною. Показано, що результати магніторозвідки можуть бути використані для прогнозування розподілу магматичних утворень у Середньокуринській западині.

Цель исследований - вопросы вычисления глубины залегания кристаллического фундамента, выяснения его структурного положения по отношению к поверхности мезозоя и закономерности распределения вулканогенных образований в Евлах-Агджабединском прогибе (ЕАП) Азербайджана. Использованы данные грави- и магниторазведки, позволяющие построению регрессионных уравнений для вычисления глубины залегания фундамента и построения пространственного положения вулканогенных образований. Построена новая структурная схема кристаллического фундамента по ЕАП. Установлено, что наиболее опущенная часть фундамента смещена к югу на 20 км по сравнению с предыдущей схемой. По вновь построенной схеме на западе прогиба по фундаменту установлен глубинный разлом с большой амплитудой, соответствующий глубинным разломам по мезозою, выявленной сейсморазведкой МОГТ. Проведено сравнение структурного положения поверхностей кристаллического фундамента и мезозойского комплекса отложений, изучено пространственное положение вулканогенных тел развивающихся, в основном, между этими поверхностями. Установлено, что структурное положение фундамента и мезозоя в некотором виде повторяются, а вулканогенные образования развиты в бортовых частях прогиба. Распределение эффузивных образований в локальном ареале дает основание считать, что в Куринской впадине и смежных с нею территориях в мезозое были выполнены, главным образом, отложениями в осадочной фации с обильным содержанием в них органических веществ, т.е. тех исходных материалов, необходимых для образования углеводородов. Предполагается наличие ловушек нефти и газа под мощными слоями вулканического происхождения. Выявлено, что построить единую корреляционную зависимость, позволяющую вычислить глубины залегания кристаллического фундамента по всему ЕАП не представляется возможным. Установлено, что на западной части ЕАП проходит глубинный разлом с большой амплитудой и западная часть приподнята на несколько километров.