Виконано порівняльний аналіз відслонень складеного стратотипу чортківської світи нижнього девону в межах Опорного розрізу на Дністрі, що має теоретичне та практичне значення для удосконалення стратиграфічної основи. За візуальними та петрографічними ознаками виділено й охарактеризовано п'ять літотипів порід. Визначено склад і описано особливості поширення решток палеоорганізмів.

Выполнен сравнительный анализ обнажений составного стратотипа чертковской свиты нижнего девона в пределах Опорного разреза на Днестре. По визуальным и петрографическим признакам выделены и охарактеризованы пять литотипов пород. Определен состав комплекса органических остатков и описаны особенности их распространения.

Comparative analysis of exposures of Lower Devonian Chortkiv suite composite stratotype within the limits of Type section on the Dnister river is carried out. According to visual and petrographic features five lithotypes of rocks are singled out and characterszed and the structure of void space is described. The composition of organic remains complex is determined and peculiarities of theirs spreading are shown.

Наведено літолого-палеонтологічну характеристику відслонень стратотипу борщівської світи нижнього девону (худиковецькі верстви) в межах Опорного розрізу на Дністрі, що має теоретичне і практичне значення для удосконалення стратиграфічної основи. За візуальними та петрографічними ознаками виділено шість літотипів порід, описано структуру порового простору. Визначено склад і показано особливості поширення решток палеоорганізмів.

Приведена литолого-палеонтологическая характеристика обнажений составного стратотипа борщовской свиты нижнего девона (худыковецкие слои) в пределах Опорного разреза на Днестре. По визуальным и петрографическим признакам выделены шесть литотипов пород, описана структура порового пространства. Определён состав органических остатков и показаны особенности их распространения.

Lithological-paleontological characteristic of Lower Devonian Borshchiv suite (Khudykivtsi beds) composed stratotype outcrops within the limits of Key section on the Dnister river, that has theoretical and practical meaning for stratigraphic base improvement. According to visual and petrographic features are singled out and characterized six rock lithotypes, the structure of porous space is decribed. The composition is determined and peculiarities of paleoorganisms spreading is shown.

Уперше проведено вивчення середнього девону з застосуванням фаціально-циклічного аналізу. Виділено три трансгресивно-регресивні макроцикли загальною потужністю від 50 до 83 м зі зміною відкладів від фацій відкритого шельфу до прибережно-морських та лагунних. Виявлено приуроченість прошарків теригенних порід до нижньої або центральної частини регресивних елементів циклів. Установлено особливості зміни будови циклів за площею й розрізами.

Узагальнено інформацію про колектори девонських відкладів Волино-Подільської нафтогазоносної області, виділено різні типи колекторів, надано їх характеристику та в загальних рисах висвітлено поширення на площі й у розрізі. Надано характеристику наступних типів колекторів: уламкових - первинних порових (гранулярних) і вторинних тріщинно-порових; карбонатних - первинних порових (гранулярних) і внутрішньоформенних, вторинних біогенно-кавернових, тріщинних, тріщинно-кавернових. Виділено й охарактеризовано вперше біогенні колектори. Поширення різних типів колекторів у розрізі та на площі неоднорідне. На північному сході та півдні Волино-Подільської нафтогазоносної області серед колекторів домінують первинні теригенні та карбонатні внутрішньоформенні. На захід колекторські властивості погіршуються.

Проведені комплексні літолого-фаціальні та седиментологічні дослідження частини розрізу дністровської серії нижнього девону у відслоненні біля с. Будзина Івано-Франківщини дозволили виявити специфіку його будови, характер циклічності та відтворити умови формування. Оскільки породи практично "німі", без органічних решток, їх стратиграфічне положення встановлено умовно та відповідає празькому чи, можливо, низам емського ярусу загальної стратиграфічної шкали. Загальний план будови відслонення такий: в алевролітовій масі є два лінзоподібні піщані тіла, що займають різні стратиграфічні рівні. Розріз складений двома циклітами (парасеквенсами). За характером будови вони є подібними як до флювіальних циклітів (фації А і В), виділених Дж. Л. Аленом у розрізах "давнього червоного пісковику" Англії та Уельсу (1964), так і до циклітів Боума для турбідитних потоків, течія яких слабне. Враховуючи характер будови відслонення, а також значне латеральне поширення та потужності дністровської серії загалом, можна припустити, що вона формувалася в межах потужної дельтової системи.

Коржівський кар'єр, розташований у Тернопільській області, розкриває потужний (товщиною 35,5 м) розріз теригенно-карбонатних порід, 80 % якого складають доломіти. Здійснені вперше детальні петрографічні та палеонтологічні дослідження стали підгрунтям для стратифікації розрізу кар'єру на пачки, встановлення гетерогенності доломітів. Виявлені підвищені макро- і мікрокавернозність та тріщинуватість доломітів дають підстави розглядати їх та синхронні їм подібні утворення в зануреній частині Волино-Подільської нафтогазоносної області як потенційні карбонатні колектори первинно-порового, вторинно-кавернового та вторинно-тріщинно-кавернового типів.